logo
Podpryatov_G_I__Skaletska_L_F__Senkov_A_M_

Тема 1

Зернова маса, що надходить на зберігання після збирання навіть однієї культури, має неоднакові вологість, засміченість та інші по­казники якості. Вивчають її якість, формують окремі партії зерно­вих мас за ступенем стиглості, вологістю та засміченістю. Це дає

змогу встановити режим короткочасного зберігання залежно від якості зерна, мінімальний набір зерноочисних машин, запобігати зайвим обробкам зерна, які призводять до підвищення його травмо- ваності. Визначивши якісний склад зернової та смітної домішок, для кожної зерноочисної машини підбирають певний набір сит, установлюють режим аспірації.

Перед прийманням на тік зерна нового врожаю в господарстві виділяють потрібну кількість вагарів, завідувача току, який відпо­відає за якість післязбиральної обробки зерна та формування його партій для реалізації. Економічна й агрономічна служби стежать за правильністю оформлення супровідних документів (товарно-тран­спортних накладних, сортових документів, результатів аналізу спе­ціалізованої лабораторії щодо вмісту білка в зерні тощо).

Партія зерна— це відповідна кількість однорідної за якістю зер­нової маси, призначеної на зберігання чи реалізацію. Перед відван­таженням на хлібоприймальний пункт зерно перевіряють у лабора­торії. Кожну партію його спочатку оцінюють органолептично і, пе­реконавшись в її однорідності, формують об'єднану пробу, аналізу­ють її і остаточно встановлюють якість партії за даними лаборатор­ного аналізу. У разі виявлення в партії зерна неспецифічного запа­ху проби не відбн- рають і зерно від­разу повертають у господарство, звід­ки воно надійшло. Якщо під час орга­нолептичної оцін­ки не виявлено відхилень, розпо­чинають відбір про­би у розмірі, який залежить від роз­міру партії зерна.

а б

Рис. 1. Пристрої для відбору проб зерна з кузова автомобіля:

а— пробовідбірник А1-УП2-А; б— щупи: 1конусний;2— мішковий; 3— циліндричний

Точкова проба зерна —це проба, взята з партії зер­на за один прийом з одного місця. її беруть ручними (конусними, цилі­ндричними, міш­ковими) і механіч­ними пробовідбір­никами (рис. 1).

Ручним щупом відбирають точкові проби з верхнього і нижнього шарів зерна, а механічним — по всій глибині насипу. З автомобілів із довжиною кузова до 3,5 м точкові проби беруть у чотирьох місцях на відстані 0,5 — 1 м від переднього та заднього бортів і близько 0,5 м — від бічних; за довжини кузова 3,5 — 4,5 м — у шести, а 4,5 і більше метрів — у восьми місцях; автопоїздах — із кожного кузова (причепа). Сукупна маса точкових проб з автомобіля з довжиною кузова до 3,5 м має становити не менш як 1 кг; 3,5 — 4,5 м — 1,5 кг; від 4,5 м і більше — 2 кг.

Точкові проби зерна, що зберігається в коморахі на майданчи­кахнасипом до 1,5 м заввишки, відбирають ручним щупом, за бі­льшої висоти насипу — комірним щупом із штангами, попередньо розділивши насип на секції по 200 м2. У кожній секції точкові проби беруть у шести місцях на відстані 1 м від стін комори (країв майда­нчика чи меж секції) і на однаковій відстані одна від одної. За не­великої кількості зерна в партії можна аналогічно робити точкові проби в чотирьох місцях поверхні секції площею до 100 м2. У кож­ному місці пробу беруть із верхнього (на глибині 10 — 15 см від по­верхні насипу), середнього та нижнього шарів зерна. Загальна маса точкових проб — близько 2 кг на секцію.

Під час навантажування (розвантажування) зерна у вагони,напароплави,в коморита на елеваторпроби беруть із струменя зерна в місцях перепаду механічним пробовідбірником або спеціальним ковшем, пересікаючи зерновий струмінь через рівні проміжки часу. Періодичність відбору точкових проб залежить від швидкості пере­міщення маси партії та засміченості зерна (табл. 1). Маса однієї то­чкової проби — не менш як 100 г.