Тема 4
У партії кондиційних буряків, що приймаються бурякопунктами України, не повинно бути більш як 1 % цвітушних коренеплодів, 12 дуже механічно пошкоджених (на 1/3 і більше), 5 підв'ялених і 3 % зелених. Якщо цукрові буряки хоч за одним із цих показників не задовольняють вимогам стандарту, їх відносять до категорії некондиційних. У такому разі приймальник (за згодою здавальника) на накладних ставить штамп «Некондиційні». Такі буряки оплачуються зі знижкою ціни на 20 %. Якщо здавальник (представник господарства) не погоджується з оцінкою браківника, кондиційність партії буряків визначають лабораторно. Для аналізу у трьох місцях партії (по діагоналі) лаборанти вручну беруть пробу масою 10 — 15 кг й оцінюють її. Результати такого оцінювання вважаються остаточними.
Не приймаються для переробки партії буряків з наявністю в'ялих, підсохлих, гнилих, підморожених коренеплодів, із склоподібними тканинами. Інколи для вирішення спірних питань запрошують районного інспектора із заготівель рослинницької продукції.
Цукристість і забрудненість буряків визначають лабораторно. Проби відбирають з кожної 5 — 10-ї партії. Забрудненість коренеплодів стандартом не нормується, але маса домішок не враховується у залікову масу. Показник базисної цукристості встановлюється для кожного заводу окремо (середній за останні 5 років).
Для визначення забрудненості і цукристості у лабораторіях бурякопунктів із транспортних одиниць механічним пробовідбірником «Рюпро»(рис. 25) беруть зразок -Мі масою 10 — 12 кг, зважують його, миють на механічній мийці. На конвеєрі коренеплоди вручну очищають від гички, відбирають дрібні корінчики (діаметром менш як 1 см). Потім коренеплоди знову зважують на автоматичних вагах і одержаний результат —2 використовують для визначення забрудненості за формулою
х = МММ . 100.
Рис. 25. Пристрій «Рюпро» для відбору проби коренеплодів цукрових буряків
наступним фільтруванням отримують витяжку, яка надходить до об'ємного дозатора безперервної дії АІ-ЕДО або подібного до нього приладу, і за 40 — 60 с мають дані про вміст сахарози у пробі.
Наприкінці доби по кожній виробничій одиниці (ланці, бригаді, господарству) лабораторія обчислює середні арифметичні показники цукристості та забрудненості і подає їх до бухгалтерії цукропунк- ту чи цукрозаводу для проведення розрахунків за прийняті коренеплоди.
Основним показником технологічності коренеплодів є доброякісність їх соку.її визначають за кількістю частин сахарози у 100 частинах сухої речовини нормального соку коренеплодів. Чим вища доброякісність соку, тим цінніші для промислового виробництва коренеплоди цукрових буряків. Доброякісність характеризує чистоту соку.
Для визначення доброякісності соку проби коренеплодів подрібнюють, пресують і визначають вміст сухих речовин (брикс), сахарози (дигестію), а за різницею — нецукрів у так званому нормальному соку.
Визначення вмісту розчинних сухих речовинґрунтується на тому, що промені світла при проходженні крізь розчини різної концентрації неоднаково заломлюються. Із збільшенням концентрації розчину показник заломлення променів вищий. Визначають його за допомогою рефрактометрів.
Рефрактометр лабораторний РЛ(рис. 26, а). Джерелом світла для нього є електролампи або природне денне освітлення (при закритому нижньому вікні). Перед початком роботи перевіряють прилад на нуль-пункт. Для цього 1 — 2 краплі дистильованої води наносять на поліровану поверхню вимірювальної призми і встановлюють окуляр на різкість за шкалою й візирною лінією сітки. Потім окуляр рукояткою переміщують доти, поки візирна лінія сітки не збіжиться з межею в світлотіні. Якщо прилад встановлено правильно, остання при температурі 20 °С має збігтися з нульовою поділкою шкали показів сухих речовин (справа) та поділкою 1,333 шкали показів заломлення променів (зліва).
Після встановлення приладу на нуль-пункт верхню призму піднімають, насухо витирають чистою марлею поверхню зіткнення освітлювальної та вимірювальної призм і наносять на неї 1 — 2 краплі досліджуваного розчину (соку), плавно опускаючи верхню призму. Перші кілька крапель відкидають, а для дослідження беруть наступні. Переміщенням окуляра в поле зору приладу вводять межу світлотіні, встановлюють на різкість, повертаючи сектор дисперсійного компенсатора. Переміщують рукоятку з окуляром, як зазначено вище, роблять відлік за шкалою сухих речовин. Вимірювання проводять тричі, обчислюючи середній результат. Аналогічно працюють з універсальним лабораторним рефрактометром УРЛта ін.120 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
а б Рис. 26. Рефрактометри: а— лабораторний; б— польовий
Помноживши середній вміст розчинних сухих речовин на 0,8 — 0,83, можна приблизно встановити вміст сахарози в соку цукрових буряків.
Польовим рефрактометром(рис. 26, б)визначають вміст цукру в коренеплодах у польових умовах. Прилад складається з двох трубок. На кінці широкої трубки розміщена камера з верхньою освітлювальною та нижньою вимірювальною призмами. У трубку вмонтований об'єктив. У протилежному від призм кінці є окуляр.
Перевіряють польовий рефрактометр за допомогою дистильованої води з температурою 20 °С. Щоб показники були правильними, лінія межі між світлою і темною частинами поля має проходити через нульову поділку шкали. У противному разі повертають регулювальний гвинт поблизу окуляра.
Правильність результатів визначення забезпечується чітким дотримання методики відбору проби. Пробу беруть спеціальним щупом, не викопуючи коренеплоду із землі. Щуп вводять у коренеплід під кутом 35 — 40° до верхньої бічної частини і вирізають шматочок, який кладуть у марлю і пресують для одержання соку.
Утримуючи рефрактометр у горизонтальному положенні, піднімають освітлювальну призму і на нижню вимірювальну наносять кілька крапель досліджуваного розчину (соку). Потім верхню призму плавно опускають, повертають рефрактометр, спрямовуючи до світла освітлювальну призму. Окуляр встановлюють так, щоб поділки шкали та межа між світлою і темною частинами поля були виразними. Відлік роблять за шкалою знизу вгору до межі між світлою і темною частинами поля, враховуючи, що кожна поділка дорівнює 0,2 %.
Якщо температура досліджуваного соку відхиляється від 20 °С, враховують відповідну поправку (табл. 42).
- Тема 1
- 1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
- Заняття 3. Визначення показників свіжості зерна
- 2. Вимоги до органолептичних показників м'якої пшениці
- Зараженості зерна комірними шкідниками: а — пвз; б — поок-1
- 3. Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
- 4. Стан зерна за вологістю, %
- 5. Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм
- 6. Поділ пшениці на типи
- 7. Нормування технологічних показників м'якої пшениці
- 8. Характеристика пружності клейковини
- 10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
- Тема 2
- 11. Відносна вологість повітря над розчинами н28о4
- 12. Мінімальна подача повітря при вентилюванні зерна з різною вологістю
- 13. Мінімальна подача повітря і максимальна висота насипу при вентилюванні кукурудзи в качанах
- 14. Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям у період збирання врожаю (для північних районів України)
- 15. Питома подача повітря при вентилюванні насіння сої атмосферним повітрям
- 16. Мінімальна подача повітря і товщина шару зерна рису при сушінні вентилюванням
- 17. Рівноважна вологість різного зерна при температурі від 0 до 30 °с
- 18. Вміст вологи в повітрі
- 19. Максимальний тиск водяної пари за різної температури
- 20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)
- 21. Тривалість охолодження зернової маси вентилюванням
- 22. Мінімальні середні питомі подачі атмосферного повітря і максимальна висота насипу зерна кукурудзи в качанах при вентилюванні для зниження температури
- 23. Середня швидкість зниження вологості зерна кукурудзи при вентилюванні підігрітим повітрям
- 24. Допустимий строк зберігання насіння пшениці без аерації
- 25. Мінімальні значення середньої питомої подачі повітря при охолодженні зернової маси вентилюванням
- 27. Режими сушіння насінного зерна в зерносушарках шахтного типу
- 28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
- 29. Властивості повітря, насиченого водяною парою
- 30. Обмежувально-контрольні норми природних втрат під час зберігання зерна, %
- 31. Рух зерна гороху у сховищі
- 33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ
- Тема 3
- 34. Класифікація пшениць за силою
- 35. Класифікаційні норми для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- 36. Кількість води, потрібна для холодного кондиціювання зерна м'якої пшениці і тритикале, залежно від твердості й вологості
- 37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
- 38. Шкала оцінки якості хліба з пшеничного борошна 70%-го виходу
- 39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
- 40. Дозування води та орієнтовна тривалість варіння різних видів крупів
- 41. Оцінка кольору каші, балів
- Тема 4
- 42. Значення поправки до показів рефрактометра
- 43. Коефіцієнт для перерахунку маси льонотрести при нормованій вологості та засміченості
- 44. Визначення поправки за кольором волокна
- 45. Визначення номера трести
- Приклад
- 46. Характеристика насіння олійних культур
- 47. Базисні і обмежувальні норми для заготовлюваного насіння олійних культур, %
- 48. Сортність сировини махорки
- 49. Визначення концентрації цукрів у виноградному суслі за вмістом сухих речовин, % сахарози
- 51. Визначення об'ємної частки спирту і масової концентрації залишкових цукрів сусла, що бродить (грає)
- Приклад
- Тема 5
- 52. Поправка на температуру води при визначенні вмісту крохмалю
- 53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- 54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,
- 55. Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- 56. Основні показники плодоовочевої продукції як об'єкта зберігання (за є. П. Широковиним)
- 57. Характеристика типових стаціонарних сховищ для зберігання картоплі (за б.П. Федорцем)
- 58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції
- Завдання
- 59. Мінімальна температура повітря над насипом бульб
- 60. Межі відносної вологості повітря для запобігання запотіванню і в'яненню плодоовочевої продукції
- 61. Кількість теплоти, що її виділяє 1 т бульб картоплі протягом доби, кДж (за с.Ф. Поліщуком)
- 62. Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- 63. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
- 64. Технологічна карта контейнерного перевезення овочів із місць складування до споживача (за м.І. Івакіним)
- 65. Економічна ефективність зберігання 100 т бульб картоплі залежно від якості сортування та збереженості бульб (8 місяців зберігання)
- Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
- 66. Кількість оцту, що добавляється при виготовленні маринадної заливки
- Тема 7
- Основні технічні характеристики відцентрових вентиляторів, що використовуються для сушіння зерна
- Значення коефіцієнтів переведення об'єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості
- Обчислення відносної вологості повітря психрометром Августа
- Визначення вмісту сухих речовин та крохмалю в картоплі за питомою масою
- Очищення і сушіння зерна продовольчого призначення
- Норми природних втрат маси свіжих плодів, ягід і винограду при перевезенні автомобілями різного типу
- Норми природних втрат маси фруктів і ягід при перевезенні залізницею
- Вміст сірки діоксиду в сульфітованій плодоягідній сировині
- Температурні поправки до показів рефрактометра
- Коефіцієнт переведення показів рефрактометра для плодів і ягід знімальної стиглості
- Вміст речовин в плодоягідній продукції, що мають технологічне значення, %