39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
(за лабораторною випічкою)
| Об'єм хліба із 100 г борош | Зовнішній вигляд | М'якуш | ||||||
Оцінка, балів | Форма скори- | Поверхня | Забар- влен- ня | Забарвлення | Пористість | Еласти чність | Смак | ||
| на, см3 | ни | скори- |
|
| ||||
|
|
|
| ни |
|
|
|
| |
Хороша, 4 | Понад | Напів- | Гла- | Світ- | Світле, | Порів- | Еласти | Відпо- | |
| 400 | оваль- | денька | ло-ко- | відпо- | няно | чний, | відає | |
|
| на |
| рич- неве | відає сорту борошна | дрібна, рівномірна | сухий | житньому хлібу | |
Задовільна, | 300-400 | Плос- | Шорс- | Кори | Темну- | Серед- | Злегка | Те саме | |
3 |
| ка | тка | чневе | вате | ня, рівномірна | глев- кува- тий |
| |
Незадові- | Менш | Уві- | З трі- | Сіро- | Темне, | Круп- | Неела- | Не | |
льна, 2 | як 300 | гнута | щина- | кори- | що не | на, | стич- | відпо- | |
|
|
| ми | чневе | відповідає сорту борошна | нерів- номір- на | ний, глевкуватий, дуже кришиться | відає житньому хлібу |
Заняття 8. Визначення вмісту ядра у зерні круп'яних культур
Сортовою особливістю круп'яних культур є плівчастість зерна. При здаванні-прийманні зерна, призначеного для виробництва крупів, сортові документи мають підтверджувати належність партії до цінного сорту. У зерні таких сортів невеликий вміст плівок і цінне ядро.
Перед визначенням вмісту ядра із зерна видаляють дрібні зерна, зернову та смітну домішки. Беруть наважку масою 50 г (вівса, гречки, рису) або 25 г (проса) і зважують її з точністю до 0,01 г. Плівки із зерна гречки знімають вручну, вівса — видавлюванням ядра вручну, а проса та рису — вручну або спеціальним лущильником.
Наважку вміщують у порцелянову ступку з металевою сіточкою на дні. Обертаючи товкачик, обтягнутий металевою сіточкою, надавлюють на зерно, відокремлюючи оболонки і запобігаючи роздавлюванню ядра. Продукт після облущування просіюють крізь сито (для проса — з розмірами отворів 1,4 х 20 або 1,2 х 20 мм, для рису — 2,2 х 20 мм, для дрібного зерна — 1,8 х 20 мм). Зерна, що залиши
лись необлущеними, відокремлюють, вміщують у ступку і продовжують облущування до повного звільнення ядра від оболонок.
Зерно рису, проса облущують також на лущильнику ГДФ-1М (рис. 24), лущильно-шліфувальних пристроях ЛУР-1М чи ЛУП-1. При цьому воно потрапляє між гумові валики, що рухаються назустріч один одному з різною швидкістю, облущується, а потім аспірацією від ядра відокремлюються лусочки.
1— корпус; 2— живильний валик; 3 — швидкохідний гумовий валик; 4— тихохідний гумовий валик; 5— пневмо- канал; 6— вентилятор для відсівання луски; 7— вентилятор подачі зерна;8— циклон; 9— збірник плівок;10— завантажувальна камера
Завдання
Рис. 24. Лабораторний лущильник зерна плівчастих культур ГДФ-1М:
Заняття 9. Оцінка якості крупи
Круп'яна промисловість виробляє такі крупи:
із проса вищого, першого і другого сортів із вмістом доброякісного ядра відповідно 99,2, 98,7 та 98 %;
із рису шліфовану та поліровану вищого, першого і другого сортів із вмістом доброякісного ядра відповідно 99,7, 99,4 та 99,1 %, а також дроблену шліфовану;
із гречки ядрицю та ядрицю швидкорозварну першого і другого сортів із вмістом доброякісного ядра відповідно 99,2, 98,4 % та проділ із вмістом доброякісного ядра не менш як 98,3 %;
із вівса пропарену недроблену, плющену вищого та першого сортів із вмістом доброякісного ядра не менш як відповідно 99,0 та 98,5 %, а також пластівці «Геркулес», пластівці пелюсткові, толокно;
з ячменю перлову п'яти номерів із вмістом доброякісного ядра не менш як 99,6%, ячмінну трьох номерів із вмістом ядра не менш як 99 %;
із пшениці манну, полтавську та «Артек», манну марки М (із м'яких пшениць), Т (із твердих) та ТМ; полтавську чотирьох номерів (за розміром крупок) із вмістом доброякісного ядра не менш як 99,2 %;
із кукурудзи кукурудзяну шліфовану п'яти номерів;
із гороху горох облущений цілий полірований та горох колотий облущений полірований.
Окремі види крупів збагачують сухим молоком, яєчними продуктами, розмелюють до борошна, надають їм певної форми. До них належать: «Здоров'я» (основа рис), «Піонерська» (основа гречана крупа), «Флотська» (суміш гречаної та ячмінної крупів), «Спортивна» (основа вівсяна крупа), «Південна» (суміш кукурудзяної, ячмінної, пшеничної та горохової крупів).
Якість крупи визначають за результатами аналізу об'єднаної проби органолептично, а також фізичними (розварюваність, вологість та ін.) і хімічними (зольність та ін.) методами. Об'єднану пробу відбирають так. З партії крупи не більше 10 мішків мішковим щупом виїмки беруть із кожного мішка, з партії 10 — 100 мішків — з 10 та ще з кожного десятого мішка. Відібрані виїмки висипають окремо на одну поверхню і порівнюють за однорідністю. Якщо вони за зовнішнім виглядом не відрізняються, то їх з'єднують і одержують вихідний зразок. Якщо маса зразка становить 1,5 кг, то одночасно він є і середнім.
Коли аналізують великі партії крупи, після змішування виїмок вихідний зразок розділяють вручну, доводячи його масу до 1,5 кг, прилаштовують етикетку із зазначенням сорту, розміру партії, назви круп'яного заводу та інших даних. Для визначення вологості від середнього зразка відбирають близько 100 г крупи.
Хід роботи.У лабораторії середній зразок зважують, реєструють, проставляють порядковий номер на картці та на всіх супровідних документах. Якість визначають за показниками, передбаченими для кожного виду крупів, у такій послідовності: 1) зараженість комірними шкідниками; 2) колір, запах, смак, наявність хрускоту; 3) вологість; 4) вміст металодомішок; 5) крупність чи номер крупи та вміст домішок; 6) вміст доброякісного ядра; 7) зольність.
Зараженість комірними шкідникамихарактеризується кількістю особин шкідників в 1 кг крупів. Із середнього зразка виділяють
кг крупи і просіюють крізь сита протягом 2 хв при 120 колових обертів за хвилину або механічним способом протягом 1 хв при 150 колових обертів за хвилину:
а) на ситах з округлими отворами діаметром 2,5 та 1,5 мм — ядро гречаної крупи, вівсяні недроблені крупи, вівсяні пластівці «Геркулес», рис, перлові крупи № 1 та 2, пшеничні — «Полтавська» № 1 та
і горох лущений цілий та колотий;
б) на ситах з довгастими отворами 1,2 х 20 мм, з округлими діаметром 1 мм — крупи перлові № 3 та 4, пшеничні — «Полтавська» № 3 та 4, пшоно, ячмінні № 1 та 2, кукурудзяні № 1 та 2, вівсяні дроблені, рис дроблений, пшоно дроблене, горох лущений колотий;
в) на дротяних ситах з отворами діаметром 0,8 мм та 0,63 мм — перлову № 5, пшеничну «Артек», ячмінну № 3, кукурудзяну № 3 та манну.
Залишок (схід) та прохід з кожного сита розглядають на зараженість комірними шкідниками, встановлюють вид шкідників і підраховують їх кількість. Неживі особини відносять до смітної домішки.
Після просівання визначають також зараженість крупів кліщами. Прохід сита розсипають тонким шаром на склі, під яке підкладають чорний папір, розглядають крізь лупу з 5 — 10-разовим збільшенням і підраховують кількість кліщів. При температурі досліджуваних зразків, нижчій за 15 — 18 °С, перед визначенням їх обігрівають при 25 — 30 °С протягом 10 — 20 хв.
Зараженість комірними шкідниками крупів усіх видів стандартами не допускається. Якщо шкідників у пробах не виявлено, пробу приєднують до всієї партії і використовують для інших аналізів. При виявленні шкідників партію крупи бракують.
Органолептична оцінка крупів.Для визначення кольору крупи частину середнього зразка висипають на чорний папір, порівнюють
еталоном відповідного виду і сорту при денному чи штучному освітленні.
Для визначення запаху близько 20 г крупи попередньо підігрівають на водяній бані у порцеляновій чашці протягом 25 хв. Наявність сторонніх запахів не допускається.
Смак та наявність хрускоту від мінеральних домішок визначають після розжовування 2 — 3 г крупи. 112 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
Визначення вологості крупів.Основним (арбітражним) методом є висушування наважок розмолотої крупи в електричних сушильних шафах СЕШ-3 при температурі 130 °С протягом 40 хв. При вологості крупи понад 18 % перед розмелюванням її обов'язково підсушують, потім визначають об'єм випаруваної вологи. При остаточному розрахунку показники додають.
Із зразка, виділеного для визначення вологості (зберігається в посуді, який герметично закривається), беруть 30 г крупи, розмелюють на лабораторному млинку. Розмелені крупи негайно висипають у суху банку з притертою пробкою. Разовий помел повинен давати прохід крізь металоткане сито з отворами діаметром 0,8 мм для лущеного гороху — не менш як 50 %, для основних крупів — до 60, для решти — не менш як 75 %. Методика визначення вологості крупів аналогічна методиці визначення вологості борошна.
Для визначення крупності та номера крупів,битого ядра й му- челі наважки просіюють на ситах, набір яких визначено відповідним стандартом. Гречані крупи просіюють вручну або на механічних розсівах, крупи манні, кукурудзяні та інші — на лабораторних розсівах. Залишок без виділення домішок та прохід нижнього сита зважують на технічних вагах з точністю до 0,01 г і визначають їх відсоток у масі крупи. Потім встановлюють вміст домішки. Для цього залишок із кожного сита та прохід з нижнього сита розбирають вручну на спеціальних розбірних дошках, виділяють окремі фракції домішок, переносять їх у чашки, зважують і визначають їх масу у відсотках до наважки. Якщо у наважці виявляють шкідливі домішки (ріжки, кукіль, в'язіль, гірчак рожевий, мишатник, вугрицю), то їх вміст визначають у наважці масою 400 г. Для визначення вмісту сажки беруть наважку масою 200 г.
Кількість доброякісного ядра обчислюють відніманням від маси наважки сумарної маси домішок. Результат заокруглюють до 0,1 %. Розбіжність між результатами паралельних аналізів не повинна перевищувати 0,5 %.
Визначення зольності крупів.Крупа з високим вмістом зольних речовин менш цінна. Зольність визначають після спалювання наважки в муфельній печі без використання каталізатора або з ним. Із середнього зразка беруть наважку масою 30 — 50 г, розмелюють її, щоб одержаний продукт проходив крізь сито з розмірами отворів, визначеними стандартом для певного виду крупи. Розмелену наважку висипають на розбірну дошку, накривають склом і злегка пресують до висоти шару 3 — 4 мм. Потім скло знімають і маленьким совком з різних місць беруть дві наважки по 2 — 2,5 г у порцелянові попередньо висушені тиглі № 3. Спалюють наважку крупи так само, як і наважку борошна.
Завдання
Зробити аналіз гречаної крупи та пшона за всіма показниками.
Матеріали і обладнання:сушильна шафа СЕШ-3, зерно проса і гречки, зразки крупів різних круп'яних культур, набори сит відповідно до стандарту, шпателі, розбірні дошки, ваги, бюкси.
Завдання 10. Кулінарна оцінка крупів зернових і зернобобових культур
Кулінарні властивості крупів зернових і зернобобових культур оцінюють органолептично після варіння за смаком, кольором і структурою. Крім того, враховують тривалість варіння і коефіцієнт розварювання крупи (збільшення початкового об'єму чи маси).
Крупу і зерно варять у спеціальному приладі — електроводяній бані (типу ПОР-І чи ПКО-1). Спосіб варіння дає змогу отримувати розсипчасту, крутої консистенції кашу, що забезпечує порівняльну оцінку сортів. При варінні на парі каша не пригоряє, не розріджується, завдяки чому можна дослідити зразки у порівняльних умовах.
Методика приготування каші.Наважки крупи чи зерна бобових масою по 50 г відважують на технічних вагах із точністю до 0,1 г, після чого їх (крім гречаної та вівсяної крупи і зерна бобових культур) двічі промивають холодною водою. У циліндри для варіння наливають воду із температурою 100 °С (жорсткість 10 — 15°) і засипають наважки крупи. На кожну наважку добавляють по 1 г солі (зерно бобових культур варять без солі). Циліндри закривають кришками, встановлюють в отвори приладу, в якому має закипіти вода.
Деяку особливість має приготування каші з рису. Наважку рису 50 г вміщують у циліндр з 90 см3киплячої води. За 10 хв до закінчення варіння доливають ще 10 см3води, але холодної (10 — 16°). Це сприяє більшій розсипчастості каші.
Залежно від виду крупи варіння триває 40 — 180 хв (табл. 40). Готовність каші визначають органолептично.
- Тема 1
- 1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
- Заняття 3. Визначення показників свіжості зерна
- 2. Вимоги до органолептичних показників м'якої пшениці
- Зараженості зерна комірними шкідниками: а — пвз; б — поок-1
- 3. Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
- 4. Стан зерна за вологістю, %
- 5. Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм
- 6. Поділ пшениці на типи
- 7. Нормування технологічних показників м'якої пшениці
- 8. Характеристика пружності клейковини
- 10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
- Тема 2
- 11. Відносна вологість повітря над розчинами н28о4
- 12. Мінімальна подача повітря при вентилюванні зерна з різною вологістю
- 13. Мінімальна подача повітря і максимальна висота насипу при вентилюванні кукурудзи в качанах
- 14. Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям у період збирання врожаю (для північних районів України)
- 15. Питома подача повітря при вентилюванні насіння сої атмосферним повітрям
- 16. Мінімальна подача повітря і товщина шару зерна рису при сушінні вентилюванням
- 17. Рівноважна вологість різного зерна при температурі від 0 до 30 °с
- 18. Вміст вологи в повітрі
- 19. Максимальний тиск водяної пари за різної температури
- 20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)
- 21. Тривалість охолодження зернової маси вентилюванням
- 22. Мінімальні середні питомі подачі атмосферного повітря і максимальна висота насипу зерна кукурудзи в качанах при вентилюванні для зниження температури
- 23. Середня швидкість зниження вологості зерна кукурудзи при вентилюванні підігрітим повітрям
- 24. Допустимий строк зберігання насіння пшениці без аерації
- 25. Мінімальні значення середньої питомої подачі повітря при охолодженні зернової маси вентилюванням
- 27. Режими сушіння насінного зерна в зерносушарках шахтного типу
- 28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
- 29. Властивості повітря, насиченого водяною парою
- 30. Обмежувально-контрольні норми природних втрат під час зберігання зерна, %
- 31. Рух зерна гороху у сховищі
- 33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ
- Тема 3
- 34. Класифікація пшениць за силою
- 35. Класифікаційні норми для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- 36. Кількість води, потрібна для холодного кондиціювання зерна м'якої пшениці і тритикале, залежно від твердості й вологості
- 37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
- 38. Шкала оцінки якості хліба з пшеничного борошна 70%-го виходу
- 39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
- 40. Дозування води та орієнтовна тривалість варіння різних видів крупів
- 41. Оцінка кольору каші, балів
- Тема 4
- 42. Значення поправки до показів рефрактометра
- 43. Коефіцієнт для перерахунку маси льонотрести при нормованій вологості та засміченості
- 44. Визначення поправки за кольором волокна
- 45. Визначення номера трести
- Приклад
- 46. Характеристика насіння олійних культур
- 47. Базисні і обмежувальні норми для заготовлюваного насіння олійних культур, %
- 48. Сортність сировини махорки
- 49. Визначення концентрації цукрів у виноградному суслі за вмістом сухих речовин, % сахарози
- 51. Визначення об'ємної частки спирту і масової концентрації залишкових цукрів сусла, що бродить (грає)
- Приклад
- Тема 5
- 52. Поправка на температуру води при визначенні вмісту крохмалю
- 53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- 54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,
- 55. Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- 56. Основні показники плодоовочевої продукції як об'єкта зберігання (за є. П. Широковиним)
- 57. Характеристика типових стаціонарних сховищ для зберігання картоплі (за б.П. Федорцем)
- 58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції
- Завдання
- 59. Мінімальна температура повітря над насипом бульб
- 60. Межі відносної вологості повітря для запобігання запотіванню і в'яненню плодоовочевої продукції
- 61. Кількість теплоти, що її виділяє 1 т бульб картоплі протягом доби, кДж (за с.Ф. Поліщуком)
- 62. Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- 63. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
- 64. Технологічна карта контейнерного перевезення овочів із місць складування до споживача (за м.І. Івакіним)
- 65. Економічна ефективність зберігання 100 т бульб картоплі залежно від якості сортування та збереженості бульб (8 місяців зберігання)
- Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
- 66. Кількість оцту, що добавляється при виготовленні маринадної заливки
- Тема 7
- Основні технічні характеристики відцентрових вентиляторів, що використовуються для сушіння зерна
- Значення коефіцієнтів переведення об'єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості
- Обчислення відносної вологості повітря психрометром Августа
- Визначення вмісту сухих речовин та крохмалю в картоплі за питомою масою
- Очищення і сушіння зерна продовольчого призначення
- Норми природних втрат маси свіжих плодів, ягід і винограду при перевезенні автомобілями різного типу
- Норми природних втрат маси фруктів і ягід при перевезенні залізницею
- Вміст сірки діоксиду в сульфітованій плодоягідній сировині
- Температурні поправки до показів рефрактометра
- Коефіцієнт переведення показів рефрактометра для плодів і ягід знімальної стиглості
- Вміст речовин в плодоягідній продукції, що мають технологічне значення, %