3. Флора та фауна агроландшафтів
Питання про походження організмів, з яких складається тваринний і рослинний світ агроландшафтів має велике теоретичне та практичне значення. Аналіз показує, що походження виду відображене у його екології та пристосуванні до певного місця існування, але велика кількість організмів не завжди існувала у даному ареалі.
Більшість культурних рослин веде своє походження з теплих гірських районів. Особливе значення у цьому аспекті має Південно-Західна Азія (пшениця, овес, жито, ячмінь, бобові, цибуля, груша, черешня, яблуня та слива), узбережжя середземномор’я (люпин, капуста, ріпак та буряки) та Індія (цукрова тростина, рис).
Велика кількість культур утворилися з бур'янів (жито, овес, вика, сочевиця, льон, горох). Іншу групу представляють рослини, які первісно були супутниками поселень людини (буряки, шпинат, гірчиця). Але переважна їх більшість фізіологічно і екологічно досить далека від своїх вихідних форм.
Вплив людини на рослинний світ має і негативні наслідки. Виникнення бур'янів, що пристосувалися до умов агроландшафтів, безпосередньо пов’язане з появою землеробства. Їх екологічна пристосованість до умов, у яких вирощують сільськогосподарські культури дуже висока, що створює великі проблеми для самої людини.
У зниженні впливу таких елементів вирішальна роль належить агротехнічним заходам – сівозмінам, належному обробітку ґрунту, науковому підходу застосуванню добрив. Велика кількість насіння бур'янів заноситься на угіддя з органічними добривами. Причиною є неправильне їх зберігання, порушення правил підготовки і згодовування забур'янених кормів. Великої шкоди агроландшафтам завдає застосування гербіцидів, які, накопичуючись в навколишньому середовищі і продуктах урожаю, негативно впливають на якість продукції, флору і фауну, здоров'я людини і продуктивність сільськогосподарських тварин.
Що стосується походження останніх, то до сих пір не немає повної чіткості. Прийнято вважати, що предком домашніх собак є вовк, вихідною формою домашньої кози є безоарська коза, предками вівці називають аральську вівцю, ВРХ походить від диких биків та турів, а домашня свиня - від євразійської дикої свині – кабана. Домашній голуб походить від сизого голуба Середземномор'я, а качка – від поширеного в Європі крижня. Домашня гуска була приручена в Єгипті і в Європі й походить від дикої гуски.
Ведення господарської діяльності у історичному плані завдало великих змін і дикий фауні. Велика кількість видів зникла, багато комах після розорювання степів стали шкідниками (хлібний жук-кузька, хлібної жужелиця, лучний метелик).
Природні біоценологічні взаємовідносини продуцентів і консументів різних порядків зберігаються на обмеженому рівні тільки у багаторічних насадженнях, на відміну від однорічних насаджень, де формування фауни агроценозу має суттєві відмінності. В умовах сівозмін фауністичний комплекс щорічно формується заново. Це відбувається за рахунок багатоїдних видів (які накопичуються за попередні роки і зимують на даному полі) та трофічно спеціалізованих видів (які мігрують з інших природних резервацій або полів сівозміни). Це у свою чергу призводить до появи хижаків та паразитів.
Мікроорганізми, які є спеціалізованими збудниками хвороб рослин, як правило є облігатними паразитами (розвиваються і розмножуються лише у живих тканинах, а у несприятливий період року вони знаходяться у рослинних рештках, на насінні або у рослинах озимих культур). Факультативні паразити, які можуть розвиватися, живлячись органічною речовиною у ґрунті, уражають різні види (пліснявіння насіння, кореневі гнилі). Тому резерваціями фітопатогенних організмів є поля, де вирощувалася відповідна культура в попередньому році, звідки спори розповсюджуються повітрям на великі відстані, а також заражене насіння.
Бур'яни поширюються з природних угідь на неорних землях, а також зберігаються на полях сільськогосподарських угідь. У малорічних видів зимує тільки насіння, а у багаторічних – як насіння, так і підземні вегетативні органи. Найбільше значення для формування складу бур'янів має фітосанітарний стан поля у попередньому році.
Певна культура не є джерелом живлення бур'янів, але не дивлячись на це, певні особливості обробітку ґрунту та розміщення рослин на площі зумовлюють певну пристосованість окремих видів бур'янів до тієї чи іншої культури. Тому склад бур'янів на різних полях може суттєво відрізнятися, що в свою чергу впливає на формування фауни шкідників, для багатьох видів яких вони є кормовими рослинами.
Тому, на відміну від саморегульованих біогеоценозів, продуктивність агроценозів цілком залежить від проведення спеціалізованих заходів боротьби зі шкідниками, хворобами рослин і бур'янами.
- Лекція 1 Вступ до агроекології
- 1. Історія агроекології. Предмет і завдання агроекології
- 2. Основні екологічні терміни, поняття та закони
- 3.Методи досліджень
- 4. Екологічна ситуація в агросфері України.
- 5. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу
- Лекція 2 Агроекосистема
- 1. Поняття про агроекосистему.
- 2. Рівні організації та типи агроекосистем.
- 3. Екологічні чинники агроекосистем.
- 3.1. Світло як екологічний чинник.
- 3.2. Тепло як екологічний чинник.
- 3.3. Вода як екологічний чинник
- 3.4. Склад повітря як екологічний чинник.
- 3.5. Рух повітря як екологічний чинник.
- 3.6. Геохімія ґрунтів як екологічний чинник.
- 3.7. Біогенні чинники.
- 3.8. Антропогенні чинники.
- 3.9. Інформація як екологічний чинник.
- 4. Природні ресурси.
- Лекція 3. Агрофітоценоз та зооценоз
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Фермський біогеоценоз (екосистема)
- 3. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринами організмами.
- 4. Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- Лекція 4. Грунт
- 1. Ґрунт - базова складова агроекосистеми.
- 2. Чинники ґрунтотворення.
- 3. Родючість ґрунту - важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 4. Роль мінеральної речовини ґрунту у формуванні його родючості.
- 5. Буферність ґрунту.
- 6. Ґрунтовий біотичний комплекс.
- Лекціяґ 5. Клімат агроекосистеми
- 1. Кліматичні чинники.
- 1.1. Сонячна радіація.
- 2. Вплив кліматичних чинників на мінеральне живлення рослин.
- 3. Вплив кліматичних чинників на розвиток і поширення шкідників і хвороб рослин.
- Лекція 6. Біогеохімічні цикли біофільних елементів
- 1. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроекоценозах.
- 2. Ґрунт - сполучна ланка колообігів елементів.
- 3. Колообіг вуглецю.
- 4. Колообіг кисню.
- 5. Фотосинтез.
- 6. Роль детритно-гумусового та біотичного комплексів ґрунту в колообігах вуглецю і кисню.
- 7. Колообіг азоту.
- 8. Колообіг фосфору.
- 9. Колообіг сірки.
- 10. Колообіг кальцію, калію, магнію і натрію.
- Лекція 7. Меліоративна агроекологія
- 1. Загальні свідчення.
- 2. Методи і способи осушення заболочених земель.
- 3. Агроекологічні проблеми інтенсивного землеробства на осушених землях.
- 4. Еколого-технологічні основи зрошення сільськогосподарських культур.
- 5. Вапнування ґрунтів.
- 6. Агролісомеліорація.
- 7. Оптимізація землекористування.
- Лекція 8. Керування стійкістю агроекосистеми
- 1. Загальні поняття про стійкість агроекосистеми
- 2. Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми
- 3. Напрями мінімізації обробітку ґрунту
- 4. Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини ґрунту
- 4.1. Азотні добрива та бобові рослини
- 4.2. Вермикомпостування
- 4.3. Система удобрення
- 4.4. Оптимізація живлення рослин
- 4.5. Хімічні меліорації
- 5. Захист ґрунту від ерозії як засіб керування стійкістю
- 6. Агролісомеліорація
- 7. Ґрунтозахисні сівозміни
- 8. Системи ґрунтозахисного обробітку та грунтозахисна техніка
- 9.Застосування структуротворних та захисних стабілізаційних синтетичних препаратів
- Лкція 9. Оптимізація структури агроекосистеми
- 1. Значення сівозміни як структурної основи агроекосистеми
- 2. Оптимізація архітектоніки рослинного покриву
- 3. Лучні біоценози, їх роль в оптимізації просторово-часової структури стада
- Лекція 10. Обмеження шкідливого агротехногенного навантаження
- 1. Зменшення пестицидного навантаження.
- 2. Раціональне використання агрохімікатів.
- 3. Маловідходні і безвідходні технології.
- 4. Мінімізація негативного впливу техніки.
- 5. Точне землеробство.
- Лекція 11. Радіонукліди та важкі метали як екологічний чинник в агроекосистемах
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- 1. Іонізуюче випромінювання як екологічний чинник у сфері сільськогосподарського виробництва.
- 1.2. Міграція радіонуклідів сільськогосподарськими ланцюгами.
- 1.3. Дія іонізаційного опромінення на рослини.
- 1.4. Відновні процеси у рослинних організмах.
- 1.5. Надходження радіонуклідів у тваринницьку продукцію
- 1.6. Дія іонізаційного випромінювання на тварин.
- 1.7. Заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва
- 1.8. Технологічні заходи заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- Лекція 3 Агроландшафти
- 1. Поняття та типи агроландшафтів
- 2. Шляхи створення агроландшафтів
- 3. Флора та фауна агроландшафтів
- Лекція 4 Охорона повітряних та водних ресурсів
- 1. Забруднення повітряного простору та його охорона
- 2. Забруднення водного басейну. Охорона малих річок
- Лекція 5 Охорона земельних ресурсів
- 1. Ерозія ґрунтів
- 2. Переущільнення та рекультивація земель
- 3. Системи альтернативного землеробства
- Лекція 6 Екологія використання мінеральних добрив
- 1. Мінеральні добрива та біосфера
- 2. Нітрати та зменшення їх негативного впливу
- Лекція 7 Пестициди План
- Лекція 8 Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор План
- 1. Джерела радіоактивного забруднення
- 2. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми
- 3. Заходи зменшення вмісту радіонуклідів у с.-г. Продукції
- Лекція 9 Екологія тваринництва План
- Екологічні проблеми тваринницьких комплексів
- Утилізація і переробка відходів тваринництва
- Лекція 10 Безвідходні технології переробки сільськогосподарської продукції. Екологічна безпека
- Безвідходні технології переробки с.-г. Продукції
- Екологічна безпека
- Практичне зайняття. Антропогенні зміни біохімічних циклів та ряди технофільності.