10. Колообіг кальцію, калію, магнію і натрію.
Кальцій - один із найбільш поширених елементів осадового циклу. Він виноситься ріками, утворює поклади вапняків, бере участь у процесі горотворення і знову потрапляє в море. Наприклад, кількість фосфору, залученого в колообіг, становить усього 1 % кількості кальцію.
У більшості ґрунтів кальцію міститься багато. Його нестача спостерігається за сильної закисленості або засоленості ґрунту. За ставанням до кальцію рослини бувають кальцієфілами, кальцієфобами і проміжними. Вміст кальцію у дводольних рослинах більший, ніж в одольних, у бобових культурах його в 4 - 5 разів більше, ніж у злакових.
Фізіологічна роль кальцію в рослинах пов'язана з його впливом на обмін вуглеводів і білкових речовин, забезпеченням нормального розвитку кореневої системи, специфічним впливом на колоїди плазми. Потреба в кальції виявляється на різних стадіях розвитку сільськосподарських культур. Мобілізація запасних поживних речовин (крохмалю, білків), перетворення їх на простіші сполуки, які використовуються проростками, можуть сильно пригнічуватись за відсутності кальцію, що загрожує рослинам загибеллю. За нестачі кальцію активується відновлення нітратів до амонію, що може негативно вплинути на всі наступні процеси утворення білкових речовин. Кальцій бере участь у первинних механізмах поглинання іонів клітинами коренів рослин, обмежує надходження інших іонів, усуває токсичність надмірних концентрацій іонів амонію, алюмінію, магнію і заліза, підвищує стійкість рослин до засолення ґрунту, знижує кислотність середовища.
Рослини використовують кальцій з його розчинних солей, які в певних кількостях містяться в ґрунтовому розчині у формі гідрокарбонату, нітрату і хлориду. Вміст кальцію в ґрунті визначає стан ґрунтового вбирного комплексу і реакцію середовища. В умовах вологого клімату з дерново-підзолистих ґрунтів промивного типу солі кальцію значно вимиваються і виносяться ґрунтовими водами, внаслідок чого ґрунт дуже збіднюється на кальцій. Більшість таких ґрунтів потребує докорінного або підтримувального вапнування.
Калій - входить до складу мінералів, часточок колоїдів органічних решток, мінеральних солей. Вміст його у ґрунті в десятки разів більший, ніж азоту і фосфору. У рослинах калій міститься у вигляді солей KCl, КНСО3, К2НРО4 та катіонів. У клітині концентрація калію в сотні разів більша, ніж у навколишньому середовищі, і перевищує концентрацію інших металів. Найбільший його вміст у молодих тканинах рослин: меристемах, бруньках, молодих пагонах. Він може піддаватися повторному використанню (реутилізації). В зв'язку з відтоком калію зі старих листків у молоді в рослинах він знаходиться в мінеральній (іншій) формі.
Фізіологічна роль калію в житті рослин полягає насамперед у підтриманні сприятливих умов життєдіяльності клітини, фізико-хімічних властивостей протоплазми - її оводненості, в'язкості, еластичності. Калій позитивно впливає на морозо- і зимостійкість рослин, а також на стійкість їх до посухи.
Важливу роль калій відіграє у регуляції активності ферментів, пов'язаних із синтезом амінокислот, білків і полісахаридів, а також із реакціями формування стійкості рослин до захворювань. За нестачі калію в клітині збільшується вміст натрію, магнію, кальцію, вільного аміаку, іонів водню, мінеральних фосфатів і зменшується відтік продуктів асиміляції з листків, внаслідок чого знижується продуктивність фотосинтезу. Підживлення рослин калієм з урахуванням його винесення дає високий ефект.
Біохімічний цикл калію включає різноманітні процеси, що відбуваються передусім у земній корі. Внаслідок вивітрювання і кристалохімічних перетворень силікатів вивільнюються іони калію, які відразу ж поглинаються рослинами, що започатковують біологічний колообіг цього елемента. Біогенна міграція калію дуже велика, оскільки в організмах він міститься в іонній формі і практично не утворює сполук з органічними речовинами. Після відмирання організмів калій швидко переходить у середовище і знову активно включається живими речовинами в колообіг.
Магній. Вміст магнію у ґрунті становить від кількох десятих часток відсотка до 3 % і більше. За вмістом у рослинах він посідає четверте місце після калію, азоту і фосфору. Його багато у молодих тканинах, генеративних і запасаючих органах. У зернівках він зосереджений у зародках. Магній досить рухливий елемент, але здатність його до реутилізації нижча, ніж азоту, фосфору та калію. Близько 70 % магнію зв'язано з аніонами органічних і неорганічних кислот.
Магній входить до складу хлорофілу, чим визначається його важлива роль у житті рослин. Він бере участь у вуглеводному обміні, активізації окисно-відновних процесів і діяльності ферментів. Разом з кальцієм магній визначає фізико-хімічний стан протоплазми. З ним пов'язане утворення генеративних органів рослин.
Внесення азотних, фосфорних і калійних добрив не тільки не усуває потребу рослин у магнії, а й посилює її, оскільки для рослин дуже важливі певні співвідношення між окремими елементами живлення.
За нестачі магнію, яка спостерігається в основному на піщаних і підзолистих ґрунтах, у рослинах знижується вміст фосфору, гальмується синтез фосфорорганічних сполук, полісахаридів і білків, накопичуються моносахариди і вільні амінокислоти, порушуються структура і функції пластид.
Натрій у вигляді NaСІ міститься в усіх ґрунтах. Його багато в рослинах-галофітах на засолених ґрунтах. У разі внесення в ґрунт натрій витісняє калій та інші елементи із ґрунтового вбирного комплексу, внаслідок чого вони стають доступними рослинам і сприяють підвищенню врожайності деяких культур, наприклад цукрових буряків.
- Лекція 1 Вступ до агроекології
- 1. Історія агроекології. Предмет і завдання агроекології
- 2. Основні екологічні терміни, поняття та закони
- 3.Методи досліджень
- 4. Екологічна ситуація в агросфері України.
- 5. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу
- Лекція 2 Агроекосистема
- 1. Поняття про агроекосистему.
- 2. Рівні організації та типи агроекосистем.
- 3. Екологічні чинники агроекосистем.
- 3.1. Світло як екологічний чинник.
- 3.2. Тепло як екологічний чинник.
- 3.3. Вода як екологічний чинник
- 3.4. Склад повітря як екологічний чинник.
- 3.5. Рух повітря як екологічний чинник.
- 3.6. Геохімія ґрунтів як екологічний чинник.
- 3.7. Біогенні чинники.
- 3.8. Антропогенні чинники.
- 3.9. Інформація як екологічний чинник.
- 4. Природні ресурси.
- Лекція 3. Агрофітоценоз та зооценоз
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Фермський біогеоценоз (екосистема)
- 3. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринами організмами.
- 4. Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- Лекція 4. Грунт
- 1. Ґрунт - базова складова агроекосистеми.
- 2. Чинники ґрунтотворення.
- 3. Родючість ґрунту - важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 4. Роль мінеральної речовини ґрунту у формуванні його родючості.
- 5. Буферність ґрунту.
- 6. Ґрунтовий біотичний комплекс.
- Лекціяґ 5. Клімат агроекосистеми
- 1. Кліматичні чинники.
- 1.1. Сонячна радіація.
- 2. Вплив кліматичних чинників на мінеральне живлення рослин.
- 3. Вплив кліматичних чинників на розвиток і поширення шкідників і хвороб рослин.
- Лекція 6. Біогеохімічні цикли біофільних елементів
- 1. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроекоценозах.
- 2. Ґрунт - сполучна ланка колообігів елементів.
- 3. Колообіг вуглецю.
- 4. Колообіг кисню.
- 5. Фотосинтез.
- 6. Роль детритно-гумусового та біотичного комплексів ґрунту в колообігах вуглецю і кисню.
- 7. Колообіг азоту.
- 8. Колообіг фосфору.
- 9. Колообіг сірки.
- 10. Колообіг кальцію, калію, магнію і натрію.
- Лекція 7. Меліоративна агроекологія
- 1. Загальні свідчення.
- 2. Методи і способи осушення заболочених земель.
- 3. Агроекологічні проблеми інтенсивного землеробства на осушених землях.
- 4. Еколого-технологічні основи зрошення сільськогосподарських культур.
- 5. Вапнування ґрунтів.
- 6. Агролісомеліорація.
- 7. Оптимізація землекористування.
- Лекція 8. Керування стійкістю агроекосистеми
- 1. Загальні поняття про стійкість агроекосистеми
- 2. Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми
- 3. Напрями мінімізації обробітку ґрунту
- 4. Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини ґрунту
- 4.1. Азотні добрива та бобові рослини
- 4.2. Вермикомпостування
- 4.3. Система удобрення
- 4.4. Оптимізація живлення рослин
- 4.5. Хімічні меліорації
- 5. Захист ґрунту від ерозії як засіб керування стійкістю
- 6. Агролісомеліорація
- 7. Ґрунтозахисні сівозміни
- 8. Системи ґрунтозахисного обробітку та грунтозахисна техніка
- 9.Застосування структуротворних та захисних стабілізаційних синтетичних препаратів
- Лкція 9. Оптимізація структури агроекосистеми
- 1. Значення сівозміни як структурної основи агроекосистеми
- 2. Оптимізація архітектоніки рослинного покриву
- 3. Лучні біоценози, їх роль в оптимізації просторово-часової структури стада
- Лекція 10. Обмеження шкідливого агротехногенного навантаження
- 1. Зменшення пестицидного навантаження.
- 2. Раціональне використання агрохімікатів.
- 3. Маловідходні і безвідходні технології.
- 4. Мінімізація негативного впливу техніки.
- 5. Точне землеробство.
- Лекція 11. Радіонукліди та важкі метали як екологічний чинник в агроекосистемах
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- 1. Іонізуюче випромінювання як екологічний чинник у сфері сільськогосподарського виробництва.
- 1.2. Міграція радіонуклідів сільськогосподарськими ланцюгами.
- 1.3. Дія іонізаційного опромінення на рослини.
- 1.4. Відновні процеси у рослинних організмах.
- 1.5. Надходження радіонуклідів у тваринницьку продукцію
- 1.6. Дія іонізаційного випромінювання на тварин.
- 1.7. Заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва
- 1.8. Технологічні заходи заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- Лекція 3 Агроландшафти
- 1. Поняття та типи агроландшафтів
- 2. Шляхи створення агроландшафтів
- 3. Флора та фауна агроландшафтів
- Лекція 4 Охорона повітряних та водних ресурсів
- 1. Забруднення повітряного простору та його охорона
- 2. Забруднення водного басейну. Охорона малих річок
- Лекція 5 Охорона земельних ресурсів
- 1. Ерозія ґрунтів
- 2. Переущільнення та рекультивація земель
- 3. Системи альтернативного землеробства
- Лекція 6 Екологія використання мінеральних добрив
- 1. Мінеральні добрива та біосфера
- 2. Нітрати та зменшення їх негативного впливу
- Лекція 7 Пестициди План
- Лекція 8 Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор План
- 1. Джерела радіоактивного забруднення
- 2. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми
- 3. Заходи зменшення вмісту радіонуклідів у с.-г. Продукції
- Лекція 9 Екологія тваринництва План
- Екологічні проблеми тваринницьких комплексів
- Утилізація і переробка відходів тваринництва
- Лекція 10 Безвідходні технології переробки сільськогосподарської продукції. Екологічна безпека
- Безвідходні технології переробки с.-г. Продукції
- Екологічна безпека
- Практичне зайняття. Антропогенні зміни біохімічних циклів та ряди технофільності.