Методи і стилі управління персоналом
"Усе управління, врешті-решт, зводиться до стимулювання активності інших людей" (Лі Якокка).
Методи управління — це сукупність прийомів, за допомогою яких Досягається мета на багатьох етапах виконання управлінських рішень, їх можна класифікувати за різними ознаками.
За характером етапів управлінської діяльності методи управління поділяються на методи підготовки, ухвалення, організації, контролю за виконанням управлінських рішень. За характером етапів здійснення впливу на виконавців методи управління поділяються на економічні, організаційно-розпорядчі, правові та соціально-психологічні.
За характером впливу на виконавців методи управління поділяються на методи прямого і непрямого впливу.
За характером застосування методи управління поділяються на загальні і спеціальні.
На практиці в кожному конкретному випадку методи чи їхні комбінації мають відповідати поставленим меті та завданням, а також загальним параметрам їхнього досягнення [3].
Стиль управління — це манера та спосіб поведінки керівника у стосунках з персоналом. Є багатоваріантна класифікація стилів управління, які поділяються за одним або кількома критеріями.
Одновимірні стилі управління можна зобразити за допомогою схеми, наведеної на рис. 2.1.
Авторитарному стилю управління властиве одноосібне виявлення волі за наявності управлінських функцій у керівника. Взаємовідносини керівника і персоналу зводяться до того, що керівник дає вказівки, які підлеглі зобов'язані неухильно виконувати. Такий керівник вимогливий до підлеглих без поблажливості, насаджує суворий психологічний клімат у колективі. Керівник цього типу буде оптимальним там, де немає часу на проведення нарад і обговорення ситуацій, а необхідно ухвалювати швидкі рішення.
При автономному стилі управління керівник відіграє стримуючу пасивну роль. Рішення виробляється більшістю співробітників. Автономний стиль будується на основі ділового й особистого авторитету. Такий керівник вміє використовувати свою владу, не апелюючи до неї. Як правило, він надає перевагу активній участі співробітників у виробленні рішення, залишаючи за собою право остаточного вибору. У повсякденній діяльності такий керівник контактний, тактовний, піклується про розвиток ділової ініціативи підлеглих. Такий стиль управління допустимий у деяких видах сфери матеріального виробництва, а також в управлінні навчальними закладами.
Співпричетний стиль поряд із участю в процесі прийняття рішень керівника допускає також участь у ньому і співробітників. Керівник співпричетного стилю надає повну свободу дій своїм підлеглим у межах їхніх функціональних обов'язків. Виробнича дисципліна в такому колективі підтримується переважно за рахунок свідомості співробітників. Вони цінують керівника за вміння генерувати ідеї, створювати теплий емоційний клімат у колективі, за неконфліктність, довірливість, а часто і за невимогливість. У разі якщо такий керівник позбавлений творчих начал, його робота зводиться до паперового порядку, уникнення конфліктів, браку ініціативи. Тому цей стиль управління не ефективний у складних ситуаціях. Він допустимий у творчих колективах сфери культури й науки.
Рис. 2.1. Одновимірні стилі управління
Комбінований стиль у процесі вироблення рішення допускає використання елементів авторитарного й автономного стилів.
Авторитарний стиль управління поділяється на абсолютистський, автократичний, бюрократичний, патріархальний і прихильний. При абсолютистському (диктаторському) стилі управління персоналові відведено роль сліпого виконавця вказівок керівника. Автократичний стиль управління керівника реалізується за допомогою великого адміністративного апарату. Бюрократичний стиль керівництва оснований на неухильному дотриманні правил ієрархічної градації. Патріархальний стиль передбачає посилання керівника при ухваленні рішень на авторитет особистості або організації вищого рівня. Прихильний стиль управління базується на індивідуальних рисах особистості керівника.
Співпричетний стиль управління зазвичай поділяється на комунікативний, консультативний і співучасний.
"Перший міф науки управління полягає в тому, що вона існує" (Закон Хеллера).
Використовуючи комунікативний стиль управління, керівник приймає рішення тільки після обговорення його особливостей із співробітниками. При цьому вони можуть висловлювати думку про рішення, яке ухвалюється, проте, зрештою, мають його виконувати.
Консультативний стиль передбачає прийняття керівником рішення тільки після одержання докладної інформації та пропозицій з боку співробітників.
Співпричетний стиль передбачає схему, відповідно до якої керівник висуває проблему й визначає рамки її розв'язання, а співробітники самі обирають спосіб розв'язання.
На практиці у стресових і кризових ситуаціях рекомендуються авторитарні стилі управління. При цьому процеси формування і здійснення мети мають реалізуватися якомога швидше із застосуванням усіх важелів влади, навіть якщо від цього втрачається якість ухвалюваних рішень. Чим вищий ступінь стресової або кризової ситуації, тим різкіша форма вираження авторитарного управління.
При недостатній наполегливості керівника у виконанні конкретних завдань допустиме застосування співпричетних стилів управління, причому якість рішень у цьому разі поліпшують кооперування, погодження та наради спеціалістів, які вимагають тимчасових затрат.
"Усе мистецтво управління зводиться до двох речей: обдаровувати й карати" (Магомет II).
Стилі управління в міру вираженості функцій управління, як правило, поділяються так:
— нововведення;
— постановка мети;
— співпричетність;
— погодження мети;
— система;
— орієнтація на результат;
— доведення завдань;
— правила вирішення;
— мотивація;
— координація;
— комунікація;
— освоєння процесу;
— розвиток особистості;
— управління тільки у виняткових випадках.
При управлінні за допомогою нововведення як головне завдання висувається вимога розробки інновацій.
При управлінні за допомогою постановки мети на перший план виходить завдання вирішення операційної мети на кожному ієрархічному рівні. Цей вид управління обмежується кошторисом та аналізом досягнутого результату.
Управління за допомогою причетності співробітників здійснюється шляхом залучення підлеглих до процесу формування, забезпечення та здійснення мети.
Стиль управління за допомогою погодження мети являє собою симбіоз стилів: постановка мети і співпричетність співробітників. При цьому співробітники беруть участь у визначенні як стратегічної, так і поточної мети. Таким чином вони краще засвоюють мету організації, що підвищує якість їхньої роботи.
"Управління являє собою не що інше, як налаштовування інших людей на працю" (Лі Якокка).
Управління за допомогою системи передбачає створення кібернетичного циклу управління як основного важеля контролю за процесами, що відбуваються.
При управлінні за допомогою орієнтації на результат весь процес підготовки, ухвалення та реалізації рішення орієнтується на кінцевий продукт.
Управління шляхом доведення завдань ставить на чолі всього якісний розподіл функцій між рівнями ієрархії.
Управління за допомогою правил вирішення полягає у визначенні правил, за якими мають реалізуватися рішення, котрі, у свою чергу, мають бути орієнтовані на досягнення загальної мети.
Стиль управління шляхом мотивації реалізується через створення дійових стимулів, які дають змогу задовольняти як індивідуальні запити співробітників, так і мету організації.
При управлінні за допомогою координації шляхом погодження часткових сфер діяльності вдається знизити ступінь конфліктності в процесі роботи організації.
Стиль управління шляхом освоєння процесу характеризується чітко вираженим безпосереднім впливом і контролем керівника за його перебігом.
Управління шляхом особистісного розвитку реалізується через створення сприятливих умов для розвитку особистості.
Стиль управління лише у виняткових випадках характеризується тим, що керівник дає можливість співробітникам приймати рішення, втручаючись тільки в разі виникнення критичних ситуацій, ігнорування ухвалюваного рішення і відхилення від поставленої мети.
Вибір стилю управління в конкретних ситуаціях ставить перед керівником глобальну проблему. Тому він має бути гнучким, тобто володіти здатністю застосування і зміни стилів управління залежно від поставлених завдань, особистісних рис персоналу, ситуацій тощо.
Необхідно також враховувати, що певні стилі управління ефективно реалізуються тільки за певних умов. Роль керівника полягає у формуванні сприятливої ситуації для реалізації таких стилів. Це може досягатися за допомогою ефективної політики добору, розстановки й розвитку персоналу, а також комплексу заходів зі створення оптимальної організаційної структури.
Запорука успішного керівництва — бачити багатоваріантність майбутнього, вміти передбачати найнесприятливіші ситуації.
[Вверх] [Вниз]
- М.І. Мурашко
- Принципи формування організації
- Основи менеджменту персоналу
- Формування персоналу організації
- Рекомендації щодо створення команди
- Оплата праці працівників
- Соціальне страхування працівників
- Трудове законодавство про персонал
- Розвиток персоналу
- Проблеми управління персоналом
- Практичні поради з менеджменту персоналу
- Методи маніпулятивного впливу
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Принципи формування організації Розвиток організації
- Філософія й етика організації
- Рекомендації з виховання в персоналу почуття гордості за організацію
- Мета й обмеження організації
- Що визначають перспективу розвитку організації
- Моделі політики зайнятості
- Структура організації
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Основи менеджменту персоналу Функції управління
- Лідерство
- Методи і стилі управління персоналом
- Етапи ефективного менеджменту
- Головні стратегії ефективного менеджменту
- Способи винагороди в ефективному менеджменті
- 1. Грошова винагорода.
- 2. Схвалення.
- Організація управління персоналом
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Формування персоналу організації Планування чисельності персоналу
- Аналіз необхідної роботи
- Складання посадової інструкції працівника
- Складання орієнтовного професійного портрета працівника
- Способи залучення потенційних кандидатів
- Пошук працівників-управлінців
- Необхідні особистісні риси менеджера
- Ідеальний керівник
- Управління за умов змін
- Формування команди
- Рекомендації щодо створення команди
- Первинний добір працівників
- Типи співбесід
- Визначення типу темпераменту
- Типи темпераментів
- Процес співбесіди
- Вибір кандидата
- Рекомендації з проведення співбесіди
- Проведення конкурсу на заміщення вакантної посади
- Інтеграція працівника в організацію
- Мотивація персоналу
- Теорії мотивації
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Оплата праці працівників Загальні положення
- Тарифна сітка
- Регулювання оплати праці
- Державні норми, гарантії і компенсації
- Системи оплати праці
- Доплати і надбавки
- Преміювання працівників
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Соціальне страхування працівників Допомога при тимчасовій непрацездатності
- Розмір допомоги
- Визначення загального трудового стажу
- Законодавство України про працю
- Трудовий договір
- Контрактна форма трудового договору
- Порядок прийому на роботу
- Випробування при прийомі на роботу
- Робота за сумісництвом
- Переведення на іншу роботу
- Припинення трудового договору
- Трудові книжки працівників
- Підготовка документів на персонал
- Контракт
- Характеристика
- Трудова угода
- Робочий час
- Час відпочинку
- Перерви протягом робочого дня і щоденний відпочинок
- Щотижневий безперервний відпочинок
- Відпустка працівників
- Порядок розрахунку тривалості відпусток
- Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням
- Матеріальна відповідальність працівників
- Відшкодування збитку, завданого з вини працівника
- Трудова дисципліна
- Праця жінок і молоді
- Праця молоді
- Індивідуальні трудові спори
- Поновлення на роботі і зміна формулювання причин звільнення
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Розвиток персоналу Підвищення кваліфікації і перепідготовка
- Формування кадрового резерву
- Проведення співбесід з персоналом
- Атестація персоналу "є тенденція оцінювати загальну кваліфікацію людини
- Організація контролю
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Проблеми управління персоналом Конфлікти
- Управління конфліктами
- Як попередити конфлікт на роботі
- Проведення службового розслідування
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Практичні поради з менеджменту персоналу Імідж керівника
- Презентація іміджу
- Зовнішній вигляд
- Поєднання кольорів окремих елементів одягу
- Постава і мова рухів тіла
- Особистісні риси керівника
- Спілкування з персоналом
- Як поводитися з "важкими" людьми
- Методи маніпулятивного впливу
- Практичні поради керівникові
- "Ефективність наради обернено пропорційна кількості
- Поради з виховання персоналу
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- Додаток 1
- 1. Загальні положення.
- 2. Посадові обов'язки.
- 3. Відповідальність і права.
- 5. Кваліфікаційні вимоги.
- Додаток 2 Форма оголошення
- Додаток 3 Тест: "Чи спроможні Ви стати керівником?"
- Ключ для підрахунку очок до психотесту:
- Додаток 4 Тест на визначення типу працівника в команді
- Підрахунок балів
- Типові риси, позитивні якості та допустимі слабкості працівників
- Додаток 5 Тест: "Який Ваш творчий потенціал?"
- Ключ до психотесту
- Додаток 6
- Додаток 7
- Зразок договору про повну
- Матеріальну відповідальність працівника
- Договір
- Про повну матеріальну відповідальність працівника
- Додаток 8 Зразок атестаційного листка атестаційний листок
- Додаток 9 Зразки заяв
- Додаток 10 Типова форма контракту з працівником*
- Загальні положення
- Обов'язки сторін
- Робочий час
- Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника
- Відповідальність сторін, вирішення спорів
- Зміни, припинення та розірвання контракту
- Термін дії та інші умови контракту
- Адреси сторін
- Додаток 11 Типова форма наказу (розпорядження) про прийом на роботу
- Висновок медичного огляду
- Додаток 12
- Висновок медичного огляду
- Довідка про нездані майново-матеріальні та інші цінності
- Додаток 13
- Розрахунок
- Додаток 14 Зразок трудової угоди трудова угода
- Розрахунок з оплати виконаної роботи
- [До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] список літератури
- [До змісту] [Попереднє]