13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
Протягом 2009 року на державну екологічну експертизу надійшло 437 матеріали проектно-кошторисної документації, серед яких позитивну оцінку отримало 360, повернуто на доопрацювання – 70. В порівнянні з 2008 роком показник надходження документації на державну екологічну експертизу зменшився на 35 відсотків.
| 2008 рік | 2009 рік |
Загальна кількість проведених експертиз проектно-кошторисної документації, у т.ч: | 697 | 437 |
- позитивних | 468 | 360 |
- негативних | 229 | 70 |
При здійсненні державної екологічної експертизи аналізуються якість та повнота підготовки проектними організаціями матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовища у складі документації на будівництво об'єктів загальнодержавного значення, а також об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Основними причинами повернення на доопрацювання проектної документації є :
відсутність у складі проектно-кошторисної документації матеріалів ОВНС;
-відсутність погодження “Заяви про наміри” органами місцевого самоврядування;
відсутність матеріалів стосовно інформування громадськості про планову діяльність, мету і шляхи її здійснення.
- відсутність даних фонового забруднення атмосфери в районі розміщення запроектованого об'єкта та розрахунків розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
- не врахування наявності у зонах впливів планованої діяльності об'єктів природно-заповідного фонду.
При проведенні державної екологічної експертизи значна увага приділяється питанню наявності в “Заяві про екологічні наслідки діяльності” інформації щодо очікуємого впливу на навколишнє природне середовище та врахування думки громадськості щодо запланованої діяльності.
Початком врахування думки громадськості є погодження держуправлінням та опублікування в засобах інформації “Заяви про наміри”. Наступним етапом є проведення громадських слухань або відкритих засідань на яких замовник планованої діяльності забезпечує інформування громадськості про прийняті проектні рішення. За результатом проведення громадських слухань оформлюється відповідний протокол. Заключним етапом є опублікування “Заяви про екологічна наслідки діяльності”, яка містять узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій.
З метою інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля щотижня готується інформація на веб-сайт держуправління про надходження та розгляд до державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації.
Для удосконалення проведення державної екологічної експертизи та оцінювання впливу запланованої діяльності суб’єктами господарювання Мінприроди розроблена “Методика з оцінки екологічних ризиків при забрудненні навколишнього природного середовища”. Ця методика дозволяє досліджувати екологічні ризики, їх рівні та визначає методи дослідження небезпек і кількісні оцінки ризиків.
Також Мінприроди внесено зміни до Переліку видів діяльності та об’єктів, що встановлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік розширено та конкретизовано. У тому числі включено “виробництво продукції з використанням генетично-модифікованих організмів”. На даний час Перелік надано на затвердження до Кабінету Міністрів України.
До найзначніших об’єктів, які пройшли державну екологічну експертизу протягом 2009 року та отримали оцінку:
Позитивну:
1. Робочий проект “Несамохідне транспортне обладнання для технічного обслуговування верхньої будівлі колії залізниці з переробкою твердих відходів в м. Харкові по майд. Привокзальному, 1”.
2. Робочий проект “АГЗП ТОВ "Тополь", газифікація АЗС по вул.Українська, 12 в с. Кам"янка Ізюмського району Харківської області”.
3. Робочий проект на спорудження розвідувальної свердловини №7 Ольгівської площі.
Негативну:
1. Робочий проект “Модернізація технологічної лінії з виготовлення соусів на підприємстві ЗАТ “Філіп Морріс Україна”.
2. Робочий проект “Об"єкти облаштування УПГ Денисівського ГКР. Чугуївський район. Будівництво шлейфу та інгібіторопроводу від свердловини .№3”.
3. Проект будівництва очисних споруд по технології повної біологічної очистки госпобутових стоків "Віотал" продуктивністю 50 м.куб./добу.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!