28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
Зерно | Початкова вологість зерна, % | Максимальна температура нагрівання зерна, °С | Максимальна температура, °С, агента сушіння в зерносушарках, що працюють у режимі | ||
одно- ступінчастому | двоступінчастому по зоні нагрівання | ||||
І | II | ||||
Пшениці з клейковиною: |
|
|
|
|
|
міцною | До 20 | 40 | 90 | 90 | 100 |
| Понад 20 | 1-й пропуск 45 | 80 | 80 | 90 |
|
| 2-й пропуск 45 | 90 | 90 | 100 |
нормальною | До 20 | 50 | 100 | 100 | 100 |
| Понад 20 | 1-й пропуск 45 | 90 | 90 | 100 |
|
| 2-й пропуск 50 | 100 | 100 | 100 |
слабкою | До 20 | 55 | 120 | 120 | 130 |
| Понад 20 | 55 | 110 | 110 | 120 |
Ячменю пивоварного | До 19 | 45 | 70 | 70 | 80 |
| Понад 19 | 1-й пропуск 40 | 60 | 60 | 70 |
|
| 2-й пропуск 45 | 70 | 70 | 80 |
Жита, ячменю продоволь | Незалеж | 60 | 140 | 130 | 160 |
чих | но від по- |
|
|
|
|
| чаткової |
|
|
|
|
| вологості |
|
|
|
|
Кукурудзи: |
|
|
|
|
|
для технічної переробки | Те саме | 50 | 150 | 130 | 160 |
для тривалого збері | » | 50 | 100 | 100 | 130 |
гання |
|
|
|
|
|
Вівса | » | 50 | 140 | 130 | 160 |
Проса | » | 40 | 80 | 80 | 100 |
Гречки | » | 40 | 90 | 90 | 110 |
Рису | Зменшен- | 35 | 80 | 80 | 100 |
| ня на 3 % |
|
|
|
|
Гороху | До 20 | 45 | 80 | 80 | 100 |
| Понад 20 | 40 | 70 | 70 | 90 |
Насіння конюшини й люцерни дуже дрібне, погано продувається потоком повітря. Його сушать, змішуючи із сухим вівсом та ячменем, а невеликі партії розсипають тонким шаром і сушать на відкритому повітрі, під сонцем. Спочатку завантажують зерно в камеру, регулюють випускний апарат, вмикають топку. Потім вентилятором подають повітря, доводять його температуру до заданої. На початку роботи через кожні 15 — 20 хв перевіряють температуру теплоносія. Стежать за якістю зерна — спочатку за його зовнішнім виглядом, а при встановленні режиму температури теплоносія — за допомогою термометра. Температуру теплоносія перевіряють за термометром, розміщеним у трубопроводі, до надходження повітря в камеру. Коли сушать продовольчу пшеницю, крім температури, визначають кількість і якість у ній клейковини, а коли насінну — схожість висушеного зерна. Якщо режим сушіння певної партії зерна лише пробують установити, краще починати з менш цінного зерна. Щодо партій особливо цінного зерна, то обов'язково слід пересвідчитись, що його якість не погіршиться внаслідок сушіння, а вологість знизиться до заданої.
Вимірюючи температуру зерна, проби беруть спеціальним ковшем із коробів нижнього відвідного ряду сушильної камери (із шахтних сушарок) чи відразу при виході з барабана (з барабанних сушарок). Проби вміщують у дерев'яний ящик (15 х 15 х 25 см), що має кришку з отвором, у який вставляють термометр. При визначенні максимальної температури нагрівання зерна термометр повільно переміщують по висоті. Після вимірювання температури цей зразок оцінюють за запахом, кольором, вологістю та іншими показниками залежно від цільового призначення зерна.
Проби насінного зерна для аналізу вологості та схожості відбирають при виході із сушарки (після охолоджувальної камери чи колонки).
У висушеному зерні не повинно бути зерен підгорілих, із тріснутими чи здутими оболонками, із запахом диму чи сульфітного газу, з нальотом незгорілих частинок палива, запарених (з вологою або розбухлою оболонкою), із зменшенням кількості і зниженням якості клейковини, битих. Наявність зерен із тріснутими, здутими оболонками або підгорілих свідчить про порушення режиму сушіння або погану роботу випускної системи. Якщо і після її регулювання трапляється таке зерно, то продовжують регулювати температуру теплоносія.
У разі виявлення запарених зерен підвищують температуру теплоносія. При зменшенні кількості і зниженні якості клейковини в зерні пшениці перевіряють рівномірність нагрівання зерна у різних частинах сушильної камери.
Після закінчення сушіння визначають втрати маси зерна Х(%) за формулою
у _(Щ - Щ )• 100 100 - Щ2'
де Щ1, Щ2— вологість зерна відповідно початкова і після сушіння, %.
Маса зерна після сушіння
м2_(100 - )-100
100 - Щ2
де М1— маса зерна до сушіння, г.70
Абсолютна вологість теплоносія під час сушіння підвищується за рахунок виділеної зерном вологи. Таким чином, інтенсивність сушіння зерна і ефективність процесу сушіння в цілому визначаються зміною абсолютної вологості теплоносія, відносна вологість якого також змінюється. Температуру теплоносія вимірюють на вході в сушильну камеру і на виході з неї. Психрометром визначають абсолютну і відносну вологість відпрацьованого теплоносія. Інтенсивність роботи сушарки визначають за продуктивністю вентилятора, тобто за кількістю повітря, що подається в сушильну камеру щогодини.
Різні типи сушарок мають різну експозицію — від кількох секунд до кількох годин. Під час перебування зерна в сушарці інтенсивність сушіння змінюється. Спочатку зерно лише нагрівається і не випаровує вологи, тому абсолютна вологість відпрацьованого повітря така сама, як і при вході в сушарку. На початку сушіння, коли в зерні багато вільної вологи, абсолютна вологість повітря зростає істотніше, ніж надалі. Між подаванням теплоносія і виділенням вологи із зерна існує пряма пропорційна залежність.
Абсолютну вологість (тиск водяної пари при повному насиченні) можна визначити за показником відносної вологості. Наприклад, при температурі повітря 30 °С тиск водяної пари при повному насиченні (Е)дорівнює 31,82 мм рт. ст. (табл. 29), а при відносній вологості 40 % абсолютна вологість становитиме 31,82 • 40 : 100 = 12,72 мм рт. ст.
Якщо на вході в сушильну камеру абсолютна вологість теплоносія становила 3 мм рт. ст., а на виході — 33 мм рт. ст. і за 1 год в сушарку подається 5000 м3теплоносія, то за цей час випаровується 30-5000 = 150 000 (г) води. За продуктивності сушарки 5 т/год щогодини із зерна випаровується 3 % вологи (150 : 5000- 100).
Приклад
Вологість зерна 19 %; температура теплоносія на вході в перші 30 хв становить 70 °С, в наступні 30 хв — 90 °С; відносна вологість — відповідно 5 і 4 %; температура теплоносія на виході в перші 30 хв становить 30 °С, у наступні 30 хв — 50 °С, відносна вологість — 70 %; продуктивність вентилятора — 10 000 м3/год, сушарки — 8 планових тонн. Визначити інтенсивність сушіння зерна у лабораторній сушарці.
Користуючись даними табл. 29, визначаємо абсолютну вологість теплоносія на вході та виході у перші 30 хв роботи сушарки: 198,2-5 : 100 = 10 (г); 30,4-70 : 100 = 21 (г); 21 - 10 = 11 (г); 11-5000 = 55 (кг); 55-100 : 8000 = 0,7 ( %); у наступні 30 хв: 198,2-4 : 100 = 8 (г); 83,2-70 : 100 = 58,1 (г); 58,1 - 8 = 50,1 (г); 50,1-5000 = 250,5 (кг); 250,5-100 : 8000 = 3,1 ( %). Всього за 1 год сушіння вологість зерна зменшиться на 3,8 % (0,7 + 3,1).
- Тема 1
- 1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
- Заняття 3. Визначення показників свіжості зерна
- 2. Вимоги до органолептичних показників м'якої пшениці
- Зараженості зерна комірними шкідниками: а — пвз; б — поок-1
- 3. Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
- 4. Стан зерна за вологістю, %
- 5. Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм
- 6. Поділ пшениці на типи
- 7. Нормування технологічних показників м'якої пшениці
- 8. Характеристика пружності клейковини
- 10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
- Тема 2
- 11. Відносна вологість повітря над розчинами н28о4
- 12. Мінімальна подача повітря при вентилюванні зерна з різною вологістю
- 13. Мінімальна подача повітря і максимальна висота насипу при вентилюванні кукурудзи в качанах
- 14. Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям у період збирання врожаю (для північних районів України)
- 15. Питома подача повітря при вентилюванні насіння сої атмосферним повітрям
- 16. Мінімальна подача повітря і товщина шару зерна рису при сушінні вентилюванням
- 17. Рівноважна вологість різного зерна при температурі від 0 до 30 °с
- 18. Вміст вологи в повітрі
- 19. Максимальний тиск водяної пари за різної температури
- 20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)
- 21. Тривалість охолодження зернової маси вентилюванням
- 22. Мінімальні середні питомі подачі атмосферного повітря і максимальна висота насипу зерна кукурудзи в качанах при вентилюванні для зниження температури
- 23. Середня швидкість зниження вологості зерна кукурудзи при вентилюванні підігрітим повітрям
- 24. Допустимий строк зберігання насіння пшениці без аерації
- 25. Мінімальні значення середньої питомої подачі повітря при охолодженні зернової маси вентилюванням
- 27. Режими сушіння насінного зерна в зерносушарках шахтного типу
- 28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
- 29. Властивості повітря, насиченого водяною парою
- 30. Обмежувально-контрольні норми природних втрат під час зберігання зерна, %
- 31. Рух зерна гороху у сховищі
- 33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ
- Тема 3
- 34. Класифікація пшениць за силою
- 35. Класифікаційні норми для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- 36. Кількість води, потрібна для холодного кондиціювання зерна м'якої пшениці і тритикале, залежно від твердості й вологості
- 37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
- 38. Шкала оцінки якості хліба з пшеничного борошна 70%-го виходу
- 39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
- 40. Дозування води та орієнтовна тривалість варіння різних видів крупів
- 41. Оцінка кольору каші, балів
- Тема 4
- 42. Значення поправки до показів рефрактометра
- 43. Коефіцієнт для перерахунку маси льонотрести при нормованій вологості та засміченості
- 44. Визначення поправки за кольором волокна
- 45. Визначення номера трести
- Приклад
- 46. Характеристика насіння олійних культур
- 47. Базисні і обмежувальні норми для заготовлюваного насіння олійних культур, %
- 48. Сортність сировини махорки
- 49. Визначення концентрації цукрів у виноградному суслі за вмістом сухих речовин, % сахарози
- 51. Визначення об'ємної частки спирту і масової концентрації залишкових цукрів сусла, що бродить (грає)
- Приклад
- Тема 5
- 52. Поправка на температуру води при визначенні вмісту крохмалю
- 53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- 54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,
- 55. Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- 56. Основні показники плодоовочевої продукції як об'єкта зберігання (за є. П. Широковиним)
- 57. Характеристика типових стаціонарних сховищ для зберігання картоплі (за б.П. Федорцем)
- 58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції
- Завдання
- 59. Мінімальна температура повітря над насипом бульб
- 60. Межі відносної вологості повітря для запобігання запотіванню і в'яненню плодоовочевої продукції
- 61. Кількість теплоти, що її виділяє 1 т бульб картоплі протягом доби, кДж (за с.Ф. Поліщуком)
- 62. Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- 63. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
- 64. Технологічна карта контейнерного перевезення овочів із місць складування до споживача (за м.І. Івакіним)
- 65. Економічна ефективність зберігання 100 т бульб картоплі залежно від якості сортування та збереженості бульб (8 місяців зберігання)
- Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
- 66. Кількість оцту, що добавляється при виготовленні маринадної заливки
- Тема 7
- Основні технічні характеристики відцентрових вентиляторів, що використовуються для сушіння зерна
- Значення коефіцієнтів переведення об'єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості
- Обчислення відносної вологості повітря психрометром Августа
- Визначення вмісту сухих речовин та крохмалю в картоплі за питомою масою
- Очищення і сушіння зерна продовольчого призначення
- Норми природних втрат маси свіжих плодів, ягід і винограду при перевезенні автомобілями різного типу
- Норми природних втрат маси фруктів і ягід при перевезенні залізницею
- Вміст сірки діоксиду в сульфітованій плодоягідній сировині
- Температурні поправки до показів рефрактометра
- Коефіцієнт переведення показів рефрактометра для плодів і ягід знімальної стиглості
- Вміст речовин в плодоягідній продукції, що мають технологічне значення, %