Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
Національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва приймає участь у виконанні завдань:
1. «Дати теоретичне обґрунтування стану і закономірностей динаміки показників основних агрохімічних властивостей ґрунтів, розробити заходи з раціонального використання мінеральних добрив і місцевих сировинних ресурсів та збереження родючості ґрунтів» НТП НААН України 01 «Родючість, охорона і екологія ґрунтів».
Метою роботи є дослідження та визначення екологічного стану ґрунтів; встановлення ролі органічної частини ґрунту в формуванні основних властивостей його родючості; визначення та добір асоціацій рослин природних і культурних ценозів на вміст гумусу; дослідження еволюції процесів ґрунтотворення і родючості ґрунтів різних ландшафтних екосистем природних зон України; дослідження індикаторів екологічного стану ґрунтів екосистем басейну р. Сіверський Донець та Дніпро; встановлюються діагностичні елементи екологічної трансформації ґрунтів Лісостепу і Полісся України при внесенні добрив.
Впровадження: дослідження проводяться по всій території України у заказниках, заповідниках та на територіях господарств різних форм власності, на основі результатів будуть розроблені системи землеробства та рекомендації комплексних системних заходів по відновленню та поліпшенню родючості ґрунтів та покращенню екологічного стану агроекосистем окультурених ґрунтів України.
2. «Розробити нормативно-методичну базу управління якістю ґрунтів і продукції рослинництва для зони Лісостепу України» в межах НТП НААН України 01 «Родючість, охорона і екологія ґрунтів».
Мета досліджень: визначити методи оптимізації мікроелементного складу та методологію визначення і діагностики стану хімічних елементів (важкі метали, мікроелементи) в системах ґрунт-рослина; розробити пропозиції щодо екологічного впливу добрив на гумусовий стан ґрунту.
Впровадження: дослідження проводяться на територіях господарств різних форм власності Північного Лісостепу України, результати впроваджуються в практику сільськогосподарського виробництва господарств.
3. «Розробка і удосконалення екологічно безпечних систем захисту сільськогосподарських культур від хвороб в умовах Східного Лісостепу України».
Мета досліджень: вивчається вплив екологічно безпечних біопрепаратів (триходермін, агат-25К) для захисту сільсько- господарських культур від хвороб; проводиться моніторинг та розробляється прогноз розвитку та поширеності основних захворювань рослин в Східному Лісостепу України.
Впровадження: отримані дані широко використовуються в захисті посівів господарств Харківської, Донецької, Луганської областей від патогенної мікрофлори.
4. «Система збереження і раціонального використання рослинного багатства».
Мета досліджень: встановлення видового складу природних популяцій та фітоценотичних угрупувань Харківської області; дослідження динаміки екологічного стану рослинних угрупувань під впливом антропогенного навантаження (у тому числі розорювання та засмічення).
Впровадження: результати досліджень впровадженні в заказниках Харківської області, що дозволило відновити 10 популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин в Харківській області.
5. «Розробка еколого-генетичних методів селекції сортів сільськогосподарських культур».
Мета досліджень: створення нових сортів сільськогосподарських культур методами штучного добору без використання генно-модифікованих організмів, ці сорти створюються на принципах екологічного районування та повністю пристосовані для вирощування в певних агроекологічних умовах.
Впровадження: створено 5 високопродуктивних сортів амаранту, 3 сорти ячменю, та 1 сорт квасолі, що широко використовуються в господарствах України.
6. «Удосконалення і стандартизація методик і засобів хіміко-аналітичного контролю якості ґрунтів і продукції рослинництва».
Мета досліджень: розробка нових методик визначення забруднення ґрунту та сільськогосподарської продукції продуктами розпаду хімічних речовин; дослідження впливу хімічного забруднення довкілля на безпеку та якість сільсько- господарської продукції.
Впровадження: результати досліджень використовуються лабораторіями університету при визначенні стану забруднення елементів довкілля важкими металами, хімічними речовинами тощо, а також створені методики використовуються іншими лабораторіями України при визначенні екологічного забруднення довкілля.
7. «Розробка системи кількісного оцінювання ґрунтоохоронної ефективності «No-till» технології в агроландшафтах східної частини України».
Мета досліджень: створення рекомендацій виробництву по впровадженню елементів «No-till» технології в системах обробітку ґрунту польових сівозмін Сходу України.
Впровадження: розроблені рекомендації впровадженні в господарствах України що використовують новітні технології сільсько-господарського виробництва (у тому числі й «No-till» технології).
8. «Розробити біотехнологію виробництва органічних добрив з відходів комунального господарства».
Мета досліджень: розробка технологічного регламенту на виробництво органічних добрив за ЕМ-технологією та створення рекомендації по їх застосуванню; розробка методик утилізації відходів комунального господарства, що призведе до зменшення забруднення довкілля.
Впровадження: виробництво органічних добрив при переробці побутових відходів налагоджено в господарствах Харківської та Донецької областей.
Економічний й екологічний ефект від розробки та впровадження нових екологічно орієнтованих технологій ведення сільськогосподарського виробництва визначається 30-40% прибавками врожаю сільськогосподарських культур в господарствах де ці технології впроваджені. Також розроблені методики екологічного аналізу стану довкіллі дозволяють проводити спеціалізовані заходи по відновленню родючості ґрунтів та веденню сільсько- господарського виробництва на екологічних засадах.
На період до 2015 року планується проводити поглиблене вивчення названих проблем, а також розробити технології та методики відновлення екологічно-порушених ґрунтів Харківської області та Східної і Північно-східної частини Лісостепу України.
Основними проблемами по впровадженню новітніх розробок в дослідженні екологічних проблем довкілля є низький рівень фінансування наукових програм ВУЗів по поліпшенню стану довкілля, а також не високий рівень зацікавленості виробників мінеральних добрив та пестицидів у переведенні сільськогосподарського виробництва на екологічно-орієнтований рівень господарювання (а саме низьке впровадження органічного виробництва та низька інформованість про засади органічного руху).
Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури
В 2009 р. Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури (ХДТУБА) приймав участь в виконанні 11 науково-дослідних роботах (НДР), що фінансуються з держбюджету. Три науково - дослідні роботи мають екологічний напрямок:
1. "Розробка технологічних та організаційних рішень, що підвищують довговічність стальних трубопроводів інженерних мереж". Робота проводилась під керівництвом професора, доктора технічних наук, проректора з наукової роботи Гончаренка Дмитра Федоровича.
Пріоритетний напрям відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі.
Дана НДР є продовженням циклу робіт, направлених на відновлення та подовження ресурсу інженерних мереж, а саме мереж водовідведення, водо-, тепло- та газопостачання.
Метою проекту є обґрунтування та розробка технологічних та організаційних рішень, що підвищують експлуатаційну довговічність стальних трубопроводів інженерних мереж.
В результаті досліджень отримано нові та покращено існуючі технічні, технологічні та організаційні рішення, які дозволять підвищити експлуатаційний ресурс стальних трубопроводів. Використання полімерних матеріалів при ремонті та відновленні стальних трубопроводів дозволило знизити, а в окремих випадках усунути вплив корозії. В роботі розроблено систему моніторингу стану стальних трубопроводів різного призначення. Отримані результати дозволяють підвищити надійність трубопроводів, а отже знизити ризик негативного впливу на навколишнє середовище при аварії.
2. "Розробка технологій та нових економічних у будівництві компактних споруд для очистки поверхнево-зливового стоку урбанізованих територій " робота проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри водопостачання, каналізації і гідравліки Епояна Степана Михайловича.
Пріоритетний напрям відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: зберігання навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток; новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі.
Дана НДР є продовженням циклу робіт, направлених на розробку ефективних технологій та малогабаритних очисних споруд для очищення стічних вод різних категорій з метою створення замкнених циклів водопостачання та покращення екологічного стану водних джерел.
Метою проекту є розробка технологій по регулюванню та очищенню поверхнево-зливового стоку (ПЗС), що формується на урбанізованих територіях, створення ефективних економічних у будівництві компактних споруд для очистки та повторного використання ПЗС для технічних потреб підприємств.
3. "Теоретичні основи створення енергозаощаджуючої технології гіпсових в’яжучих та матеріалів з техногенного та природного гіпсу" робота проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора кафедри механізації будівельних процесів Вінниченко В.І.
Метою проекту є створення наукових основ для розробки технології та обладнання по виробництву будівельних матеріалів та виробів на основі природного гіпсу та фосфогіпсу.
Конкурентоспроможність результатів НДР обумовлюються тим, що на відміну від існуючого обладнання для випалу гіпсової сировини, термічна обробка у дегідраторі, відбуваючись у висхідному потоці теплоносія, триває лише декілька секунд, що сприяє зменшенню витрати енергії на виробництво гіпсового в’яжучого. Крім того, в порівнянні з існуючими технологіями переробки фосфогіпсу на в’яжуче, технологія з дегідратором менш металоємна, обладнання займає меншу виробничу площу, має менший викид в атмосферу забруднюючих газів і не містить стічних вод, що потребують знешкодження. В порівнянні з гіпсоварильними котлами, в яких витрата палива складає 48÷52 кг у.п./т, витрата палива в дегідраторі – 30÷35 кг у.п./т. Металоємність дегідратора при продуктивності 5 т/год складає 4 т (у гіпсоварильних котлів – 43 т), а виробнича площа, що займається дегідратором – 8 м2 (у гіпсоварильних котлів – 100 м2).
Результати роботи можуть використовуватись на хімічних підприємствах по виробництву мінеральних добрив, на підприємствах будівельних матеріалів при виробництві з гіпсу та фосфогіпсу в’яжучого. При цьому витрата енергії, металоємність та виробнича площа розробленої технології значно менші в порівнянні з існуючими технологіями
Розроблено та передано ТОВ «Екологія–Дніпро 2004» технічне завдання на розробку робочого проекту будівництва технологічної лінії по виробництву місцевих в’яжучих з відвального фосфогіпсу м. Дніпродзержинська.
В рамках господарчих договорів з підприємствами та установами в ХДТУБА виконувалася госпдоговірна НДДКР "Розробка та випробування модульної установки для підвищення ефективності видалення дренажної води з мулових майданчиків", що проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора, завідувача кафедрою водопостачання, каналізації і гідравліки Епояна Степана Михайловича.
Метою проекту є створення та випробування модульної установки для підвищення ефективності видалення дренажної води з перевантажених мулових майданчиків.
В результаті виконання НДДКР розроблено модульну установку для видалення мулової води, проведено експериментальні дослідження для виявлення раціональних технологічних параметрів роботи установки, проведено математичну обробку експериментальних даних, розроблено математичну модель фільтрації мулової води в дренажні елементи модульної установки, що дозволяє розрахувати її раціональні параметри та час ефективної роботи; розробляються практичні рекомендації. Результатом досліджень є устаткування та метод підвищення ефективності видалення мулової води з перевантажених мулових майданчиків. Дослідження впроваджено на діючих очисних спорудах сумісно з КП КГ «Харківкомуночиствод».
Конкурентоспроможність результатів НДДКР обумовлюються тим, що розроблено обладнання, яке дозволяє осушити, звільнити та покращити санітарно-епідеміологічне становище більш 100 га території, що займається муловими майданчиками.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!