6.1.2 Деградація земель

Наслідком високого господарського освоєння земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого ресурсу й важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу продовольчій безпеці області. Станом на 01.01.2009 року на території Харківської області обліковувалось 1192,4 тис.га земель, підданих ерозії, що складає 38% від загальної площі області, та 13,7 тис. га підтоплених земель або 0,4%.

На землях Харківщини прискорено розвиваються процеси ерозії. Ерозійні процеси проявляються у вигляді площинного змиву й оврагоутворення. З орних земель у регіоні виноситься щорічно 10-15 т/га родючого шару ґрунту. З 12,8 млн га еродованих земель це сильнозмиті, які потребують невідкладної рекультивації шляхом залісення й залуження. Більше всіх (до 70%) зруйновані самі родючі ґрунти - українські чорноземи, серед яких частина слабозмитих збільшилась за останні 15 років на 26 %, а середньо- і сильнозмитих (це землі, які, по суті, повинні бути виведені з інтенсивного землекористування) - на 23%.

Розораність земель у Лісостеповій і Степовій зонах області значно перевищує оптимальні показники, досягаючи 70 % і більше. Це викликає розвиток сильних ерозійних процесів, причому в степових областях землі піддаються як водної, так і вітровий ерозії. Частка еродованих земель постійно зростає й досягла вже 37 % ріллі, що становить понад 12 млн га. З кожного гектара землі щорічно змивається від 5 до 15 м³ ґрунту, в основному верхнього, найбільше родючого шару, що приводить до зменшення врожайності на 30-70 % і до зниженню якості сільськогосподарської продукції. На найбільш еродованих землях вартість проведення протиерозійних заходів настільки велика, що їх доцільно перевести в категорію несільськогосподарських, насамперед лісових земель.

Істотну небезпеку складають процеси технологічного пиління, тобто видування при безпосередньому проведенні технологічних операцій по обробітку грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур. В результаті вже більше 40 % ріллі еродовано, зникли або знаходяться у жалюгідному стані більшість малих річок, прогресуючи падає родючість ґрунтів.

Консервація деградованих і малопродуктивних земель

за звітний 2009 рік

Таблиця 6.1.2.1.

На території області переважно поширена водна ерозія, яка визивається стоком талих вод. Вітрова ерозія проявляється в основному весною. Підсилення процесів деградації грунтового покриву також обумовлені техногенним забрудненням.

До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів і сміття, випадки аварійного забруднення земель нафтопродуктами та скидом стічних вод на рельєф місцевості.

Збільшується площа кислих грунтів, показник кислотності на цей час 5,8-6,0 рН, а 7 років тому – 6,2 рН. Серед орних земель області нараховується 742952,0 га (32,9% до с/г угідь) кислих, 147155,0 га (6,5% до с/г угідь) солонцюватих, 1589,0 га (0,1% до с/г угідь) осолоділих грунтів, які потребують постійної хімічної меліорації.

За результатами радіологічних досліджень та вмісту важких металів, пестицидів в ґрунтах сільськогосподарського призначення області перевищень ГДК радіонуклідів та важких металів, пестицидів не виявлено.

Для ґрунтів забруднених важкими металами та іншими токсичними сполученнями не розроблено універсальної методики. Дія кожного методу обробки залежить від особливостей грунту та специфіки ростущей на ній рослинності. Тому в кожному випадку необхідно спеціальне вивчення. Найпоширенішими заходами відновлення ґрунтів є вилуження рухливих елементів шляхом промивання.

Значною проблемою для області залишаються зсуви та підтоплення.