Спілкування з персоналом

Невербальне спілкування

"Той, хто багато говорить, часто зазнає невдачі,тому краще знати міру" (Дао).

У людини, як і в тварин, є набуті та вроджені інстинкти. До них можна віднести й невербальні засоби спілкування.

Більшість із них мають спадкову природу. Поряд із цим частина з них набувається в процесі життєдіяльності людини. Психологами встановлено, що від 60 до 80 % комунікацій здійснюються за рахунок невербальних засобів спілкування, і тільки 20—40 % — за рахунок вербальних.

У людини є кілька зон особистісного простору, і кожна має своє призначення. Американський антрополог Е. Холл виділив чотири типи особистісного простору або просторові зони.

Інтимна зона (15—45 см) розділяє людей досить близьких, які не бажають посвячувати в свої справи третіх осіб. Дозволяється про­никнути в цю зону тільки тим людям, які перебувають у тісному емоційному контакті. У неї допускаються діти, батьки, чоловіки, коханці, близькі друзі й родичі. З усіх зон ця вважається найголов­нішою. Вона охороняється людиною як власність. У ній ще є підзона радіусом 15 см, у яку можна проникнути тільки за допомогою фізич­ного контакту. Це надінтимна зона людини.

Особиста зона (45 см — 1,5 м) визначається як дистанція, яку індивід схильний витримувати між собою і всіма іншими в ситуаці­ях повсякденного спілкування, на вечірках, офіційних прийомах, зустрічах, у приятельських компаніях.

Соціальна зона має діапазон 1,5—3,5 м. На такій відстані люди­на визнає за краще триматися від сторонніх людей, нових працівни­ків на роботі й т. ін.

Суспільна зона (більше 3,5 м) визначається дистанцією, що збері­гається при зустрічі двох або більше людей на привселюдних зборах.

Просторові зони залежать від національної специфіки і регулю­ються нормами етикету, що діють у рамках тієї чи іншої культури. Так, етикет допускає мінімальні варіанти дистанцій у латиноамери­канців та арабів, а максимальні — у північноамериканцев і північно-європейців.

Офіційна зона українців і росіян визначається звичайно відстанню, яка дорівнює довжині двох рук, простягнених для рукостискання, а приятельська — довжині двох зігнутих у ліктях рук.