4.2. Забруднення поверхневих вод
За звітний 2009 рік 106 водокористувачами Харківської області було скинуто в поверхневі водні об’єкти 294,0 млн.м3 зворотних вод , в тому числі:
нормативно-чистих - 56,0 млн.м3 (19,0%);
нормативно-очищених - 223,9млн.м3 (76,2%);
забруднених - 14,1 млн.м3 (4,8%),
з них:
без очистки - 6,7 млн.м3 (2,3%);
недостатньо-очищених - 7,4 млн.м3 (2,5%).
Основні показники водовідведення в Харківській області
Таблиця 4.2.1
№ п/п | Показники | 2009рі,млн.м3 | 2008рік, млн.м3 | Відхилення зб. (+) зм.(-) | % до минулого року |
1. | Кількість підприємств що мають випуски | 106 | 109 | -3 | 97,2 |
2. | Відведено зворотних вод, всього | 299,8 | 323,3 | -23,5 | 92,7 |
3. | Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього | 294,0 | 316,1 | -22,1 | 93,0 |
4. | Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі: | 14,1 | 16,1 | -2,0 | 87,6 |
| неочищених | 6,7 | 7,8 | -1,1 | 85,9 |
| недостатньо очищених | 7,4 | 8,3 | -0,9 | 89,2 |
5. | Відведено нормативно чистих без очистки | 56,0 | 66,5 | -10,5 | 84,2 |
6. | Відведено нормативно очищених стічних вод | 223,9 | 233,5 | -9,6 | 95,9 |
7. | Відведено в накопичувачі, на рельєф | 5,7 | 7,1 | -1,4 | 80,3 |
8. | Відведено колекторно-дренажних вод | 1,2 | 1,3 | -0,1 | 92,3 |
9. | Відведено транзитних вод | 0,7 | 0,8 | -0,1 | 87,5 |
10. | Відведено в канали | 3,2 | 3,8 | -0,6 | 84,2 |
11. | Відведено шахтно-кар'єрних вод | 1,8 | 1,0 | +0,8 | 180,0 |
Водовідведення основними галузями економіки в басейні Сіверського Донця.
Загальне водовідведення без транзиту в басейні р.Сіверський Донець у 2009р становить 292,9 млн.м3 , що на 21,9млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком.
При цьому, скид до до накопичувачів зменшився на 0,7млн.м3 і складає 4,0 млн.м3 .
До поверхневих водних об¢єктів мають випуски 86 підприємств.
Загальна кількість скинутих стічних до поверхневих водних об’єктів 288,9 млн.м3 – на 21,1 млн.м3 менше, ніж у минулому році. У тому числі забруднених 11,0 млн.м3, нормативно-чистих без очистки – 56,0 млн.м3, нормативно-очищених на очисних спорудах – 221,9 млн.м3 .
Обсяг скинутих стічних вод у 2009р в розрізі галузей економіки:
промисловість – 59,4млн.м3, 20,5% від загального скиду по басейну ;
комунальне господарство – 225,5млн.м3, 78,1% від загального скиду по басейну
сільське господарство – 2,9млн.м3, 1,0% від загального скиду по басейну.
Структура скиду стічних вод в басейні Сіверського Донця надана в діаграмі 4.2.1.
Діаграма 4.2.1. Скид стічних вод до водних об’єктів в басейні р.Сіверський Донець .
Аналіз статистичних даних свідчить, що в 2009р. динаміка скиду стічних вод по басейну Сіверського Дінця характеризується зниженням обсягів скиду забруднених стічних вод, а саме:
1. Скид забруднених без очистки – становить 5,348 млн.м3, що на 0,6 млн.м3менше, ніж у минулому році за рахунок зниження скиду КП ВТП «Вода» в р.Тетлега, що пояснюється зниженням обсягів забору з р. Сіверький Донець та застосуванням іншого флокулянта.
Скид недостатньо очищених – становить 5,694 млн.м3, що менше на 0,76 млн.м3 за рахунок:
загального зниження скиду підприємствами житлово-комунального господарства на 0,251 млн.м3, що є наслідком раціонального використання води населенням та промисловості на 0,3млн.м3 - через спад виробництва. В тому числі у 2009р скид стічних вод ТОВ «Кронекс-Україна» змінився на іншу категорію - нормативно-очищені, що дало зниження 0,146 млн.м3;
зниження скиду Куп’янського будівельно-монтежне експлуатаційне упрапвління на 0,076 млн.м3 через зменшення рівня водоспоживання;
Скид нормативно чистих без очистки становить 55,93млн.м3, що на 10,4 млн.м3 менше за рахунок, в основному, скиду теплообмінних вод ДП ТЕЦ-2 «Есхар».
4. Скид нормативно очищених -становить 221,9 млн.м3, що на 9,3 млн.м3 менше за рахунок:
зниження скиду на КБО «Диканівський» - 5,1 млн.м3 , КБО «Безлюдівський» - 3,1 млн.м3, на Ізюмському КВ ВКП – 0,115млн.м3, на Куп’янському ВУВКГ – 0,534 млн.м3, що пояснюється зниженням водоспоживання населенням та іншими споживачами;
припинення скиду ВАТ «Куп’янський цукровий комбінат» - на 0,187 млн.м3 через ліквідацію виробництва;
Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки вказана на діаграмі 4.
Діаграма 4.2.2. Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки .
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!