Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
підбір тари та її ретельна підготовка за певною технологією залежно від виду (скляна, дерев'яна, жерстяна, полімерна тощо);
якісні фасування та герметизація;
дотримання технології обробки продукції (режиму тиску, тривалості, концентрації робочих розчинів тощо);
забезпечення санітарно-технічних вимог до виробництва консервів;
забезпечення належного технологічного контролю виробництва;
дотримання режиму зберігання консервованої продукції.
Заняття 1. Мікробіологічні способи консервування
Для одержання високоякісних консервованих продуктів біохімічним (мікробіологічним) способом потрібні певні умови. Наприклад, для молочнокислого бродіння — наявність достатньої кількості цукрів; осмотичний тиск для забезпечення виходу цукрів у розчин; обмежений розвиток інших груп мікроорганізмів створенням анаеробних умов; достатня кількість молочнокислих бактерій; оптимальні температурні умови.
Для квашення капусти, соління помідорів, огірків попередньо готують тару: дерев'яні бочки замочують, перевіряють на герметичність, миють, парафінують, скляну тару миють і т. ін. Підбирають необхідну сировину — капусту сортів, що містять не менш як 3 — 5 % цукру, помідори рожеві чи бурі, огірки сортів, придатних для консервування за технічною стиглістю. Основну сировину відповідно готують: головки капусти зачищають до білих листків, видаляють качани; помідори сортують за ступенем стиглості та розміром, миють; огірки калібрують за розмірами, миють. Додаткову сировину (моркву, журавлину, брусницю, яблука), спеції, зелень (кріп, петрушку, листя та корені хрону, селеру) очищають від домішок, миють, подрібнюють, дозують щодо маси основної сировини.
За різницею між загальною масою сировини та масою, одержаною після відповідної підготовки чистої сировини, визначають кількість відходів. Про це складають відповідний акт. Моркву та яблука нарізають шматочками або кружальцями. Зважують масу солі (1,5 — 1,7 %),якою пересипають капусту зі спеціями при трамбуванні, або використовують розчин солі (6 — 8 %)для соління помідорів та огірків.
При квашенні капусти можна додати 3 — 5 %моркви, близько3 %журавлини, брусниці, 7 %яблук, 0,03 %лаврового листя. При мочінні яблук готують солод із вмістом 1,5 — 2 %солі та 4 %цукру чи меду. Рівномірно розподіливши моркву й додаткову сировину по масі капусти, останню вкладають у тару, пересипаючи сіллю та утрамбовуючи до появи соку.
Практично навіть у ретельно промитій сировині є достатня для бродіння кількість молочнокислих бактерій, тому додатково вносити їх не обов'язково. Анаеробні умови створюють накладанням ґноту (не менш як 20 %від маси) або видалення повітря. Цим запобігають розвитку аеробних (оцтовокислих та маслянокислих) бактерій. Оптимальна температура ферментації капусти 18 — 24°С; огірків, помідорів, кабачків, баклажанів, перцю, буряків, моркви — 20 — 25°С; кавунів і яблук — 12 — 15°С. Одночасно з молочнокислим відбувається також спиртове бродіння, в результаті якого в капусті нагромаджується до 0,5 %спирту. При нагромадженні в капусті 0,6 — 0,7 % (0,3 — 0,4 %в огірках) молочної кислоти її переносять у сховище з температурою 0°С. Про закінчення ферментації свідчать припинення виділення газів, посвітління розчину заливки.
Кислотністьквашених продуктів визначають лабораторним методом за допомогою 0,1н. титрованого розчину лугу (МаОН) та1%-го спиртового розчину фенолфталеїну. Кислотність квашених, солених продуктів виражається вмістом молочної кислоти, свіжих овочів та фруктів —вмістом яблучної кислоти (коефіцієнти переведення на молочну кислоту — 0,009,яблучну — 0,0067,лимонну —0,0064,винну — 0,0075,оцтову — 0,006).
Для визначення загальної кислотності з подрібненої і ретельно перемішаної лабораторної проби на технічних вагах зважують 20 — 25г квашеної капусти і без втрат разом із дистильованою водою переносять у мірну колбу на 200 — 250см3, довівши обсяг рідини до150мл. Колби ставлять на водяну баню з температурою 80°С на30хв. Охолоджують, доводять до мітки дистильованою водою, збовтують і фільтрують через складчастий фільтр чи подвійну марлю в суху колбу. З колби піпеткою набирають 20 — 25мл фільтрату, додають 2 — 3краплі фенолфталеїну і титрують 0,1н. розчином лугу(МаОНчи КОН) до появи рожевого забарвлення, що не зникає 2 — 3хв. Якщо фільтрат забарвлений, то кінець титрування визначають лакмусовим папірцем.
Обчислюють титровану кислотність (А) за формулою
„ ^КеУв -100
Х = М нУв.т ,
де Ул— кількість лугу, використаного на титрування, см3; К— поправний коефіцієнт на 0,1н. лугу; Ув— об'єм водної витяжки, см3; Мн— наважка досліджуваного матеріалу, г; Увт— кількість водної витяжки, взятої для титрування, см3; е— коефіцієнт переведення на переважну кислоту.206 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
Готовність квашеної капусти визначають за забарвленням, запахом, смаком. Капуста має бути хрусткою, із золотистим забарвленням, приємним запахом; огірки — хрусткі, розсіл — немутний.
Огірки солоні не повинні мати деформованих плодів, побічних запахів. Запах солоних огірків приємний, зі специфічним ароматом спецій, смак —кисло-солоний.
Помідори повинні бути цілими, ароматними, кисло-солоними.
На 10-літрову банку потрібно 10,5 — 11кг огірків, 160г кропу,10г часнику, 30г коренів хрону чи 40 — 50г листя, 5 — 6г перцю гіркого стручкового, 30г естрагону, 35 — 40г листя смородини, селери, 20 — 30г інших прянощів, 5 — 6 %розсолу.
На 10-літрову банку помідорів потрібно 5 — 6кг помідорів, 16г кропу, листя естрагону, селери, смородини — 50 — 60г, часнику 10 — 15г, гіркого стручкового перцю 5 — 6г, розсіл 5 — 6 %.
Завдання
Підготувати тару, складові рецептури для квашення та соління.Заквасити капусту чи засолити огірки або помідори і оцінити якість готової продукції.
Заняття 2. Розрахунок концентрації розчинів і потреби в матеріалах для консервування
Консервують овочі, ягоди і фрукти переважно в скляній тарі. Існує три види закупорювання склотари: обкатна (І), обтискна (II)та нарізна (ІІІ). Скляні банки місткістю 0,5, 0,65, 1, 2, 3, 5та 10л мають діаметр вінця горловини 82мм. В Україні найпоширеніший обкатний спосіб з використанням металевих кришок з гумовими кільцями.
Кількість консервованої продукції вимірюють у тоннах або в умовних банках. За одну умовну банку прийнято місткість жерстяної банки № 8,що дорівнює 353см3, а для соків, томат-продуктів, консервів, одержаних уварюванням з цукровим сиропом, маринадом, — кількість готового продукту масою 400г.
Для склотари прийняті такі коефіцієнти переведення на умовні банки: місткістю 350см3— 1; 500см3— 1,41; 1000см3— 2,83; 2000см3 — 5,66; 3000см3 — 8,49; 10 000см3 — 28,3.
Для консервів, що виготовляються з використанням цукру, готують цукровий сироп відповідної концентрації: 25 — 40 %— для вишень, слив з кісточками; 36 %— для аґрусу; 45 — 55 %— для яблук, винограду, інжиру, груш, айви, персиків половинками та четвертинками, абрикосів половинками; 55 — 60 %— для вишень без кісточок, черешень, слив без кісточок; 70 — 75 %— для суниць, чорної смородини, журавлини, дині. Для виготовлення цукрового сиропу концентрації 20, 30, 40, 50, 60, 70 %на 1000см3сиропу припадає води й цукру відповідно 800і 200г, 700і 300, 600і 400, 500і 500, 400і 600, 300і 700г.
Для маринадів використовують оцет, цукор та сіль у кількостях залежно від виду овочів і технології виготовлення. Оцет має консервувальну дію в концентрації 1,5 %,але для створення смакової гами продукції застосовують концентрацію менш як 1 %з обов'язковою пастеризацією.
Прийнято, що в скляній тарі консервованого чи маринованого продукту міститься 60 - 65 %фруктів чи овочів і 35 - 40 %заливки. В загальній масі нетто маринаду заливки в 2,5раза менше. Звідси для одержання в готовому слабкокислому маринаді, наприклад,0,7 %оцтової кислоти заливку готують із вмістом оцтової кислоти0,7 • 2,5 = 1,75 %.Якщо заливку готують з 80%-м вмістом оцтової кислоти, то її витрачають 1,75 : 0,8 = 2,2 %,або 22см3на 1л заливки.
Кількість оцтової кислоти Х(кг на 100кг заливки) визначають за формулою
X = М. 100 .100,
М 2 М
де М1 — вміст оцтової кислоти в консервованому продукті, %;М2 — вміст оцтової кислоти в оцті чи есенції, %; М —вміст заливки в банці (%маси нетто згідно з інструкцією), %.
Якщо для виготовлення маринаду використовують оцет, то його кількість з розрахунку на 10л заливки визначають за такими даними (табл. 66).
- Тема 1
- 1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
- Заняття 3. Визначення показників свіжості зерна
- 2. Вимоги до органолептичних показників м'якої пшениці
- Зараженості зерна комірними шкідниками: а — пвз; б — поок-1
- 3. Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
- 4. Стан зерна за вологістю, %
- 5. Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм
- 6. Поділ пшениці на типи
- 7. Нормування технологічних показників м'якої пшениці
- 8. Характеристика пружності клейковини
- 10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
- Тема 2
- 11. Відносна вологість повітря над розчинами н28о4
- 12. Мінімальна подача повітря при вентилюванні зерна з різною вологістю
- 13. Мінімальна подача повітря і максимальна висота насипу при вентилюванні кукурудзи в качанах
- 14. Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям у період збирання врожаю (для північних районів України)
- 15. Питома подача повітря при вентилюванні насіння сої атмосферним повітрям
- 16. Мінімальна подача повітря і товщина шару зерна рису при сушінні вентилюванням
- 17. Рівноважна вологість різного зерна при температурі від 0 до 30 °с
- 18. Вміст вологи в повітрі
- 19. Максимальний тиск водяної пари за різної температури
- 20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)
- 21. Тривалість охолодження зернової маси вентилюванням
- 22. Мінімальні середні питомі подачі атмосферного повітря і максимальна висота насипу зерна кукурудзи в качанах при вентилюванні для зниження температури
- 23. Середня швидкість зниження вологості зерна кукурудзи при вентилюванні підігрітим повітрям
- 24. Допустимий строк зберігання насіння пшениці без аерації
- 25. Мінімальні значення середньої питомої подачі повітря при охолодженні зернової маси вентилюванням
- 27. Режими сушіння насінного зерна в зерносушарках шахтного типу
- 28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
- 29. Властивості повітря, насиченого водяною парою
- 30. Обмежувально-контрольні норми природних втрат під час зберігання зерна, %
- 31. Рух зерна гороху у сховищі
- 33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ
- Тема 3
- 34. Класифікація пшениць за силою
- 35. Класифікаційні норми для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- 36. Кількість води, потрібна для холодного кондиціювання зерна м'якої пшениці і тритикале, залежно від твердості й вологості
- 37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
- 38. Шкала оцінки якості хліба з пшеничного борошна 70%-го виходу
- 39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
- 40. Дозування води та орієнтовна тривалість варіння різних видів крупів
- 41. Оцінка кольору каші, балів
- Тема 4
- 42. Значення поправки до показів рефрактометра
- 43. Коефіцієнт для перерахунку маси льонотрести при нормованій вологості та засміченості
- 44. Визначення поправки за кольором волокна
- 45. Визначення номера трести
- Приклад
- 46. Характеристика насіння олійних культур
- 47. Базисні і обмежувальні норми для заготовлюваного насіння олійних культур, %
- 48. Сортність сировини махорки
- 49. Визначення концентрації цукрів у виноградному суслі за вмістом сухих речовин, % сахарози
- 51. Визначення об'ємної частки спирту і масової концентрації залишкових цукрів сусла, що бродить (грає)
- Приклад
- Тема 5
- 52. Поправка на температуру води при визначенні вмісту крохмалю
- 53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- 54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,
- 55. Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- 56. Основні показники плодоовочевої продукції як об'єкта зберігання (за є. П. Широковиним)
- 57. Характеристика типових стаціонарних сховищ для зберігання картоплі (за б.П. Федорцем)
- 58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції
- Завдання
- 59. Мінімальна температура повітря над насипом бульб
- 60. Межі відносної вологості повітря для запобігання запотіванню і в'яненню плодоовочевої продукції
- 61. Кількість теплоти, що її виділяє 1 т бульб картоплі протягом доби, кДж (за с.Ф. Поліщуком)
- 62. Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- 63. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
- 64. Технологічна карта контейнерного перевезення овочів із місць складування до споживача (за м.І. Івакіним)
- 65. Економічна ефективність зберігання 100 т бульб картоплі залежно від якості сортування та збереженості бульб (8 місяців зберігання)
- Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
- 66. Кількість оцту, що добавляється при виготовленні маринадної заливки
- Тема 7
- Основні технічні характеристики відцентрових вентиляторів, що використовуються для сушіння зерна
- Значення коефіцієнтів переведення об'єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості
- Обчислення відносної вологості повітря психрометром Августа
- Визначення вмісту сухих речовин та крохмалю в картоплі за питомою масою
- Очищення і сушіння зерна продовольчого призначення
- Норми природних втрат маси свіжих плодів, ягід і винограду при перевезенні автомобілями різного типу
- Норми природних втрат маси фруктів і ягід при перевезенні залізницею
- Вміст сірки діоксиду в сульфітованій плодоягідній сировині
- Температурні поправки до показів рефрактометра
- Коефіцієнт переведення показів рефрактометра для плодів і ягід знімальної стиглості
- Вміст речовин в плодоягідній продукції, що мають технологічне значення, %