11.4.Використання альтернативних джерел енергії
До альтернативних видів палива відноситься: вітрова, сонячна енергія, теплові насоси, енергія біомаси, воднева енергетика, мала гідроенергетика.
В Національній енергетичній програмі України передбачено до 10 відсотків енергетичних потреб країни задовольняти за рахунок використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Як складову частину цієї програми Державним комітетом України з енергозбереження розроблено, згідно Указу Президента України від 2 квітня 1997 р. №285, Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики (Програму НВДЕ), яка була схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97р № 1505 і передбачає доведення обсягів використання нетрадиційних джерел енергії та палива в 2010 році до 8-10% від загального споживання енергоресурсів.
На сьогодні Україна має наробки щодо технологічних процесів майже усіх видів виробництва та видобутку нетрадиційних палив та енергії, а її промисловість здатна в стислі строки налагодити виробництво необхідного обладнання та устаткування.
В Україні існує достатня сировинна база для розвитку робіт з виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, так, наприклад, загальні річні обсяги відновлюваних ресурсів біомаси складають 115,5 млн.т. В містах та селищах міського типу України щорічно накопичується близько 40,0 млн.м3 побутового сміття, яке знешкоджується на чотирьох сміттєспалювальних заводах (Київ, Миколаїв, Харків, Севастополь) та на 660 міських звалищах. Золошлакові відходи ТЕС складають 300 млн.тонн. На території Харківської області знаходиться 10% зазначених відходів.
На станції Залютине Південної залізниці, експлуатується теплонасосна установка, що використовується для обігріву станційних будівель, підігріву води і кондиціонування повітря в приміщеннях у жарку пору року. Установку було введено до експлуатації в 2006 році за завданням керівництва Південної залізниці. Вона замінила дві вугільні котельні. Установка не тільки високоефективна (на кожний затрачений кВт/ч електроенергії дозволяє отримати до 3-4 кВт/ч теплової енергії), але й відрізняється екологічною безпекою. Її потужності (50 кВт) з запасом вистачає для забезпечення потреб двох станційних будівель. За висновками спеціалістів теплонасосна установка дозволить заощадити по опаленню до 110 тисяч гривень, а проектування, закупівля і монтаж установки склали близько 300 тисяч гривень.
Керівництво залізниці планує й надалі активно впроваджувати енергозберігаючі технології. Нині розглядається питання про установку теплових насосів ще на п'яти об'єктах ПЗ.
Дуже важливим питанням є забезпечення новим енергозберігаючим теплотехнічним устаткуванням та іншим обладнанням вітчизняного виробництва галузей економіки, в тому числі і підприємств житлово-комунального господарства. Так, питанням виготовлення когенераційних установок, парогенераторів, малопотужних котлів, мінікотельних займається ВАТ "Турбоатом".
Системи централізованого водопостачання та водовідведення, збудовані десятки років тому, характеризуються високою енергозатратністю, значними втратами води, моральною та фізичною зношеністю. Це призводить до значного росту аварій.
Через значну зношеність основних фондів, обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі нераціональні витрати та втрати питної води збільшились непродуктивні витрати електроенергії, так в Харківській області (57,8%) при середніх 36,9%.
Попередні розрахунки показують, що загальний річний обсяг витрат природного газу в АПК області в 52 млн.м3 по теплотворності можуть замінити 200 тис. тонн соломи (при розрахунку що спалювання 3-х тонн соломи, по теплотворності прирівнюється 1000 м3 природного газу з 82% ККД котла).
Невід'ємним елементом стратегії забезпечення енергозбереження в регіоні, і, як наслідок, пріоритетних напрямків охорони навколишнього природного середовища може стати максимальне використання альтернативних джерел енергії.
Прикладом використання відходів виробництва, як палива є ЗАТ "Приколотнянский МЭЗ" де переведено котел ДКВР 20/13 на спалювання соняшникової лузги. Що дозволило заощадити 2 тис.тонн мазуту на суму 2,5 млн. грн. на рік.
Щодо виробництва біогазу, то на даний час 13 сільгосппідприємств області, в яких найбільш розвинуто тваринництво мають можливість для організації виробництва біогазу.
За рік ці підприємства забезпечують виробництво 820,7 тис. тонн гною в т.ч. від великої рогатої худоби – 138,6 тис. тонн., свиней – 192,1 тис. тонн, птахівництва – 490 тис. тонн.
На сьогодні, на базі агрокомбінату "Слобожанський", який в рік продукує 134,9 тис.тонн гною, розроблено проект виробництва біогазу, що дозволить, після його впровадження, щорічно економити 7 млн.кВт електроенергії.
Заслуговує на увагу та підтримку діяльність по реалізації альтернативних джерел енергозабезпечення і приватного підприємства "Світ Вітру", яке розташоване селі Октябрське Харківського р-ну. Спеціалістами даного підприємства розроблено та налагоджено виробництво вітроелектроустановки СВ-3,1/200, номінальною потужністю 0,8 кВт/год та місячною, – 200 кВт/год при її реалізаційній вартості, залежно від комплектації – 31–41 тис.грн. За минулий рік дане підприємство виготовило та реалізувало 100 таких установок як в Україні так і за її межами. На даний час підприємством розроблено та впроваджується у виробництво і більш потужні зразки вітрогенераторів.
Об'єкти та населені пункти, газифікація яких на даний момент неможлива через високу вартість робіт або не доцільна пропонується переводити на опалення електроенергією.
Позитивним прикладом впровадженням електричного обігріву може служити Золочівський район. Після переходу на електрообігрів витрати на опалення в опалювальний період 2007-2008 року зменшилися по: Одноробівському дитячому садку – на 15,8 тис. грн.; Одноробовській амбулаторії сімейного лікаря – на 20 тис. грн.; Одноробовській школі мистецтв – на 24,9 тис. грн.
Аналогічна робота проводиться в Куп'янському, Первомайському, Харківському та інших районах. Середній строк окупності подібних установок складає 2-3 опалювальних сезони.
Іншим шляхом зменшення енергоспоживання є впровадження "когенерации", тобто спільного виробництва як теплової, так і електричної енергії.
На котельнях м.Харкова й області експлуатується значна кількість маленьких котлів різної паропродуктивності, які виробляють пар тиском до 1,6 МПа, у той час як на опалення і більшість технологічних потреб необхідно менше 0,6 МПа. "Загублену" при цьому енергію пари можливо використовувати, встановивши, відповідну малопотужну турбіну (орієнтовно діапазон потужностей 0,5-4,0 МВт). Виробництво таких низько-потенційних парових турбін налагоджене на ВАТ "Турбоатом".
В Харківській області почали втілюватися технології опалення по типу "тепловий насос", що дозволяє одержувати тепло за рахунок використання низкопотенційного тепла ґрунту або повітря. Подібна технологія дозволяє отримувати до 5 кВт теплової енергії при затраті 1 кВт електричної енергії. Але є дуже дорогою при втіленні.
Використанням нетрадиційних джерел енергії, може бути розвиток малої гідроенергетики, вітроустановок, турбодетандерних установок на газорозподільних станціях, а також використання сонячних колекторів.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!