1. Загальні свідчення.

Меліоративний фонд перезволожених земель України становить 5,4 млн. га, в тім числі понад 3,9 млн. га боліт і заболочених земель. Зосереджені вони переважно в Поліській і Лісостеповій зонах. Площа осушених земель досягає 3,3 млн. га або близько 30 % загальної площі сільгоспугідь.

Болото - це надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита шаром торфу завтовшки не менш як 30 см у неосушеному і 20 см - в осушеному стані. Надмірно зволожені ділянки без торфу або з шаром торфу менш як 30 см називають заболоченими землями. Отже, основною зовнішньою ознакою боліт і заболочених земель є їх постійне або періодичне надмірне зволоження.

Джерелом надмірного зволоження кореневмісного шару ґрунту бувають:

1) атмосферні опади, що випадають безпосередньо на осушувані землі у вигляді дощу або снігу, перенесений вітром з інших частин водозбору сніг у зимовий період, конденсація в кореневмісному шарі ґрунту водяної пари з повітря влітку, - тобто все те, що називають атмосферним живленням;

2) поверхневі води, що стікають зі схилів прилеглого водозбору (схилове живлення);

3) води весняних і літніх паводків, які надходять у великій кількості з річок і озер (руслове живлення);

4) підґрунтові води, що надходять у кореневмісний шар із розміщеного вище водозбору, річок і озер та утворюють близькі до поверхні землі рівні підґрунтових вод (ґрунтове живлення);

5) підґрунтові води, які підіймаються з глибших підземних водоносних горизонтів під тиском (ґрунтово-напірне живлення).

Здебільшого спостерігається змішаний тип водного живлення боліт.

Водне живлення - основна причина утворення боліт і заболочених земель. Крім того, на їх утворення впливає низка чинників, які посилюють, а іноді ослаблюють дію основної причини. До них належать рельєф поверхні, літологічна будова підґрунтових шарів, гідрогеологічні умови місцевості.

Рельєф місцевості значно впливає на утворення боліт і заболочених земель. На підвищених вододільних ділянках волога в ґрунті накопичується тільки за рахунок атмосферних опадів, що випадають безпосередньо на цю поверхню. Надмірне зволоження кореневмісного шару ґрунту тут трапляється тільки навесні - у період танення снігу або випадання інтенсивних дощів.

Положисті схили перезволожуються більш ніж стрімкі, а нижня частина схилу - більш ніж верхня. Особливо несприятливий водний режим ґрунту формується в багатьох безстічних пониззях.

Меліоровані землі, що займають 12,6 % загальної площі сільськосподарських угідь, забезпечували раніше виробництво 20% продукції рослинництва (овочів - 60 %, рису - 100, льоноволокна – 36, зерна - 12 %). Значна частка меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави зумовлена їх вищою порівняно з богарною продуктивністю.