10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
Мінеральні добрива є одним з основних факторів одержання високих і якісних врожаїв сільськогосподарських культур та підвищення родючості ґрунтів. За останні роки обсяги їх застосування різко зменшилися, що негативно вплинуло як на врожайність, так і на родючість ґрунту.
Під врожай 2009 р. було внесено 58,6 тис.т мініральних добрив.
На період до 2015 р. потреба в мінеральних добривах зросте до 73,2 тис.т д.р. NPK. На 1 га посівної площі надходитиме 45 кг д.р. NPK. Окупність 1 кг NPK міндобрив складає в середньому 5,0-5,5 кг зернових одиниць.
З метою підвищення окупності мінеральних добрив потрібно змінити строки та способи їх внесення. В першу чергу необхідно вносити в підживлення озимих культур в середньому по 1 ц/га аміачної селітри. По-друге, локальне внесення в рядки при сівбі зернових культур по 0,5 ц/га нітроамофоски та по 1 ц/га - під технічні культури.
Ефективним способом є локальне внесення під весняну культивацію, особливо аміачної води, під ярові зернові по 1-1,5 ц/га, технічні - по 2,5-3 ц/га, кормові - 3-4 ц/га фізичної маси. Тверді мінеральні добрива під весняну культивацію потрібно вносити в дозах N20-40 P15-20 K20-30, під технічні - N60-90 P30-40 K40-60, під кормові - N90 P10 K40.
Окупність 1 кг д.р. NPK добрив становить 10-12 кг/га зернових одиниць.
Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами
Таблиця 10.2.1.
Показник
|
2000 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Загальна посівна площа, тис. га | 1326,4 | 1113,5 | 1146,8 | 1173,1 | 1215,0 | 1204,4 |
Мінеральні добрива: |
| |||||
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц | 828,5 | 231,0 | 330,3 | 531,4 | 704,4 | 586,0 |
у тому числі: азотних, тис. ц | 645,1 | 158,1 | 225,5 | 336,3 | 465,2 | 402,1 |
фосфорних, тис. ц | 158,1 | 43,2 | 58,6 | 105,4 | 121,8 | 94,4 |
калійних, тис. ц | 25,2 | 29,7 | 46,2 | 89,7 | 117,4 | 89,0 |
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц | - | - | - | - | - | - |
Удобрена площа під урожай, тис.га | 184,8 | 429,0 | 559,2 | 710,9 | 893,7 | 749,0 |
% удобреної площі | 13,9 | 38,5 | 48,8 | 60,6 | 73,6 | 62,2 |
Внесено на 1 га, кг | 6,2 | 20,8 | 29,0 | 45,2 | 58,0 | 48,7 |
у тому числі: азотних, кг | 4,8 | 14,2 | 19,7 | 28,7 | 38,3 | 33,4 |
фосфорних, кг | 1,2 | 3,9 | 5,2 | 5,2 | 10,0 | 7,9 |
калійних, кг | 0,2 | 2,7 | 4,1 | 4,1 | 9,7 | 7,4 |
азотно-фосфорних-калійних, кг | -- | -- | -- | -- | -- | -- |
Органічні добрива: |
| |||||
Всього внесено в поживних речовинах, тис.т | 1907,6 | 941,8 | 825,1 | 659,4 | 477,7 | 595,7 |
Удобрена площа | 44,2 | 25,0 | 19,9 | 18,1 | 12,2 | 16,2 |
% удобреної площі | 3,3 | 2,2 | 1,7 | 1,5 | 1,0 | 1,3 |
Внесено на 1 га, т | 1,4 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | 0,4 | 0,5 |
Застосування біопрепаратів і біостимуляторів
В умовах скорочення виробництва та застосування добрив принципово важливим є пошуки і реалізація прийомів, що підвищують ефективність дії органічних добрив на родючість ґрунтів і сприяють більш економному використанню мінеральних добрив.
Протягом 2009 року в сільському господарстві було застосовано 1468,136 т біопрепаратів.
Одним із прийомів, що збільшує ефективність дії органічних добрив є одночасне внесення органічних і мінеральних добрив у вигляді органо-мінеральних композицій. В землеробстві Харківської області біля 5% добрив може бути замінено на органо-мінеральні добрива. Мінімальна орієнтована потреба в органо-мінеральних добривах у Харківській області складає 25 тис.т/рік (цю потребу можливо забезпечити при налагодженні дослідно-промислового виробництва).
Розроблені технології виробництва комплексних органо-мінеральних добрив, органічною основою яких виступають відходи сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості.
Хімічна меліорація ґрунтів
Вапнування кислих ґрунтів
В Харківській області нараховується понад 152 тис.га кислих ґрунтів. Вони поширені переважно в північній і західно-північній частинах області, а саме: в Золочівському районі – 17,8 тис. га, Богодухівському – 17,4 тис.га, Краснокутському – 13,9, Балаклійському – 13,8, Дергачівському – 10,6, Нововодолазському – 9,0, Харківському – 6,9, Валківському – 6,8, Зміївському – 5,5 тис.га і в інших районах.
Щоб запобігти негативного впливу кислотності ґрунту на врожайність с.-г. культур кислі ґрунти необхідно вапнувати.
Вапнування ґрунтів значно підвищує їх родючість. Середньорічна потреба у вапнякових матеріалах складає біля 52,5 тис.т, із них в 2008 р. – 47,5 тис.т, в 2015р. – 10 тис.т.
Гіпсування солонцевих ґрунтів
В Харківській області загальна площа солонцевих ґрунтів (чорноземів солонцюватих, лучно-чорноземних, чорноземно-лучних і лучних солонцюватих) складає 58 тис.га, в т.ч. в ріллі - 35 тис.га.
Вони зустрічаються як в Лісостеповій так і в Степовій зонах області переважно на терасах річок і займають близько 37,0 тис.га, що становить 63,5% від загальної площі солонцевих земель області; в т.ч. ріллі – 7,5 тис.га, на схилах водорозділів – 17,2 тис.га, що становить 36,5%. Плями солонців серед цих ґрунтів зустрічаються мало і займають площу всього в 1,5 тис.га, в т.ч. ріллі – 0,4 тис.га.
Для підвищення родючості солонцевих ґрунтів необхідно проводити гіпсування. Середньорічна потреба в гіпсоматеріалах для гіпсування солонцевих ґрунтів в Харківській області складає біля 5 тис.т, із них в 2009р. – 5 тис.т, в 2015р. – 3 тис.т.
У зв’язку з близьким заляганням підгрунтових вод на низьких терасах рік солонцеві ґрунти мають ознаки високого засолення.
Застосування органічних добрив
Наявні матеріально-технічні ресурси не можуть на сьогодні забезпечити достатній рівень застосування органічних добрив. Саме виходячи з цього доцільним є не менше 35% цієї потреби компенсувати за рахунок загортання поживних решток, головним чином соломи озимої пшениці, що разом з гноєм може забезпечити надходження в ґрунт 3-4 т органіки на 1га посівної площі. Слід мати на увазі, що при такому рівні внесення органіки баланс гумусу буде від’ємним.
В 2009 р. було внесена 595,7 тис.т. органічних добрив на площі 16,2 тис.га. Відсоток удобреної площі складає 1,6 %, що складає 0,5 т. органічного добрива на 1га., що значно менше науково обґрунтованих норм.
Такий рівень внесення органічних добрив хоч і не забезпечить бездефіцитного балансу гумусу, але дозволить дещо стабілізувати родючість ґрунту. Значний внесок в стабілізацію гумусового стану, поряд зі збільшенням надходження в грунт органічних решток, може дати також впровадження в сільськогосподарське виробництво нових розробок вчених з обмеження непродуктивних втрат органіки за рахунок стимуляції процесів гуміфікації, що дає можливість зменшити потребу в органічних добривах в 1,5 рази.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!