1. Джерела радіоактивного забруднення

Живі організми в навколишньому середовищі постійно зазнають різних видів випромінювання природного та штучного походження.

Природне є звичайною складовою біосфери, що впливає на всі її елементи і створює природний радіаційний фон. Воно утворюється за рахунок космічного випромінювання та випромінювання зовнішніх та внутрішніх земних джерел. Вміст природних радіонуклідів у земній корі змінює­ться в досить широкому діапазоні і вва­жається одним з головних факторів природного мутагене­зу, виникнення злоякісних новоутворень і спадкових захворювань. Природний радіаційний фон Землі поступово зростає. Штучні радіонукліди добувають внаслідок ядерних ре­акцій.

У рослини радіонукліди надходять з ґрунту або аеро­зольно. Ступінь накопичення залежить від:

1. Фізико-хімічних властивостей радіонуклідів. Наявність у рослинах стабільних ізотопів цих же елемен­тів сприяє нагромадженню, в перший період перебу­вання в ґрунті радіонукліди більш доступні для засвоєння рослинами, Нагромадження рослинами радіонуклі­дів залежить від їх концентрації у поживному субстраті.

2. Агрохімічної характеристики ґрунту. Біологічна рухомість радіонуклідів зменшується при збільшенні вмісту в ґрунті обмінних катіонів, органічної речовини, фізичної глини й мулу.

3. Біологіч­них властивостей рослин. Особливості мінерального живлення, тривалість вегетаційного пе­ріоду, характер розподілу кореневих систем у ґрунті, продуктивність. Зернобобові інтенсивніше по­глинають ніж злакові.

4. Способів обробітку ґрунту. Зрошуване землеробство посилює інтенсивність кругообігу радіонуклідів.

При аеральному забрудненні, яке відбувається швидше, ніж через кореневу систему, відбувається осідання на надземній частині рослин аерозоль­них і газоподібних викидів (первинне забруднення) та забруднених часток ґрунту (вторинне).

Концентрація затриманих радіонуклідів у рослинах зни­жується під впливом дощу, туману, роси, у результаті розбавлення наростаючої фітомаси в процесі росту і роз­витку рослин і внаслідок усихання і опадання раніше заб­руднених частин рослин.

При забрудненні штучни­ми радіонуклідами на початковому етапі вони знаходяться на поверхні ґрунту і в контакті з масою рослин, поступово перерозподіляючись по профілю під впливом вітру, наростанням фі­томаси і випадання опадів, а також пересуваючись у глибину ґрунту в результаті міграційних процесів або агро­технічних заходів.

Наступною ланкою міграції радіонуклідів є тварини. Перехід радіонуклідів у м'ясо із раціону тварин визна­чається фізико-хімічними властивостями радіонуклідів, а також видовими особливостями і віком тварин. При тривалому споживанні забруднених кормів, радіонук­ліди нагромаджуються в органах і тканинах найбільш ін­тенсивно на перших етапах. Потім швидкість поступово знижується, і настає рівноважний стан, при якому інтен­сивність відкладання вирівнюється з швидкістю виведення з організму. При цьому максимальне нагромадження радіонуклідів і строки до­сягнення стану рівноваги для різних тварин різні.