Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
Дані вимірів і розрахунків сезонного прогнозу розвитку підтоплення на 2010 рік свідчать про те, що в Харківській області усі райони, які розташовані на захід від вододілу між басейнами Дніпра та Дона, будуть відчувати наслідки від підтоплення території у низинах рельєфу, оскільки рівні ґрунтових вод тут продовжують поступово підніматися. На зсувних ділянках це може призвести до активізації зсувів. До ділянок, на яких можлива загроза населенню від посунень ґрунту, відносяться Краснокутська, Валківська, Нововодолазька, Красноградська, Богодухівська і Зачепилівська зсувні зони. Ступінь достовірності цих прогнозів буде перевірена у ході подальшого ведення моніторингу екзогенних геологічних процесів.
Впродовж 2009 року були продовжені розпочаті у 2008 році польові роботи на ділянках підтоплення у межах Харківської області. Площі обстеження були більш детально оброблені та збільшена площа обстеження у межах режимних ділянок. У межах області були обстежені наступні населені пункти: м. Харків, м. Ізюм, смт. Печеніги, м. Валки, м. Первомайський, м. Барвінкове, смт. Краснопавлівка.
У 2009 році підвищення рівнів ґрунтових вод не спостерігалось, у більшості випадків рівень знаходився у минулорічних межах, на деяких ділянках спостерігалось його зниження. Така ситуація пояснюється невеликою кількістю атмосферних опадів впродовж звітного року та поступовим характером відлиги у весняний період.
Харківська область
У межах Харківської області у звітному 2009 році були продовжені режимні спостереження на ділянках підтоплення: м. Валки, м. Барвінкове, м. Ізюм, смт Первомайський, смт Краснопавлівка, смт Печеніги та м. Харків, відповідно з проектом “Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ екзогенних геологічних процесів у межах території Сумської та Харківської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС і протизсувних заходів” на період 2006-2011р.р. та відповідає методичним завданням, що передбачені у даному проекті.
Активність процесів підтоплення у 2009 році декілька знизилась у зв’язку з кліматичними особливостями року. У весняний період рівень ґрунтових вод на ділянках підтоплення, у порівнянні з попередніми роками (2007-2008) залягали нижче, але при цьому залишалися на глибинах до 2,0 м.
м. Харків
На території міста у межах ділянок підтоплення у 2009 році покращення гідрогеологічної обстановки у порівнянні з 2008 роком не відбулося. Процеси підтоплення продовжилися. Відповідно до методики гідрогеологічного районування за умовами підтоплення, розробленої Українським науково-дослідним інститутом інженерно-наукових технічних вишукувань (УкрНДІІНТВ) разом із Виробничим та науково-дослідним інститутом з інженерних вишукувань у будівництві (ВНДІІВБ), територія міста Харкова виділяються наступні таксономічні зони:
I - басейн ґрунтових вод р. Лопань.
Вулиці, що прилягають до долини р. Лопань – район сел. Сортувальна, Червоний Жовтень підтоплення цілорічне, рівень ґрунтових вод знаходиться у середньому на глибинах 0,5-1,6 м. У весняний період ґрунтові води досягають поверхні землі.
Вулиці, що прилягають до Олексіївського лугопарку мають рівень ґрунтових вод від 0,6 м до 2,0 м. Район Центрально ринку, вул. Котлова та залізничного вокзалу «Харків-Пасажирський» підтоплюються періодично (у багатоводні роки).
II - басейн ґрунтових вод р. Харків.
Райони Шишковської балки, Журавлівського житлового масиву (біля Журавлівського водосховища), Дальня Журавлівка, Велика, Данилівка, сел. Кірова, Барабашовський ринок та прилеглі до нього вулиці – рівень ґрунтових вод переважно коливається в інтервалі від 0,4-0,7 м до 2,0 м.
III - басейн ґрунтових вод р. Немишля (притока р. Харків).
Вулиці Печенізька, Краснопільська, Немишлянська, частина вулиць Унечінської та Могилевської, пров. 3-й Прирічний, вул. Офіцерська від б.№13 до русла р. Немишля, проїзд Новопосілковий, вул. Автострадна Набережна, нижня частина вул. Галинської та Л. Українки та інші прилеглі до русла р. Немишля вулиці. Рівень ґрунтових вод у весняний період коливається від 0,4-0,5 м до 2,0 м, декілька знижуючись влітку, але залишається на глибині до 2,0 м. На території вулиць, що розташовані у присхиловій частині, у літній період рівень ґрунтових вод (РГВ) знижується до глибин, більших за 2,0 м.
IV - басейну ґрунтових вод р. Харків (від р. Немишлі), р. Лопань (від р. Харків) і р. Уди (від р. Лопань). Район Новожанове та Новоселівки: вулиці Торгова, Фельдшерська, Светланівська, Пилипівська, Жуковська, Кривомазова, Рябінова, Буданська, Пахаря, пров. Путєпровідний та інші характеризуються високим рівнем ґрунтових вод у весняний період та після злив влітку – вода сягає рівня землі і до глибини 1,5 м. Високий рівень ґрунтових вод залишається високим фактично впродовж року.
Район Верещаківки (вулиці Сидоренківська, Червоних Міліціонерів, частина пров. Петровського, частина вул. Надійна, вул. Саратівська від буд №33 по зростанню нумерації, Комсомольська) – рівень ґрунтових вод фіксується на глибині від 0,5-0,8 м до 1,8 м. По вулицям Джерельна, Артюхівська, частина вул. Арматурної, вул. Народна, Колисниченківська, Коновалова, Достоєвського та ін. Глибина ґрунтових вод у весняний період залягає від 0,2-0,4 м до 1,1-1,5 м.
Район Основи (вулиці Грозненська, Заводська, Л.Чайка, Ільменська, Хорольська, Вокзальна, Бригадна, Жихарська, Льговська), а також район Диканівки та Гути (вулиці В. Василевської, Зеленського, в’їзд Піонерів та ін.) ґрунтові води залягають на глибині від 0,3-0,5 м до 1,5-1,8 м. На більшій частині підтопленої території РГВ складає 1,6 м.
V - басейн ґрунтових вод р. Уди.
Вулиці Старомалооснов’янська, Доватора, частина вулиці Володарського (від перехрестя вул. Шмідта), Пушкарівська, Кропивницького, Бондаренківська, Григоріївська, Баварська – глибина залягання РГВ від 0,6 м до 1,5-1,8 м.
Вулиці Валер’янівська, Цигарьова, Стара 10-ти Саженна, Нова 10-ти Саженна, пров. Основ’янський – РГВ фіксується на глибині менше 2,0 м.
Залізничний шлях в районі сел. Нова Баварія, канатного заводу та прилеглі території, вул. Некрасова, Кібальчича, частини вулиці Конотопської, Лисенко, Московської, Північно-Кавказьської, кладовище №10, території промислових підприємств та вулиці, що розташовані вздовж р. Уди – характеризуються високим рівнем ґрунтових вод від 0,4-0,5 м до 2,0 м.
Район сел. Григорівка (включаючи вулиці Тельмана, П’ятисотенська, Коростельська, Цементна, частина вул. Комсомольське шосе), практично повністю підтоплений впродовж року. Глибина до РГВ 0,3-1,1 м.
В цілому по місту зниження рівня ґрунтових вод, що відбувалося впродовж 2009 року, до вагомих змін у процесі підтоплення не призвело.
смт. Печеніги
Під час обстеження у 2009 р. підтопленої території, що охоплює селище з північного-сходу (від околиці) на південний-захід вздовж правого берегу р. Сів. Донець, рівень ґрунтових вод знаходився на глибині до 1,8 м. У геоморфологічному відношенні територія селища знаходиться у заплаві та на перших надзаплавних терасах. Практично на усьому протязі на підтоплених ділянках зустрічаються заболочення. По тальвегу балки Бакайка прокладена дренажна канава, до якої підведені водовідвідні канави для збільшення площі збору та відводу ґрунтових вод.
Найбільш підтоплені ділянки, як і у попередні роки, знаходяться у межах кварталів вулиць Харківська, Левадна, Шевченко, 1-го Травня, пров. Базарного, вул. Партизанської, Садової, Робочої, М.Куліка, Чурілова, пров. Харківського.
м. Валки
За результатами обстеження території міста у 2009 році у весняний період у північній частині рівні ґрунтових вод залягали на глибинах 0,5-1,5 м по вулицях Кооперативній, Чехова, Кірова (від буд№27). Вище, в бік зростання номерів будинків по вул. Кірова РГВ фіксувався на глибинах більше 2,0 м. Ці ділянки у геоморфологічному відношенні є вододільним простором.
У північно-східній частині міста (біля вододільної території) підтоплення спостерігається по вулицях К. Лібкнехта, Жовтневій, Дідаренко, де рівні ґрунтових вод залягають від 0,6 м до 2,0 м.
Території, що розташовані на схилах вододілу (вул. 1-го Травня, Торгова, Суворова, частина вул. Лермонтова та Борщу), рівні ґрунтових вод відмічаються на глибинах більше 2,5 м.
Підтоплення також спостерігалося у заплаві та на низьких терасах р. Мож, як на лівому березі, так і на правому – рівні ґрунтових вод знаходилися на глибинах менше 1,7 м. У приватному секторі спостерігається заболочування.
На правобережжі р. Мож у межах привододільних територій, у західній та південно-західній частинах міста рівні ґрунтових вод залягали на глибині менше 1,7 м (вулиці Р. Люксембург, Щорса, Гоголя, Гагаріна). Частини цих вулиць та вул. Чубаря, І.Коваля, Постишева розташовані на схилах вододілу – РГВ відмічалися на глибинах більш 2,3 м.
м. Первомайський
У геоморфологічному плані територія селища являє собою відносно рівну поверхню (плато). Під час маршрутного обстеження у 2009 році було встановлено, що активність процесів підтоплення у межах селища у порівнянні з попередніми роками знизилася. У весняний період рівні ґрунтових вод на ділянках підтоплення знаходилися на глибинах більш 2,0 м від поверхні землі – це вулиці Леніна, 20-років Жовтня, Нова, Юр’єва, Садова, Фізкультурна, 1-го Травня, Гагаріна, Залізнична, в’їзд Канцева.
м. Ізюм
У межах підтоплених територій м. Ізюму у 2009 р. Рівень грунтових вод залишилися практично на попередніх рівнях.
Процес підтоплення знаходить своє розповсюдження у частинах міста, що знаходяться на лівобережжі р. Сів. Донець та її приток Мокрий Ізюмець, Сухий Ізюмець, а також у закруті р. Сів. Донець, на правобережних терасах.
Рівні ґрунтових вод на території, що підтоплюється, знаходяться на глибинах до 2,0 м.
На лівобережжі р. Сів. Донець у межах території, що охоплює західну частину міста (вулиці Павлова, Крестьянська, Цусімська, Шмідта, Орджонікідзе, Підлісна, Червоношахтарська, Ярославська), рівень ґрунтових вод фіксувався на глибині ві 0,2-0,3 м до 1,7 м. У північній та північно-західній частині міста (вулиці Донецька, Республіканська, Горького, Островського, Лермонтова, Чкалова, Кірова) рівень ґрунтових вод був на глибині від 0,4-0,6 м до 1,5 м від поверхні землі, знижуючись до глибин 2,2-2,4 м у напрямку до північної околиці міста (вул. Горянська, Партизанська, кінець вул. Московська та ін.). У північно-східній частині міста (район вулиць Путейська, Крупської, Ульянівська, І.Франко, Червоноармійська) відмічається підтоплення типу «верховодка».
На правобережжі р. Сів. Донець, починаючи практично з південної околиці міста до закрути ріки, на низьких терасах (до підніжжя гори Кременець), рівні ґрунтових вод фіксувалися на глибині до 2,0 м.
смт. Краснопавлівка
У звітному році режимні спостереження, розпочаті у 2007 р., були продовжені. Обстежені вулиці Маяковського, Шевченка, Степова, Комунарська, Миру, Енгельса, Свердлова, Суворова, Петровського, Кутузова.
У смт. Краснопавлівка були завершені роботи з будівництва дренажної системи (згідно проекту інституту «КомунНДІІпроект») та відбулося зниження рівнів ґрунтових вод та скорочення площ підтоплених територій. Фактичне зниження РГВ, як показало обстеження, знаходиться у межах проектних розробок (до 2,0 м). Під час маршрутного обстеження у 2009 році рівень ґрунтових вод відмічався на глибинах більше 1,8-2,0 м.
м. Барвінкове
У межах території міста ділянки, що підтоплюються, знаходяться в заплаві та на перших надзаплавних терасах р. Сухий Торець. У 2009 р. рівні ґрунтових вод були нижче, ніж у попередні роки, але залишалися доволі високими. У весняний період РГВ фіксувалися на глибинах від 0,4 м, влітку знижувалися до глибини 1,5-1,8 м. У прируслових ділянках рівні ґрунтових вод залишаються високими і у літній період – у городах повсюдно спостерігаються зарості вологолюбивої рослинності. При віддаленні від русла ріки рівні ґрунтових вод знижуються. Під підтоплення підпадають вулиці Первомайська, Кірова, Матросова, Штирьова, Пушкіна, Войкова, Калініна, Жовтневої Революції, Б. Хмельницького
У 2009 році рівні ґрунтових вод по всім екстремальним положенням прогнозуються нижче у порівнянні з минулим роком. На жаль, східна частина Харківської області немає надійної спостережної мережі свердловин для проведення вимірів рівня ґрунтових вод. Тому ця частина території немає достовірних даних по очікуванню коливань рівнів ґрунтових вод. Там, де маємо представницьку спостережну мережу, дані вимірів та розрахунків свідчать, що весняні максимальні рівні ґрунтових вод очікуються в усіх районах області, які розташовані на захід від вододілу між басейнами річок Дніпра та Сіверського Донця. Середня величина зниження річних рівнів ґрунтових вод у спостережних свердловинах в порівнянні з 2007 р. складе 0,11 м.
Однак у західній частині Харківської області - на території Краснокутського, Валківського, Нововодолазького, Красноградського районів можливі прояви екзогенних геологічних процесів, що пов’язані з високими відмітками рівнів ґрунтових вод. Такі процеси здатні негативно впливати на життєдіяльність населення, оскільки не виключається можливість активізації процесів підтоплення та зсувів.
Гідрогеологічні умови Харківської області дозволяють вирішувати питання водопостачання практично будь-якого місця за рахунок підземних вод. Балансові запаси підземних вод області складають 1036,51 тис м3/добу. Прогнозні запаси – 3867,8 тис м3/добу. Освоюється водоносний горизонт прісних високоякісних підземних вод – верхньоюрських відкладів.
Загалом зміни у метеорологічній ситуації найбільш відчутно впливають на ґрунтові, тобто, на перші від денної поверхні водоносні горизонти. Зокрема, багаторічна тенденція підвищення температур повітря призводить до поступового підвищення рівнів у межах межирічних ділянок, в той же час внаслідок теплих зим у прирічкових та терасових ділянках часто спостерігаються рівні, які не перевищують нормальних відміток, що особливо характерно для весни та початку літа.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!