1.6. Дія іонізаційного випромінювання на тварин.
За радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь тваринництво є найбільш уразливою галуззю сільськогосподарського виробництва. Це пояснюється тим, що разом із зовнішнім опроміненням в організм тварин можуть надходити великі кількості радіонуклідів із забрудненими кормами, водою, особливо за пасовищного їх утримання.
Реакція тварин на опромінення визначається низкою фізичних і біологічних чинників. До фізичних чинників належать вид випромінювання, доза і динаміка її формування (потужність дози, фракціювання її в часі), розмір, локалізація опроміненого поля, розподіл дози в організмі. Біологічними чинниками насамперед є ті, що визначають відміни в радіочутливості за однакових умов опромінення: вид, вік, стать, вихідний стан та індивідуальні особливості тварин.
Ефективність гама-випромінювання у 8 - 20 разів вища порівняно з бета-випромінюванням. За одночасного зовнішнього альфа- і бета-опромінення однаковими дозами уражувальний ефект за рахунок бета-випромінювання збільшується приблизно на 10 %.
Одним із виявів системних реакцій на опромінення є підвищення чутливості тварин до збудників інфекційних хвороб і зниження імунореактивності.
Тяжкі радіаційні ураження призводять до швидко наростаючого порушення білково-азотного обміну, посилення активності протеаз тканин, наслідком чого є збільшення ендогенного розкладання білків, швидке зменшення маси тіла опромінених тварин і отруєння організму продуктами неповного білкового розщеплення.
Інтегральним показником радіаційного ураження є тривалість життя тварин. Тому одним із основних критеріїв оцінки біологічної дії іонізуючого випромінювання вважають смерть тварини і застосовують поняття летальної і півлетальної доз опромінення. Півлетальна доза (ЛД50-30) - це мінімальна доза радіації, яка спричинює загибель 50 % тварин упродовж перших 30 діб після опромінення. Летальна доза (ДД100-30) - доза, яка призводить до загибелі всіх тварин за той самий строк.
Залежно від характеру взаємодії іонізуючого випромінювання (гострого чи тривалого, пролонгованого) за відносно високих поглинених доз може настати променева хвороба тварин. У сільськогосподарських тварин за ступенем тяжкості розрізняють чотири стадії гострої променевої хвороби: легку (доза 1,5 - 2 Гр), середню (2,5 - 4), тяжку (4 - 6) і дуже тяжку (> 6 Гр).
Реакція тварин на надходження всередину організму великих доз стронцію-90 мало різниться від реакції на зовнішнє опромінення, оскільки в обох випадках наслідком радіаційного ураження є розвиток кістковомозкового синдрому. Найбільше ураження тварин радіонуклідами спостерігається за комплексної їх дії на організм від великої кількості джерел іонізуючого випромінювання (зовнішнє опромінення радіонуклідами, які знаходяться на пасовищі, у фермських приміщеннях; внутрішнє - інкорпорованими в тілі тварин радіонуклідами, які надходять з кормом, повітрям, яким тварини дихають, тощо).
- Лекція 1 Вступ до агроекології
- 1. Історія агроекології. Предмет і завдання агроекології
- 2. Основні екологічні терміни, поняття та закони
- 3.Методи досліджень
- 4. Екологічна ситуація в агросфері України.
- 5. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу
- Лекція 2 Агроекосистема
- 1. Поняття про агроекосистему.
- 2. Рівні організації та типи агроекосистем.
- 3. Екологічні чинники агроекосистем.
- 3.1. Світло як екологічний чинник.
- 3.2. Тепло як екологічний чинник.
- 3.3. Вода як екологічний чинник
- 3.4. Склад повітря як екологічний чинник.
- 3.5. Рух повітря як екологічний чинник.
- 3.6. Геохімія ґрунтів як екологічний чинник.
- 3.7. Біогенні чинники.
- 3.8. Антропогенні чинники.
- 3.9. Інформація як екологічний чинник.
- 4. Природні ресурси.
- Лекція 3. Агрофітоценоз та зооценоз
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Фермський біогеоценоз (екосистема)
- 3. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринами організмами.
- 4. Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- Лекція 4. Грунт
- 1. Ґрунт - базова складова агроекосистеми.
- 2. Чинники ґрунтотворення.
- 3. Родючість ґрунту - важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 4. Роль мінеральної речовини ґрунту у формуванні його родючості.
- 5. Буферність ґрунту.
- 6. Ґрунтовий біотичний комплекс.
- Лекціяґ 5. Клімат агроекосистеми
- 1. Кліматичні чинники.
- 1.1. Сонячна радіація.
- 2. Вплив кліматичних чинників на мінеральне живлення рослин.
- 3. Вплив кліматичних чинників на розвиток і поширення шкідників і хвороб рослин.
- Лекція 6. Біогеохімічні цикли біофільних елементів
- 1. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроекоценозах.
- 2. Ґрунт - сполучна ланка колообігів елементів.
- 3. Колообіг вуглецю.
- 4. Колообіг кисню.
- 5. Фотосинтез.
- 6. Роль детритно-гумусового та біотичного комплексів ґрунту в колообігах вуглецю і кисню.
- 7. Колообіг азоту.
- 8. Колообіг фосфору.
- 9. Колообіг сірки.
- 10. Колообіг кальцію, калію, магнію і натрію.
- Лекція 7. Меліоративна агроекологія
- 1. Загальні свідчення.
- 2. Методи і способи осушення заболочених земель.
- 3. Агроекологічні проблеми інтенсивного землеробства на осушених землях.
- 4. Еколого-технологічні основи зрошення сільськогосподарських культур.
- 5. Вапнування ґрунтів.
- 6. Агролісомеліорація.
- 7. Оптимізація землекористування.
- Лекція 8. Керування стійкістю агроекосистеми
- 1. Загальні поняття про стійкість агроекосистеми
- 2. Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми
- 3. Напрями мінімізації обробітку ґрунту
- 4. Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини ґрунту
- 4.1. Азотні добрива та бобові рослини
- 4.2. Вермикомпостування
- 4.3. Система удобрення
- 4.4. Оптимізація живлення рослин
- 4.5. Хімічні меліорації
- 5. Захист ґрунту від ерозії як засіб керування стійкістю
- 6. Агролісомеліорація
- 7. Ґрунтозахисні сівозміни
- 8. Системи ґрунтозахисного обробітку та грунтозахисна техніка
- 9.Застосування структуротворних та захисних стабілізаційних синтетичних препаратів
- Лкція 9. Оптимізація структури агроекосистеми
- 1. Значення сівозміни як структурної основи агроекосистеми
- 2. Оптимізація архітектоніки рослинного покриву
- 3. Лучні біоценози, їх роль в оптимізації просторово-часової структури стада
- Лекція 10. Обмеження шкідливого агротехногенного навантаження
- 1. Зменшення пестицидного навантаження.
- 2. Раціональне використання агрохімікатів.
- 3. Маловідходні і безвідходні технології.
- 4. Мінімізація негативного впливу техніки.
- 5. Точне землеробство.
- Лекція 11. Радіонукліди та важкі метали як екологічний чинник в агроекосистемах
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- 1. Іонізуюче випромінювання як екологічний чинник у сфері сільськогосподарського виробництва.
- 1.2. Міграція радіонуклідів сільськогосподарськими ланцюгами.
- 1.3. Дія іонізаційного опромінення на рослини.
- 1.4. Відновні процеси у рослинних організмах.
- 1.5. Надходження радіонуклідів у тваринницьку продукцію
- 1.6. Дія іонізаційного випромінювання на тварин.
- 1.7. Заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва
- 1.8. Технологічні заходи заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- Лекція 3 Агроландшафти
- 1. Поняття та типи агроландшафтів
- 2. Шляхи створення агроландшафтів
- 3. Флора та фауна агроландшафтів
- Лекція 4 Охорона повітряних та водних ресурсів
- 1. Забруднення повітряного простору та його охорона
- 2. Забруднення водного басейну. Охорона малих річок
- Лекція 5 Охорона земельних ресурсів
- 1. Ерозія ґрунтів
- 2. Переущільнення та рекультивація земель
- 3. Системи альтернативного землеробства
- Лекція 6 Екологія використання мінеральних добрив
- 1. Мінеральні добрива та біосфера
- 2. Нітрати та зменшення їх негативного впливу
- Лекція 7 Пестициди План
- Лекція 8 Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор План
- 1. Джерела радіоактивного забруднення
- 2. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми
- 3. Заходи зменшення вмісту радіонуклідів у с.-г. Продукції
- Лекція 9 Екологія тваринництва План
- Екологічні проблеми тваринницьких комплексів
- Утилізація і переробка відходів тваринництва
- Лекція 10 Безвідходні технології переробки сільськогосподарської продукції. Екологічна безпека
- Безвідходні технології переробки с.-г. Продукції
- Екологічна безпека
- Практичне зайняття. Антропогенні зміни біохімічних циклів та ряди технофільності.