2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
Значна кількість розташованих в м. Харкові та області кооперативних, комерційних та приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, що експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Внаслідок цього окремі райони міста, як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології.
Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до значного збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря і складає 92% від загального обсягу викидів по м. Харкову.
Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху.
Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”.
Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2009 році 46871 пробу повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів.
Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м3 (в 2008 році 0,12 мг/м3), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10-6 мг/м3 (в 2008 році 0,75*10-6 мг/м3), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3 (в 2008 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м3 (в 2008 році 0,01 мг/м3), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м3 (в 2008 році 0,003 мг/м3), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю.
На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду.
В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %.
Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 7 разів, оксиду вуглецю в 2,8, діоксиду азоту в 4,6 разів, сажі в 2,6 рази, фенолу в 2,3 рази, формальдегіду в 1,3.
Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2009 році дорівнює 4,81, в 2008 році – 4,89.
Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок знаходяться в межах відповідних гранично допустимих норм.
Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими домішками по індексу забруднення (ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо незначне погіршення якості атмосферного повітря в районі ПСЗ № 12 (607 мкр Салтівського житлового масиву) – 2,71 (в 2008 р. – 2,65).
На рівні минулого року залишився індекс забруднення атмосферного повітря Центрального району, ІЗА дорівнює 2,41.
В усіх інших районах міста відзначалось зменшення рівня забруднення атмосферного повітря. В районі Павлового поля 4,82 (в 2008 р. – 5,47), в районі Іванівки 3,88 (в 2008 р. – 4,40), 15 міської лікарні 2,75 (в 2008 р. – 2,86), Сокольників 3,34 (в 2008 р. – 3,58), району пр. Героїв Сталінграду 4,23 (в 2008 р. – 4,64), в районі Холодної гори 3,58 (в 2008 р. – 3,64), в районі Баварії 1,5 (в 2008 р. – 1,75).
Найбільш забрудненим районом міста залишається район Павлового поля. Пункт спостереження за станом забруднення атмосферного повітря № 9 на вул. 23 Серпня, 34. Найменш забруднений район Боварії.
Аналізуючи матеріали спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років, відзначаємо тенденцію до покращення по діоксиду сірки, кадмію, свинцю, цинку та бенз(а)пирену.
Не змінився рівень забруднення по пилу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду, сажі та оксиду азоту.
Намітилась тенденція погіршення якості атмосферного повітря по сірководню, залізу, марганцю, міді, нікелю та хрому.
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
Таблиця 2.1.1
-
Речовина
Клас небез-пеки
Кількість міст охоплених спостере-женнями
Середньо-річний вміст, мг/м3
Середньо-добові ГДК
Макси-мальний вміст, мг/м3
Макси-мально разові ГДК
Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:*
Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:*
1
ГДК
5
ГДК
10
ГДК
1
ГДК
5
ГДК
10
ГДК
Пил
3
м. Харків
0,10
0,15
3,50
0,5
-
-
-
-
-
-
Діоксид сірки
3
0,006
0,05
0,046
0,5
-
-
-
-
-
-
Сульфати
4
0,00
-
0,01
-
-
-
-
-
-
-
Оксид вуглецю
4
1,9
3,0
14,0
5,0
-
-
-
-
-
-
Діоксид азоту
2
0,03
0,04
0,39
0,085
-
-
-
-
-
-
Оксид азоту
3
0,02
0,06
0,08
0,4
-
-
-
-
-
-
Сірководень
2
0,002
-
0,008
0,008
-
-
-
-
-
-
Фенол
2
0,002
0,003
0,023
0,01
-
-
-
-
-
-
Сажа
3
0,03
0,05
0,39
0,15
-
-
-
-
-
-
Аміак
4
0,01
0,04
0,06
0,2
-
-
-
-
-
-
Формальдегід
2
0,003
0,003
0,044
0,035
-
-
-
-
-
-
* – графи не заповнюються, оскільки стаціонарні пункти спостереження розташовані тільки по м. Харків.
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин
(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст
Таблиця 2.1.2
-
Забруднююча речовина
Місто
Середньорічна концентрація
Максимально разова середньорічна концентрація
Пил
Харків
0,7
7,0
Діоксид сірки
0,1
0,1
Сульфати
0,0
0,0
Оксид вуглецю
0,6
2,8
Діоксид азоту
0,8
4,6
Оксид азоту
0,3
0,2
Сірководень
0,0
1,0
Фенол
0,6
2,3
Сажа
0,5
2,6
Аміак
0,1
0,3
Формальдегід
1,0
1,3
Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА
Таблиця 2.1.3
-
Міста, (значення ІЗА)
Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря
Харків (0,69; 0,73; 1,03)
Пил, діоксид азоту, формальдегід
Зміна середнього рівня ( q cр., мг/ м3 ) забруднення атмосферного повітря за 5 років (2005 – 2009 рр.) по м. Харкову
Таблиця 2.1.4
-
Домішки
Характеристики
Роки /5 років/
Тенденція
2005
2006
2007
2008
2009
Пил
q cp.
n
0,1
7099
0,1
7105
0,1
7063
0,1
7070
0,1
6999
0
Діоксид сірки
q cp.
n
0,007
8473
0,007
8493
0,007
8452
0,007
8478
0,006
8382
-0,0002
Оксид вуглецю
q cp.
n
2
5669
2
5682
3
5682
2
5688
2
5609
0
Діоксид азоту
q cp.
n
0,03
9610
0,03
9526
0,03
9550
0,03
9628
0,03
9530
0
Фенол
q cp.
n
0,002
3234
0,002
3165
0,002
3185
0,002
3234
0,002
3197
0
Сірководень
q cp.
n
0,001
1081
0,001
1072
0,001
1073
0,001
1079
0,002
1038
+0,0002
Аміак
q cp.
n
0,01
2120
0,01
2120
0,00
2146
0,01
2157
0,01
2154
0
Формальдегід
q cp.
n
0,003
7489
0,003
7467
0,003
7450
0,003
7536
0,003
7476
0
Сажа
q cp.
n
0,03
848
0,01
843
0,02
846
0,01
849
0,03
841
0
Оксид азоту
q cp.
n
0,02
1097
0,02
1072
0,02
1074
0,02
1079
0,02
1077
0
Кадмій
q cp.
n
0,01
22
0,00
24
0,00
20
0,00
20
0,00
22
-0,002
Залізо
q cp.
n
0,72
22
0,86
24
1,16
20
1,51
20
1,54
22
+0,229
Марганець
q cp.
n
0,02
22
0,02
24
0,02
20
0,03
20
0,04
22
+0,005
Мідь
q cp.
n
0,05
22
0,10
24
0,20
20
0,38
20
0,26
22
+0,07
Нікель
q cp.
n
0,01
22
0,01
24
0,01
20
0,01
20
0,03
22
+0,004
Свинець
q cp.
n
0,04
22
0,03
24
0,02
20
0,02
20
0,04
22
-0,001
Хром
q cp.
n
0,01
22
0,01
24
0,01
20
0,02
20
0,01
22
+0,001
Цинк
q cp.
n
0,17
22
0,10
24
0,08
20
0,09
20
0,08
22
-0,019
Бенз(а)пирен
q cp.
n
2,0
32
0,9
40
0,7
28
0,7
44
0,6
36
-0,3
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!