Екологічна безпека

Екологічна безпека – стан навколишнього середовища, при якому унеможливлюється погіршення екології та виникнення небезпеки для здоров’я людини.

Складовими частинами є:

1. Екологічно чиста продукція. Матеріали або продукти не містять шкідливих домішок у концентраціях, небезпечних для навколишнього середовища та людини. Надходження шкідливих речовин у середовище також неприпустиме.

2. Екологічно чисті ґрунти. Ґрунти не містять шкідливих домішок у небезпечних для ґрунтової біоти та людини концентраціях.

3. Екологічно чисте виробництво. Рівень організації виробництва відповідає екологічним вимогам та нормативам.

4. Екологічна експертиза. Комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, прогнозів, який проводять кваліфіковані спеціалісти та експерти.

Основні напрямки вивчення:

1. Погіршення стану здоров’я людей.

2. Зниження продуктивності.

3. Погіршення стану або загроза біосфері та її складовим.

4. Еколого-економічна ефективність природоохоронних заходів.

Основні пріоритети:

1. Гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів та радіаційний захист. Зниження впливу наслідків аварії на ЧАЄС.

2. Покращення екологічного стану Дніпра та якості питної води.

3. Покращення екологічного стану Донецько-Дніпровського регіону.

4. Відновлення екологічного стану річок та боліт Полісся.

5. Запобігання забруднення Чорного та Азовського морів.

6. Екологізація промисловості, енергетики, будівництва, сільського господарства та транспорту.

7. Формування раціональної системи природокористування.

Національна програма охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування формується на базі міждержавних, державних, галузевих, регіональних та місцевих програм.