Процес співбесіди

У процесі співбесіди відбувається обмін інформацією між спів­бесідниками. Розмова має бути природною, відвертою і дружньою щодо кандидата. На початку бесіди необхідно описати кандидатові в позитивній, але чесній манері дані про напрями роботи під­приємства і завдання, які стоять перед підрозділом, де має працювати кандидат, а також докладно висвітлити роботу, яку він має вико­нувати. Чим ясніше і точніше це буде зроблено, тим імовірніше, що новий працівник матиме задоволення від неї. Якщо кандидат виявить, що робота, на яку він погодився, не відповідає описаній, йому буде важко знайти спонукальні мотиви для її виконання. Тоб­то вже з часу першої бесіди, по суті, починається управління май­бутнім працівником. У ході бесіди інтерв'юеру необхідно:

— налаштуватися на те, щоб не приділяти багато уваги першому враженню, а дати можливість кандидатові висловитись і повніше розкрити себе;

— необхідно говорити зі співбесідником зрозумілою йому мовою, продумати, як уникнути прямих запитань, а більше використовувати навідні;

— прагнути не відхилятися під час бесіди від основної теми;

–– оцінювати працівника і свої враження про нього тільки після закінчення бесіди, враховуючи при цьому свої можливі упередження [50].

Для одержання великого ефекту від бесіди необхідно налаштувати кандидата на спілкування, проявивши гнучкість, тактовність і стрима­ність під час бесіди.

Контакт із співбесідником досягається здатністю простежити кожне його слово, жест, міміку і вмінням передбачити його реак­цію на задані запитання. Якщо кандидат соромливий, часто протя­гом бесіди нервує, то тільки невимушеність поведінки людини, яка проводить бесіду, справить на нього заспокійливий вплив.

Гнучкість поведінки, динамічність під час бесіди полягає в умінні легко переключатися з однієї теми на іншу, якщо цього потребує перебіг співбесіди, легко виходити з глухого кута в спілкуванні. Це потребує вироблення своєрідного арсеналу штампів спілкування. Так, можна використовувати невимушений перехід до нової теми або метод "суперечностей ідей", якщо необхідно висловити думку, прямо протилежну думці кандидата або самого працівника, який проводить бесіду. Під час бесіди важливо вміти вислухати, зрозуміти й заспокоїти кандидата. Необхідно всіляко уникати невротичних та інших суб'єктивних факторів у власних оцінках, бути терплячим до неординарних реакцій при оцінюванні працівника.

Працівник, який проводить співбесіду, має бути готовим практич­но до будь-якої поведінки кандидата, його особистісної своєрідності, гранично стримано реагувати на його неадекватну реакцію. Необхідно також уміти заспокоїти людину.

Набуття цих навиків можливе тільки в процесі численних контактів з людьми різноманітних сфер професійної діяльності й аналітичному підході до них. Безпосередній контакт з усілякими людьми не тільки збільшує обсяг пізнаваної інформації, а й, що не менш важливо, збільшує кількість і розширює діапазон навичок спілкування. Індивідуальний діапазон спілкування включає багат­ство мови, її зворотів, форм спілкування, жестикуляції та міміки. Усі ці складові потребують посиленої повсякденної праці.

Необхідною рисою працівника, який проводить співбесіду, є прояв делікатності в усіх питаннях, що зачіпають інтимну сферу життя й самої особи кандидата. Люди значно відрізняються за сту­пенем розкриття своїх думок і почуттів. Слід відчувати, коли над­мірна відвертість може нашкодити працівникові. Потрібно вміти виробити й витримати до кінця свою лінію поведінки в тому разі, якщо кандидат нервує, в процесі бесіди переключається з однієї теми на іншу. Хаотичне прямування за потоком його думок і по­чуттів може завести співбесідника в глухий кут. Тому дуже важливо вчасно спрямовувати розмову до головної теми. Звинувачення співбесідником інших має насторожувати працівника, який прово­дить бесіду. В цьому разі доцільно глибше вивчити можливості пре­тендента щодо перебування в колективному середовищі [32]. Необ­хідно ретельно розпитати кандидата про його персональні досяг­нення на всіх попередніх роботах. Тоді використання кандидатом слова "Ми" може показати, що він є "гравцем команди".

Співбесіда у міру можливого має закінчитися в той момент, коли цього хоче кандидат. Для цього є кілька спеціальних прийо­мів:

— запропонувати кандидатові поставити останнє запитання;

— почати поглядати на годинник або на двері;

— випрямитися, ніби збираючись піднятися з-за столу.

У кінці бесіди необхідно підбити підсумки й повідомити кандида­тові про те, що йому буде повідомлено про результати співбесіди по телефону, повідомленням, листом протягом такого-то строку або буде запрошено на другу співбесіду тоді-то й т. ін.

Дати оцінку кандидатурі необхідно після співбесіди, інакше го­строта сприйняття втратиться.

[Вверх] [Вниз]