54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,

транспортування та зберігання овочів (за З. І. Лавренком)

Приклад 1

Закласти на зберігання 500 т картоплі з об'ємною масою 0,65 т/м³у сховище із засіками 4 м завширшки, 6 м завдовжки і з шириною проїзду 3 м. Висота на­сипу картоплі 3 м. Потрібний об'єм сховища для 500 кг картоплі становить 500 : 0,65 = 760 м³. Тобто вона займе 760 : (3^4^6) = 10 засіків.

Приклад 2

Закласти на зберігання 500 т картоплі у бурти 8 м завширшки, 25 м завдов­жки із висотою у центральній частині 2,5 м, з боків — 1,5 м. Об'єм нижньої час­тини обчислюють за формулою об'єму паралелепіпеда: 25^8^1,5 = 300 м³. Об'єм верхньої частини V(що має в перерізі форму трикутника) — за формулою

V = Ь⁽²,5-1,5⁾ • 8 = _{100 М}3,

де к— висота, м; 8 — ширина, м. Звідси загальний об'єм такого бурта станови­тиме 400 м³. Якщо відняти 5 % об'єму на вентиляційний канал, то корисний об'єм становитиме приблизно 380 м³. Отже, для зберігання 500 т картоплі треба підготувати два бурти вказаної місткості.

Характеристика звичайних буртів невеликої місткості: довжина 20 м, шири­на 2 м, висота по гребеню 0,8 м, заглиблення 0,2 м. Об'єм вентиляційних труб —

3. % від загальної місткості. Влаштовують бурти по два з проходами між ними

4. м завширшки, а між парами буртів та між рядами буртів — проїзди 6 м за­вширшки.

Загальний об'єм бурта Vвизначають за формулою

V = к⁸ • (І - 1) + ІНз,

де к— висота над землею, м; 8 — ширина, м; І— довжина, м; Н— глибина, м.

0 8 • 2

Загальна місткість бурта становитиме — (20 - 1) + 20 • 0,2 • 2 = 23,3 м³, а ко­рисний об'єм —23,2 -^ ³= 22,5 м³Місткість бурта — 22,5-0,65 = 14,6 т. Для

розміщення партії картоплі масою 500 т потрібно 500 : 14,6 = 35 таких буртів. Площу для розміщення одного бурта визначають за формулою

Р = І_Л,

де І1= І+ 1/2 довжини проїзду + 1/2 довжини проходу, м; 81 = 8+ 1/2 ширини проїзду + 1/2 ширини проходу, м.

Звідси І₁= 20 + 3 + 2 = 25 м; 8₁= 2 + 3 + 2 = 7 м; Р= 25-7 = 175 м². Загальна площа, необхідна для розміщення всієї партії картоплі, становитиме

175-35 = 0,62 га.

При розміщенні партії картоплі у траншеях 20 м завдовжки, 1,5 м завшир­шки, 0,8 м завглибшки з перешаруванням бульб землею розрахунки проводять так. Місткість однієї траншеї 20-1,5-0,8 = 24 м³. Для перешарування картоплі

, . 20% • 20 . , , ₃„ .

землею необхідно —100— місткості, або 5 м³. Корисна місткість становитиме

24 — 5 = 19 м³. В таку траншею увійде 19-0,65 = 12,3 т картоплі. Усього для кар­топлі масою 500 т потрібно 500 : 12,3 = 40 траншей.

Завдання

1. За визначеними викладачем умовами зробити розрахунок потреби в стаціонарному сховищі, буртах, траншеях, щоб розмістити на зберігання партію бульб картоплі чи плодоовочевої продукції в певній кліматичній зоні (враховуючи осінні, зимові температури повітря навколишнього середовища).

2. Обчислити площу камери в стаціонарному коренеплодосховищі 4 м за­ввишки для розміщення 400 т коренеплодів у контейнерах 0,7 х 0,7 х 0,9 м, які встановлюють по три один на один.

3. Розрахувати кількість траншей для зберігання 100 т моркви. Розміри тран­шеї: ширина 0,7 м, глибина 0,7 м, довжина 7 м. Морква перешаровується піс­ком, який становить 20 % загальної місткості траншеї.

4. Обчислити кількість наземних буртів для зберігання 200 т капусти. Роз­міри буртів: довжина 10 м, ширина 1,5 м, висота 1,2 м. Для влаштування при­пливно-витяжної вентиляції використовується 3 % загальної місткості бурта.

5. Визначити потрібну площу для буртмайданчика з траншеями, буртами.

6. Скласти проект розміщення буртів і траншей.

7. У робочому зошиті дати повну характеристику сховища універсального чи для певного виду продукції.

Заняття 5. Розрахунки товщини укриття при зберіганні продукції в буртах і траншеях

Потребу в матеріалах для укриття визначають з урахуванням умов зони, властивостей продукції, що зберігається, та самого укриття (солома, торф, тирса тощо). Розмір укриття залежить від місцезнаходження буртмайданчика, його захищеності від дії панів­них вітрів, розмірів буртів і траншей. Шар укриття біля гребеня має бути на 30 - 40 % менший, ніж біля основи бурту.

На піщаних та супіщаних ґрунтах, які є менш теплоємними і більш теплопровідними порівняно з чорноземними, глинистими, торф'янистими ґрунтами, товщина шару укриття буртів має бути більшою. Теплопровідність свіжої соломи удвічі, а снігу сухого — в 5 разів нижча, ніж ґрунту, що теж обов'язково враховують при визна­ченні товщини шару укриття. Проте теплопровідність соломи, осо­кового сіна, деревної стружки, дрібного очерету, хмизу, моху, верес­ку низька лише за її вологості не вище як 17 %. Якщо їх заготовлено минулого року, то розрахунковий шар укриття подвоюють. Збіль­шують шар укриття також тоді, коли і ґрунт, і вкриття мають під­вищену вологість, а отже, і вищу теплопровідність.

Соломо-земляне укриття може бути складене за один і за два ра­зи залежно від погодних умов осені, стану продукції, ступеня її сти­глості, строку дозрівання певного сорту тощо.

На тривале зберігання з формуванням відповідного укриття (табл. 55, 56) продукцію закладають пізно восени, щоб запобігти її самозігріванню чи підвищенню температури, яке спричинює проро­стання плодів, збільшення їх втрат під час зберігання.