logo
МП(навч_пос)

Перерви протягом робочого дня і щоденний відпочинок

Відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час.

Вона має надаватися, як правило, через 4 години після початку робіт. Час початку й закінчення перерви встановлюється статутом, колективним договором або правилами внутрішнього трудового роз­порядку. Працівники можуть використовувати час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть також відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі про­тягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, ор­ганізації (ст. 66 КЗпП України).

На практиці перерва для відпочинку і харчування встановлюєть­ся, як правило, тривалістю від 30 хвилин до 1 години залежно від конкретних умов для цього та графіків змінної роботи, що діють на підприємстві.

Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів за погоджен­ням власника або уповноваженого ним органу з профспілковим ор­ганом роботи тривалістю більш як 6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування. Для деяких категорій працівників, крім цього, встановлюються перерви, що мають спеці­альне призначення і включаються в робочий час із відповідною опла­тою їх. До них належать перерви:

— для годування дитини (ст. 183 КЗпП України);

— для обігріву і відпочинку (ст. 168 КЗпП України);

— для працівників із шкідливими умовами праці тощо.

Перерви в роботі для обігріву і відпочинку надаються, як правило працівникам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих не­опалюваних приміщеннях, вантажникам і деяким іншим категоріям працівників. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний об­ладнувати помешкання для обігріву й відпочинку працівників. Пере­рви для обігріву застосовуються залежно від температури повітря й сили вітру на місці роботи. Порядок надання перерв для обігріву і відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Перерви, пов'язані зі шкідливими умовами праці, встановлюються правилами з техніки безпеки і виробничої санітарії. Такі перерви нада­ються на роботах у каналізаційних мережах, місцях, пов'язаних з віб­рацією, і т. ін.

Щоденний відпочинок — це відпочинок між робочими днями (змі­нами). Тривалість щоденного відпочинку має, разом із часом перерви для відпочинку й харчування, становити не менше подвійної тривалос­ті роботи в попередній робочий день.

При вахтовому методі організації праці тривалість щоденного від­починку в окремих випадках може бути зменшено до 12 годин із ком­пенсацією в подальшому невикористаного щоденного і щотижневого відпочинку (шляхом підсумовування їх) як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду (тижня, місяця, кварталу, року).