logo search
МП(навч_пос)

Трудовий договір

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підпри­ємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фі­зичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу певного фаху, кваліфікації або посади з підпорядкуванням внутріш­ньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповнова­жений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати пра­цівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колектив­ним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому тер­мін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі й матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть установлюватися за згодою сторін.

Сфера застосування контракту визначається законодавством (ст. 21 КЗпП України).

Не слід плутати трудовий договір із договорами цивільно-правово­го характеру, наприклад договором підряду, доручення, видавничим Договором, реалізація яких також пов'язана з трудовою діяльністю.

Для трудового договору характерне підпорядкування працівника внутрішньому трудовому розпорядку (зарахування в штат працівників підприємства, установи, організації, дотримання встановленого режи­му робочого часу, виконання певної роботи). При укладанні цивільно-правових договорів процес праці не регламентується. Працівник розпо­діляє час роботи на власний розсуд. А відносини сторін виникають лише 3 приводу результату праці (визначаються ціна і предмет договору, наприклад термін його виконання, якість та ін.). Тобто не кожна трудова Угода при виконанні певної роботи є трудовим договором.

Розмежування понять трудового договору і цивільно-правової Угоди має важливе практичне значення. Так, тільки час роботи за трудовим договором зараховується до загального і безперервного виробничого стажу і записується в трудову книжку. Укладення трудового договору оформляється наказом, а договір підряду — укла­денням двосторонньої угоди, за якою підрядник зобов'язується ви­конати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язу­ється прийняти й оплатити виконану роботу.

Договори підряду можуть укладати тільки особи, які досягли 18 років. Право укладання трудового договору мають особи, які досяг­ли 16 років. У виняткових ситуаціях за згодою одного з батьків або особи, яка заміняє їх, цим правом можуть скористатися особи, які до­сягли 15 років.

З метою підготовки молоді до продуктивної праці допускається при­йом на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і се­редніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не заподіює шкоди їхньому здоров'ю і не порушує процесу навчан­ня, у вільний від навчання час по досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, яка заміняє їх (ст. 188 КЗпП України).

Перед укладенням трудового договору сторони мають дійти згоди про його умови. Більшість із цих умов передбачено законодавством про працю і колективним договором, а деякі з них визначаються сторонами при укладенні трудового договору.

Умови трудового договору, що визначаються сторонами, поділяють­ся на основні, без однієї з яких трудовий договір не може вважатися укладеним, та на додаткові, які уточнюють, розвивають або доповню­ють основні умови. Наявність додаткових умов не обов'язкова, але мо­жлива. При усуненні з договору додаткові умови стають не обов'язко­вими для виконання.

Головними умовами трудового договору є зазначені в ньому місце роботи, трудова функція й оплата праці. Додаткові умови при укладанні трудового договору можуть бути різноманітними. Це, зокрема, випробу­вання при прийнятті на роботу (ст. 26 КЗпП України), термін трудового договору (ст. 23 КЗпП України), тривалість робочого часу, якщо праців­ник працює неповний робочий день (ст. 56 КЗпП України) та ін.

При цьому навіть за наявності згоди сторін до трудового договору не можуть включатися умови, що погіршують становище працівника по­рівняно з чинним законодавством про працю або суперечать йому (ст. 9 КЗпП України).

[Вверх] [Вниз]