Праця молоді

Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18 років. Як правило, на роботу приймаються особи, що досягли 18 років.

Разом із тим за згодою одного з батьків або осіб, які їх заміня­ють, можуть як виняток прийматися на роботу особи, котрі досягли 15 років.

Допускається прийом на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, про­фесійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легких робіт, що не заподіюють шкоди здоров'ю і не по­рушують процесу навчання, у вільний від навчання час по досягнен­ні ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, яка заміняє його (ст. 188 КЗпП України).

Неповнолітні в трудових правовідносинах прирівнюються в пра­вах до повнолітнього.

Приймаючи на роботу неповнолітніх, власник або уповноваже­ний ним орган зобов'язаний ознайомити їх із правилами внутріш­нього трудового розпорядку, правилами техніки безпеки, виробни­чої санітарії, протипожежної безпеки. Підлітки зобов'язані знати свої права й обов'язки. Якщо робота підлітка буде пов'язана з обслу­говуванням верстатів, машин, механізмів, його необхідно попередньо ознайомити з правилами їхньої експлуатації і провести інструктаж з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці.

Для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийомі на роботу не встановлюється (ст. 7 КЗпП України).

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначен­ням дати їхнього народження (ст. 189 КЗпП України).

При прийомі на роботу цих осіб власник або уповноважений ним орган має враховувати, що їх не може бути допущено до виконання важких робіт, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також підземних робіт (ст. 190 КЗпП України).

Розв'язуючи це питання, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний керуватися Переліком важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 46.

При проходженні виробничої практики особи віком до 18 років» які навчаються у професійних навчально-виховних закладах і загальноосвітніх школах, можуть перебувати на виробництві і на роботах, перерахованих у Переліку, не більше 3 годин на день.

Граничнодопустимі навантаження для неповнолітніх визначено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 № 59.

Згідно з цим наказом граничні норми підіймання і переміщення вантажів підлітками під час короткочасної і тривалої роботи не мо­жуть перевищувати:

а) при короткочасній роботі:

— у віці 14 років: для юнаків — 5, для дівчат — 2,5 кг;

— у віці 15 років: для юнаків — 12, для дівчат — 6 кг;

— у віці 16 років: для юнаків — 14, для дівчат — 7 кг;

— у віці 17 років: для юнаків — 16, для дівчат — 8 кг;

б) при тривалій роботі:

— у віці 15 років: для юнаків — 8,4, для дівчат — 4,2 кг;

— у віці 16 років: для юнаків — 11,2, для дівчат — 5,6 кг;

— у віці 17 років: для юнаків — 12,6, для дівчат — 6,3 кг.

Граничні норми сумарної ваги вантажів для підлітків з розрахун­ку на годину робочого часу не можуть перевищувати:

а) при підійманні ваги з рівня робочої поверхні:

— у віці 14 років: для юнаків — 10, для дівчат — 5 кг;

— у віці 15 років: для юнаків — 48, для дівчат — 12 кг;

— у віці 16 років: для юнаків — 160, для дівчат — 40 кг;

— у віці 17 років: для юнаків — 272, для дівчат — 72 кг;

б) при підійманні ваги з підлоги:

— у віці 14 років: для юнаків — 7, для дівчат — 3,5 кг;

— у віці 15 років: для юнаків — 24, для дівчат — 6 кг;

— у віці 16 років: для юнаків — 80, для дівчат — 20 кг;

— у віці 17 років: для юнаків — 130, для дівчат — 32 кг.

Усі особи віком до 18 років приймаються на роботу тільки після по­переднього медичного обстеження і надалі, по досягненні 21 року, щорічно підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП України).

Якщо медичний висновок лікувальної установи є позитивним, під­літок працює далі. Якщо ж під час огляду встановлено, що дана робота негативно впливає на його здоров'я (медична установа дає висновок про неможливість використання праці такої особи на цій роботі), то влас­ник або уповноважений ним орган зобов'язаний перевести такого під­літка на іншу, не протипоказану йому роботу.

Забороняється також залучати працівників віком до 18 років на нічні та понаднормові роботи і на роботи у вихідні дні.

Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадяна­ми право на працю. Особливості праці неповнолітніх установлюються законодавством України.

Реалізації права на працю сприяє навчання, в тому числі трудове Навчання, учнів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, здійснюване в спеціально обладнаних помешканнях, навчально-трудових центрах або безпосередньо на виробництві.

Виконана при цьому учнями робота оплачується у встановленому законодавством порядку.

Держава гарантує працездатній молоді надання першого робочого місця на термін не менш як 2 роки після закінчення навчання в серед­ніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчаль­них закладах, завершення професійної підготовки та перепідготовки, а також після звільнення з військового (навчального закладу) за станом здоров'я або сімейними обставинами (ст. 7 Закону України "Про спри­яння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні").

Молодим спеціалістам — випускникам державних навчальних закладів, потребу в яких було заявлено підприємствами, установа­ми, організаціями, надається робота за спеціальністю на період не менш як 3 роки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів Украї­ни (ст. 197 КЗпП України).

Випускники, які уклали договір із вищим навчальним закладом після зарахування на навчання за державним замовленням, зобов'я­зані відпрацювати на місці призначення не менше 3 років.

Особи, зараховані до вищих навчальних закладів на цільові місця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.92 № 408 "Про пільги для сільської молоді при прийомі у вищі навчальні заклади, удосконалення системи перепідготовки і підвищення квалі­фікації кадрів", після закінчення вищого навчального закладу на­правляються на роботу на підприємства, в організації сільського, лісо­вого, водного господарства, переробних галузей агропромислового ком­плексу, закладів соціальної сфери села і зобов'язані відпрацювати на місці призначення не менше 3 років.

Особи, зараховані до вищих навчальних закладів відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і віднесені до III і IV категорій, зобов'язані після закінчення вищого навчального закладу відпрацювати на місці призначення не менше 3 років.

Розірвання випускником договору допускається з таких поваж­них причин:

— встановлення інвалідності І і II групи, внаслідок чого випуск­ник не може виїхати на роботу за призначенням;

— встановлення інвалідності І і II групи в дружини (чоловіка), одного з батьків (або осіб, що заміняють їх) випускника;

— якщо випускник — вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до 3 років або дитину, що відповідно до медичного висновку потребує догляду (до досягнення нею 6-річного віку), мати-одиначка або батько-одинак, котрі мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

— проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім термінової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержант­ського і старшинського складів, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах України, Національній гвардії, Прикордонних вій­ськах, Службі безпеки, а також в інших формуваннях, утворених відповідно до законодавства України, і служба в органах внутрішніх справ поза місцем розміщення замовника;

— вступ до вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації.

Розірвання договору з ініціативи замовника допускається:

— у разі неможливості надання випускникові роботи за спеціаль­ністю відповідно до медичного висновку (якщо медичний огляд для прийняття на роботу згідно із законодавством є обов'язковим) або висновку медико-соціальної (експертної) комісії;

— у разі банкрутства замовника.

Якщо випускник без поважних причин не захистив дипломного проекту, замовник може надати йому роботу з урахуванням отрима­ної спеціальності і кваліфікації.

Молодим спеціалістам, які одержали направлення на роботу пі­сля закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим спеціа­лістам виплачується допомога в розмірі місячної стипендії за раху­нок замовника. Після укладення трудового договору на молодих спеціалістів поширюються всі види соціального захисту, передбаче­ні колективним договором працівників підприємства, установи, ор­ганізації.

Посади за штатним розкладом, на які в поточному році має бути прийнято на роботу молодих спеціалістів згідно із договором, не під­лягають заміщенню іншими працівниками. У разі виробничої необ­хідності на ці посади може бути прийнято інших працівників на термін до призначення на них молодих спеціалістів.

Якщо випускник за його згодою переводиться на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, йому видається цим підпри­ємством, установою, організацією нове направлення на роботу. За випускником у цьому разі зберігаються всі права й обов'язки моло­дого спеціаліста.

Випускникам, які закінчили вищі навчальні заклади на відмін­но, за рішенням замовника може встановлюватися більш висока заро­бітна плата в межах схеми посадових окладів.

Випускники, які одержали направлення на роботу в іншу місце­вість, а також члени їхніх сімей забезпечуються житлом згідно із законодавством.

Випускники, не забезпечені житлом відповідно до договору і які і далі працюють за призначенням після визначеного терміну, мають право на позачергове одержання житла незалежно від терміну роботи за цим призначенням.

Звільнення молодого фахівця з ініціативи замовника до закін­чення терміну договору дозволяється у випадках, передбачених ст. 40 КЗпП (Порядок працевлаштування випускників вищих на­вчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992).

Робочий час і час відпочинку підлітків

Згідно зі ст. 51 КЗпП України для підлітків установлено скороче­ну тривалість робочого часу.

Для працівників віком від 16 до 18 років вона становить 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчаль­ного року у вільний від навчання час, не може перевищувати поло­вини максимальної тривалості, передбаченої викладеними нормами. У передвихідні й передсвяткові дні тривалість робочого дня для осіб віком до 18 років не змінюється.

Щорічна відпустка працівникам віком до 18 років надається три­валістю 31 календарний день. Відпустки неповнолітнім належить надавати влітку або на їхнє бажання в інший час року.

З ініціативи власника або уповноваженого ним органу осіб, які не досягли 18 років, може бути звільнено з роботи, крім дотримання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії у справах неповнолітніх (ст. 198 КЗпП України). Однак звіль­нення працівника віком до 18 років у зв'язку з ліквідацією підпри­ємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров'я, які перешкоджа­ють продовженню даної роботи, а також при поновленні на роботі працівника, котрий раніше її виконував, провадиться лише у винят­кових випадках і не допускається без їхнього працевлаштування.

[Вверх] [Вниз]