Висновки і пропозиції

В цілому за результатами аналізу стану навколишнього природного середовища Харківської області можна стверджувати, що за останні 6 років екологічна ситуація стабілізувалася з тенденціями поступового покращання. Результати постійних спостережень за станом навколишнього природного середовища в області свідчать про те, що в 2009 pоці, як і в попередніх роках, істотних змін в екологічній ситуації не відбулося, підтримується тенденція до її стабілізації.

На даний час необхідно зосередити увагу на наявних екологічних проблемах та мобілізувати зусилля на їх вирішення.

Загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2009 році склав 266,14 тис.тонн (з них стаціонарними джерелами – 139,44 тис.тонн, пересувними – 26,7 тис.тонн) і зменшився відносно 2008 року на 44,3 тис.тонн.

Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м³ (в 2008 році 0,12 мг/м³), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10^-6 мг/м³ (в 2008 році 0,75*10^-6 мг/м³), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м³ (в 2008 році 1,7 мг/м³), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м³ (в 2008 році 0,01 мг/м³), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м³ (в 2008 році 0,003 мг/м³), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю.

На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду.

В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %.

За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста за 2009 рік становив – 4,81 за 2008 рік – 4,89.

Основними чинниками інтенсивного забруднення атмо­сферного повітря автотранспортом є:

– постійно зростаюча кількість автотранспорту;

– експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;

– низька якість паливно-мастильних матеріалів.

Ситуація в сфері поводження з відходами має стабільну тенденцію до покращання. Зменшилось утворення відходів в цілому по області, щорічно зростає відсоток відходів, які утилізуються.

Екологічний стан області ускладнюється через невирішені проблеми в поводженні з відходами. У звітному році з даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки в області утворилося 75,6 тис.тонн (в 2008 році – 83,2 тис.тонн). Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65-95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільської місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%).

Згідно з інвентаризацією, станом на 01.01.2010 року на території Харківської області зберігається непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів в кількості 854,988 тонн в порівнянні з 2008 році (1114,0 т.), які зосереджені в 70 місцях зберігання (2008 р.- 85 місцях), з яких 1– в доброму стані (2008 р. - 3), 42 – у задовільному (2008р- 45) і 27 знаходяться у незадовільному стані (2008 р.- 37).

Структура земельних угідь Харківській області протягом останніх років в цілому є незмінною. Темпи трансформації орних земель в інші види угідь не можна визнати задовільними. Тенденція надмірного екологічно необґрунтованого сільськогосподарського освоєння території області зберігається і на цей час.

Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу – розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту.

Наслідком високого господарського освоєння земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого ресурсу й важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу продовольчій безпеці області. Станом на 1.01.2010 року на території Харківської області обліковувалось 1192,4 тис. га земель, підданих ерозії, що складає 38% від загальної площі області, та 13,7 тис. га підтоплених земель або 0,4%.

Основні шляхи вирішення існуючих проблем – це віднесення екологічних проблем до числа пріоритетних на державному рівні, збільшення обсягів фінансування в рамках природоохоронних програм за рахунок повернення „в природу” певних відсотків від надходжень за природокористування (податок за землю, плата за спецводокористування, надра, ліси).

У 2009 році підвищення рівнів ґрунтових вод не спостерігалось, у більшості випадків рівень знаходився у минулорічних межах, на деяких ділянках спостерігалось його зниження. Така ситуація пояснюється невеликою кількістю атмосферних опадів впродовж звітного року та поступовим характером відлиги у весняний період.

В області в 2009 році було забрано 331,1 млн.м3 води, що на 31,6 млн.м3 менше ніж у попередньому році., з них: з поверхневих водних джерел - 284,5млн.м3, із підземних – 46,6млн.м3.

Протягом року було використано 282,4 млн.м3, в тому числі: на виробничі потреби – 100,9 млн.м3, на господарсько-питні потреби – 142,7млн.м3 води, зрошення – 1,8 млн.м3 води.

Забір підземної води у звітному році становив 46,6 млн.м³, що не перевищує 12,1% затверджених експлуатаційних запасів.

Фактичний скид стічних вод в поверхневі водні об’єкти склав 294,0млн.м3, що на 22,1 млн.м3 менше ніж у 2008році, з них 14,1 млн.м3 забруднених, 56,0 млн.м3 нормативно чистих без очистки, нормативно очищених 223,9 млн.м3. При цьому зменшився скид забруднених стічних вод на 2,0 млн.м3.

Згідно досліджень та данних результатів аналізів за поточний рік, можна зробити такі висновки: стан якості водних об'єктів задовільний. Спостерігалися перевищення ГДК в басейні р. Сіверський Донець по БСК5 та ХСК. Це можна пояснити забрудненням річок зворотними водами, внаслідок недостатньо ефективної роботи очисних споруд міст і промислових підприємств.

Якісний стан вод поверхневих водойм за вмістом специфічних показників варіював у межах ГДК, відповідно до санітарних норм.

Клас якості води змінився з 6 «дуже брудна» на 5 «брудна» у р. Уди, гирло, с. Єсхар з 4 «забруднена» на 3 «помірно забруднена» у р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань.

Поверхневі води басейну р. Сіверський Донець на території Харківської області знаходяться під інтенсивним антропогенним навантаженням. У річки скидаються недостатньо очищені води, що містять БСК5, ХСК, мінеральні форми азоту, нафтопродукти, СПАР, та інші хімічні сполуки, що негативно впливають на гідрохімічний режим водних об'єктів.

Забруднення поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець відбувається внаслідок впливу р. Уди, яка впадає до р. Сіверський Донець та формується за рахунок зворотних вод КБО «Безлюдівський» та КБО «Диканівський», підприємств м. Харкова та Чугуєва та поверхневого стоку із забудованої території м. Харкова, Чугуєва та інших населених пунктів.

Аналіз стану будівництва природоохоронних об'єктів та інвестицій в основний капітал спрямованих на охорону навколишнього середовища свідчить, що частка інвестицій у загальному обсязі інвестицій в будівництво не велика. Це відбувається через низький рівень фінансування будівництва із Державного та місцевих бюджетів, а власних коштів у підприємств не вистачає.

Пропонуємо внести зміни до Закону України “Про екологічний аудит”. На теперішній час відсутній механізм реалізації вимог Закону України “Про екологічний аудит”. В держуправлінні відсутня інформація щодо проведення екологічного аудиту органами місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями.

Пропонуємо внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 1996р. № 644 “Про нормативи витрати на проведення державної екологічної експертизи”, а саме встановити фіксований відсоток витрат на проведення державної екологічної експертизи від вартості розроблення інвестиційної документації, що сприятиме спрощенню здійснення відповідних розрахунків.