2. Ґрунт - сполучна ланка колообігів елементів.

Перебуваючи у стані безупинного обміну речовиною й енергією з атмосферою, гідросферою, літосферою і біосферою, ґрунтовий покрив е незамінною умовою підтримання між усіма сферами рівноваги, що склалася на Землі.

Ґрунт упорядковує всі потоки речовин у біосфері, є сполучною ланкою і регулювальним механізмом у процесах біологічної та геологічної циркуляції елементів, регулює склад атмосфери і гідросфери. У результаті постійного обміну між ґрунтом і атмосферою в повітряний басейн трансформуються різні гази, мікрогази. Наприклад, при розкладанні рослинних решток у середньому на 1 га ґрунту виробляється 84 кг вуглекислого газу за добу. 40 - 70 % цього газу виділяється із ґрунту і використовується в процесі фотосинтезу, ґрунт натомість поглинає атмосферний кисень.

Найважливішою глобальною функцією ґрунту є здатність до накопичення в поверхневій частині земної кори вивітрювання - в ґрунтових горизонтах - специфічної органічної речовини - гумусу і пов'язаної з ним енергії. Процеси біогенного накопичення, трансформації і перерозподілу енергії, що надходить на Землю від Сонця, відбуваються в ґрунті безперервно. Потенційна біогенна енергія скупчується переважно у вигляді коренів рослин, біомаси мікроорганізмів і гумусу. Ґрунт є регулятором живих організмів, виконує функції створення і збереження біологічної різноманітності. Як середовище існування багатьох організмів, він обмежує діяльність одних і сприяє активності інших.

Наприклад, чорноземні ґрунти характеризуються великою чисельністю мікробного заселення, мають високу родючість і більшу стійкість до несприятливих чинників середовища. Дерново-підзолисті, й особливо підзолисті ґрунти легкого гранулометричного складу різняться низькими родючістю і забезпеченістю ґрунтовими мікроорганізмами, поганими фізико-хімічними властивостями і малою стійкістю до різних токсикантів.