6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво

Використання та охорона земель регулюються як загальними, так і спеціальними нормами земельного права, які враховують соціально-економічну та екологічну специфіку земель кожної категорії. Причому питома вага спеціальних норм земельного права в регулюванні суспільних відносин щодо використання земель різних категорій є досить великою. Тому закріплені у статтях 91 та 96 ЗК України обов'язки власників та користувачів земельних ділянок не є вичерпними. Законодавчими актами передбачені й інші їх обов'язки щодо використання та охорони земель земельних ділянок.

Отже, правове регулювання використання та охорони земель України враховує поділ її земельного фонду на окремі категорії земель. Крім того, в межах кожної з категорій земель можуть бути землі, вимоги щодо використання та охорони яких істотно відрізняються від вимог, що поширюються на всі землі відповідної категорії. Так, у складі земель сільськогосподарського призначення виділяються меліоровані сільськогосподарські угіддя, тобто угіддя, на яких штучно регулюється водний режим  (шляхом зрошення посушливих земель, осушення перезволожених земель тощо). У зв'язку з необхідністю проведення на таких землях штучного регулювання їх водного режиму меліоровані землі виділяються як окремий об'єкт правової охорони у складі земель сільськогосподарського призначення.

Загальні вимоги щодо цільового призначення та цільового використання і охорони кожної з категорій земель виявляються в їх назвах. Однак характер використання земельних ділянок, що входять навіть до одної категорії, може істотно різнитися. Тому земельним законодавством встановлені вимоги цільового використання земель, дотримання яких є важливим засобом забезпечення реалізації завдань раціонального використання та охорони як земельного фонду в цілому, так і окремих категорій земель зокрема. Цільове призначення земель означає, що надана громадянинові чи юридичній особі земельна ділянка у власність чи користування, в тому числі в оренду, має використовуватися відповідно до її цільового призначення. Так, земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби. Якщо ділянка надана для садівництва, то громадянин не може використовувати її для ведення фермерського господарства, і навпаки. Також громадянин не може використовувати таку земельну ділянку для несільськогосподарських цілей, наприклад, для будівництва магазину, майстерні тощо.

Цільове призначення земельних ділянок встановлюється уповноваженими державою органами і не може змінюватися власниками землі та землекористувачами самостійно. Згідно зі ст. 2 ЗК України віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках — органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення. Крім того, законодавство забороняє змінювати цільове призначення та переведення до інших категорій особливо цінних земель, до яких віднесені землі з чорноземними ґрунтами, коричневими ґрунтами Південного узбережжя Криму, землі з дерновими глибокими ґрунтами Закарпаття, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, землі природно-заповідного фонду та землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для інших потреб не допускається, за винятком випадків, визначених законом.

Отже, цільове призначення земель є ефективним засобом впливу держави на використання та охорону земель, за допомогою якого держава регулює процес розподілу земель країни на категорії та відповідно характер використання земельного фонду для задоволення різних суспільних потреб.

Спеціалістами держуправління у 2009 році проведена практична робота по обстеженню земельних ділянок, аналізу, підготовки висновків та погодження матеріалів землеустрою, розгляд матеріалів вибору земельних ділянок, які надходили до держуправлівння. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008р. №610-р держуправлінням зупинено розгляд проектів землеустрою щодо вилучення земельних лісових ділянок, іх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення за рахунок земель лісогосподарського призначення. На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 року №509, який набрав чинності з 14.10.2008 року, були внесені зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статей 118,123, 151. Керуючись ст. 151 Земельного кодексу України, Постановою КМУ від 31.03.2004 р. №427 “Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів” та листом Мінприроди від 16.12.2008 р. №17519/21/10-08 спеціалістами держуправління протягом 2009 року було розглянуто 7141 матеріалів місць розташування земельних ділянок з них 2502 - відхилено.

При розгляді проектів землеустрою особлива увага приділяється землям природно- заповідного фонду, водного фонду, особо цінним землям сільськогосподарського призначення. Аналіз проектів землеустрою та матеріалів вибору земельних ділянок свідчить, що продовжується практика надання органами місцевого самоврядування та виконавчої влади дозволів на розробку проектів землеустрою земельних ділянок сільськогосподарського призначення для цілей не пов’язаних з веденням сільськогосподарської діяльності, зі зміною цільового призначення та категорії земель, що є порушенням ст.ст. 3, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 23 Земельного кодексу України. В 2009 році спеціалістами держуправління було розглянуто 3846 проектів землеустрою з них 347 – відхилено (6652 в 2008 році, відхилено - 616), загальною площею 41246,56 га.

З метою реалізації концепції управління та регулювання природоохоронної діяльності в області, спеціалісти держуправління постійно приймають участь в комісіях які створюються для перевірки законності надання земельних ділянок органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади.

В 2008 році спеціалістами держуправління було проведено аналіз документів та надані консультації на отримання ліцензії у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами 13 фізичним та юридичним особам.