13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища

Харківська область виникла на історичному транспортному перехресті Східної частини Європи, чим обумовлено багатофункціональне індустріальне навантаження її території. Водночас – це частина одного з найпродуктивніших сільськогосподарських регіонів континенту. Іншими словами, Харківська область, як суб'єкт господарювання, є одним з найпотужніших природокористувачів, а тому несе в собі відповідну потенційну екологічну небезпеку.

Область розташована на сході держави і її північно-східний адміністративний кордон є державним кордоном з Російською Федерацією. Область межує з не менш економічно розвиненими територіями України та Росії.

Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання.

Одним з головних шляхів до розв’язання існуючих екологічних проблем є створення належної системи управління навколишнім природним середовищем, головною складовою якого виступає екологічний моніторинг.

Його основою є систематичне спостереження за станом довкілля, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації стосовно його змін, розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі раціонального природокористування.

Державний моніторинг довкілля в Харківській області здійснюється суб’єктами моніторингу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98р. №391 у відповідності до відомчих програм спостереження.

В Харківській області вищезазначені суб’єкти представлені наступними організаціями: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища “УкрВОДГЕО”, Харківський обласний центр з гідрометеорології, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, Харківське виробниче управління меліорації і водного господарства, Головне управління Деркомзему у Харківській області, Головне управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Зміївська районна державна адміністрація, Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), Державне комунальне підприємство “Харківкомуночиствод”, Державна інспекція захисту рослин Харківської області, Державна екологічна інспекція в Харківській області, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Харківській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області “Харківдержрибоохорона”, Харківський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, Харківська комплексна геологічна партія, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Східне державне підприємство геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики (ДП “Східгеоінформ”), Харківська національна академія міського господарства, Харківська обласна рада, науково – дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького, управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, Харківське регіональне управління водних ресурсів.

На Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області покладено основні функції по збиранню, обробленню, передаванню, збереженню та аналізу інформації стосовно змін стану довкілля.

Стан річок Харківської області.

Якість води ріки Сіверський Донець залежить від надходження у річки басейну забруднень, які визначаються природними особливостями ландшафтів, водозбору, характером господарського використання заплав та інтенсивності господарської діяльності на площі всього водозбору. З території житлової та промислової забудови до річок потрапляють фіксовані стоки – скиди підприємств та міських очисних споруд і неконтрольовані поверхневі змиви. У стоках з сільськогосподарських угідь домінують органіка, біогенні речовини та пестициди.

Серед природних факторів на хімічний склад води значно впливає клімат, який зумовлює величину водного стоку.

Пов’язуючи вищевказане з водоймами басейну річки Сіверський Донець, відмічаємо, що весняне водопілля 2009 року на річках басейну р. Сіверський Донець розпочалось одночасно, було слабо вираженим і дуже низьким за своїми показниками. Проходження максимумів було неодночасним по території, тобто формувалось протягом тривалого періоду. Розвиток весняного водопілля проходив переважно в межах русел.

В 2009 році спостереження за якістю води р. Сіверський Донець проводились Харківським обласним центром з гідрометеорології на 9 створах (7 створів ІІІ категорії і 2 створи IV категорії), а також на основних її притоках ріках Уди (4 створи ІІІ категорії), Лопань (2 створи ІІІ категорії), Харків (1 створ ІІІ категорії), Оскіл (2 створи ІІІ категорії), Вовча (1 створ IV категорії) та двох водосховищах – Печенізькому (смт. Печеніги) та Червонооскільському (с Червоний Оскіл та с. Сінькове). Всі створи розташовані на території Харківської області.

Вхідний створ на р. Сіверський Донець – с. Огурцове (на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації). На якість води в цьому створі впливає промисловість Бєлгородської області. Якість води створу дещо погіршилась в порівнянні з минулим роком, хоча спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік підвищення, так і зниження. Зниження середньорічних концентрацій спостерігалось по фенолах, -ГХЦГ. На рівні минулого року залишились середньорічні концентрації нафтопродуктів, хрому шестивалентного. Збільшилась середньорічна концентрація по азоту амонійному, цинку, азоту нітритному.

Середньорічні і максимальні концентрації

Таблиця 13.3.1.

Мінералізація коливалась від 589 мг/дм³ до 671 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 629 мг/дм³ (602 мг/дм³ – 2008р.). Кисневий режим був задовільний. Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, були в межах ГДК.

Річка Сіверський Донець – в районі міста Чугуєва спостереження ведуться у двох створах: вище і нижче міста.

Якість води в створі вище міста (1 км вище міста Чугуєва) майже не змінилась в порівнянні з минулим роком. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного та хрому шестивалентного. Залишився на рівні минулого року середньорічний вміст нафтопродуктів, фенолів. -ГХЦГ не виявлений. Збільшився вміст азоту нітритного, -ГХЦГ.

Таблиця 13.3.2.

Створ нижче міста Чугуєва (5 км нижче впадіння р. Уди в Сіверський Донець) характеризує об’єднані скиди міста Чугуєва і промислові скиди міста Харкова. Якість води в цьому створі покращилась. Зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, хрому шестивалентного, фенолів, нафтопродуктів та -ГХЦГ. -ГХЦГ не виявлений..

Таблиця 13.3.3.

Кисневий режим в створах вище та нижче міста Чугуєва задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 633 мг/дм³ до 725 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 685 мг/дм³ (685 мг/дм³ – 2008р.), в створі нижче міста від 756 мг/дм³ до 879 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 820 мг/дм³ (761 мг/дм³ – 2008р.). Інші показники були в межах ГДК.

В районі міста Зміїва спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в двох створах, вище і нижче міста.

Якість води в створі вище м. Зміїв (1,5 км вище міста) дещо погіршилась по азоту нітритному. Покращилась по азоту амонійному, хрому шестивалентному, фенолах, нафтопродуктах.

Таблиця 13.3.4.

Якість води в створі нижче м. Зміїв (6 км нижче міста) покращилась в порівнянні з минулим роком. Середньорічна концентрація нафтопродуктів, хрому шестивалентного, фенолів, азоту амонійного зменшилась. Спостерігалось збільшення середньорічних концентрацій по азоту нітритному.

Таблиця 13.3.5

Якість води р. Сіверський Донець в створах вище і нижче міста Зміїва майже однакова внаслідок впливу скидів м. Харкова в створі вище міста і скидів Зміївської ТЕС (Міністерство палива і енергетики); військової частини А-2354 (Міністерство оборони) в створі нижче міста. Кисневий режим задовільний в обох створах.

Мінералізація в створі вище міста Зміїв коливалась від 797 мг/дм³ до 849 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 829 мг/дм³ (707 мг/дм³ – 2008р.). Нижче міста мінералізація коливалась від 748 мг/дм³ до 873 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 819 мг/дм³ (711 мг/дм³ – 2008р.). Решта показників знаходиться в межах ГДК.

В районі міста Балаклеї спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в двох створах.

В створі вище м. Балаклеї (1 км вище міста) якість води покращилась. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, нафтопродуктів, фенолів, хрому шестивалентного, цинку, -ГХЦГ. Збільшились середньорічні концентрації азоту нітритного.

Таблиця 13.3.6.

На якість води в створі нижче міста Балаклеї (6 км нижче міста) впливають скиди ПЖКХ “Курганське” (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики); Савинської ділянки Балаклійського ВУВКГ (Державний комітет житлово-комунального господарства); В/ч А/2028 (Міністерство оборони); Червонодонецької КНС (Шебелинка газвидобування). Якість води в цьому створі дещо покращилась в порівнянні з минулим роком. Спостерігалося зменшення середньорічних концентрацій азоту амонійного, хрому шестивалентного, фенолів. Збільшилась середньорічна концентрація азоту нітритного та цинку. На рівні минулого року залишився вміст нафтопродуктів.

Таблиця 13.3.7.

Кисневий режим в двох створах задовільний. В створі вище міста Балаклеї мінералізація коливалась від 782 мг/дм³ до 900 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 842 мг/дм³ (746 мг/дм³ – 2008р.). Решта показників була в межах ГДК,

В створі нижче міста мінералізація коливалась від 787 мг/дм³ до 936 мг/дм³. Середньорічна концентрація склала 855 мг/дм³ (820 мг/дм³ – 2008р.). Решта інгредієнтів знаходиться в межах ГДК.

Заключні створи ріки Сіверський Донець розташовані в районі м. Ізюм.

Якість води в створі вище м. Ізюм (1 км вище міста) залишилась на рівні минулого року, хоча спостерігались невеликі коливання як в бік збільшення, так і в бік зниження. Середньорічні концентрації хрому шестивалентного, міді, нафтопродуктів трохи зменшились, а вміст цинку, азоту нітритного, азоту амонійного збільшився.

Таблиця 13.3.8.

Якість води в створі нижче міста Ізюм (1,5 км нижче міста) також залишилась на рівні минулого року, хоча спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік збільшення, так і в бік зниження. Знизились середньорічні концентрації азоту амонійного, хрому шестивалентного, нафтопродуктів, фенолів. По азоту нітритному та цинку середньорічні концентрації збільшились.

Таблиця 13.3.9.

Кисневий режим в 2-х створах був задовільний.

Мінералізація в створі вище міста Ізюм коливалась від 894 мг/дм³ до 1105 мг/дм³. Середньорічна концентрація склала 989 мг/дм³ (877 мг/дм³ – 2008 р.).

В створі нижче міста мінералізація коливалась від 882 мг/дм³ до 1138 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 992 мг/дм³ (861 мг/дм³ – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, були в межах ГДК.

Порівнюючи середньорічні концентрації забруднюючих речовин в створі сел. Огурцове, вхідний створ на р. Сіверський Донець (на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації), зі створом м. Ізюм (1,5 км нижче міста), заключний створ в межах Харківської області, відмічаємо, що якість води річки Сіверський Донець, протікаючи по території Харківської області, дещо покращилась. Зменшились середньорічні концентрації хрому шестивалентного, цинку, азоту амонійного, азоту нітритного, БСК₅. Покращився кисневий режим. Незмінною залишається концентрація фенолів, нафтопродуктів. Збільшився вміст азоту нітратного, ХСК, фосфору мінерального та міді.

Значно зростає середньорічна концентрація мінералізації р. Сіверський Донець. В створі м. Ізюм (1,5 км нижче міста) – 992 мг/дм³, в створі сел. Огурцове – 629 мг/дм³.

Таблиця 13.3.10.

Ріка Уди – права притока р. Сіверський Донець. Спостереження за якістю води проводяться щомісячно на 4-х створах.

Якість води в створі 10 км вище м. Харкова дещо покращилась, хоча спостерігалось невелике коливання середньорічних концентрацій як в бік незначного збільшення, так і в бік зменшення. Збільшились середньорічні концентрації азоту нітритного, цинку. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, фенолів, міді, хрому шестивалентного, -ГХЦГ. Залишився на рівні минулого року вміст нафтопродуктів.

Таблиця 13.3.11.

На якість води в створах р. Уди нижче міста Харкова впливає Безлюдівська каналізаційна станція. Якість води в цих створах покращилась в порівнянні з минулим роком по азоту нітритному, азоту амонійному, фенолах, хрому шестивалентному, незначно збільшився вміст міді, цинку.

Таблиця 13.3.12.

Мінералізація в створі вище міста Харкова коливалась від 612 мг/дм³ до 751 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 683 мг/дм³ (652 мг/дм³ – 2008р.). В створі нижче міста - від 844 мг/дм³ до 902 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 875 мг/дм³ (756 мг/дм³ – 2008р.).

Заключний створ на р. Уди розташований в смт. Есхар (0,1 км вище гирла). На якість води в цьому створі впливають промислові скиди м. Харкова. Якість води в створі погіршилась по цинку, міді, нафтопродуктах та марганцю. На рівні минулого року залишився вміст фенолів. Якість води покращилась по азоту амонійному, азоту нітритному, хрому шестивалентному.

Розчинений кисень в червні знизився до 4,38 мгО₂/дм³. Мінералізація коливалась від 863 мг/дм³ до 950 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 904 мг/дм³ (796 мг/дм³ – 2008р.). Решта показників в межах ГДК.

Таблиця 13.3.13.

Ріка Лопань – права притока р. Уди. Спостереження ведуться на двох створах: 1 км вище м. Харкова і в межах міста (0,1 км вище гирла).

На якість води в створі вище м. Харкова впливає Дергачівське ДВКП (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики); Дергачівський завод турбокомпресорів (Міністерство промисловості); змиви з території м. Дергачі та сільськогосподарських угідь. Якість води в цьому створі покращилась по азоту амонійному, нафтопродуктах, міді, фенолах, хрому шестивалентному. Збільшився середньорічний вміст азоту нітритного, марганцю та цинку. На рівні минулого року залишилась концентрація -ГХЦГ.

Таблиця 13.3.14.

В створі 0,1 км вище гирла, після Диканівських очисних споруд якість води покращилась. Зменшились середньорічні концентрації хрому шестивалентного, нафтопродуктів, азоту амонійного, азоту нітритного, міді. Збільшилась концентрація цинку. На рівні минулого року залишився вміст фенолів.

Таблиця 13.3.15.

Кисневий режим в обох створах задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 760 мг/дм³ до 915 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 823 мг/дм³ (785 мг/дм³ – 2008р.); в створі вище гирла від 774 мг/дм³ до 960 мг/дм³, середньорічна концентрація 864 мг/дм³ (783 мг/дм³ – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, фосфор загальний, азот нітратний, залишились в межах ГДК.

Ріка Харків – ліва притока ріки Лопань. Спостереження ведуться в створі 0,2 км вище гирла. Організовані скиди в річку відсутні. Якість води дещо покращилась в порівнянні з минулим роком по нафтопродуктах, азоту амонійному, хрому шестивалентному, міді. Збільшилась середньорічна концентрація азоту нітритного, цинку, марганцю. На рівні минулого року залишився вміст фенолів.

Таблиця 13.3.16.

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 710 мг/дм³ до 870 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 771 мг/дм³ (693 мг/дм³ – 2008р.). Решта інгредієнтів в межах відповідних ГДК.

Річка Вовча – ліва притока ріки Сіверський Донець. Користувачами цього водного об’єкту є Вовчанський олійноекстракційний завод (Мінагропром); ВАТ “Вовчанський агрегатний завод” (Міністерство конверсії). Якість води в цьому створі погіршилась по азоту нітритному, але покращилась по азоту амонійному, хрому шестивалентному, фенолах. На рівні минулого року залишився вміст нафтопродуктів, -ГХЦГ, -ГХЦГ.

Таблиця 13.3.17.

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 605 мг/дм³ до 790 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 682 мг/дм³ (696 мг/дм³ – 2008р.). Решта показників знаходилась в межах ГДК.

Річка Оскіл – ліва притока р. Сіверський Донець. Спостереження ведуться на 2-х створах: вище і нижче м. Куп’янськ. На якість води в цих створах впливає Куп’янське ВУВКГ (Державний комітет житлово-комунального господарства).

Якість води в створі вище м. Куп’янськ (1 км вище міста) дещо покращилась. Знизився середньорічний вміст азоту амонійного, хрому шестивалентного, нафтопродуктів, фенолів, міді. Збільшились концентрації азоту нітритного, марганцю, цинку.

Таблиця 13.3.18.

Якість води в створі нижче м. Куп’янськ (3 км нижче міста) незначно погіршилась. Спостерігалось підвищення середньорічної концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, цинку, міді. Зменшився вміст хрому шестивалентного. На рівні минулого року залишився вміст нафтопродуктів та фенолів.

Таблиця 13.3.19.

Кисневий режим в створах міста Куп’янська задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 495 мг/дм³ до 843 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 621 мг/дм³ (626 мг/дм³ – 2008р.). В створі нижче міста мінералізація коливалась від 520 мг/дм³ до 729 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 633 мг/дм³ (630 мг/дм³ – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, хлориди, сульфати, нітрати, були в межах ГДК.

Печенізьке водосховище розташоване на р. Сіверський Донець і є основним джерелом питного водопостачання м. Харкова.

Спостереження за якістю води проводяться в створі 0,5 м від поверхні та 0,5 м від дна водосховища, на відстані 2,3 км вище греблі.

Якість води в цьому створі дещо покращилась по азоту амонійному, нафтопродуктах, фенолах, хрому шестивалентному, міді. Збільшились концентрації азоту нітритного, цинку, марганцю.

Таблиця 13.3.20.

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 619 мг/дм³ до 750 мг/дм³. Середньорічна концентрація склала 648 мг/дм³ (613 мг/дм³ – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, знаходились в межах ГДК.

Червонооскільське водосховище розташоване на р. Оскіл. Спостереження ведуться на 2-х створах – с. Червоний Оскіл і с. Сінькове. Якість води, в цілому, залишилась на рівні минулого року. В обох створах спостерігалось коливання середньорічних концентрацій як в бік підвищення, так і в бік зменшення.

В створі с. Червоний Оскіл якість води покращилась, зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного, БСК₅, нафтопродуктів. Збільшились концентрації азоту нітритного, хрому шестивалентного. На рівні минулого року залишився вміст фенолів.

Таблиця 13.3.21.

Мінералізація коливалась від 587 мг/дм³ до 698 мг/дм³. Середньорічна концентрація склала 636 мг/дм³ (613 мг/дм³ – 2008р.).

В створі с. Сінькове зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного, БСК₅, нафтопродуктів. На рівні минулого року залишився вміст хрому шестивалентного, азоту нітритного, фенолу, -ГХЦГ.

Таблиця 13.3.22.

Кисневий режим в водосховищі був задовільний. Мінералізація коливалась від 613 мг/дм³ до 714 мг/дм³, середньорічна концентрація склала 651 мг/дм³ (666 мг/дм³ – 2008р.). Решта показників була в межах ГДК.

Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів була надана інформація про стан якості води у транскордонних водних об’єктах за 2009 рік (кордон з Російською Федерацією). Спостереження проводились в наступних створах: р. Сіверський Донець, 944 км, с. Огурцове (12 спостережень); р. Оскіл, с. Тополі (4 спостереження); р. Лопань, 65 км від гирла, с. Козача Лопань (4 спостереження); р. Уди, 134 км від гирла, с. Окоп (4 спостереження); р. Вовча, 62 км від гирла, с. Землянки (4 спостереження). Результати спостережень та оцінка стану поверхневих вод в транскордонних створах свідчать про те, що в створах р. Сіверський Донець, с. Огурцове; р. Оскіл, с. Тополі; р. Уди, с. Окоп; р. Вовча, с. Землянки клас якості води залишився на рівні минулого року - 3 «помірно-забруднена». В транскордонному створі р. Лопань, с. Козача Лопань в порівнянні з 2008 роком спостерігалась зміна класу якості з 4 «забруднена» на 3 «помірно-забруднена».

Якість води в створі р. Сіверський Донець, 944 км, с. Огурцове в порівнянні з минулим роком дещо погіршилась по таких показниках, як нафтопродукти, мідь, марганець, БСК₅.

Таблиця 13.3.23.

Зменшились концентрації кобальту, нітритів та заліза загального. Мінералізація склала 529 мг/дм³ (491 мг/дм³ в 2008 р.). Кисневий режим був задовільний. Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, були в межах ГДК рибогосподарських водойм.

Якість води в створі р. Оскіл, с. Тополі в 2009 році в порівнянні з 2008 роком дещо покращилась по нафтопродуктах, марганцю, кобальту. При цьому незначно зросли концентрації міді, БСК₅, заліза загального.

Таблиця 13.3.24.

Кисневий режим у цьому створі задовільний. Мінералізація 516 мг/дм³ (як і в 2008 році).

В створі р. Лопань, 65 км від гирла, с. Козача Лопань спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік підвищення, так і зниження. Зменшився вміст марганцю, міді, заліза загального, кобальту, сульфатів, нікелю, азоту амонійного. Зросла концентрація БСК₅, цинку, нафтопродуктів.

Таблиця 13.3.25.

Мінералізація склала 656 мг/дм³ (746 мг/дм³ в 2008 р.), кисневий режим задовільний.

Якість води в створі р. Уди, 134 км від гирла, с. Окоп в порівнянні з минулим роком покращилась. Знизились концентрації нітритів, нафтопродуктів, фосфатів, заліза загального, міді, кобальту, нікелю та марганцю. На рівні 2008 року залишилась концентрація азоту амонійного, нітратів, ХСК, хрому шестивалентного. Дещо збільшився вміст цинку, БСК₅.

Таблиця 13.3.26.

Кисневий режим задовільний, мінералізація 552 мг/дм³ (569 мг/дм³ в 2008 р.).

Концентрації забруднюючих речовин в створі р. Вовча, 62 км від гирла, с. Землянки зменшились в порівнянні з 2008 роком по таких показниках, як нафтопродукти, мідь, марганець, залізо загальне, азот амонійний. Не змінився вміст БСК₅ та нікелю. Дещо збільшилась концентрація кобальту.

Таблиця 13.3.27.

Мінералізація в цьому створі склала 522 мг/дм³ (508 мг/дм³ в 2008 р.). Кисневий режим був задовільний.

Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією у 2009 році відповідно до «Програми комплексного моніторингу за станом якості води рік Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України» на річці Сіверський Донець було встановлено 5 створів постійного спостереження: № 1 – в с. Огурцове Вовчанського району (межа Харківської та Бєлгородської областей); № 2 – в с. Старий Салтів Вовчанського району; № 3 – в с. Есхар Чугуївського району; № 4 – в с. Мілове Балаклійського району; № 5 – в с. 192ремівна Ізюмського району (межа Харківської та Донецької областей); а також створ № 6 на р. Орель (притока р. Дніпро) – в с. Залінейне Зачепилівського району.

Лабораторний контроль згідно з програмою моніторингу здійснювався у створі № 1 щомісячно, в усіх п’яти створах – щоквартально.

Інформація надана за 2008 та 2009 роки і представлена нижче в табличній формі (середньорічні концентрації).

Таблиця 13.3.28.

Показник	Створ № 1 р. Сіверський Донець, с. Огурцове		Створ № 2 р. Сіверський Донець, с. Старий Салтів
	мг/дм3 2008 рік	мг/дм3 2009 рік	мг/дм3 2008 рік	мг/дм3 2009 рік
Кисень, мгО2/дм3	7,58	8,46	9,06	8,67
БСК5 , мг/дм3	1,53	1,89	1,78	1,92
Окислюваність, мг/дм3	4,26	3,84	4,99	4,29
Сухий залишок, мг/дм3	572	400	251	263
Залізо загальне, мг/дм3	0,32	0,25	0,24	0,26
Хлориди , мг/дм3	116	110	119	113
Сульфати, мг/дм3	178	170	173	176
Аміак, мг/дм3	0,29	0,37	0,56	0,26
Нітрити, мг/дм3	0,022	0,048	0,296	0,065
Нітрати, мг/дм3	6,93	4,24	12,56	9,55
Нафтопродукти, мг/дм3	0,017	0,014	0,011	0,012
Феноли, мг/ дм3	Менш 0,001	Менш 0,001	0,006	Менш 0,001
Цинк, мг/дм3	0,102	0,185	0,119	0,117

Продовження таблиці

Показник	Створ № 3 р. Сіверський Донець, с. Есхар		Створ № 4 р. Сіверський Донець, с. Мілове
	мг/дм3 2008 рік	мг/дм3 2009 рік	мг/дм3 2008 рік	мг/дм3 2009 рік
Кисень, мгО2/дм3	8,9	8,3	8,78	9,05
БСК5 , мг/дм3	1,05	1,43	4,1	4,0
Окислюваність, мг/дм3	6,45	6,7	11,85	12,08
Сухий залишок, мг/дм3	500	509	861	889
Залізо загальне, мг/дм3	0,09	0,16	0,43	0,37
Хлориди , мг/дм3	38	46	162	118
Сульфати, мг/дм3	190	162	408	408,5
Аміак, мг/дм3	Менш 0,003	0,016	0,26	0,23
Нітрити, мг/дм3	0,014	0,03	0,033	0,011
Нітрати, мг/дм3	3,36	3,53	40,53	37,05
Нафтопродукти, мг/дм3	0	0	0	0,3
Феноли, мг/ дм3	0	0	0	0
Цинк, мг/дм3	Менш 0,01	0,043	0,159	0,255

Продовження таблиці

Показник	Створ № 5 р. Сіверський Донець, с. Яремівка		Створ № 6 р. Орель, с. Залінейне
	мг/дм3 2008 рік	мг/дм3 2009 рік	мг/дм3 2008 рік	мг/дм3 2009 рік
Кисень, мгО2/дм3	8,93	8,46	-	6,13
БСК5 , мг/дм3	1,92	2,37	2,4	2,25
Окислюваність, мг/дм3	5,54	5,99	9,35	8,43
Сухий залишок, мг/дм3	642	549	620	582
Залізо загальне, мг/дм3	0,075	0,198	0,23	0,19
Хлориди , мг/дм3	53	74	123	125
Сульфати, мг/дм3	167	168	352	293
Аміак, мг/дм3	0,85	0,17	0,65	0,22
Нітрити, мг/дм3	0,062	0,038	0,043	0,036
Нітрати, мг/дм3	5,48	7,2	1,42	3,17
Нафтопродукти, мг/дм3	Менш 0,03	Менш 0,03	Менш 0,03	0
Феноли, мг/ дм3	0	0	0	0
Цинк, мг/дм3	0,012	0,051	0,004	0,006

Під контролем санепідслужби області у 2009 році знаходилось 155 водоохоронних об’єктів, з яких 87 мали скиди стічних вод у відкриті водоймища (в тому числі господарсько-побутових стічних вод через 76 випусків та промислових стічних вод через 13 випусків). Недостатньо очищені стічні води скидались через 24 випуски (в тому числі господарсько-побутові через 22 випуски, промислові стічні води через 2 випуски). Також в річки області через 139 випусків поверхневих зливних вод надходить до 1,5 млн. м³ неочищеного поверхневого водостоку.

За даними лабораторних досліджень у 2009 році у порівнянні з попереднім роком якість води у водоймах області І категорії має тенденцію до поліпшення як за хімічними показниками (відсоток нестандартних проб 1,55% у 2009р. проти 4,0% у 2008р.), так і за бактеріологічними показниками (12,02% проти 25,5%).

У водоймах ІІ категорії якість води за хімічними показниками погіршилась (у 2009р. відсоток нестандартних проб становив 24,86% проти 19,1% у 2008р.), а за бактеріологічними показниками має тенденцію до покращення (11,7% у 2009р. проти 13,3% у 2008р.).

У звітному році з 52 створів на річках м. Харкова було відібрано 248 проб води для проведення хімічних досліджень, з яких не відповідали нормативам 137 проб, що становить 55,2% (у 2008р. – 68,2%). Вода за хімічними показниками не відповідала по БСК₅, рН, залізу, нафтопродуктах, марганцю. Пояснюється це засміченням території, незадовільним станом прибирання вулиць міста, незадовільним утриманням територій на підприємствах. Для проведення бактеріологічних досліджень було відібрано 163 проби води, з яких не відповідало нормативам 37, що становить 22,7% (у 2008р. – 34,3%).

В порівнянні з минулим роком частково зменшився відсоток нестандартних проб води, відібраних з об’єктів централізованого водопостачання, за мікробіологічними показниками з 6,4% у 2008р. до 6,0% у 2009р., та за хімічними показниками з 13% у 2008р. до 12,6% у 2009р., у т.ч. з сільських водогонів за мікробіологічними показниками з 16% у 2008р. до 13,5% у 2009р., та за хімічними показниками з 22,9% у 2008р. до 21% у 2009р. Показники води з комунальних та відомчих водогонів залишаються на рівні 2008 року.

Відсоток нестандартних проб води, відібраних з об’єктів децентралізованого водопостачання, залишається на рівні минулого року та складає 30% за мікробіологічними показниками та 50% за хімічними показниками.

При здійсненні санепіднагляду за об’єктами водопостачання та водними об’єктами протягом 2009 року оштрафовано 367 осіб, винесено 859 постанов про припинення функціонування об’єктів, з них 106 на постійно та 753 на тимчасово, направлено 7 справ до прокуратури та в слідчі органи, за відсутність медичних оглядів відсторонено від роботи 170 осіб.

Стан забруднення атмосферного повітря.

Значна кількість розташованих в м. Харкові та області кооперативних, комерційних та приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, що експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Внаслідок цього окремі райони міста, як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології.

Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до значного збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря і складає 92% від загального обсягу викидів по м. Харкову.

Динаміка змін викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведена в табл. 13.3.29.

Динаміка викидів в атмосферне повітря

Таблиця 13.3.29.

Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху.

Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”.

Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2009 році 46871 проба повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів.

Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м³ (в 2008 році 0,12 мг/м³), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10^-6 мг/м³ (в 2008 році 0,75*10^-6 мг/м³), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м³ (в 2008 році 1,7 мг/м³), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м³ (в 2008 році 0,01 мг/м³), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м³ (в 2008 році 0,003 мг/м³), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю.

На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду.

В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %.

Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 7 разів, оксиду вуглецю в 2,8, діоксиду азоту в 4,6 разів, сажі в 2,6 рази, фенолу в 2,3 рази, формальдегіду в 1,3.

Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2009 році дорівнює 4,81, в 2008 році – 4,89.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Таблиця 13.3.30.