3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
Зміна клімату є однією з найбільш важливих та складних проблем в сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату представниками 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Поки що недостатньо достовірно визначено потенційні наслідки збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів, але найбільш вірогідним з них є глобальна зміна температурного режиму.
Підвищення температури може викликати цілу низку таких явищ, як підвищення рівня моря та зміни в локальних кліматичних умовах, що, в свою чергу, може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток багатьох країн. Нема сумніву в тому, що глобальне потепління може викликати також непередбачені зміни в довкіллі. Навіть незначна зміна складових радіаційного балансу може спричинити зміни напрямків вітру та течій океану, що сильно змінить існуючі кліматичні умови. Це може привести до непередбачених наслідків. При тому навантаженні, яке несе зараз наша планета в умовах великої чисельності населення та економічного зростання, які в найближчі десятиріччя будуть стрімко збільшуватися, таких наслідків достатньо, щоб населенню Землі та більшості її екосистем було заподіяно непоправної шкоди.
Головна мета Конвенції полягає в «стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему».
При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи.
Всі заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять до прийнятих органами управління держави програм розвитку економіки України та її галузей.
Базові прогнози показують, що в 2012 р. рівень 1990 р. не буде перевищено. Таким чином, для виконання зобов'язань по Кіотському протоколу Україна може не вдаватись до спеціальних заходів. Разом з тим, участь у гнучких механізмах Кіотського протоколу, зокрема у міжнародній торгівлі викидами, може істотно змінити ситуацію, тому що сумарні викиди мають не перевищувати величину квоти за винятком проданої частини.
Участь у механізмі спільного здійснення Кіотського протоколу також пов'язана з передачею частини квоти, але її зменшення має компенсуватися скороченням фактичних викидів у результаті здійснення проектів.
Для забезпечення виконання всіх умов, необхідних для повноцінної та ефективної участі у зазначених механізмах, Указом Президента України Міністерство охорони навколишнього природного середовища України призначено національним координатором діяльності по виконанню зобов'язань України по Кіотському протоколу. Кабінет Міністрів України прийняв Національний план заходів щодо реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН по зміні клімату, що передбачає:
– створення національної системи інвентаризації викидів і поглинання парникових газів (ПГ);
– створення системи обліку викидів і поглинання (реєстру) ПГ;
– формування інфраструктури проектів спільного впровадження;
– розробку національної системи торгівлі викидами ПГ;
– регулярну підготовку національних повідомлень;
– розробку національного і регіональних планів пом'якшення наслідків зміни клімату;
– створення бази даних екологічно безпечних технологій.
Як енергозалежна держава, що має одну із найбільш енергоємних економік світу, Україна докладає послідовних зусиль у напрямку підвищення енергоефективності суспільного виробництва та енергозбереження.
Національні завдання по енергозбереженню закріплені у Додаткових заходах і уточнених показниках виконання Комплексної державної програми енергозбереження України. Моніторинг реалізації цих завдань здійснювався Державним Комітетом України по енергозбереженню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України. Незважаючи на те, що через дефіцит фінансових ресурсів завдання цієї програми виконані не повністю, з 1998 р. відзначається стійка тенденція до зниження показника енергоємності ВВП (на 35%). У паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) заплановано великомасштабні заходи, що мають привести до істотного зменшення викидів парникових газів. Основні з них включають:
– впровадження сучасних приладів і систем обліку енергоносіїв при виробництві, транспортуванні і споживанні;
– поліпшення якості вугілля для використання у традиційній вугільній енергетиці;
– поліпшення стану електричних мереж, зниження технологічних втрат електроенергії при її транспортуванні і розподілі;
– розширення використання когенераційних установок;
– установка нових газоперекачувальних агрегатів на магістральних газопроводах;
– розширення використання вторинних енергоресурсів і відходів вуглезбагачення;
– встановлення компенсувальних пристроїв в електричних мережах і т.п.
У житлово-комунальному господарстві основні заходи припускають розвиток когенерації, модернізацію і заміну котельного устаткування і теплових мереж, оснащення житлового фонду засобами обліку енергоспоживання.
Реалізація таких заходів, як впровадження енергоефективних технологій, машин, устаткування, побутових електропристроїв, проведення активної енергозберігаючої політики, використання поновлюваних джерел енергії та розвиток атомної енергетики дозволить забезпечити щорічну економію енергоресурсів до 2010 року – 3100-3200 ПДж; до 2015 року – 4100-4200 ПДж.
Порівняльний аналіз, показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження.
Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод.
Однак необхідно враховувати, що для цілої низки розглянутих заходів зниження викидів ПГ є непрямим ефектом. Доцільність їх впровадження обумовлена, іншими економічними, екологічними та соціальними факторами.
Скорочення викидів парникових газів в області пов’язано з галузевою структурою промисловості області, до складу якої входять електроенергетична, видобувна, хімічна, машинобудування, металообробна галузі промисловості. У порівнянні з 1990 роком найкрупніші підприємства зазначених галузей: Зміївська ТЕС, ДП "Завод ім. Малишева", ВАТ "Харківський тракторний завод", ДП "Харківській електромеханічний завод", ВАТ "Серп і Молот", ДП "Харківське державне виробниче авіаційне підприємство", ДНВО "Комунар", ДП "Завод ФЕД" значно зменшили обсяги випуску продукції.
Харківською державною адміністрацією в кінці минулого року було затверджено «План заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату» у відповідності з яким підприємства повинні виконати ряд заходів.
ДКП „Харківкомуночиствод” розроблено інвестиційний проект „Вдосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд з метою отримання біогазу й виробництво на його основі теплової та електричної енергії”. Вартість – 14553 тис.євро. впровадження проекту дозволить знизити викиди метану на 3688,1 тис.тон.
На теперішній час ДКП «Харківкомуночиствод» проводиться розробка ТЕО інвестиційного проекту. Отримання біогазу та його основі вироблення електричної і теплової енергії». У той же час, разом з ХІРЕ реалізується пілотний проект з утилізації осадів та одержання альтернативного біопалива. Паралельно для пошуку технології, при якій вдасться максимально зменшити обсяги осадів стічних вод, розглядається і варіант утилізації осадів методом сушки та спалення з використанням турботехнологій фірми «Vomrn» (Італія).
Такі заходи закладені в «Концепцію розвитку системи водовідведення м.Харкова до 2020р.». Але у зв’язку з високою вартістю впровадження будь-якого з вищеназваних заходів терміни виконання можуть переноситися за відсутністю фінансування означених робіт.
КП «Харківські теплові мережі»: у 2009 р. зниження викидів парникових газів склало 349,5 тис.т СО2екв. Підприємством КП «Харківські теплові мережі» за звітний період виконані наступні роботи: реконструкція 36,1 км теплових мереж в пінополіуретановій ізоляції; замінено 9 застарівших котлів на високоефективні; проведена реконструкція системи теплозабезпечення з підключенням споживачів до централізованого теплопостачання та погашенням дрібних неефективних котелень. У 1 кварталі поточного року проведено верифікацію.
Розпочато реконструкцію тепло-розподільчих станцій, ліквідацію заборонених до експлуатації вбудованих у підвальних приміщеннях житлових будинків котелень з підключенням споживачів до котелень, на яких проведена реконструкція з заміною на нові високоефективні котли. При цьому прокладено 0,8 км теплових мереж.
ДП ТЕЦ «Есхар»: ВАТ «Український науковий центр технічної екології» у 2009 році розроблено техніко-економічне обґрунтування технічного переозброєння підприємства. На даний момент ТЕО знаходиться в стадії погодження.
Скорочення викидів парникових газів в області пов’язане з галузевою структурой промисловості області, до складу якої входять електрична, видобувна, хімічна, металообробна галузі промисловості.
У порівнянні з 1990 роком найкрупніші підприємства зазначених галузей, такі як: Зміївська ТЕС, ДП «Завод ім. Малышева», ВАТ «Харківський тракторний завод», ДП «Харківський електромеханічний завод», ВАТ «Серп і Молот, ДП «Харківське державне виробниче авіаційне підприємство», ДНВО «Комунар», ДП «Завод ФЕД» значно зменшили обсяги випуску продукції, що призвело до зменшення обсягів викидів.
Зокрема, викиди парникових газів Зміївської ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго», які складають більше 36% від загальних викидів стаціонарних джерел в атмосферне повітря в області зменшились з 12,934 млн.тон у 1990 році до 5,54 млн.тон у 2009 році (на 43 відсотки).
Спостереження за станом озонового шару ведеться в Україні на шести ознометричних станціях, розміщених у містах Борисполі, Києві, Львові, Прилуках, Сімферополі, Тернополі.
Перелік проектів спільного впровадження (ПСВ) у Харківській області
Таблиця 3.1.1.
№ п/п | Назва ПСВ | Номер та дата листа-підтримки | Номер та дата листа-схвалення | Власник об'єкту | Адреса власника | Скорочення викидів ПГ (2008-2012 рр.), тонни СО2-екв. |
1 | Зниження викидів діоксиду вуглецю за рахунок удосконалення системи керування теплопостачання регіону, ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" | 10383/20/2-7,10 18.10.04. |
| ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" | вул.Горького,1 с.Подворки, Дергачівський р-н, Харківська обл. 62371 | 77 000 |
2 | В икористання полігонного газу на полігоні Дергачі, Харківська область | 10716/20/1-7 27.10.04. | 8455/10/3-10 02.10.06. | КП "Муніципальна компанія поводження з відходами" | пл. Конституції, 12 м. Харків 61003 | 331 680 |
3 | Проект з будівництва автономних газових котелень – ТОВ „Володар – Україна” | 1688/10/3-10 20.02.07. |
| ТзОВ "Володар-Україна" | вул.Малиновського,30 м.Харків 61052 | 947 380 |
4 | Реконструкція ТЕЦ-3 із будівництвом нового турбогенератора 20 МВт | 8077/10/10-07 20.07.07. |
| ЗАТ "Теплоелектро-централь-3" | вул.Енергетична, 3 м.Харків 61036 | 375 100 |
5 | Реконструкція системи теплопостачання у місті Харкові | 11552/11/10-07 23.10.07. | 1144/23/7 24.12.08. | КП "Харківські теплові мережі" | вул. Доброхотова, 11 м. Харків 61037 | 2 236 195 |
6 | Вдосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд м. Харкова. II етап – отримання біогазу й виробництво на його основі теплової та електричної енергії | 4909/11/10-08 15.04.08. |
| Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" | вул.Шевченка, 2 м.Харків 61013 | 402 300 |
7 | Проект утилізації лушпиння соняшника для енергозабезпечення Пересічанського маслоекстракційного заводу, що розташований в Харківській області | 7560/11/10-08 12.06.08. |
| ТзОВ "Пересічанський маслоекстракційний завод" | вул.Центральна, 1 смт.Пересічне, Дергачівський р-н, Харківська обл. 62362 | 233 000 |
| Всього |
|
|
|
| 4 602 655 |
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!