20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)

На практиці відносну вологість повітря визначають психромет­ром, який складається із сухого й мокрого термометрів і таблиці. Точніші показники дає аспіраційний психрометр, у якому термоме­три постійно вентилюються рівномірним потоком повітря. Якщо те­мпература зерна вища, ніж температура повітря, його можна вен­тилювати повітрям будь-якої вологості.

При активному вентилюванні зерна потрібно знати його рівно­важну вологість за певних умов. Для її визначення використовують планшетки і номограми (рис. 18). За двома шкалами зліва шкали

Рис. 18. Планшетка РостНДІЗ для визначення можливості вентилювання зернової маси при температурі повітря вище 0 °С

температур за сухим та мокрим термометрами визначають абсолю­тну вологість повітря, справа, залежно від абсолютної вологості й температури зерна, — рівноважну вологість зерна. Якщо остання нижча за фактичну вологість зерна (навіть на 1 %), то вентилюван­ня вважають доцільним. Наприклад, для визначення доцільності активного вентилювання зерна використовують планшетки Ростов­ського науково-дослідного інституту зерна. Кожна планшетка має п'ять шкал. Результат за третьою шкалою одержують після з'єднан­ня лінійкою значень сухого й мокрого термометрів (за психромет­ром). Цей результат, в свою чергу, поєднують із показом температу­ри зерна на четвертій шкалі і на п'ятій шкалі визначають рівноваж­ну вологість зерна, яка може встановитись при вентилюванні за да­них умов.

Аналогічною є методика визначення можливості й доцільності вентилювання за допомогою планшетки за від'ємних температур. Користуючись планшетками, враховують поправку, а саме: щодо партій сухого вівса з вологістю до 13 % від показника рівноважної вологості віднімають 1 %, а щодо жита і ячменю з вологістю 15 % і більше — додають 1 %.

Необхідність вентилювання слід перевіряти через кожні 6, а за нестійкої погоди — через кожні 3 год. Якщо немає планшеток, рете­льно стежать за показами сухого і мокрого термометрів: чим більша різниця між показами, тим ефективніше сушіння. Водночас навіть за високої температури повітря (понад 25 °С), але при невеликій різниці температур за психрометром ефективність сушіння низька (може призвести навіть до підвищення вологості зерна).

Для сушіння вентилюванням потрібно, щоб рівноважна вологість зерна була нижчою за фактичну, а також щоб швидкість сушіння забезпечувала високу якість зерна. Це залежить як від температури і вологості повітря й зерна, так і від питомої подачі повітря.

Приклад

Необхідно висушити 300 т зерна ячменю з вологістю 17 % до вологості 14 %. При сушінні зерна на майданчику з вентилятором продуктивністю 30 тис. м³/год питома подача повітря становитиме 30 000 : 300 = 100 м³/(т-год). Згідно з дани­ми табл. 14, швидкість сушіння зерна за такої питомої подачі становитиме 0,3 %/год. Отже, для зниження вологості зерна на 17 — 14 = 3 % потрібно 3 : 0,3 = 10 год.

Активним вентилюванням також охолоджують зернову масу. Унаслідок зниження температури зерна (навіть якщо його вологість не перевищує базисної норми) зменшується інтенсивність його ди­хання, а отже, і втрата. Таким чином, бажано охолоджувати будь- яке зерно, особливо підвищеної вологості. Ефективним є охоло­дження зерна на кормові цілі, яке після охолодження можна вико­ристати плющеним без проміжного висушування. При охолодженні за допомогою установок активного вентилювання використовують холод спеціальних рефрижераторних установок або добовий пере­пад температур.

Приклад

Охолодити до 8 °С 100 т зерна проса з температурою 30 °С. Температура ніч­ного повітря 5 °С. Продуктивність установки для активного вентилювання 10 тис. м³/год. Питома подача повітря 10 000 : 100 = 100 м³/(т-год). При різниці температур зерна і повітря 25 °С і заданій питомій подачі повітря швидкість охолодження дорівнюватиме 1 °С/год (табл. 21, 22). Щоб довести температуру зерна до 8 °С, її треба знизити проти фактичної на 22 °С. Для цього вентилятор має працювати протягом 22 год. Ураховуючи, що температура 5 °С утримувати­меться протягом доби 5 — 6 год (нічний час), а вдень вентилятор вимикають, для охолодження до заданої температури вентилятор має працювати близько 4 ніч­них змін по 4 — 5 год.