Трудові книжки працівників

Трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудо­ву діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх праців­ників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, які відпрацювали на них більше 5 днів, у тому числі й на осіб, які є власниками (співвласниками) підприємств, сільських (фермерських) господарств, сезонних, тимчасових і позаштатних працівників, з умовою, що вони підлягають державному соціальному страхуванню (ст. 48 КЗпП України).

Трудові книжки не ведуться на працівників, які працюють на умо­вах трудового договору в підприємців, що не мають статусу юридич­ної особи, а також в обслуговуванні окремих громадян (домробітниці, няньки, шофери, охоронці та ін.). їхня робота підтверджується довід­кою організації, за участю якої було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, а також довідкою про сплату внесків до Фонду державного соціального страхування.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть­ся тільки за місцем основної роботи (Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, за­тверджена спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юсти­ції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зі змінами і доповненнями, внесеними спільним наказом Міні­стерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захи­сту населення України від 26.03.96 № 29).

Працівники, які приступають до роботи, зобов'язані пред'явити власникові або уповноваженому ним органу трудову книжку, оформ­лену У запровадженому порядку.

Особи, котрі влаштовуються на роботу вперше, зобов'язані пред'яви­ти паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а військовослужбовці, звільнені зі складу Збройних Сил та інших військових формувань, — військовий квиток.

Звільнені з місць позбавлення волі зобов'язані подати довідку про звільнення.

Трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підляга­ють. Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах, організаціях як документ суворої звітності. При звільненні працівни­ка трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і вида­чу трудових книжок несе керівник підприємства, установи, організа­ції (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.93 № 301 "Про трудові книжки працівників").

Відповідальність за вчасне і правильне заповнення трудових кни­жок, облік, збереження і видачу їх покладається на спеціально упов­новажену особу, призначувану наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, збережен­ня й видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках — іншу відповідальність. У разі потреби власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їхнє прохання завірені витяги з трудових книжок.

Ведення трудових книжок

Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською та російською мовами.

Якщо трудову книжку видано вперше, то запис у ній робиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого терміну з дня прийому на роботу. До трудової книжки заносяться:

— відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;

— відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звіль­нення;

— відомості про нагородження державними нагородами й відзна­ками України, про заохочення за успіхи в роботі й відповідно до чин­ного законодавства України;

— відомості про відкриття, винаходи й раціоналізаторські пропо­зиції, підтверджені посвідченнями та дипломами, а також про випла­чені у зв'язку з цим винагороди.

Відомості про стягнення до трудової книжки не заносяться. Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження й заохо­чення вносяться власником чи уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну а в разі звільнення — в день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць — дво­значними). Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 2 лютого 1997 року, то в графу 2 трудової книжки записується: "02.02.1997 p.".

Записи в трудовій книжці виконуються акуратно, кульковою руч­кою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Печаткою завіряються запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З кожним записом, що вноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про прийом на роботу, переведення і звіль­нення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайо­мити працівника під розписку в особовій картці (типова відомча фор­ма № П-2, затверджена наказом Міністерства статистики України від 27.10.95 № 277), в якій має повторюватися запис із трудової книжки (вкладиша).

При виявленні неправильного або неточного запису про роботу виправлення вносить власник або уповноважений ним орган того підприємства, установи, організації, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган на новому місці робо­ти зобов'язаний надати працівникові в цьому необхідну допомогу. Якщо підприємство, установу, організацію, де було внесено неправиль­ний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносить право­наступник і засвідчує його печаткою, а якщо його немає — організа­ція вищого рівня, якій було підпорядковане підприємство; якщо ж і її немає — обласний архів або держархіви міст Києва, Севастополя та Ради Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, нагородження й заохочення ма­ють точно відповідати оригіналові наказу (розпорядження), а якщо їх загублено, — іншим документам, що підтверджують зазначені ві­домості.

Показання свідків не є підставою для виправлення внесених ра­ніше записів.

У розділах "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності заміни запису після закінчення відповідного порядкового номера, дати, внесення запису в графу 3 заноситься: "За­пис під № таким-то недійсний. Прийнято на таку-то професію (поса­ду)" і в графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис якого неправильно зроблено в трудовій книжці. Таким самим чином виправляється не­дійсний запис про звільнення або переведення на іншу постійну робо­ту в разі незаконного звільнення або переведення, встановленого орга­ном з розгляду трудових спорів, і відновлення на колишній роботі або при зміні формулювання причини звільнення. Наприклад, записуєть­ся: "Запис під № таким-то недійсний, відновлено на попередній робо­ті". При заміні формулювання причини звільнення записується: "За­пис під № таким-то недійсний, звільнено...".

У графі 4 в такому разі дається посилання на наказ про поновлен­ня на роботі або заміну формулювання причини звільнення.

Внесення до трудової книжки відомостей про працівника

Відомості про працівника записуються на першій (титульній) сто­рінці трудової книжки. Прізвище, ім'я, по батькові, дата народження працівника записуються без скорочень і змін: ім'я та по батькові — на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник під­писом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу (титульну) сторінку підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після чого ставиться печатка підприємства, устано­ви, організації (або печатка відділу кадрів), де вперше заповнюється трудова книжка.

Зміна в трудовій книжці запису про прізвище, ім'я, по батькові й дату народження робиться власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені та по батькові тощо) з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни записуються на першій (титульній) сторінці тру­дової книжки. Однією рискою закреслюється колишнє прізвище, ім'я і по батькові, дата народження і записуються нові відомості з поси­ланням на відповідні документи на внутрішній стороні обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповно­важеної ним особи та печаткою підприємства чи відділу кадрів.

Внесення до трудової книжки відомостей про роботу

У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок записується назва підприємства, установи, організації. Під цим заголовком у гра­фі 1 ставиться порядковий номер внесеного запису, у графі 2 зазнача­ється дата прийому на роботу. У графі 3 записується: "Прийнято" або "Призначено" і зазначаються цех, відділ, дільниця та посада або робо­та з конкретною назвою, а також професія і присвоєний розряд.

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прий­нято працівника, вносяться для робітників та службовців строго від­повідно до найменування професій і посад, включених до Класифіка­тора професій. Якщо працівник має право на пенсію за віком на піль­гових умовах, запис у трудовій книжці про найменування роботи, професії або посади робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і згідно зі Списками виробництв, робіт професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Відомості цих Списків обов'язково мають бути підтверджені в карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації, і їх можна записувати в дужках. Якщо працівникові в період роботи присвоюється новий розряд, про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом може зазначатися в трудовій книжці влас­ником або уповноваженим ним органом окремим рядком на бажання працівника.

Переведення працівника на іншу роботу на тому самому підприєм­стві, в установі, організації оформляється в тій самій послідовності, що і прийом на роботу.

Якщо за час роботи працівника змінилося найменування підпри­ємства, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робить­ся запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменовано на таке-то", а в графі 4 проставляється підстава перейменування — на­каз (розпорядження), його дата і номер.

Студентам, слухачам курсів, учням, аспірантам і клінічним орди­наторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова уста­нова) робить запис про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази керівництва навчального закладу (наукової устано­ви) про зарахування на навчання і про відрахування з числа студен­тів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Період роботи зазначених осіб у студентських таборах, під час про­ходження виробничої практики і виконання науково-дослідної госпо­дарсько-договірної тематики підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади і часу роботи. На підставі таких довідок навчальні заклади (наукові установи) роблять у трудових книжках цих осіб записи про їхню роботу. Довідки збері­гаються в особистих справах студентів, учнів, аспірантів і клінічних ординаторів як документи суворої звітності.

Для осіб, що раніше не працювали і тому не мають трудових кни­жок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій прак­тиці, а також про виконання науково-дослідної господарсько-договір­ної тематики вносяться в трудові книжки на підставі виданих довідок підприємством, на якому вони надалі будуть працювати.

До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремими рядка­ми із зазначенням дати, номера і найменування відповідних докумен­тів такі відомості:

— про час служби в складі Збройних Сил України та інших військ, де на тих, що проходять таку службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби;

— про час навчання в спеціальних, навчально-виховних та інших закладах, навчально-курсових комбінатах тощо;

— про час навчання у вищих навчальних закладах (включно з часом роботи в студентських таборах, на виробничій практиці і часом виконання науково-дослідної господарсько-договірної тематики), а також про перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі;

— про роботу як членів колгоспів у тому разі, коли чинним законо­давством передбачено зарахування цієї роботи до загального виробни­чого стажу працівників;

— про час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичної установи потребує постійного догляду, у тому числі за престарілим, який досяг 80-літнього віку (відповідно до медичного висновку).

Безробітним особам відомості про період отримання допомоги з безробіття вносяться до трудової книжки органом державної служби зайнятості населення.

Ці відомості вносяться до трудової книжки до внесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

При відновленні у запровадженому порядку безперервного вироб­ничого стажу для призначення допомоги з державного соціального страхування до трудової книжки працівника за останнім місцем робо­ти в графу 3 розділу "Відомості про роботу" вноситься запис: "Безпе­рервний виробничий стаж відновлено з такого-то числа, місяця, року", а в графі 4 вказується посилання на постанову президії відповідної ради профспілки або президії ЦК відповідної галузевої профспілки.

Трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договора­ми в іноземних представництвах, в іноземних кореспондентів, співро­бітників міжнародних організацій та інших прирівняних до них іно­земців на території України, зберігаються в підрозділах із зовнішніх зв'язків органів державної виконавчої влади.

Ці органи роблять відмітки в трудових книжках про прийом на роботу і звільнення відповідно до трудових договорів і довідок най­мачів.

Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництва­ми і кореспондентами, співробітниками міжнародних організацій, а також іншими прирівняними до них іноземцями на території Украї­ни, є недійсним.

До трудових книжок осіб, котрі перебувають на виправних робо­тах без позбавлення волі, власник або уповноважений ним орган під­приємства за місцем роботи вносять запис про те, що час роботи на підприємстві в цей період не зараховується до загального і безперерв­ного виробничого стажу (розділ "Відомості про роботу", графа 3). У тому разі, коли судом у встановленому законом порядку ч_ар перебування на виправних роботах без позбавлення волі зараховується до загального виробничого стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного виробни­чого стажу. Ці записи робляться в трудових книжках по закінченні фактичного терміну відбування покарання, що встановлюється за до­відками органів МВС України.

При звільненні засудженого з роботи в порядку, передбаченому чинним законодавством, і влаштуванні його на новому місці роботи відповідний запис у трудовій книжці робиться тим підприємством, на який було направлено або прийнято засудженого.

Підставою для таких записів є наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий відповідно до вироку (рішення) суду.

У розділ "Відомості про роботу" трудової книжки вносяться такі записи:

— у графу 1 — порядковий номер запису;

— у графу 2 — дата його внесення;

— у графу 3 — "Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) до такої-то дати (число, місяць, рік) не зараховується в загальний і безпе­рервний виробничий стаж". При зарахуванні судом часу перебування на виправних роботах до загального трудового стажу у графу 3 запису­ється: "Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) до такої-то дати (число, місяць, рік) не зараховується в безперервний виробничий стаж";

— у графу 4 — підстава внесення запису до трудової книжки: наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його виходу і номер.

Питання визначення недійсними відповідних записів, внесених у трудові книжки громадян: "Звільнено з роботи (посади) у зв'язку із законним засудженням" або "Звільнено з посади у зв'язку з незакон­ним притягненням до кримінальної відповідальності", про видачу їм дублікатів трудових книжок, а також внесення в них відповідних за­писів особам, засудженим із позбавленням права посідати певні поса­ди або займатися певною діяльністю, і про порядок видачі їм дубліка­та трудової книжки регулюються чинним законодавством.

Приклади записів у трудових книжках згідно зі статтями КЗпП України наведено в дод. 6.

Внесення до трудової книжки відомостей про нагородження і заохочення

До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" вносяться відомості про нагородження державними нагорода­ми і відзнаками України, у розділ "Відомості про заохочення" вносять­ся відомості про заохочення за успіхи в роботі. До трудових книжок не вносяться дані про премії, передбачені системами оплати праці, або виплати, що мають регулярний характер.

Порядок внесення до трудової книжки відомостей про нагородження і заохочення такий:

__ у графі 3 відповідного розділу записується як заголовок найме­нування підприємства, а нижче, у графі 1, зазначається порядковий номер запису (нумерація зростає протягом усього періоду трудової ді­яльності працівника); у графу 2 заноситься дата нагородження або заохочення;

— у графі 3 — ким нагороджено або заохочено працівника, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням;

— у графі 4 — підстава внесення запису (із посиланням на дату, номер і найменування документа).

Заповнення трудової книжки при звільненні з роботи

Записи про причини звільнення в трудовій книжці робляться строго відповідно до формулювань чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону, наприклад: "Звільнено за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України".

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, з якими законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих при­чин, наприклад, "Звільнено за власним бажанням у зв'язку з переведен­ням дружини на роботу в іншу місцевість, ст. 38 КЗпП України".

Запис про звільнення в трудовій книжці працівника робиться згід­но з такими правилами:

— у графі 1 зазначається порядковий номер запису;

— у графі 2 — дата звільнення;

— у графі 3 — причини звільнення;

— у графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис: наказ (роз­порядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається остан­ній день роботи. Наприклад, трудовий договір із працівником перери­вається у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше обіймав цю посаду. 15 лютого 1997 року є його останнім робочим днем. До трудової книжки працівника має бути внесено:

— у графу 1 розділу "Відомості про роботу" — порядковий номер запису;

— у графу 2 — дату звільнення: 15.02.1997 p.;

— у графу 3 — "Звільнено у зв'язку з поновленням на роботі пра­цівника, який раніше обіймав цю посаду, п. 6 ст. 40 КЗпП України";

— у графу 4 — дату і номер наказу (розпорядження) про звільнен­ня. При переведенні працівника з одного підприємства на інше за згодою між керівниками підприємств у графі 3 записується посилан­ня на угоду: "Звільнено у зв'язку з переведенням на роботу на таке-то підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України".

У разі переходу на виборну посаду в цій графі записується: "Звіль­нено у зв'язку з обранням на виборну посаду в таку-то організацію, п. 5 ст. 36 КЗпП України".

У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або Уповноваженого ним органу у зв'язку з проведенням заходів з удосконалення організації управління промисловістю або іншими галузями народного господарства, крім підстав, передбачених чин­ним законодавством, робиться посилання на відповідне рішення ур_я. ду України. Наприклад, у графі 3 записується: "Звільнено у зв'яз­ку зі скороченням штатів (чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України" і далі в дужках зазначається відповідна постанова Кабінету Міністрів України.

При призначенні пенсії за віком, за вислугу років у трудовій книжці органами соціального забезпечення ставиться штамп "Пенсію призначено". Штамп ставиться в розділі "Відомості про призначення пенсії". У трудових книжках раніше встановленого зразка (1938 р.) зазначений штамп ставиться на першій сторінці.

Вкладиш у трудову книжку

Якщо в трудовій книжці заповнено всі сторінки відповідних розді­лів, вони доповнюються.

Вкладиш вшивається в трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівни­ка в такому самому порядку, що й трудова книжка. Вкладиш без тру­дової книжки є недійсним.

Про кожний виданий вкладиш на першій (титульній) сторінці тру­дової книжки ставиться штамп розміром 10 х 25 мм з написом: "Видано вкладиш" і тут само вказуються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі мають ставитися інший штамп і вказуватися серія і номер вкладиша. У разі необхідності доповнення трудової книж­ки вкладишем видається вкладиш нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник (нового або встановлених у 1938 і 1974 pp. зразків).

Видача трудової книжки при звільненні працівника

При звільненні працівника всі записи про роботу і нагородження, внесені до трудової книжки за час роботи його на даному підприємстві, завіряються підписом керівника або спеціально уповноваженого ним органу і завіряються печаткою підприємства або відділу кадрів. При цьому для осіб працездатного віку зазначаються час, тривалість і місце підвищення кваліфікації, які пройшов працівник за останні 2 роки перед звільненням.

При звільненні осіб, котрі працюють у сільському (фермерському) господарстві за трудовою угодою, або у разі виходу з його членів, після відповідних записів у трудовій книжці, зроблених головою селянсько­го (фермерського) господарства, виробничий стаж у цьому господар­стві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповно­важеної на це особи і завіряється печаткою місцевого органа держав­ної виконавчої влади.

Трудова книжка заповнюється одночасно українською і російською мовами і в кожному тексті завіряється окремо.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати праців­никові його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї запи­сом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповно­важеного ним органу працівникові виплачується середній заробіток за увесь час змушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважаєть­ся день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ (розпорядження) і вноситься запис до його трудової книжки. Раніше внесений запис про день звільнення вважається недійсним, про що робляться відповідні виправлення.

Якщо працівник відсутній на роботі в день його звільнення, власник або уповноважений ним орган у цей день посилають йому поштове пові­домлення з нагадуванням про необхідність одержання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою за зазначеною адресою допускається тільки з письмової згоди працівника.

У разі смерті працівника трудова книжка видається на руки близь­ким родичам під розписку або висилається поштою на їхню вимогу.

До трудової книжки померлого працівника в розділ "Відомості про роботу" записується:

— у графи 2 і 3 — "Роботу припинено у зв'язку зі смертю";

— у графу 4 — дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис завіряється в установленому порядку.

Дублікат трудової книжки

Особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власникові або уповноваженому ним органу за останнім місцем роботи. Не пізніше як через 15 днів після подання заяви, а в разі ускладнень — в обумовлений термін власник або упов­новажений ним орган зобов'язаний видати працівникові іншу трудо­ву книжку або вкладиш до неї (нового зразка) з написом: "Дублікат" У правому верхньому куті її першої сторінки.

Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється відпо­відно до загальних правил. У розділах "Відомості про роботу", "Відомо­сті про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката робляться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення на останньому місці роботи на підставі раніше виданих на­казів (розпоряджень).

Якщо працівник до влаштування на останнє місце роботи вже пра­цював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділі "Відомо­сті про роботу" у графі 3 спершу робиться запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, що підтверджується Документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто вка­зується загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, у який час і на яких посадах працював у минуло­му власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належним чином, оформленими документами, записується за окремими періодами в та­кому порядку:

— у графі 2 зазначається дата прийому на роботу;

— у графі 3 — найменування підприємства, де працював працівник а також цех (відділ) і посада (робота), на яку його було прийнято.

Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за суміс­ництвом робиться на бажання працівника.

Якщо з пред'явлених документів очевидно, що працівник перево­диться на іншу постійну роботу на тому самому підприємстві, то про це вноситься відповідний запис. Після цього записують:

— у графу 2 — дату звільнення;

— у графу 3 — причину звільнення, якщо в поданому працівни­ком документі є такі дані, якщо ж документи не мають таких даних про роботу в минулому, то в дублікат трудової книжки працівника вносять тільки дані, наявні в документах;

— у графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого зроблено відповідний запис у дублікаті.

Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їхньому власникові. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний по­сприяти працівникові в одержанні документів, що підтверджують стаж його роботи, який передує влаштуванню на дане підприємство.

Не вказуються в сумарному загальному стажі роботи, а записують­ся окремим рядком із посиланням на дату, номер і найменування від­повідних документів також такі відомості:

— про час перебування в народному ополченні і партизанських за­гонах із зазначенням дати зарахування й дати звільнення зі служби;

— про роботу як члена артілі промислової кооперації.

Якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (об­горіла, розірвана, забруднена тощо), власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівникові дублікат трудової книжки (вкладиш до неї). При цьому на першій сторінці трудової книжки, що стала непридатною, робиться напис: "Замість видано дублікат", а книжка повертається її власникові. При влаш­туванні на нове місце роботи працівник зобов'язаний пред'явити дублікат трудової книжки.

Розрахунки за трудові книжки та їхнє зберігання

Виписавши трудову книжку чи вкладиш до неї або дублікат тру­дової книжки, власник або уповноважений ним орган стягує з праців­ника її вартість.

При неправильному первинному заповненні трудової книжки або вкладиша до неї, а також у разі псування бланків унаслідок недбалого зберігання вартість зіпсованих бланків оплачується під­приємством.

Якщо трудову книжку працівника загублено підприємством уна­слідок стихійного лиха або з інших причин, йому видається дублікат без утримання її вартості.

Трудові книжки та їхні дублікати, не отримані працівниками при звільненні, зберігаються протягом 2 років у відділі кадрів підприєм­ства окремо від трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього терміну незатребувані трудові книжки (їхні дублі­кати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а потім знищуються в установленому порядку.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний постійно мати в наявності необхідну кількість бланків трудових книжок і вкладишів до них.

Облік трудових книжок

На підприємстві ведеться така документація з обліку трудових книжок:

— книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, за­тверджена наказом Міністерства статистики України від 27.10.95 №277;

— книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, за­тверджена наказом Міністерства статистики від 27.10.95 № 277. До книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них запису­ються всі операції, пов'язані з одержанням і використанням бланків та зазначенням їхніх серії і номера. Книга ведеться бухгалтерією під­приємства.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, що здійснює оформлення прийому і звільнення працівників. У цій книзі реєстру­ються всі трудові книжки, прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із зазначенням серії та номера, знову видані працівникам.

При одержанні трудової книжки працівником у зв'язку зі звіль­ненням він розписується в особовій картці й у книзі обліку.

Книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них та обліку руху трудових книжок мають бути пронумеровані, прошну­ровані й скріплені підписом керівника підприємства та печаткою.

Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бух­галтерії підприємства як документи суворої звітності й видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок. По закінченні кожного місяця особа, відповідальна за ведення тру­дових книжок, подає бухгалтерський звіт про наявність бланків тру­дових книжок і вкладишів до них та про суми, отримані за них, Додаванням прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладиші до них склада­ється акт за формою, затвердженою наказом Міністерства статисти­ки України від 27.10.95 № 277.

[Вверх] [Вниз]