1. Зменшення пестицидного навантаження.
Збирання високих урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту росин, який великою мірою визначає ефективність технологічних заходів. Є кілька методів захисту рослин: організаційно-господар-ький, агротехнічний, імунологічний, фізичний, механічний, біоло-лний, хімічний.
Провідне місце належить хімічному методу захисту, який для боротьби зі шкідливими організмами (шкідниками, інфекційними і: робами, бур'янами) передбачає застосування пестицидів. Застосування пестицидів, які виявляють низку негативних властивостей, спричинює забруднення сільськогосподарської продукції, ґрунту, водойм, загибель корисних організмів, погіршення здоров'я людини. Формування стійких популяцій шкідливих організмів знижує ефективність пестицидів, що потребує постійного їх вдосконалення.
Для зменшення негативного впливу, вміст залишкових кількостей пестицидів у продукції рослинного тваринного походження нормують і контролюють. Для окремих пестицидів визначено максимально допустимі рівні (МДР, мг/кг продукту), щоб їх надходження в організм людини з продуктами харчування не перевищило ДДД (допустиму добову дозу). На основі МДР встановлюють:
період чекання, тобто строк останньої обробки рослин пестицидами (у добах до збирання врожаю);
максимальне число обробок рослин пестицидом за сезон;
дозу препарату (кг/га, л/га).
Щоб запобігти перевищенню ДДД, встановлюють допустимі рівні вмісту пестицидів в об'єктах навколишнього середовища:
гранично допустимі концентрації пестицидів (ГДК) у повітрі робочої зони (для осіб, зайнятих роботами, пов'язаними із застосуванням пестицидів, мг/м3), атмосферному повітрі (для всіх категорій населення, мг/м3), воді, водойм санітарно-побутового та рибогосподарського призначення (мг/дм3), ґрунті (мг/кг);
до встановлення ГДК в експерименті - тимчасові розрахункові нормативи:
орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі (мг/м3);
орієнтовно допустимі концентрації (ОДК) у воді (мг/дм3) та ґрунті (мг/кг).
Для обмеження надходження пестицидів в організм людини з повітрям та крізь шкіру встановлено строки виходу людей (діб) на оброблені пестицидами площі для виконання ручних і механізованих робіт із догляду за рослинами.
Сукупність вимог щодо зберігання, транспортування та застосування пестицидів називають регламентом. Усі відомості про регламенти і нормативи застосування окремих препаратів, які забезпечують необхідні ефективність та безпечність, наведені в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Негативні наслідки хімічного методу захисту рослин зумовлені певною стійкістю пестицидів, їх здатністю мігрувати в ґрунті, воді, повітрі, біологічними ланцюгами і в зв'язку з цим - виявляти свою дію далеко за межами території, де вони були застосовані.
Пестициди, потрапляючи в ґрунт, з часом розкладаються під впливом біологічних процесів, які в ньому відбуваються. Інтенсивність їх розкладання визначається вмістом гумусу в ґрунті, його гранулометричним складом, водно-тепловим режимом, реакцією ґрунтового розчину, іншими ґрунтово-кліматичними чинниками. Чим вони сприятливіші для мікробіологічної діяльності, тим швидше відбувається деструкція пестицидів. Найнебезпечнішими вважають персистентні (стійкі) пестициди зі строком розкладання в ґрунті на нетоксичні компоненти понад два роки. До таких, зокрема, належать хлорорганічні сполуки (ДДТ , гексахлоран тощо), використання яких заборонене.
З трьох основних (за обсягом застосування: інсектициди, гербіциди, фунгіциди) груп пестицидів найбільш згубними для мікроорганізмів є фунгіциди, найменш згубними - гербіциди. Інсектициди найнебезпечніші для ґрунтової фауни, а з мікроорганізмів - для бактерій.
Важливим чинником, який визначає поводження пестициду в грунті, є його адсорбційна здатність. За високого вмісту гумусу, важкого гранулометричного складу ґрунт утримує більше пестицидів, тнм самим їх міграція уповільнюється.
Видаляються пестициди з ґрунту вимиванням у ґрунтові води або з поверхневим змиванням, внаслідок вивітрювання, винесення рослинами.
Для зʼясування потенційного рівня інтегральної небезпечності забруднення пестицидами навколишнього середовища враховують токсиколого-гігієнічну й екотоксикологічну характеристики пестицидів разом з їх кількісним навантаженням на територію та інтенсивністю розкладання.
З метою зменшення пестицидного навантаження застосовують інтегрований захист рослин, під яким розуміється комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу економічного порогу шкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих і природоохоронних технологій, які забезпечать надійний захист рослин та екологічну рівновагу довкілля (закон України «Про захист рослин»). У закордонній літературі як синонім дедалі частіше застосовують термін «pest management» - «керування популяціями шкідників».
Головні принципи інтегрованого захисту рослин:
Вжиття винищувальних заходів проти шкідливих організмів лише в разі перевищення ними чисельності економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), під яким розуміють щільність популяції шкідника чи ступінь забур'яненості посівів, за якого витрати на боротьбу з ними скуповуються збереженим урожаєм.
Урахування чисельності природних стримувальних чинників (корисних організмів).
Урахування просторового розподілу шкідливих організмів.
Висока агротехніка вирощування сортів сільськогосподарських культур, стійких до хвороб і шкідників.
Додатково можна виділити й інші принципи і напрями підвищення безпечності хімічного методу захисту рослинта зменшення пестицидного навантаження на агроекосистему.
1. Удосконалення асортименту пестицидів і застосування тих, які характеризуються:
а) невисокою токсичністю для людини, теплокровних тварин, корисних організмів;
б) відсутністю різко виражених кумулятивних властивостей, канцерогенності, мутагенності, ембріогенності, тератогенності, алергенності;
в) низькою стійкістю (персистентністю) в об'єктах навколишнього ередовища;
г) високою ефективністю проти шкідливих організмів, системною дією.
2. Вибір оптимальних способів застосування пестицидів:
а) протруєння насіння і садивного матеріалу;
б) пневмомеханічне розпилювання (зниження дози до 50 %);
в) обприскування полімерними препаратами (зниження дози до 20-50%);
г) малооб'ємне (МО) та ультрамалооб'ємне (УМО) обприскування; норми витрат робочої рідини за МО становлять:
- для польових культур із застосуванням штангових обприскувачів - 80- 135 л/га, вентиляторних - 5-50 л/га; ягідників і винограду - 200 л/га; садів - 250 - 500 л/га;
- за УМО норма витрати робочої рідини 0,5-2 л/га;
д) смугове і стрічкове внесення.
Проти комах і кліщів доцільно чергувати препарати з різним механізмом дії, щоб запобігти виведенню стійких популяцій і необхідності додаткових обробок.
3. Суворе дотримання регламентів (сукупності вимог) зберігання, транспортування та застосування пестицидів.
Пестициди потребують спеціальних умов транспортування, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання. Особливість цих процесів визначається належністю пестицидів до одного з класів речовин:
легкозаймисті рідини (ЛЗР);
легкозаймисті речовини та матеріали (ЛЗМ);
речовини, що окиснюються (ОР) й органічні пероксиди (ОП);
4) токсичні речовини (ТР), їдкі та корозійні речовини (ЇР), інші небезпечні речовини.
Зберігати пестиігиди можна тільки в спеціально призначених для цього складах, що відповідають СНиП 11-108-78 «Склады сухих минеральных удобрений и химических средств защиты растений» та «Нормам технологического проектирования складов твердых минеральных удобрений и пестицидов для хозяйств и пунктов химизации» (1981 р.).
- Лекція 1 Вступ до агроекології
- 1. Історія агроекології. Предмет і завдання агроекології
- 2. Основні екологічні терміни, поняття та закони
- 3.Методи досліджень
- 4. Екологічна ситуація в агросфері України.
- 5. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу
- Лекція 2 Агроекосистема
- 1. Поняття про агроекосистему.
- 2. Рівні організації та типи агроекосистем.
- 3. Екологічні чинники агроекосистем.
- 3.1. Світло як екологічний чинник.
- 3.2. Тепло як екологічний чинник.
- 3.3. Вода як екологічний чинник
- 3.4. Склад повітря як екологічний чинник.
- 3.5. Рух повітря як екологічний чинник.
- 3.6. Геохімія ґрунтів як екологічний чинник.
- 3.7. Біогенні чинники.
- 3.8. Антропогенні чинники.
- 3.9. Інформація як екологічний чинник.
- 4. Природні ресурси.
- Лекція 3. Агрофітоценоз та зооценоз
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Фермський біогеоценоз (екосистема)
- 3. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринами організмами.
- 4. Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- Лекція 4. Грунт
- 1. Ґрунт - базова складова агроекосистеми.
- 2. Чинники ґрунтотворення.
- 3. Родючість ґрунту - важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 4. Роль мінеральної речовини ґрунту у формуванні його родючості.
- 5. Буферність ґрунту.
- 6. Ґрунтовий біотичний комплекс.
- Лекціяґ 5. Клімат агроекосистеми
- 1. Кліматичні чинники.
- 1.1. Сонячна радіація.
- 2. Вплив кліматичних чинників на мінеральне живлення рослин.
- 3. Вплив кліматичних чинників на розвиток і поширення шкідників і хвороб рослин.
- Лекція 6. Біогеохімічні цикли біофільних елементів
- 1. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроекоценозах.
- 2. Ґрунт - сполучна ланка колообігів елементів.
- 3. Колообіг вуглецю.
- 4. Колообіг кисню.
- 5. Фотосинтез.
- 6. Роль детритно-гумусового та біотичного комплексів ґрунту в колообігах вуглецю і кисню.
- 7. Колообіг азоту.
- 8. Колообіг фосфору.
- 9. Колообіг сірки.
- 10. Колообіг кальцію, калію, магнію і натрію.
- Лекція 7. Меліоративна агроекологія
- 1. Загальні свідчення.
- 2. Методи і способи осушення заболочених земель.
- 3. Агроекологічні проблеми інтенсивного землеробства на осушених землях.
- 4. Еколого-технологічні основи зрошення сільськогосподарських культур.
- 5. Вапнування ґрунтів.
- 6. Агролісомеліорація.
- 7. Оптимізація землекористування.
- Лекція 8. Керування стійкістю агроекосистеми
- 1. Загальні поняття про стійкість агроекосистеми
- 2. Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми
- 3. Напрями мінімізації обробітку ґрунту
- 4. Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини ґрунту
- 4.1. Азотні добрива та бобові рослини
- 4.2. Вермикомпостування
- 4.3. Система удобрення
- 4.4. Оптимізація живлення рослин
- 4.5. Хімічні меліорації
- 5. Захист ґрунту від ерозії як засіб керування стійкістю
- 6. Агролісомеліорація
- 7. Ґрунтозахисні сівозміни
- 8. Системи ґрунтозахисного обробітку та грунтозахисна техніка
- 9.Застосування структуротворних та захисних стабілізаційних синтетичних препаратів
- Лкція 9. Оптимізація структури агроекосистеми
- 1. Значення сівозміни як структурної основи агроекосистеми
- 2. Оптимізація архітектоніки рослинного покриву
- 3. Лучні біоценози, їх роль в оптимізації просторово-часової структури стада
- Лекція 10. Обмеження шкідливого агротехногенного навантаження
- 1. Зменшення пестицидного навантаження.
- 2. Раціональне використання агрохімікатів.
- 3. Маловідходні і безвідходні технології.
- 4. Мінімізація негативного впливу техніки.
- 5. Точне землеробство.
- Лекція 11. Радіонукліди та важкі метали як екологічний чинник в агроекосистемах
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- 1. Іонізуюче випромінювання як екологічний чинник у сфері сільськогосподарського виробництва.
- 1.2. Міграція радіонуклідів сільськогосподарськими ланцюгами.
- 1.3. Дія іонізаційного опромінення на рослини.
- 1.4. Відновні процеси у рослинних організмах.
- 1.5. Надходження радіонуклідів у тваринницьку продукцію
- 1.6. Дія іонізаційного випромінювання на тварин.
- 1.7. Заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва
- 1.8. Технологічні заходи заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.
- 2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- Лекція 3 Агроландшафти
- 1. Поняття та типи агроландшафтів
- 2. Шляхи створення агроландшафтів
- 3. Флора та фауна агроландшафтів
- Лекція 4 Охорона повітряних та водних ресурсів
- 1. Забруднення повітряного простору та його охорона
- 2. Забруднення водного басейну. Охорона малих річок
- Лекція 5 Охорона земельних ресурсів
- 1. Ерозія ґрунтів
- 2. Переущільнення та рекультивація земель
- 3. Системи альтернативного землеробства
- Лекція 6 Екологія використання мінеральних добрив
- 1. Мінеральні добрива та біосфера
- 2. Нітрати та зменшення їх негативного впливу
- Лекція 7 Пестициди План
- Лекція 8 Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор План
- 1. Джерела радіоактивного забруднення
- 2. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми
- 3. Заходи зменшення вмісту радіонуклідів у с.-г. Продукції
- Лекція 9 Екологія тваринництва План
- Екологічні проблеми тваринницьких комплексів
- Утилізація і переробка відходів тваринництва
- Лекція 10 Безвідходні технології переробки сільськогосподарської продукції. Екологічна безпека
- Безвідходні технології переробки с.-г. Продукції
- Екологічна безпека
- Практичне зайняття. Антропогенні зміни біохімічних циклів та ряди технофільності.