Пошук працівників-управлінців

"Керівник — це не гід, не екскурсовод, не водій автобуса. Він керує людьми, і його основною рисою є

не ввічливість, терпляча поблажлива ласкавість, а рішучість" (Нергош Якош).

Ефективність роботи організацій великою мірою залежить від до­бору й розстановки працівників, які здійснюють управлінські функ­ції, — керівників усіх рівнів.

Пошук працівників-управлінців здійснюється тими самими спо­собами, що й інших працівників. Разом із тим на практиці організа­ції, які успішно залучають висококваліфікованих керівників (управ­лінців), використовують такі стимули:

–– високий оклад;

— матеріальне стимулювання результатів діяльності;

–– можливість продовження освіти;

— перспективи кар'єри;

–– постійна зайнятість;

–– високий ступінь самостійності;

— соціальні гаранти та пільги;

–– вирішення побутових проблем;

–– масштаби й престиж підприємства;

— можливість мати вільний час.

Розробкою цих стимулів займається відділ управління персоналом. Для кожної категорії управлінців (технічні, економічні працівники та ін.) є різноманітні стимули залучення.

Після попереднього відсіву кандидатів настає фаза відбору. Зазви­чай до цієї категорії працівників-управлінців ставлять такі вимоги:

1. Розумові здібності:

— здатність оцінити ситуацію;

— творче мислення;

— аналітичне мислення;

— здатність приймати правильні рішення.

2. Соціальні можливості:

— комунікабельність;

— контактність;

— наполегливість;

— сила впевненості;

— здатність сформувати команду.

3. Особистісно-ділові можливості:

— інтереси;

— мотиваційні фактори;

— гнучкість;

— товариськість;

— надійність;

— енергійність.

4. Ділові риси:

— працездатність;

— ініціативність;

— здатність до планування й прогнозування;

— здатність до управління персоналом;

— високий ступінь організованості;

— здатність здійснювати ефективний контроль.

Не може керувати іншими той, хто не спроможний керувати самим собою. В опитуванні щодо необхідних особистісних рис менеджера, які оцінюються за 100-бальною системою, проведеному фірмою "Менеджмент Трейдинг Сентер-Університет", серед 1016 менеджерів Західної Європи вищої й середньої ланки бали розподілилися так (табл. 3.1) [23]:

Таблиця 3.1