1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т

З партії затареного у мішкизерна до 10 мішків пробу беруть із кожного другого, а 10 — 100 мішків — з 5-го плюс 5 % від загальної кількості мішків у партії. Проби із зашитих мішків беруть мішковим щупом, розсуваючи мішковину в трьох доступних місцях. Щуп вво­дять у напрямку до середини мішка жолобом донизу, потім поверта­ють його на 180° і виймають. Загальна маса таких точкових проб — не менш як 2 кг.

Для відбору проб зерна (крім проса, гречки й соняшнику) засто­совують механічний пробовідбірник А1-УП-2-А, пробовідбірники ПДШ, ППД, щупи конусні, циліндричні, мішкові. Проби із вагона беруть щупами циліндричними зі штангами, що нагвинчуються.

Усі точкові проби зсипають у чистий, не заражений шкідниками посуд, запобігаючи можливості зміни якості зерна.

Сукупність точкових проб становить об'єднану пробу.До неї до­дають етикетку із зазначенням назви культури, номера машини, комори, маси партії, часу відбору проби, її маси. Етикетку підписує особа, що відбирала пробу. За об'єднаною пробою найбільш точно визначають органолептичні показники зерна, зараженість його ко­мірними шкідниками. Заражене шкідниками зерно (крім кліща) повертають у господарство. Для подальшого розміщення зерна ви­значають його тип і підтип та вологість.

Перш ніж розрахуватися за прийняту партію, оцінюють якість зерна за середньодобовою пробою(рис. 2). Цю пробу формують із об'єднаних проб, відібраних із кількох однорідних за якістю партій зерна, що надійшли з одного господарства протягом оперативної доби. Для її складання з об'єднаної проби беруть по 50 г з кожної тонни зерна.

Рис. 2. Схема формування середньодобової проби зерна з автомобіля

Відповідність якості зерна вмиогам стандарту визначають за се­редньою пробою, виділеною з об'єднаної або середньодобової проби, маса якої становить 2 ± 0,1 кг. Якщо маса об'єднаної чи середньодо­бової проби перевищує 2 кг, то середню пробу беруть методом квар- тування (рис. 3) або розподільником БИС-1 (рис. 4). У першому ви­падку зерно висипають на чисту, рівну, гладку поверхню у вигляді квадрата і перемішують за допомогою двох дерев'яних планок із скошеними ребрами. Зерно, взяте з протилежних боків квадрата,

обома руками з планками зсипають одно­часно на середину квадрата, формуючи валик. Потім беруть зерно з кінців валика

1. одночасно з обох планок зсипають на се­редину квадрата. Так переміщують зерно тричі. Сформовану таким чином об'єднану пробу зерна знову висипають рівним ша­ром у вигляді квадрата і розподіляють планкою по діагоналі на чотири трикутни­ки. Із двох протилежних трикутників зерно викидають, а решту змішують і знову розподіляють, поки не залишиться кількість його

2. ± 0,1 кг, яка і є середньодобовою пробою.

визначають, по якому каналу може бути виділена наважка розра­хункової маси.

Після проведення всіх аналізів середню пробу зерна зберігають протягом доби, якщо його прийняв від господарства хлібоприй­мальний пункт. Проби з партії зерна, призначеного на відванта­ження в інші місця, треба зберігати протягом місяця, а зерна, при­значеного на експорт, — упродовж трьох місяців при перевезенні залізницею і шести місяців — водним транспортом.

При здаванні-прийманні партій кукурудзи в качанахнасипом із автомобілів точкові проби беруть у двох місцях за поздовжньою осьовою лінією на відстані 0,5 — 0,7 м від переднього і заднього бор­тів. У кожному місці відбору знімають верхні качани і з глибини близько 10 см виймають по 5 качанів, які лежать поряд. Якщо на­сипи в автомобілі неоднорідні, допускається збільшення кількості місць взяття проб. В автопоїздах точкові проби відбирають з кожно­го кузова. В потягах з кожного вагона беруть 20 точкових проб (по 5 качанів, які лежать поряд, — усього 100 шт.). На складах кукурудзу в качанах беруть з двох шарів: на глибині 10 см і 1 м та на відстані 3 м від стін комори і 75 см від стін сапетки по 16 — 17 качанів, що лежать поряд. Усього в кожній секції має бути відібрано 100 кача­нів.

Об'єднані проби від кожного автомобіля складають у крафт- мішки. Для формування середньодобової проби з мішка беруть кож­ний 10-й качан і переносять в іншу тару. Якщо їх виявляється більш як 10, то відбирають через однакову кількість качанів, щоб мати середню пробу з 10 качанів, за якою визначають вихід зерна та його якість.

Проби для визначення вологості зерна мають зберігатися в посу­ді, що герметично закривається. Результати аналізів середньодобо­вих проб записують у лабораторний журнал, який передають до бух­галтерії для проведення розрахунків за прийняту зернову продук­цію та внесення даних у реєстр накладних. Реєстр надсилають гос­подарству, звідки надійшло зерно. У реєстрі накладних, крім відомо­стей про якість зерна, наводять розрахунок за закуплене зерно за­лежно від його якості.

Завдання

1. Ознайомитися з основними поняттями «партія зерна», «точкова проба», «об'єднана проба», «середньодобова проба».

2. Вивчити послідовність відбору проб зерна.

3. Засвоїти методику відбору об'єднаної і середньодобової проб від партії зер­на, виділення наважок для визначення його вологості.

Матеріали і обладнання:зразки зерна різних культур, пробовідбірники, розподільник зерна БИС-1, лінійки, шпателі.