Термінологічний словник

Агропромисловий комплекс – складна виробнича соціально-економічна система, яка охоплює ряд галузей національної економіки, що спеціалізуються на виробництві продукції сільського господарства, її переробці і реалізації, а також на виробництві засобів виробництва для сільського господарства і пов’язаних з цим галузей, які займаються матеріально-технічним обслуговуванням аграрного сектора, з метою найбільш повного задоволення суспільних потреб у продовольстві та сільськогосподарській сировині.

Агропродовольчий підкомплекс – це сільське господарство (в тій його частині, в якій виробляються продукти харчування і сировина для виробництва продовольчих товарів), харчова м’ясо-молочна, борошномельно-круп’яна промисловість, громадське харчування, торгівля продовольчими товарами, а також галузі промисловості, що постачають підприємствам і організаціям даного підкомплексу необхідні засоби виробництва.

Валовий дохід (Вд) – вартість валової продукції за мінусом матеріальних витрат, тобто заново створена вартість, яку визначають за формулою:

Вд = В – М,

де В – валова продукція;

М – матеріальні витрати (уречевлена праця).

Валова продукція (В) – обсяг виробленої продукції за певний проміжок часу. На сільськогосподарських підприємствах до її складу входять: вартість валового збору всіх сільськогосподарських культур у поточному році (В₁), витрати на вирощування молодих багаторічних насаджень (В₂), зміну (збільшення, зменшення) вартості незавершеного виробництва в рослинництві від початку й до кінця року (B₃), вартість всієї продукції від використання сільськогосподарських тварин – молока, м’яса, яєць, вовни та ін. (В₄), вартість продукції вирощування всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці, приріст живої маси, приплід (В₅), вартість виготовленого в господарстві інвентарю й інших виробів, а також грошові надходження за роботи й послуги, виконані на сторону (В₆). Валову продукцію визначають у поточних і порівняльних цінах за формулою:

В = В₁ + В₂ + В₃ + В₄ + В₅ + В₆.

Виробничі фонди – сукупність засобів і предметів праці. Основні виробничі фонди – це засоби, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігають свою натуральну форму і вартість переносять на новостворюваний продукт поступово, частинами за ступенем зношення. До основних виробничих фондів належать тільки засоби праці, створені людиною.

Грошова виручка – сукупні доходи підприємства від реалізації виробленої продукції, виконаних трудових послуг на сторону, грошові надходження від продажу засобів виробництва, страхових відшкодувань та інших надходжень.

Економічна ефективність – співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва.

Економічні показники – інформаційні носії певних кількісних та якісних характеристик економічних явищ і процесів.

Ефективність виробництва – результативність, яку визначають відношенням результатів до відповідної кількості використаних ресурсів, витрат.

Інтенсифікація – форма розширеного відтворення, коли приріст продукції ґрунтується на концентрації засобів виробництва (а іноді й живої праці), якісному вдосконаленні виробництва, впровадженні досягнень науки і техніки.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє і впливає на предмети праці в процесі виробництва. Вони містять у собі знаряддя праці (машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, прилади, двигуни тощо), виробничі будівлі і споруди, продуктивну худобу, багаторічні насадження, дороги, лінії електропередач, мости, канали та ін. Засоби праці безпосередньо не створюють масу сільськогосподарської продукції, в процесі виробництва зберігають свою натуральну форму і діють протягом багатьох виробничих циклів.

Оборотні фонди – це засоби виробництва, які беруть участь лише в одному циклі виробництва, втрачають свою натуральну форму, а свою вартість повністю переносять на новостворений продукт.

Підкомплекс непродовольчих товарів – це сільське господарство в тій його частині, в якій виробляється сировина для непродовольчих товарів, всі підгалузі легкої промисловості, які використовують сільськогосподарську сировину, – виробництво тканин, одягу, трикотажу, взуття, шкіряно-хутряних та інших виробів і промисловість, що постачає ці галузі засобами виробництва.

Предмети праці – це природна речовина, на яку людина спрямовує свою діяльність у процесі праці з метою пристосування її для особистого або виробничого споживання. У сільському господарстві основними предметами праці є насіння, добрива, корми, молодняк тварин, пальне, медикаменти тощо. У процесі виробництва вони повністю споживаються і формують масу готової продукції.

Прибуток від реалізації (Пр) – розраховують як різницю між товарною продукцією (Тп) і матеріальними витратами (М), оплатою праці (Оп) та іншими грошовими витратами (Гів) за формулою:

Пр = Тп – (М + Оп + Гів).

Рентабельність – це прибутковість чи дохідність виробництва. Рівень рентабельності (Рр) розраховується як відношення прибутку (Пр) до собівартості реалізованої продукції в процентах (Сп). Вираховують його за формулою:

Рівень прибутку (Рп) характеризується відношенням прибутку (Пр) до середньорічної вартості основних фондів (Фос) і оборотних засобів (Фоб). Вираховують його за формулою:

Собівартість продукції – витрати підприємств АПК на виробництво продукції та її реалізацію в грошовому виразі. Собівартість визначають у вигляді величини витрат на всю продукцію, показника витрат на одиницю продукції чи витрат на одну гривню валової продукції в порівнянних цінах.

Товарна продукція (Т) – частина валової продукції, реалізованої підприємством на сторону, яка містить у собі вартість продукції, реалізованої заготівельним організаціям у рахунок плану державних закупівель (Т₁), вартість продукції, реалізованої іншим організаціям і підприємствам (Т₂), вартість продукції, реалізованої на ринках (Т₃), вартість продукції, реалізованої працівникам сільськогосподарських підприємств, робітникам і службовцям у рахунок оплати праці і відпущеної для громадського харчування (Т₄), вартість продукції, відпущеної в рахунок оплати праці залучених зі сторони працівників (Т₅). Товарну продукцію визначають за формулою:

T = T₁ + Т₂ + Т₃ + Т₄ + Т₅.

Товарність продукції (Тп) – питома вага товарної продукції в загальному обсязі виробленої. Визначають по господарству, галузях і окремих видах продукції в процентах за формулою:

Трудові ресурси АПК – це працездатне населення, яке проживає в селах та містах і працює у сферах АПК. До трудових ресурсів належать особи, які уклали з підприємствами АПК трудові угоди, зараховані до складу робітників цих підприємств і працюють у різних галузях, а також працездатні робітники підприємств, підлітки, працюючі особи пенсійного віку, які проживають на території сільськогосподарського підприємства різної форми власності.

Технологія – це сукупність методів переробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми та складу сировини, матеріалу, напівфабрикатів, які використовуються в процесі виготовлення виробів продуктового та виробничого призначення.

Фондовіддача (Фо) – відношення вартості валової продукції (ВП), валового чи чистого доходу до вартості виробничих фондів (Фос), що визначається за формулою:

^.

Фондозабезпеченість (фондооснащеність) – відношення вартості виробничих фондів до площі сільськогосподарських угідь у гривнях.

Фондоозброєність праці – відношення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працівників, які беруть участь у виробництві.

Фондомісткість продукції (Фм) – розмір основних фондів із розрахунку на 1 грн. валової продукції, грн.

Чистий дохід (Чд) – різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці. Чистий дохід підприємства прийнято називати прибутком.