4. Стан водних ресурсів
Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (Сіверського Дінця) та Дніпра. Територіально до басейну Сіверського Дінця належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра - 10. Регіон має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами - це 1,8 % від загальних водних ресурсів України. Водні ресурси області формуються як за рахунок атмосферних опадів (місцевий річковий стік, ґрунтова волога, підземні води), так і за рахунок зовнішнього притоку із суміжних територій (транзитні води Росії).
Харківська область розташована у північно-східній частині України та займає південно-західний край Середньоруської височини.
На півночі та північно-східній частині область межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південно-східній частині – з Донецькою, на південно-західній частині – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською і на північно-західній частині – з Сумською областями України.
В фізико-географічному відношенні область розташована на межі лісостепової та степової зон в межах водорозділу річкових систем басейнів Дону та Дніпра.
Для Харківської області притаманні високий рівень урбанізації і індустріалізації та інтенсивне сільське господарство. Це в порівнянні з низьким рівнем забезпеченості водними ресурсами виносить на перший план екологічні проблеми та проблеми питного водопостачання населення.
Згідно Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, затвердженої Законом України від 17.01.2002 року за № 2988-111, забезпеченість водними ресурсами Харківської області у порівнянні з Україною в цілому, складає:
- середній по водності рік - 3,41 км3 ( 209,8 км3 у цілому по Україні);
- маловодний рік - 1,5 км3 (151,4 км3 у цілому по Україні);
- питомі середні місцеві ресурси на 1 жителя - 0,72 тис.м3 (1,04 км3 у цілому по Україні).
Джерелом покриття потреб у водних ресурсах по області є підземні води та поверхневі води басейну річок Сіверського Дінця та Дніпра.
Харківська область розташована у північно-східній частині України та займає південно-західний край Середньоруської височини.
На півночі та північно-східній частині область межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південно-східній частині – з Донецькою, на південно-західній частині – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською і на північно-західній частині – з Сумською областями України.
В фізико-географічному відношенні область розташована на межі лісостепової та степової зон в межах водорозділу річкових систем басейнів Дону та Дніпра.
Площа території області складає 31,4 тис. км2, що складає 5,2 % території України (4 місце серед областей України).
Протяжність Харківської області:
- із півночі на південь - 200 км;
- із заходу на схід - 225 км.
В адміністративно-територіальному відношенні Харківська область розподілена на 27 адміністративно-територіальних районів, має 17 міст (в т.ч. 7 міст обласного підпорядкування), 61 селище міського типу та 1683 сільських населених пунктів. Адміністративний центр області – м. Харків.
Чисельність населення Харківської області станом на 01.12.2009 р. склала 2782,4тис.осіб, з них міське населення склало 80,0% від загальної кількості. Щільність населення на км² - 88 осіб.
Середньобагаторічна забезпеченість сумарними водними ресурсами на 1 жителя складає 1,35 тис.м3 /рік, в тому числі річковим стоком – 0,74 тис.м3 /рік.
Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є підземні та поверхневі води басейну річок Сіверського Дінця та Дніпра. Крім того, в маловодні регіони області (Лозівський, Первомайський, Харківський райони) та м.Харків здійснюється перекидання води з каналу Дніпро-Донбас.
Наявні водні ресурси забезпечують потреби населення та галузей економіки в повному обсязі.
Прогнозні запаси підземних вод області складають у сумарному розрахунку 1432,2 млн.м3 /рік або 3867 тис.м3 /добу. Розвідані і затверджені експлуатаційні запаси – 385,5 млн.м3 /рік або 26,9 % від прогнозних.
Забір у звітному році становив 46,6 млн.м3, що не перевищує 12,1% затверджених експлуатаційних запасів.
Управління і раціональне використання водних ресурсів басейну Сіверського Дінця та Дніпра Харківській області.
Режим роботи основних водосховищ і водогосподарських систем
Для оптимального перерозподілу та зарегулювання річного стоку в Харківській області створено 57 водосховищ. Найбільші з них (Червонооскільське, Краснопавлівське, Печенізьке) – комплексного призначення, входять до єдиної водогосподарської системи канал Дніпро-Донбас – р. Сіверський Донець, що є основним джерелом водопостачання великого промислового регіону України, який включає Харківську, Донецьку, Луганську та частково Дніпропетровську області. Інші 54 водосховища використовуються для зрошення, сільгоспводопостачання, риборозведення та інших потреб.
Водосховища Харківської області підпорядковані різним організаціям:
1. КП "ВТП "Вода" ВУВГ «Донець» – Печенізьке, В’ялівське.
2. Слов'янському регіональному управлінню комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" – Червонооскільське.
3. Управлінню каналу "Дніпро-Донбас" – Краснопавлівське, Орільське.
4. Сіверсько-Донецькому басейновому управлінню водних ресурсів – Берекське.
5. Харківському облводгоспу – 15 водосховищ: Трав’янське, Муромське, Рогозянське, Великобурлуцьке, Олександрівське, Африканівське, Бідилівське, Гусинське, Коробківське, Прудянське, Слатінське, Тимофіївське, Шевелівське, Трудолюбівське та «Степок» (став-накопичувач).
6. Комунальному підприємству "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливової каналізації" (Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) – Лозовенківське.
Територію Харківської області перетинають:
канал Дніпро-Донбас І черга – для водопостачання м. Харків та інших населених пунктів Харківської області, а також – для подачі води в р. Сіверський Донець;
водовод Кочеток-Харків для водопостачання м. Харків та інших населених пунктів Харківської області;
- водовод Краснопавлівське водосховище для водопостачання м. Харків та інших населених пунктів Харківської області дніпровською водою.
Режими роботи комплексних водосховищ пов’язані між собою: Печенізьке водосховище чинить регулюючий вплив на стік з верхньої частини басейну Сіверського Донця, від величини якого залежать величини попусків з Червонооскільського водосховища; в свою чергу подача води з Краснопавлівського водосховища залежить від наявності місцевих водних ресурсів, величина яких в значній мірі визначається запасом води в Печенізькому та Червонооскільському водосховищах.
Режими роботи водосховищ і водогосподарських систем у басейнах річок Сіверського Донця, Дніпра та Приазов'я в межах Харківської, Донецької та Луганської областей узгоджуються Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів з основними водокористувачами.
В Харківській області протягом 2009 року значно погіршилася ситуація з якістю питної води в Краснопавлівському водосховищі каналу Дніпро-Донбас, із якого подається вода населенню міст Харків, Лозова, Первомайськ та ряду інших населених пунктів Харківської області. Так, у місці питного водозабору на м. Харків, якість води по вмісту жорсткості варіювала в межах 7,9 до 8,1 ммоль/дм3 (при нормі 7,0 ммоль/дм3).
Крім того, у звітному році об’єм води у водосховищі зменшився на 52,091 млн.м3. На початок 2009 року об’єм водосховища складав 177,441 млн.м3 (43,28% від НПР), наприкінці року – 125,350 млн.м3 (30,6% від НПР). Динаміка зменшення об’єму в Краснопавлівському водосховищі у 2009 році наведена на рис. 4.1.
Рис.4.1 - Динаміка зменшення об’єму в Краснопавлівському водосховищі у 2009 році.
Заходи щодо поліпшення ситуації в Краснопавлівському водосховищі, у звітному році, розглядалися на засіданнях Міжвідомчої комісії Сіверсько-Донецького БУВР по встановленню режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем в басейнах річок Сіверського Дінця та Приазов’я, та на засіданні з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації.
Харківською облдержадміністрацією були направлені листи Прем’єр-міністру України, першому віце-прем’єру України – голові Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо необхідності виділення коштів на проведення в 2009 році водообміну в Краснопавлівському водосховищі (останній водообмін в Краснопавлівському водосховищі з подачею води із р. Дніпро був проведений у жовтні-листопаді місяці 2007р.). В результаті, Міністерство фінансів України, передбачило фінансування з державного бюджету на збільшення асигнувань Держводгоспу на оплату електроенергії для здійснення водообміну у Краснопавлівському водосховищі на 2010 р. (вих. № 31-13030-12-21/24758 від 16.09.09 р.).
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!