31. Рух зерна гороху у сховищі

Середній строк зберігання цієї партії зерна становить 52 450 : 650 = 80 днів. Звідси норма природних втрат 0,90 • 80 : 90 = 0,80 %. На природні втрати спису­ється 649 • 0,054 : 100 = 0,52 ц зерна.

Приклад 2

Партія жита масою 600 т надходила в липні, серпні та вересні, витрачалася від жовтня до травня. Наприкінці періоду зберігання виявлено недостачу 7,5 т зерна: у витратах зазначено 590 т, у залишку — 2,5 т. Показники вологості та вмісту смітної домішки зерна в процесі зберігання змінювались.

Середній строк зберігання цієї партії зерна 4200 : 600 = 7 міс. Звідси норма при­родних втрат 0,09 + ^{0,03 1}= 0,095 %, а маса зерна для списання 592,5-0,095 : 100 = 6

= 0,56 т. Різниця між недостачею зерна і нормою природних втрат становить 7,5 - 0,56 = 6,94 т.

За даними документів про надходження зерна, у червні надійшло 300 т во­логістю 15,5 % із вмістом смітної домішки 1 %, у липні — відповідно 200, 14,2 і 0,8, у серпні — 100, 14 і 0,7. Відпущено зерна 200 т з вологістю 13,5 % і 392,5 т з вологістю 14 %, вмістом смітної домішки 0,5 %.

Для розрахунку норми списання внаслідок зміни вологості та смітної доміш­ки визначаємо показники останніх середньозважених. Середньозважена вологість зерна, що надійшло: 300- 14,5 = 435 (т%); 200- 14,2 = 284 (т%); 100- 14,0 = 1400 (т%). Разом 8590 (т%). В_ср= 8590 : 600 = 14,3. Середньозважена вологість витраченого зерна: 200- 13,5 = 2700 (т%); 392,5-14 = 5495 (т%). Разом 8195 (т%). В_ср= 8195 : 592,5 = 13,8. Середньозважений вміст смітної .домішки у зерні, що надійшло: 300-1 = 300 (т%); 200-0,8 = 160 (т%); 100-0,7 = 70 (т%). Разом 530 (т%). С_ср= 530 : 600 = 0,88. Середньозважений вміст смітної домішки у витраченому зерні — 0,5 %. Втрати маси внаслідок зміни вологості

X= 100(1⁴,3 -13,8) = 600-0,58 = 3,48 т;

100 -13,8 ' ' ' ' '

смітної домішки

X=⁽0,88 -0,5⁾⁽100^-0,58⁾=₀%; 600-0,38 = 2,28 т. 100 - 0,5 ' ' ' '

Усього виправдана втрата маси становить 0,56 + 3,48 + 2,28 = 6,32 т.

Завдання

1. Визначити зміну маси партії зерна внаслідок зміни вологості та наявності смітної домішки.

2. Розрахувати норму природних втрат за різних строків зберігання зерна. ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ 77

Заняття 7. Будова зерносховищ і розрахунок їх місткості

Зерно можна зберігати протягом тривалого часу лише у типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями зерна та насіння. Приміщення зерносховищ повинні бути сухими, чистими, добре вен­тильованими, непроникними для птахів, гризунів, гідро- і теплоізо- льованими. їх внутрішнє планування має забезпечувати зручний до­ступ до зерна для спостереження за його станом, а також можливість повної механізації трудомістких процесів під час зберігання зерна.

Сучасні зерносховища бувають кількох видів: елеватори, склади, обладнані верхніми та нижніми транспортними галереями (ком­плексно або частково механізовані), механізовані склади та ін. Най­більш досконалі серед них елеватори та бункерні сховища. Основні технологічні процеси — приймання, сушіння, очищення, заванта­жування, вивантажування — тут повністю механізовані й автома­тизовані. Потужна аспіраційна система елеваторів забезпечує необ­хідні санітарні умови для працюючих.

На комплексних механізованих складах з використанням стаціо­нарної механізації лише 30 % робіт з відвантаження зерна здійсню­ється за допомогою пересувних механізмів, а на складах, обладнаних лише верхньою галереєю, — 100 %. На немеханізованих складах усі операції здійснюються засобами пересувної механізації та вручну.

У сільськогосподарських підприємствах переважають немехані- зовані засікові зерносховища із застосуванням пересувної і частково централізованої механізації. За призначенням їх поділяють на схо­вища для продовольчого, кормового та насінного зерна.

У системі хлібоприймальних пунктів поширені зернові комплек­сні механізовані зерносховища та елеватори (табл. 33). При конс­труюванні зерносховищ мають бути враховані питома маса, сорб- ційні властивості зернових мас, кут природного скочування зерна. Ці показники визначають міцність конструкцій, висоту сховища, набір певних механізмів та ін.

Сухе зерно продовольчого призначення можна зберігати у сило- сах та сховищах інших типів з необмеженою висотою. Зерно насін­ного призначення зберігають шарами різної висоти залежно від шпаруватості зернової маси, наявності системи вентиляції. Якщо останньої немає, таке зерно зберігають, насипаючи шаром не вище 2 — 3 м, або в тарі заввишки 6 — 8 мішків. Свіжозібране зерно збері­гають насипом не вище 2,5 м (рядове) і 1,5 м (насінне).

Підлога для сховищ має бути дерев'яною або асфальтовою, на фундаменті. Дерев'яну підлогу і підпідлоговий простір важко дезін- секувати. Допускається застосування цементованих підлог на бе­тонній основі, вкладених не на фундамент, а безпосередньо на ґрунт. Проте така підлога через надмірну теплопровідність сприяє утворенню конденсованої вологи і не є надійним ізолятором.