37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
Вологість борошна, % | Кількість борошна, г | Кількість води, г, для випічки хліба з борошна сорту | ||
вищого | першого | другого | ||
10,0 | 1066 | 628 | 659 | 692 |
11,0 | 1079 | 615 | 646 | 679 |
12,0 | 1091 | 603 | 634 | 667 |
13,0 | 1103 | 591 | 622 | 655 |
14,0 | 1116 | 578 | 609 | 642 |
15,0 | 1130- | 564 | 595 | 628 |
15,5 | 1135 | 559 | 590 | 623 |
15,8 | 1140 | 554 | 585 | 618 |
Кількість води для пробної випічки хліба залежить як від вологості, так і від водовбирної здатності борошна. Останню визначають методом Ауермана. Для цього у фарфорову чашку об'ємом 0,5 л насипають борошна майже по вінця, утрамбовують його, всередині роблять заглиблення і наливають у нього 10 см3води. Замішують тісто до такої консистенції, щоб воно не прилипало до рук. Одержану кульку зважують і визначають водовбирну здатність борошна X(%) за формулою
х= МГ-їс-10°,
де Мк— маса кульки, г.
Приклад
Маса кульки тіста 26,67 г. Водовбирна здатність борошна
X = 10100 = 60 %.
26,67 -10
Підготовка та замішування тіста.Борошно просіюють. Воду без сторонніх запахів, присмаків підігрівають до температури 30 — 35 °С. Використовують пресовані дріжджі, які мають сіруватий колір з жовтим відтінком, без сторонніх запахів, легко кришаться. Потрібну кількість дріжджів розводять у 50 см3теплої води. В іншому стакані розчиняють сіль. Воду, що залишилась, виливають у чашку для замішування тіста. Обережно зливають розчинену сіль, щоб не вилити осад, додають розведені дріжджі і поступово висипають борошно, весь час перемішуючи тісто. Частину борошна (близько 20 — 25 г) залишають для перебивання тіста, замішують до одержання однорідного тіста, щоб воно не прилипало до рук і мало гладеньку поверхню (без залишків борошна чи грудочок невимішеного тіста). Вологість тіста з борошна вищого сорту — 43,5 %, першого — 44,5, другого — 45,5 %, температура — 32 °С.
Бродіння тіста.Тісто ставлять у термостат при температурі 32 °С і відносній вологості повітря 80 — 85 %. Через 60 хв роблять перше перебивання, через 120 хв від початку бродіння — друге. Тривалість перебивання 1 — 2 хв. Потім тісто знову ставлять у термостат. Загальна тривалість бродіння 150 — 180 хв.
Формування тіста.Після закінчення бродіння тісто розділяють на три рівні за масою шматки, два з яких кладуть у форми, а третій — на лист. Лист і форми попередньо змащують олією. Форми мають вигляд зрізаної чотирикутної піраміди з розмірами в основі 10 х 16 см, по верху — 12 х 17 см та висотою 10 см. Діаметр листа — не менш як 22 см. Перед тим як вкласти у форми, двом шматкам тіста надають овальної форми, третьому — форми кулі. Всі три102 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
шматки ставлять для розстоювання в термостат при температурі 32 °С і відносній вологості повітря 80 — 85 %. За нижчої вологості повітря у термостат ставлять чашку з водою. Дають можливість тісту максимально піднятись, визначають закінчення розстоювання за формою хлібців. Спочатку внаслідок посиленого бродіння хлібці мають випуклу поверхню, потім вона стає плоскою, а згодом може осідати. Для визначення готовності хлібців до саджання у піч роблять заглиблення у тісті пальцем. Якщо воно дуже швидко затягується, то розстоювання ще не закінчилося, а якщо вже не вирівнюється, то тісто перестояло. Повільне вирівнювання заглиблення означає, що процес розстоювання закінчився і час саджати хліб у піч.
Випікання хліба.Хлібці випікають у лабораторній печі П-503(рис. 23) при температурі в камері 220 - 230 °С. Нагріте повітря зволожують дворазовим подаванням води: при саджанні череневого та першого формового хліба — 110 - 130 см3, другого формового хліба — 80 - 100 см3.
Допускається випікання хліба в печі Брабендера при температурі 220 - 225 °С, а також із зволоженням повітря в пекарній камері. Тривалість випікання з борошна вищого сорту хліба формового — 30 хв, череневого — 28 хв, з борошна першого сорту — відповідно 32 та 30 хв, з борошна другого сорту — 35 та 32 хв.
Рис. 23. Лабораторна піч для випікання хліба: 1— пункт керування; 2— важіль подачі води для зволоження камери; 3— камера для випікання хліба; 4— камера для розстоювання тіста
вбирної здатності борошна за фаринографом при консистенції тіста 500 о. ф.
Приготування розчинів.Готують соле-цукровий розчин такої концентрації, щоб у 25 см3його містилась потрібна за рецептурою кількість солі й цукру з розрахунку на 100 г борошна. Розчин готують зранку на всю денну випічку. На 40 хлібців беруть 100 г цукру та 52 г солі, розчиняють у гарячій воді (40 — 60 °С) і доводять об'єм до 1000 см3.
Дріжджову суспензію для випікання 40 хлібців готують у два заходи, щоб дріжджі не втрачали своєї піднімальної сили. На 20 хлібців беруть 60 г пресованих дріжджів, розводять їх у теплій воді і доводять об'єм до 500 см3.
Готову суспензію ставлять у термостат для підтримання постійної температури 30 °С. Для виготовлення розчину відважують 500 мг калію бромату, розчиняють у невеликій кількості води і доводять об'єм до 500 см3.
Для виготовлення розчину аскорбінової кислоти 500 мг її розчиняють у невеликій кількості води і доводять об'єм до 50 см3.
Замішування і бродіння тіста.У посудину для замішування наливають 50 см3соле-цукрового розчину, 6 см3калію бромату, 1,5 см3розчину аскорбінової кислоти, додають воду в кількості, визначеній з урахуванням водовбирної здатності борошна за допомогою фаринографа, 200 г борошна та 50 см3дріжджової суспензії. Тісто замішують протягом 7 хв. Температура розчинів, борошна, води має бути збалансована так, щоб початкова температура тіста дорівнювала 30 °С. Після замішування тісто вміщують в емальовану миску, ставлять на 10 хв у термостат для зниження напруги внаслідок замішування.
Тісто розділяють навпіл, кожну половину прокочують двічі через вальці тістоперебивальної машини. Ширина стрічки тіста становить 10 см. Стрічку тіста пропускають через формувальну машину, одержують рулон, кінці якого підгинають донизу, майже з'єднуючи їх, і вкладають у змащену форму. Форму ставлять у термостат для роз- стоювання на 180 — 240 хв.
Випікання.Випікають хліб протягом 25 хв при температурі 230 °С. Пекарну камеру зволожують.
Безопарний метод лабораторної випічки житнього хліба. Рецептура:борошно житнє просіяне — 300 г, дріжджі пресовані — 7,5 г, сіль — 4,5 г, 49%-й розчин молочної кислоти — 4 см3, вода (без урахування вологості борошна) — 225 см3. Робочі розчини готують для кожного замісу.
У діжу тістомісилки вносять 100 см3робочого розчину молочної кислоти, додають 300 г борошна, 100 см3дріжджо-сольового розчину та 25 см3води, використаної для споліскування посудини з-під роз-104 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ чину. Замішують тісто протягом 2 хв (загальна тривалість замішування збільшується внаслідок 2 - 3 разових зупинок тістомісилки для очищення лопатей). Тісто вміщують в емальований посуд і ставлять для бродіння в термостат з температурою 32 °С і відносною вологістю повітря 75 - 85 %. Тривалість бродіння — 60 хв. Потім тісто розділяють на дві частини і кладуть у змащені олією форми (в основі 5,5 х 9,5 см, по верху 7,5 х 11,5 см, заввишки 7 см). Поверхню тіста згладжують змоченою у воді рукою. Форми ставлять у термостат для бродіння. Випікають протягом 30 хв при температурі 230 °С.
Завдання
Взяти участь у лабораторній пробній випічці хліба (пшеничного чи житнього).
Матеріали і обладнання:мірні циліндри, ваги, посуд для розведення дріжджів, розчинення солі та замішування тіста, лабораторна піч, форми і лист для хлібців, борошно, питна вода, сіль, дріжджі, цукор, калію бромат, кислота аскорбінова, олія.
Заняття 7. Оцінка якості печеного хліба
Випечений хліб зберігають у шафі до наступного дня, запобігаючи його відпотіванню та висиханню. Якість хліба оцінюють не раніш як через 4 год після випікання і не пізніш як через 24 год. Визначають масу, об'єм формових хлібців, формостійкість череневого хліба, об'ємний вихід на 100 г борошна, смак, запах, наявність хрускоту. Крім того, оцінюють симетричність за череневим хлібцем, колір і стан м'якуша та скорини, еластичність і пористість м'якуша.
Визначення об'ємної маси хліба з розрахунку на 100 г борошна з вологістю 14,5 %.Використовують прилад, який складається з металевого циліндра, що обертається навколо осі, вставленої в ящику. Дно ящика має вигляд лійки з отвором, що закривається заслінкою. Циліндр заповнюють до країв дрібним насінням проса, льону, ріпаку, просіяним на ситах з отворами, мм: верхнім — 2,2, нижнім — 1,2. Використовують фракцію проходу крізь верхнє сито. Надлишок насіння з верху циліндра знімають лінійкою в ящик, а потім, відкриваючи заслінку, видаляють.
Частину насіння з циліндра висипають у ящик (при закритій заслінці), занурюють у насіння хлібець і доводять рівень насіння до рівня «під лінійку». Насіння, що залишилося в ящику, вміщують у мірний циліндр. Об'єм, який воно зайняло в циліндрі, і є об'ємом хлібця. Його вимірюють двічі. Відхилення між паралельними визначеннями не повинно перевищувати 5 %.
Для визначення об'єму хлібців використовують також прилад РЗ-БИО. При закритій заслінці заповнюють короб зерном, надлишки знімають лінійкою. Перед визначенням об'єму хлібців короб ставлять у верхнє положення, знімають кришку. У кришці закріплюють хлібець за допомогою пружинного затискача, щоб зразок прилягав до дна кришки. Короб для хліба опускають у нижнє положення і фіксують за допомогою стопорних гвинтів. Поворотом важеля відкривання заслінки заповнювач (зерно) переміщується з верхнього короба в короб для хліба, заповнюючи його. Об'єм зерна, що не увійшло в короб, і визначає об'єм хлібця. Зерно виходить у скляну трубку, за шкалою відраховують його об'єм.
Об'ємний вихід хліба Хіз 100 г борошна з вологістю 14,5 % визначають за формулами
х V-100х =~3тГ;
х V-100
х =
де V— об'єм хлібця, см3; 374 — маса борошна відповідно вищого, першого, другого сортів, використаного для випікання одного хлібця, г; 500 — маса оббивного борошна з вологістю 14,5 %, використаного для випікання одного хлібця, г.
Формостійкість череневого хліба— це відношення його висоти до діаметра. Вимірюють її або двома лінійками, або спеціальним приладом.
Під пористістю хлібарозуміють відношення об'єму пор м'якуша до загального об'єму м'якуша. З м'якуша хліба в найбільш типових місцях на відстані не менш як 1 см від поверхні скорини роблять виїмки циліндром приладу Ауермана (гострий край циліндра попередньо змащують рослинною олією). Циліндр вводять коловими рухами в м'якуш хлібця. Заповнений м'якушем циліндр кладуть на лоток так, щоб обідок його щільно входив у проріз лотка. Потім хлібний м'якуш виштовхують із циліндра дерев'яною втулкою приблизно на 1 см і гострим ножем відрізають його біля краю циліндра. Відрізаний шматочок м'якуша видаляють. М'якуш, який залишився в циліндрі, виштовхують дерев'яною втулкою до стінки лотка і також відрізають біля краю циліндра.
Об'єм вирізаного циліндром хлібного м'якуша (виїмки) V(см3) визначають за формулою
V _ пд2І
_ 4 '
де д— внутрішній діаметр циліндра, см; І— висота циліндра хлібного м'якуша, см. Так, при внутрішньому діаметрі циліндра 3 см та відстані від стінок лотка до прорізу 3,8 см об'єм виїмки циліндра м'якуша становитиме 27 см3.
Якщо немає приладу Ауермана, для визначення пористості хліба гострим ножем роблять виїмки (три у пшеничному хлібі та чотири в житньому) з довжиною сторони 3 см і об'ємом 27 см3. Масу виїмок зважують з точністю до 0,01 г. Пористість Хвизначають у відсотках за формулою
X = ^^/р,100,
де V— об'єм виїмок хліба, см3; М— маса виїмок, г; р — щільність безпористої маси м'якуша (борошна оббивного житнього — 1,21, житніх заварних сортів — 1,27, пшеничного першого сорту — 1,31, другого сорту — 1,26).
Органолептична оцінка хліба.Спочатку оцінюють зовнішній вигляд, правильність форми та симетричність хліба череневого. При цьому оглядають його поверхню, визначають колір, форму, стан скоринки. Поверхня скоринки може бути гладенькою, нерівною, горбистою, з тріщинами, підривами або без них. Великими вважаються тріщини через усю верхню скоринку в одному або в кількох напрямах. Великі підриви охоплюють усю довжину одного з боків формового чи більше половини окружності череневого хліба.
За забарвленням скоринка може бути блідо- і золотисто-жовтою, світло- і темно-коричневою. Товщина скоринки пшеничного хліба — не більш як 4 мм. Форма хліба повинна бути правильною, формово- го — відповідати хлібній формі, череневого — круглою з однаково потовщеними краями, без бічних випливів та притисків (див. табл. 38, 39).
Оцінюючи стан м'якуша, відмічають його пропеченість (хліб повинен бути добре пропеченим, не липким, не вологим, добре вимішаним, без грудочок та слідів непромісу, пористість має бути рівномірною, без порожнин і безпористих місць, еластичним — після легкого надавлювання пальцями м'якуш повинен відновлювати початкову форму). Пористість хліба буває дрібною, середньою та крупною, рівномірною чи нерівномірною, тонко- чи товстостінною.
Смак хліба має бути властивим для даного сорту, не кислим, не прісним, не пересоленим, без ознак гіркоти, стороннього присмаку та хрускоту від вмісту мінеральної домішки. Запах хліба повинен бути властивим для даного сорту, без затхлого та інших сторонніх запахів.
Хлібопекарська оцінка хліба має таку градацію: відмінна — 4,5 — 5 балів, хороша — 3,8 — 4 бали, цілком задовільна — 3,2 — 3,7 бала, задовільна — менш як 2,5 бала.
Завдання
Оцінити хлібці за всіма показниками.
Дати оцінку хлібців за шкалою, наведеною у табл. 38, 39.
Матеріали і обладнання:прилади для визначення об'єму хліба та його пористості, ножі.
- Тема 1
- 1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
- Заняття 3. Визначення показників свіжості зерна
- 2. Вимоги до органолептичних показників м'якої пшениці
- Зараженості зерна комірними шкідниками: а — пвз; б — поок-1
- 3. Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
- 4. Стан зерна за вологістю, %
- 5. Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм
- 6. Поділ пшениці на типи
- 7. Нормування технологічних показників м'якої пшениці
- 8. Характеристика пружності клейковини
- 10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
- Тема 2
- 11. Відносна вологість повітря над розчинами н28о4
- 12. Мінімальна подача повітря при вентилюванні зерна з різною вологістю
- 13. Мінімальна подача повітря і максимальна висота насипу при вентилюванні кукурудзи в качанах
- 14. Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям у період збирання врожаю (для північних районів України)
- 15. Питома подача повітря при вентилюванні насіння сої атмосферним повітрям
- 16. Мінімальна подача повітря і товщина шару зерна рису при сушінні вентилюванням
- 17. Рівноважна вологість різного зерна при температурі від 0 до 30 °с
- 18. Вміст вологи в повітрі
- 19. Максимальний тиск водяної пари за різної температури
- 20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)
- 21. Тривалість охолодження зернової маси вентилюванням
- 22. Мінімальні середні питомі подачі атмосферного повітря і максимальна висота насипу зерна кукурудзи в качанах при вентилюванні для зниження температури
- 23. Середня швидкість зниження вологості зерна кукурудзи при вентилюванні підігрітим повітрям
- 24. Допустимий строк зберігання насіння пшениці без аерації
- 25. Мінімальні значення середньої питомої подачі повітря при охолодженні зернової маси вентилюванням
- 27. Режими сушіння насінного зерна в зерносушарках шахтного типу
- 28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
- 29. Властивості повітря, насиченого водяною парою
- 30. Обмежувально-контрольні норми природних втрат під час зберігання зерна, %
- 31. Рух зерна гороху у сховищі
- 33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ
- Тема 3
- 34. Класифікація пшениць за силою
- 35. Класифікаційні норми для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- 36. Кількість води, потрібна для холодного кондиціювання зерна м'якої пшениці і тритикале, залежно від твердості й вологості
- 37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
- 38. Шкала оцінки якості хліба з пшеничного борошна 70%-го виходу
- 39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
- 40. Дозування води та орієнтовна тривалість варіння різних видів крупів
- 41. Оцінка кольору каші, балів
- Тема 4
- 42. Значення поправки до показів рефрактометра
- 43. Коефіцієнт для перерахунку маси льонотрести при нормованій вологості та засміченості
- 44. Визначення поправки за кольором волокна
- 45. Визначення номера трести
- Приклад
- 46. Характеристика насіння олійних культур
- 47. Базисні і обмежувальні норми для заготовлюваного насіння олійних культур, %
- 48. Сортність сировини махорки
- 49. Визначення концентрації цукрів у виноградному суслі за вмістом сухих речовин, % сахарози
- 51. Визначення об'ємної частки спирту і масової концентрації залишкових цукрів сусла, що бродить (грає)
- Приклад
- Тема 5
- 52. Поправка на температуру води при визначенні вмісту крохмалю
- 53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- 54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,
- 55. Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- 56. Основні показники плодоовочевої продукції як об'єкта зберігання (за є. П. Широковиним)
- 57. Характеристика типових стаціонарних сховищ для зберігання картоплі (за б.П. Федорцем)
- 58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції
- Завдання
- 59. Мінімальна температура повітря над насипом бульб
- 60. Межі відносної вологості повітря для запобігання запотіванню і в'яненню плодоовочевої продукції
- 61. Кількість теплоти, що її виділяє 1 т бульб картоплі протягом доби, кДж (за с.Ф. Поліщуком)
- 62. Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- 63. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
- 64. Технологічна карта контейнерного перевезення овочів із місць складування до споживача (за м.І. Івакіним)
- 65. Економічна ефективність зберігання 100 т бульб картоплі залежно від якості сортування та збереженості бульб (8 місяців зберігання)
- Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
- 66. Кількість оцту, що добавляється при виготовленні маринадної заливки
- Тема 7
- Основні технічні характеристики відцентрових вентиляторів, що використовуються для сушіння зерна
- Значення коефіцієнтів переведення об'єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості
- Обчислення відносної вологості повітря психрометром Августа
- Визначення вмісту сухих речовин та крохмалю в картоплі за питомою масою
- Очищення і сушіння зерна продовольчого призначення
- Норми природних втрат маси свіжих плодів, ягід і винограду при перевезенні автомобілями різного типу
- Норми природних втрат маси фруктів і ягід при перевезенні залізницею
- Вміст сірки діоксиду в сульфітованій плодоягідній сировині
- Температурні поправки до показів рефрактометра
- Коефіцієнт переведення показів рефрактометра для плодів і ягід знімальної стиглості
- Вміст речовин в плодоягідній продукції, що мають технологічне значення, %