Контрактна форма трудового договору

Трудовий договір у формі контракту укладається тільки з тими категоріями працівників, яких визначено відповідними законодавчи­ми і нормативними актами. Такими актами є Закони України "Про підприємництво" (ст. 9), "Про підприємства в Україні" (ст. 16), "Про установи" (статті 15, 49), "Про статус Академії наук України" (ст. 7), "Про товарну біржу" (ст. 12), "Про оплату праці" (ст. 20), "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" (ст. 25), "Про споживчу кооперацію" (ст. 14), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката­строфи" (ст. 42), "Про адвокатуру" (ст. 8), "Про селянське (фермер­ське) господарство" (ст. 23), постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.93 № 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівниками підприємств, що перебувають у загальнодер­жавній власності" та від 06.02.92 № 63 "Про впорядкування і матері­альне забезпечення в галузі спорту" (п. 4) та ін.

Механізм застосування контрактної форми викладено в Положенні про порядок укладання контрактів при прийомі (найманні) на роботу працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору". Це положення визначає порядок укладання контрактів при прийомі (найманні) на роботу працівників на підприєм­ства, в установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також для громадян.

Контрактна форма трудового договору застосовується тільки щодо працівників, які працюють або влаштовуються на роботу за трудовими договорами, укладеними:

— на певний строк;

— на виконання певної роботи.

Не можна укладати контракт із працівниками, якщо їхня робота має безстроковий характер. Контракт укладається обов'язково в письмо­вій формі в двох примірниках, по одному для кожної сторони. При цьому примірники мають однакову юридичну чинність.

Умови контракту не можуть погіршувати становище працівника порівняно із передбаченим чинним законодавством. Якщо в контракт внесено гірші умови, то вони вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП України). Контракт набирає чинності з моменту його підписання або з Дати, зазначеної в ньому самому, і його може бути змінено тільки за згодою сторін, складеній у письмовій формі.

Контракт є підставою для видання власником або уповноваже­ним ним органом наказу (розпорядження) про прийом працівника на роботу.

У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця на підста­вах, визначених контрактом, але не передбачених чинним законодав­ством, звільнення працівника провадиться за п. 8 ст. 36 КЗпП Украї­ни з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством і Контрактом. Якщо сторонами не виконуються або неналежно викону­ються зобов'язання, передбачені в контракті, то його можна достроко­во розірвати із попередженням відповідної сторони за 2 тижні. Контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника v разі його захворювання або інвалідності, що перешкоджають виконан­ню роботи за контрактом, порушення роботодавцем законодавства про працю, невиконання або неналежного виконання ним обов'язків, пе­редбачених контрактом та з інших поважних причин. Звільнення працівника в цьому разі провадиться відповідно до ст. 39 КЗпП України.

За 2 місяці до закінчення терміну дії контракту за згодою сторін його можна продовжити або укласти на новий термін.

Термін укладання трудового договору

Трудові договори укладаються:

— на невизначений термін;

— на певний термін, установлений за згодою сторін;

— на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП України).

Конкретний термін їхньої дії встановлюється за згодою між пра­цівником і власником або уповноваженим ним органом. За загальним правилом трудові договори укладаються на невизначений термін.

Трудові договори, укладені на певний термін, можуть укладатися на будь-який точно визначений трудовим договором термін за згодою сторін, якщо трудові відносини не можна встановити на невизначений термін з урахуванням передбачуваної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Терміновий трудовий договір відрізняється від договору, укладе­ного на невизначений термін тим, що:

по-перше, власник або уповноважений ним орган можуть припи­нити трудові відносини з працівником після закінчення терміну дого­вору без зазначення причин;

по-друге, працівник може відмовитися від права звільнення за власним бажанням протягом усього терміну договору. При укла­данні трудового договору на певний час термін установлюється за згодою сторін і може визначатися як конкретно, так і за часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу робітниці з відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і по догляду за дити­ною, повернення особи, котра звільнилася з роботи у зв'язку з при­зовом на дійсну термінову військову або альтернативну службу, обранням народним депутатом (чи на виборну посаду) або для вико­нання певного обсягу робіт).

Різновидом термінових трудових договорів є також договори про тимчасову і сезонну роботу (ст. 7 КЗпП України).

Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматич­них умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону).

Робота визнається сезонною тільки тоді, коли вона є в Переліку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому Постановою Кабі­нету Міністрів України від 28.03.97 № 278.

Трудовий договір при прийомі на сезонну роботу може бути укла­да на термін, що не перевищує тривалості сезону. Трудовий договір із тимчасовими працівниками може бути укладе­на термін до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх праців­ників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), — до 4 місяців. Трудовий договір із тимчасовим працівником вважається продов­женим на невизначений термін, якщо цей працівник пропрацював понад 2 (або 4) місяці і жодна зі сторін не зажадала припинення трудових відносин, або якщо працівника було звільнено і знову при­йнято на ту саму роботу на те саме підприємство (в установу, організа­цію) після перерви, що не перевищує одного тижня, якщо при цьому термін роботи працівника до і після перерви в цілому перевищує 2 (або 4) місяці.

У зазначених випадках працівник не вважається тимчасовим із дня першопочаткового укладення трудового договору.

Трудовий договір на час виконання певної роботи укладається в тому разі, коли час закінчення роботи може бути визначено лише при­близно.

Закінчення обумовленої договором роботи надає право обом сторо­нам припинити його дію.

Якщо після закінчення обумовленої договором роботи трудові від­носини тривають і жодна зі сторін не ставить питання про їхнє припи­нення, то вважається, що трудові відносини продовжено на невизначе­ний термін (ст. 39 КЗпП України).

Працівники за зазначеним договором користуються тими самими правами, що й працівники, які уклали трудовий договір на невизначе­ний термін (право на відпустку тощо).

Форма трудового договору

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Дотримання письмової форми обов'язкове:

а) при оргнаборі працівників;

б) при укладанні трудового договору про роботу в районах з особ­ливими природними географічними або геологічними умовами й умо­вами підвищеного ризику для здоров'я;

в) при укладанні контракту;

г) у тому разі, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

д) в інших випадках, передбачених законодавством України (ст. 24 КЗпП України).

Відповідальність за належне оформлення трудового договору по­кладається на власника або уповноважений ним орган, що здійснює управління підприємством, установою, організацією. Укладення тру­дового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Зарахування працівника на роботу за наказом (розпорядженням) і фактичне допущення його до роботи, як правило, мають збігатися за часом. Якщо між ними є розбіжність, то моментом виникнення трудових відносин є фактичне допущення працівника до роботи.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладен­ні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, яко­му за медичними показаннями запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

[Вверх] [Вниз]