33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ

Стіни зерносховища треба робити рівними, без щілин, щоб запо­бігти скупченню пилу та шкідників, сухими, зручними для прове­дення всіх операцій, зокрема дезінсекції. Перевагу віддають стінам залізобетонним, бетонним, цегляним оштукатуреним. Допускаються дерев'яні безпустотні стіни за умови ретельного з'єднання дощок у швах, щоб запобігти затіканню дощової води та витіканню зерна. Зерно, особливо насінного призначення, не повинно торкатись до стін, тому засіки будують на відстані 50 — 80 см від стін.

Покрівля зерносховища має бути водонепроникною, світлою, щоб запобігти її нагріванню. Краще виготовляти покрівлю з руберойду, толю (2 шари), настилаючи на мастику по суцільній і твердій основі. Покрівлі з етерніту, азбофанери та черепиці дуже продуваються, внаслідок чого в сніжні зими зерно вкривається сніговими наноса­ми. Покрівлі дерев'яні, глиняно-солом'яні для зерносховищ не при­датні.

Місткість зерносховища визначають з урахуванням об'ємної ма­си, висоти шару завантаження, сипучості зерна та влаштування не­обхідних проходів.

Завдання 1

Розрахувати місткість зерносховища для зберігання 4000 т ячменю та 1000 т продовольчої пшениці. Допустима висота завантаження ячменю кормового — 4 м, пшениці — 3 м; натура — відповідно 630 та 750 г/л. Робоча ширина схови­ща — 20 м, довжина — 50 м. Визначити довжину сховища, необхідну для завантаження зерна пшениці та ячменю.

Приклад

Партія ячменю масою 2000 т займає об'єм 2000 : 0,63 = 3175 м³. При висоті шару 4 м об'єм 3175 м³займе площу 3175 : 4 = 793 м². При робочій ширині схо­вища 20 м довжина шару ячменю становитиме 793 : 20 = 39 м.

При визначенні місткості зерносховища для насінного та продовольчого зер­на, яке засипають у засіки, розрахунок починають з місткості засіків та їх кіль­кості. Типові проекти засікових складів передбачають середню ширину сховища 8 — 10 м, ширину проходу посередині 2 м. Звідси ширина засіка може становити 3 — 4 м, довжина — 3, 6, 9 м.

Завдання 2

Визначити, скільки засіків можна зробити у сховищі, що має корисну дов­жину 50 м, загальну ширину 10 м, ширину проходу 2 м, відстань від стін 0,5 м. Довжина засіків — 3 і 6 м.

Визначити об'єм зерна вівса, жита в одному засіку, якщо натура його відпо­відно 450 і 700 г/л, а висота завантаження 2 м.

ТЕХНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗЕРНА

Заняття 1. Технологічна характеристика зерна пшениці. Підготовка помельних сумішей

Товарна і технологічна цінність зерна м'якої пшениці визнача­ється його силою — хлібопекарськими якостями одержаного з нього борошна, зумовленими поєднанням білково-протеїназного і вугле- водно-амілазного комплексів.

У світовій практиці сильними називають пшениці, борошно з яких дає формостійкий хліб великого об'єму з хорошим пористим м'якушем. До сильних належать м'які пшениці, які за технологіч­ними властивостями поділяють на сильні, середні та слабкі. Сильні пшениці використовують для поліпшення партій зерна з низькими хлібопекарськими якостями, середні — для одержання хорошого за якістю хліба без добавки сильних пшениць.

Сила борошна виявляється у його здатності утворювати міцне, пружне тісто. При слабкій клейковині тісто липке, мажеться. Сила борошна залежить від структури білків, їх колоїдних властивостей та активності протеолітичних ферментів.

У сильному борошні повільніше відбуваються процеси набухання при замісі та бродінні. Проте завдяки високій газоутримувальній здатності білків сильних пшениць забезпечуються добра формостій­кість та водовбирна здатність тіста. Борошно із зерна високої якості містить достатню кількість ферментів, при бродінні протеїназа роз­щеплює білки до пентозанів, амілаза — крохмаль до цукрів та ін­ших сполук, що сприяє одержанню хліба високої якості.