logo
harkiv_2009

4. Стан водних ресурсів

Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (Сіверського Дінця) та Дніпра. Територіально до басейну Сіверського Дінця належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра - 10. Регіон має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами - це 1,8 % від загальних водних ресурсів України. Водні ресурси області формуються як за рахунок атмосферних опадів (місцевий річковий стік, ґрунтова волога, підземні води), так і за рахунок зовнішнього притоку із суміжних територій (транзитні води Росії).

Харківська область розташована у північно-східній частині України та займає південно-західний край Середньоруської височини.

На півночі та північно-східній частині область межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південно-східній частині – з Донецькою, на південно-західній частині – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською і на північно-західній частині – з Сумською областями України.

В фізико-географічному відношенні область розташована на межі лісостепової та степової зон в межах водорозділу річкових систем басейнів Дону та Дніпра.

Для Харківської області притаманні високий рівень урбанізації і індустріалізації та інтенсивне сільське господарство. Це в порівнянні з низьким рівнем забезпеченості водними ресурсами виносить на перший план екологічні проблеми та проблеми питного водопостачання населення.

Згідно Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, затвердженої Законом України від 17.01.2002 року за № 2988-111, забезпеченість водними ресурсами Харківської області у порівнянні з Україною в цілому, складає:

- середній по водності рік - 3,41 км3 ( 209,8 км3 у цілому по Україні);

- маловодний рік - 1,5 км3 (151,4 км3 у цілому по Україні);

- питомі середні місцеві ресурси на 1 жителя - 0,72 тис.м3 (1,04 км3 у цілому по Україні).

Джерелом покриття потреб у водних ресурсах по області є підземні води та поверхневі води басейну річок Сіверського Дінця та Дніпра.

Харківська область розташована у північно-східній частині України та займає південно-західний край Середньоруської височини.

На півночі та північно-східній частині область межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південно-східній частині – з Донецькою, на південно-західній частині – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською і на північно-західній частині – з Сумською областями України.

В фізико-географічному відношенні область розташована на межі лісостепової та степової зон в межах водорозділу річкових систем басейнів Дону та Дніпра.

Площа території області складає 31,4 тис. км2, що складає 5,2 % території України (4 місце серед областей України).

Протяжність Харківської області:

- із півночі на південь - 200 км;

- із заходу на схід - 225 км.

В адміністративно-територіальному відношенні Харківська область розподілена на 27 адміністративно-територіальних районів, має 17 міст (в т.ч. 7 міст обласного підпорядкування), 61 селище міського типу та 1683 сільських населених пунктів. Адміністративний центр області – м. Харків.

Чисельність населення Харківської області станом на 01.12.2009 р. склала 2782,4тис.осіб, з них міське населення склало 80,0% від загальної кількості. Щільність населення на км² - 88 осіб.

Середньобагаторічна забезпеченість сумарними водними ресурсами на 1 жителя складає 1,35 тис.м3 /рік, в тому числі річковим стоком – 0,74 тис.м3 /рік.

Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є підземні та поверхневі води басейну річок Сіверського Дінця та Дніпра. Крім того, в маловодні регіони області (Лозівський, Первомайський, Харківський райони) та м.Харків здійснюється перекидання води з каналу Дніпро-Донбас.

Наявні водні ресурси забезпечують потреби населення та галузей економіки в повному обсязі.

Прогнозні запаси підземних вод області складають у сумарному розрахунку 1432,2 млн.м3 /рік або 3867 тис.м3 /добу. Розвідані і затверджені експлуатаційні запаси – 385,5 млн.м3 /рік або 26,9 % від прогнозних.

Забір у звітному році становив 46,6 млн.м3, що не перевищує 12,1% затверджених експлуатаційних запасів.

Управління і раціональне використання водних ресурсів басейну Сіверського Дінця та Дніпра Харківській області.

Режим роботи основних водосховищ і водогосподарських систем

Для оптимального перерозподілу та зарегулювання річного стоку в Харківській області створено 57 водосховищ. Найбільші з них (Червонооскільське, Краснопавлівське, Печенізьке) – комплексного призначення, входять до єдиної водогосподарської системи канал Дніпро-Донбас – р. Сіверський Донець, що є основним джерелом водопостачання великого промислового регіону України, який включає Харківську, Донецьку, Луганську та частково Дніпропетровську області. Інші 54 водосховища використовуються для зрошення, сільгоспводопостачання, риборозведення та інших потреб.

Водосховища Харківської області підпорядковані різним організаціям:

1. КП "ВТП "Вода" ВУВГ «Донець» – Печенізьке, В’ялівське.

2. Слов'янському регіональному управлінню комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" – Червонооскільське.

3. Управлінню каналу "Дніпро-Донбас" – Краснопавлівське, Орільське.

4. Сіверсько-Донецькому басейновому управлінню водних ресурсів – Берекське.

5. Харківському облводгоспу – 15 водосховищ: Трав’янське, Муромське, Рогозянське, Великобурлуцьке, Олександрівське, Африканівське, Бідилівське, Гусинське, Коробківське, Прудянське, Слатінське, Тимофіївське, Шевелівське, Трудолюбівське та «Степок» (став-накопичувач).

6. Комунальному підприємству "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливової каналізації" (Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) – Лозовенківське.

Територію Харківської області перетинають:

- водовод Краснопавлівське водосховище для водопостачання м. Харків та інших населених пунктів Харківської області дніпровською водою.

Режими роботи комплексних водосховищ пов’язані між собою: Печенізьке водосховище чинить регулюючий вплив на стік з верхньої частини басейну Сіверського Донця, від величини якого залежать величини попусків з Червонооскільського водосховища; в свою чергу подача води з Краснопавлівського водосховища залежить від наявності місцевих водних ресурсів, величина яких в значній мірі визначається запасом води в Печенізькому та Червонооскільському водосховищах.

Режими роботи водосховищ і водогосподарських систем у басейнах річок Сіверського Донця, Дніпра та Приазов'я в межах Харківської, Донецької та Луганської областей узгоджуються Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів з основними водокористувачами.

В Харківській області протягом 2009 року значно погіршилася ситуація з якістю питної води в Краснопавлівському водосховищі каналу Дніпро-Донбас, із якого подається вода населенню міст Харків, Лозова, Первомайськ та ряду інших населених пунктів Харківської області. Так, у місці питного водозабору на м. Харків, якість води по вмісту жорсткості варіювала в межах 7,9 до 8,1 ммоль/дм3 (при нормі 7,0 ммоль/дм3).

Крім того, у звітному році об’єм води у водосховищі зменшився на 52,091 млн.м3. На початок 2009 року об’єм водосховища складав 177,441 млн.м3 (43,28% від НПР), наприкінці року – 125,350 млн.м3 (30,6% від НПР). Динаміка зменшення об’єму в Краснопавлівському водосховищі у 2009 році наведена на рис. 4.1.

Рис.4.1 - Динаміка зменшення об’єму в Краснопавлівському водосховищі у 2009 році.

Заходи щодо поліпшення ситуації в Краснопавлівському водосховищі, у звітному році, розглядалися на засіданнях Міжвідомчої комісії Сіверсько-Донецького БУВР по встановленню режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем в басейнах річок Сіверського Дінця та Приазов’я, та на засіданні з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації.

Харківською облдержадміністрацією були направлені листи Прем’єр-міністру України, першому віце-прем’єру України – голові Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо необхідності виділення коштів на проведення в 2009 році водообміну в Краснопавлівському водосховищі (останній водообмін в Краснопавлівському водосховищі з подачею води із р. Дніпро був проведений у жовтні-листопаді місяці 2007р.). В результаті, Міністерство фінансів України, передбачило фінансування з державного бюджету на збільшення асигнувань Держводгоспу на оплату електроенергії для здійснення водообміну у Краснопавлівському водосховищі на 2010 р. (вих. № 31-13030-12-21/24758 від 16.09.09 р.).