2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
Таблиця 2.1.3.1
№ з/п | Підприємство - забруднювач | Відомча приналежність | Валовий викид,т | Зменшення/- збільшення/+ | Причина зменшення/ збільшення | |
2008 р. | 2009 р. | |||||
1. | Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК «Центренерго» | Міністерство палива та енергетики | 114855,762 | 94705,822 | -20149,94 | зменшення вироблення електроенергії |
2. | ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» | Акціонерні товариства відкритого типу | 11547,3 | 1016,447 | -10530,853 | впровадження скорочення технологічного процесу |
3. | ДП ТЕЦ-2 «Есхар» | Міністерство палива та енергетики | 12608,958 | 9173,891 | -3435,067 | зменшення обсягів виробництва |
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності
Таблиця 2.2.3.2
№ з/п | Види економічної діяльності | Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць | Обсяги викидів по регіону | Викинуто в середньому одним підприємством, т. | ||
тис. т | у % до 2008 р. | |||||
1 | Усі види економічної діяльності | 423 | 139,44 | 97,0 | 329,655 |
|
| у тому числі: |
|
|
|
|
|
1.1. | Сільське господарство | 24 | 0,686 | 92,3 | 29,545 |
|
1.2 | Добувна промисловість | 11 | 6,388 | 110,0 | 580,749 |
|
1.3 | Переробна промисловість | 202 | 7,828 | 92,7 | 38,750 |
|
1.4 | Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів | 63 | 2,326 | 96,9 | 36,924 |
|
1.5 | Текстильне виробництво | 5 | 0,029 | 71,4 | 5,875 |
|
1.7 | Оброблення деревини | 2 | 0,104 | 100 | 51,803 |
|
1.8 | Целюлозно-паперове виробництво | 8 | 0,22 | 88,9 | 27,512 |
|
1.9 | Видавнича та поліграфічна діяльність | 4 | 0,101 | 80,0 | 25,347 |
|
1.10 | Виробництво коксу, продуктів нафто перероблення та ядерних матеріалів | 3 | 1,284 | 75,0 | 427,854 |
|
1.11 | Хімічне виробництво | 13 | 0,805 | 100,0 | 61,937 |
|
1.12 | Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції | 22 | 1,715 | 84,6 | 77,953 |
|
1.13 | Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів | 14 | 0,079 | 116,7 | 5,638 |
|
1.14 | Виробництво машин та устаткування | 23 | 0,462 | 79,3 | 20,075 |
|
1.15 | Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 34 | 11,63 | 103,0 | 3253,833 |
|
1.16 | Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 33 | 0,586 | 100,0 | 17,761 |
|
1.17 | Діяльність транспорту та зв’язку | 69 | 11,716 | 146,8 | 169,809 |
|
1.18 | Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 2 | 0,126 | 100,0 | 63,192 |
|
1.19 | Надання комунальних та індивідуальних послуг | 9 | 0,19 | 90,0 | 21,114 |
|
На території Харківської області до стаціонарних джерел забруднення слід віднести викиди потужних промислових підприємств, особливо паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв. Основні забруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-3, ТЕЦ-2 “Есхар”, управління магістральних газопроводів ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ “Балцем”, Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе, ДП “Завод ім. Малишева”, ЗАТ “Харківський коксовий завод”. Сумарний вклад зазначених підприємств в забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів області складає більше 86%.
Але, треба відмітити той факт, що протягом 2009 р. зменшилися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Зміївської ТЕС ВАТ „Центренерго” на 20,15 тис.тонн. ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» у 2009 році здійснювало виробничу діяльність по скороченому технологічному процесу. На привозному клінкері проводився помел цементу, його зберігання та відвантаження споживачам. Добування сировини, виробництво шламу та обпалювання клінкеру в обертових печах не проводилось. Також були закінчені пуско-налагоджувальні роботи на електрофільтрі сушильного барабану №1 (після заміни електрофільтру ДГПН-32-3ск на електрофільтр ЕФД 2-35-3-1к1), що дало змогу скоротити викиди з джерела на 116 т/рік. Враховуючи вищевикладене та відсутність викидів від основних джерел (обертові печі), обсяг викидів забруднюючих речовин від діяльності підприємства у 2009 році скоротився на 10,53 тис.т у порівнянні з 2008 роком і склав 1,016тис.т.
Аналізуючи стан атмосферного повітря міста у 2009 році відмічається зменшення вмісту пилу, бенз(а)пірену, кадмію, цинку, заліза та хрому. Відмічається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, сажі, марганцю, міді, нікелю. Вміст діоксид у азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, аміаку, формальдегіду залишився на рівні 2008 року.
Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) у 2009 році дорівнював 4,81, у 2008 – 4,89
В перелік головних забруднювачів повітря, особливо міського, включився автомобільний транспорт, кількість якого за даними обласного управління ДАІ у місті та області щорічно збільшується на 15-20 тисяч одиниць.
Забруднення атмосфери від автотранспорту посідає третє місце після виробництва електроенергії, газу та води та обробної промисловості. У теперішній час автотранспорт є невід’ємною частиною міської інфраструктури. У великих містах світу забруднення довкілля викидами автотранспорту складає 40-80%. В області цей вклад становить 44% від загального обсягу викидів. При згоранні в автомобільному двигуні 1 тонни палива в атмосферу викидається від 150 до 800 кг шкідливих речовин. Автомобілі викидають у повітря велику кількість відпрацьованих вихлопних газів, що складаються більш ніж з 200 різних речовин. Багато з них є сильні отрути: окис вуглецю, окисли азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, а також канцерогенні вуглеводні, наприклад, бена(а)пирени, що мають дуже високу активність і токсичність. В 1 кубометрі вихлопних газів міститься біля 0,5 мг бенз(а)пирену.
Умови життя великого міста пов’язані з необхідністю поїздок в межах міста. Транспортні потоки на магістралях великих міст складають 1000-2000 машин за годину, а в годину «пік» – у 4-6 разів більше. У місцях скупчення автомобілів, наприклад, перехрестях – концентрація шкідливих речовин значно підвищується. Накопиченню токсичних речовин в атмосфері сприяють також гаражі в межах міста.
Особливо небезпечна «шкідлива зона» в радіусі 2-3 м від вихлопної труби автомобіля. Кількість окису вуглецю в цій зоні в десятки разів перевищує гранично допустимі цифри. Однак радіус розповсюдження вихлопних газів сягає 20-30 м, тому їх шкідливі компоненти насичують повітря далеко від дороги, в тому числі повітря парків і скверів. Вихлопні гази піднімаються на висоту до 15 м та потрапляють до квартир навіть верхніх поверхів.
Загальні викиди токсичних речовин залежать від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану дороги, якості палива.
Пересування міського транспорту (трамвай, тролейбус) супроводжується підвищенням рівнів вторинного здіймання пилу. Високі рівні забруднення атмосферного повітря м.Харкова за рахунок пересувних джерел пояснюється, головним чином, експлуатацією технічно застарілого автомобільного парку, аварійним станом доріг, невідпрацьованими режимами швидкості дорожнього руху, особливо в центрі міста.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!