logo
harkiv_2009

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

Мінеральні добрива є одним з основних факторів одержання високих і якісних врожаїв сільськогосподарських культур та підвищення родючості ґрунтів. За останні роки обсяги їх застосування різко зменшилися, що негативно вплинуло як на врожайність, так і на родючість ґрунту.

Під врожай 2009 р. було внесено 58,6 тис.т мініральних добрив.

На період до 2015 р. потреба в мінеральних добривах зросте до 73,2 тис.т д.р. NPK. На 1 га посівної площі надходитиме 45 кг д.р. NPK. Окупність 1 кг NPK міндобрив складає в середньому 5,0-5,5 кг зернових одиниць.

З метою підвищення окупності мінеральних добрив потрібно змінити строки та способи їх внесення. В першу чергу необхідно вносити в підживлення озимих культур в середньому по 1 ц/га аміачної селітри. По-друге, локальне внесення в рядки при сівбі зернових культур по 0,5 ц/га нітроамофоски та по 1 ц/га - під технічні культури.

Ефективним способом є локальне внесення під весняну культивацію, особливо аміачної води, під ярові зернові по 1-1,5 ц/га, технічні - по 2,5-3 ц/га, кормові - 3-4 ц/га фізичної маси. Тверді мінеральні добрива під весняну культивацію потрібно вносити в дозах N20-40 P15-20 K20-30, під технічні - N60-90 P30-40 K40-60, під кормові - N90 P10 K40.

Окупність 1 кг д.р. NPK добрив становить 10-12 кг/га зернових одиниць.

Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами

Таблиця 10.2.1.

Показник

2000

2005

2006

2007

2008

2009

Загальна посівна площа, тис. га

1326,4

1113,5

1146,8

1173,1

1215,0

1204,4

Мінеральні добрива:

Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц

828,5

231,0

330,3

531,4

704,4

586,0

у тому числі: азотних, тис. ц

645,1

158,1

225,5

336,3

465,2

402,1

фосфорних, тис. ц

158,1

43,2

58,6

105,4

121,8

94,4

калійних, тис. ц

25,2

29,7

46,2

89,7

117,4

89,0

азотно-фосфорно-калійних, тис. ц

-

-

-

-

-

-

Удобрена площа під урожай, тис.га

184,8

429,0

559,2

710,9

893,7

749,0

% удобреної площі

13,9

38,5

48,8

60,6

73,6

62,2

Внесено на 1 га, кг

6,2

20,8

29,0

45,2

58,0

48,7

у тому числі: азотних, кг

4,8

14,2

19,7

28,7

38,3

33,4

фосфорних, кг

1,2

3,9

5,2

5,2

10,0

7,9

калійних, кг

0,2

2,7

4,1

4,1

9,7

7,4

азотно-фосфорних-калійних, кг

--

--

--

--

--

--

Органічні добрива:

Всього внесено в поживних речовинах, тис.т

1907,6

941,8

825,1

659,4

477,7

595,7

Удобрена площа

44,2

25,0

19,9

18,1

12,2

16,2

% удобреної площі

3,3

2,2

1,7

1,5

1,0

1,3

Внесено на 1 га, т

1,4

0,8

0,7

0,6

0,4

0,5

Застосування біопрепаратів і біостимуляторів

В умовах скорочення виробництва та застосування добрив принципово важливим є пошуки і реалізація прийомів, що підвищують ефективність дії органічних добрив на родючість ґрунтів і сприяють більш економному використанню мінеральних добрив.

Протягом 2009 року в сільському господарстві було застосовано 1468,136 т біопрепаратів.

Одним із прийомів, що збільшує ефективність дії органічних добрив є одночасне внесення органічних і мінеральних добрив у вигляді органо-мінеральних композицій. В землеробстві Харківської області біля 5% добрив може бути замінено на органо-мінеральні добрива. Мінімальна орієнтована потреба в органо-мінеральних добривах у Харківській області складає 25 тис.т/рік (цю потребу можливо забезпечити при налагодженні дослідно-промислового виробництва).

Розроблені технології виробництва комплексних органо-мінеральних добрив, органічною основою яких виступають відходи сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості.

Хімічна меліорація ґрунтів

Вапнування кислих ґрунтів

В Харківській області нараховується понад 152 тис.га кислих ґрунтів. Вони поширені переважно в північній і західно-північній частинах області, а саме: в Золочівському районі – 17,8 тис. га, Богодухівському – 17,4 тис.га, Краснокутському – 13,9, Балаклійському – 13,8, Дергачівському – 10,6, Нововодолазському – 9,0, Харківському – 6,9, Валківському – 6,8, Зміївському – 5,5 тис.га і в інших районах.

Щоб запобігти негативного впливу кислотності ґрунту на врожайність с.-г. культур кислі ґрунти необхідно вапнувати.

Вапнування ґрунтів значно підвищує їх родючість. Середньорічна потреба у вапнякових матеріалах складає біля 52,5 тис.т, із них в 2008 р. – 47,5 тис.т, в 2015р. – 10 тис.т.

Гіпсування солонцевих ґрунтів

В Харківській області загальна площа солонцевих ґрунтів (чорноземів солонцюватих, лучно-чорноземних, чорноземно-лучних і лучних солонцюватих) складає 58 тис.га, в т.ч. в ріллі - 35 тис.га.

Вони зустрічаються як в Лісостеповій так і в Степовій зонах області переважно на терасах річок і займають близько 37,0 тис.га, що становить 63,5% від загальної площі солонцевих земель області; в т.ч. ріллі – 7,5 тис.га, на схилах водорозділів – 17,2 тис.га, що становить 36,5%. Плями солонців серед цих ґрунтів зустрічаються мало і займають площу всього в 1,5 тис.га, в т.ч. ріллі – 0,4 тис.га.

Для підвищення родючості солонцевих ґрунтів необхідно проводити гіпсування. Середньорічна потреба в гіпсоматеріалах для гіпсування солонцевих ґрунтів в Харківській області складає біля 5 тис.т, із них в 2009р. – 5 тис.т, в 2015р. – 3 тис.т.

У зв’язку з близьким заляганням підгрунтових вод на низьких терасах рік солонцеві ґрунти мають ознаки високого засолення.

Застосування органічних добрив

Наявні матеріально-технічні ресурси не можуть на сьогодні забезпечити достатній рівень застосування органічних добрив. Саме виходячи з цього доцільним є не менше 35% цієї потреби компенсувати за рахунок загортання поживних решток, головним чином соломи озимої пшениці, що разом з гноєм може забезпечити надходження в ґрунт 3-4 т органіки на 1га посівної площі. Слід мати на увазі, що при такому рівні внесення органіки баланс гумусу буде від’ємним.

В 2009 р. було внесена 595,7 тис.т. органічних добрив на площі 16,2 тис.га. Відсоток удобреної площі складає 1,6 %, що складає 0,5 т. органічного добрива на 1га., що значно менше науково обґрунтованих норм.

Такий рівень внесення органічних добрив хоч і не забезпечить бездефіцитного балансу гумусу, але дозволить дещо стабілізувати родючість ґрунту. Значний внесок в стабілізацію гумусового стану, поряд зі збільшенням надходження в грунт органічних решток, може дати також впровадження в сільськогосподарське виробництво нових розробок вчених з обмеження непродуктивних втрат органіки за рахунок стимуляції процесів гуміфікації, що дає можливість зменшити потребу в органічних добривах в 1,5 рази.