1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
Маса партії зерна, т | Маса точкової проби зерна | |
чистого та середньої чистоти | засміченого | |
До 100 101 - 200 201 - 400 401 і більше | Із кожних 3 « 5 « 10 « 20 | Із кожних 3 « 5 « 5 « 10 |
З партії затареного у мішкизерна до 10 мішків пробу беруть із кожного другого, а 10 — 100 мішків — з 5-го плюс 5 % від загальної кількості мішків у партії. Проби із зашитих мішків беруть мішковим щупом, розсуваючи мішковину в трьох доступних місцях. Щуп вводять у напрямку до середини мішка жолобом донизу, потім повертають його на 180° і виймають. Загальна маса таких точкових проб — не менш як 2 кг.
Для відбору проб зерна (крім проса, гречки й соняшнику) застосовують механічний пробовідбірник А1-УП-2-А, пробовідбірники ПДШ, ППД, щупи конусні, циліндричні, мішкові. Проби із вагона беруть щупами циліндричними зі штангами, що нагвинчуються.
Усі точкові проби зсипають у чистий, не заражений шкідниками посуд, запобігаючи можливості зміни якості зерна.
Сукупність точкових проб становить об'єднану пробу.До неї додають етикетку із зазначенням назви культури, номера машини, комори, маси партії, часу відбору проби, її маси. Етикетку підписує особа, що відбирала пробу. За об'єднаною пробою найбільш точно визначають органолептичні показники зерна, зараженість його комірними шкідниками. Заражене шкідниками зерно (крім кліща) повертають у господарство. Для подальшого розміщення зерна визначають його тип і підтип та вологість.
Перш ніж розрахуватися за прийняту партію, оцінюють якість зерна за середньодобовою пробою(рис. 2). Цю пробу формують із об'єднаних проб, відібраних із кількох однорідних за якістю партій зерна, що надійшли з одного господарства протягом оперативної доби. Для її складання з об'єднаної проби беруть по 50 г з кожної тонни зерна.
Рис. 2. Схема формування середньодобової проби зерна з автомобіля
Відповідність якості зерна вмиогам стандарту визначають за середньою пробою, виділеною з об'єднаної або середньодобової проби, маса якої становить 2 ± 0,1 кг. Якщо маса об'єднаної чи середньодобової проби перевищує 2 кг, то середню пробу беруть методом квар- тування (рис. 3) або розподільником БИС-1 (рис. 4). У першому випадку зерно висипають на чисту, рівну, гладку поверхню у вигляді квадрата і перемішують за допомогою двох дерев'яних планок із скошеними ребрами. Зерно, взяте з протилежних боків квадрата,
обома руками з планками зсипають одночасно на середину квадрата, формуючи валик. Потім беруть зерно з кінців валика
одночасно з обох планок зсипають на середину квадрата. Так переміщують зерно тричі. Сформовану таким чином об'єднану пробу зерна знову висипають рівним шаром у вигляді квадрата і розподіляють планкою по діагоналі на чотири трикутники. Із двох протилежних трикутників зерно викидають, а решту змішують і знову розподіляють, поки не залишиться кількість його
± 0,1 кг, яка і є середньодобовою пробою.
Рис. 3. Поділ зразка зерна по діагоналі на трикутники
визначають, по якому каналу може бути виділена наважка розрахункової маси.
Після проведення всіх аналізів середню пробу зерна зберігають протягом доби, якщо його прийняв від господарства хлібоприймальний пункт. Проби з партії зерна, призначеного на відвантаження в інші місця, треба зберігати протягом місяця, а зерна, призначеного на експорт, — упродовж трьох місяців при перевезенні залізницею і шести місяців — водним транспортом.
При здаванні-прийманні партій кукурудзи в качанахнасипом із автомобілів точкові проби беруть у двох місцях за поздовжньою осьовою лінією на відстані 0,5 — 0,7 м від переднього і заднього бортів. У кожному місці відбору знімають верхні качани і з глибини близько 10 см виймають по 5 качанів, які лежать поряд. Якщо насипи в автомобілі неоднорідні, допускається збільшення кількості місць взяття проб. В автопоїздах точкові проби відбирають з кожного кузова. В потягах з кожного вагона беруть 20 точкових проб (по 5 качанів, які лежать поряд, — усього 100 шт.). На складах кукурудзу в качанах беруть з двох шарів: на глибині 10 см і 1 м та на відстані 3 м від стін комори і 75 см від стін сапетки по 16 — 17 качанів, що лежать поряд. Усього в кожній секції має бути відібрано 100 качанів.
Об'єднані проби від кожного автомобіля складають у крафт- мішки. Для формування середньодобової проби з мішка беруть кожний 10-й качан і переносять в іншу тару. Якщо їх виявляється більш як 10, то відбирають через однакову кількість качанів, щоб мати середню пробу з 10 качанів, за якою визначають вихід зерна та його якість.
Проби для визначення вологості зерна мають зберігатися в посуді, що герметично закривається. Результати аналізів середньодобових проб записують у лабораторний журнал, який передають до бухгалтерії для проведення розрахунків за прийняту зернову продукцію та внесення даних у реєстр накладних. Реєстр надсилають господарству, звідки надійшло зерно. У реєстрі накладних, крім відомостей про якість зерна, наводять розрахунок за закуплене зерно залежно від його якості.
Завдання
Ознайомитися з основними поняттями «партія зерна», «точкова проба», «об'єднана проба», «середньодобова проба».
Вивчити послідовність відбору проб зерна.
Засвоїти методику відбору об'єднаної і середньодобової проб від партії зерна, виділення наважок для визначення його вологості.
Матеріали і обладнання:зразки зерна різних культур, пробовідбірники, розподільник зерна БИС-1, лінійки, шпателі.
- Тема 1
- 1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
- Заняття 3. Визначення показників свіжості зерна
- 2. Вимоги до органолептичних показників м'якої пшениці
- Зараженості зерна комірними шкідниками: а — пвз; б — поок-1
- 3. Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
- 4. Стан зерна за вологістю, %
- 5. Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм
- 6. Поділ пшениці на типи
- 7. Нормування технологічних показників м'якої пшениці
- 8. Характеристика пружності клейковини
- 10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
- Тема 2
- 11. Відносна вологість повітря над розчинами н28о4
- 12. Мінімальна подача повітря при вентилюванні зерна з різною вологістю
- 13. Мінімальна подача повітря і максимальна висота насипу при вентилюванні кукурудзи в качанах
- 14. Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям у період збирання врожаю (для північних районів України)
- 15. Питома подача повітря при вентилюванні насіння сої атмосферним повітрям
- 16. Мінімальна подача повітря і товщина шару зерна рису при сушінні вентилюванням
- 17. Рівноважна вологість різного зерна при температурі від 0 до 30 °с
- 18. Вміст вологи в повітрі
- 19. Максимальний тиск водяної пари за різної температури
- 20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)
- 21. Тривалість охолодження зернової маси вентилюванням
- 22. Мінімальні середні питомі подачі атмосферного повітря і максимальна висота насипу зерна кукурудзи в качанах при вентилюванні для зниження температури
- 23. Середня швидкість зниження вологості зерна кукурудзи при вентилюванні підігрітим повітрям
- 24. Допустимий строк зберігання насіння пшениці без аерації
- 25. Мінімальні значення середньої питомої подачі повітря при охолодженні зернової маси вентилюванням
- 27. Режими сушіння насінного зерна в зерносушарках шахтного типу
- 28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
- 29. Властивості повітря, насиченого водяною парою
- 30. Обмежувально-контрольні норми природних втрат під час зберігання зерна, %
- 31. Рух зерна гороху у сховищі
- 33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ
- Тема 3
- 34. Класифікація пшениць за силою
- 35. Класифікаційні норми для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- 36. Кількість води, потрібна для холодного кондиціювання зерна м'якої пшениці і тритикале, залежно від твердості й вологості
- 37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
- 38. Шкала оцінки якості хліба з пшеничного борошна 70%-го виходу
- 39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
- 40. Дозування води та орієнтовна тривалість варіння різних видів крупів
- 41. Оцінка кольору каші, балів
- Тема 4
- 42. Значення поправки до показів рефрактометра
- 43. Коефіцієнт для перерахунку маси льонотрести при нормованій вологості та засміченості
- 44. Визначення поправки за кольором волокна
- 45. Визначення номера трести
- Приклад
- 46. Характеристика насіння олійних культур
- 47. Базисні і обмежувальні норми для заготовлюваного насіння олійних культур, %
- 48. Сортність сировини махорки
- 49. Визначення концентрації цукрів у виноградному суслі за вмістом сухих речовин, % сахарози
- 51. Визначення об'ємної частки спирту і масової концентрації залишкових цукрів сусла, що бродить (грає)
- Приклад
- Тема 5
- 52. Поправка на температуру води при визначенні вмісту крохмалю
- 53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- 54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,
- 55. Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- 56. Основні показники плодоовочевої продукції як об'єкта зберігання (за є. П. Широковиним)
- 57. Характеристика типових стаціонарних сховищ для зберігання картоплі (за б.П. Федорцем)
- 58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції
- Завдання
- 59. Мінімальна температура повітря над насипом бульб
- 60. Межі відносної вологості повітря для запобігання запотіванню і в'яненню плодоовочевої продукції
- 61. Кількість теплоти, що її виділяє 1 т бульб картоплі протягом доби, кДж (за с.Ф. Поліщуком)
- 62. Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- 63. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
- 64. Технологічна карта контейнерного перевезення овочів із місць складування до споживача (за м.І. Івакіним)
- 65. Економічна ефективність зберігання 100 т бульб картоплі залежно від якості сортування та збереженості бульб (8 місяців зберігання)
- Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
- 66. Кількість оцту, що добавляється при виготовленні маринадної заливки
- Тема 7
- Основні технічні характеристики відцентрових вентиляторів, що використовуються для сушіння зерна
- Значення коефіцієнтів переведення об'єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості
- Обчислення відносної вологості повітря психрометром Августа
- Визначення вмісту сухих речовин та крохмалю в картоплі за питомою масою
- Очищення і сушіння зерна продовольчого призначення
- Норми природних втрат маси свіжих плодів, ягід і винограду при перевезенні автомобілями різного типу
- Норми природних втрат маси фруктів і ягід при перевезенні залізницею
- Вміст сірки діоксиду в сульфітованій плодоягідній сировині
- Температурні поправки до показів рефрактометра
- Коефіцієнт переведення показів рефрактометра для плодів і ягід знімальної стиглості
- Вміст речовин в плодоягідній продукції, що мають технологічне значення, %