2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

Рівень забруднення атмосферного повітря є одним з головних факторів ризику для здоров’я населення. Стан атмосферного повітря міста Харкова та Харківської області формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення.

На території Харківської області 5580 підприємств мають джерела викидів в атмосферне повітря. Найбільша частина викидів приходиться на підприємства паливно-енергетичного комплексу. Основні забруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-2 “Есхар”, управління магістральних газопроводів ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ „ЄВРОЦЕМЕНТ- Україна” та інші.

На території області моніторинг забруднення атмосферного повітря здійснюють лабораторії обласної, міської м.Харкова та районних санепідстанцій. Лабораторні дослідження атмосферного повітря здійснюються на маршрутних постах біля автошляхів міста та області, а також в зоні впливу підприємств, які мають вплив на оточуюче природне середовище, зокрема на атмосферне повітря.

Протягом 2009 року по області відібрано понад 25402 проби атмосферного повітря, з них 851 з перевищенням гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, що становить 3,4 % (за 2008 рік відібрано 22402 проби атмосферного повітря, з них в 778 пробах виявлено перевищення ГДК, що становило 3,5 %).

Таблиця 2.6.1.

Як свідчать дані порівняльного аналізу, якість атмосферного повітря має нерівномірний характер. Так, питома вага досліджень атмосферного повітря у 2009 році з перевищенням ГДК у Богодухівському районі становить 6,66%, у  Валківському – 6,66%, у Ізюмському – 3,4%, у Красноградському районі – 3,1%, у Куп’янському районі – 4,7%, Лозівському районі – 20,3%, у Харківському районі – 3,9%, у Чугуївському районі – 4,4%.

Протягом 2009 року по місту Харкову досліджено 14206 проб, з перевищенням ГДК – 430, що становить 3%. Для порівняння: за 2008 рік проведено дослідження 11387 проб, з перевищенням ГДК – 397 проб, що становить 3,5%.

Таблиця 2.6.2.

За останні 4 роки на території Харківської області кількість випадків досліджень атмосферного повітря з перевищенням гранично-допустимих концентрацій тримається в коридорі від 3% до 4%.

Найбільше забруднення атмосферного повітря виявлене на центральних вулицях міста – вул. Новгородській (питома вага нестандартних проб складає 42,6%), на перехресті вул. К.Маркса та вул. Малиновського (40%), пр. Л.Свободи (38,5%), на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Єлізарова (36,7%), пр. Московському (22,2%), на перехресті вул. Кірова та Плеханівській (15,6%). В 2009 році у досліджених пробах атмосферного повітря, відібраних на автошляхах, було виявлено перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по вмісту оксиду вуглецю, пилу, діоксиду азоту, формальдегіду та фенолу. Рівень забруднення атмосферного повітря на більшості автошляхів міста оцінюється як недопустимий, ступінь небезпечності – помірно небезпечний, що пояснюється зростанням інтенсивності руху автотранспорту, незадовільним станом асфальтового покриття вулиць та незабезпеченням своєчасного та якісного прибирання та ремонту.

Забруднення атмосферного повітря несприятливо впливає на загальну захворюваність населення. Доведено прямий зв'язок між інтенсивністю забруднення повітря і станом здоров'я, а також ростом хронічних неспецифічних захворювань, зокрема таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легенів тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет. Забруднення впливає на органи дихання, сприяючи виникненню респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Воно спричиняє серцево-судинні та інші захворювання, зумовлює виникнення віддалених наслідків, тобто мутагенну, канцерогенну, гонадотоксичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну і атеросклеротичну дію.

Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному апараті людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених або ослаблених дітей, до їх розумової та фізичної відсталості тощо.