3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

Зміна клімату є однією з найбільш важливих та складних проблем в сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату представниками 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Поки що недостатньо достовірно визначено потенційні наслідки збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів, але найбільш вірогідним з них є глобальна зміна температурного режиму.

Підвищення температури може викликати цілу низку таких явищ, як підвищення рівня моря та зміни в локальних кліматичних умовах, що, в свою чергу, може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток багатьох країн. Нема сумніву в тому, що глобальне потепління може викликати також непередбачені зміни в довкіллі. Навіть незначна зміна складових радіаційного балансу може спричинити зміни напрямків вітру та течій океану, що сильно змінить існуючі кліматичні умови. Це може привести до непередбачених наслідків. При тому навантаженні, яке несе зараз наша планета в умовах великої чисельності населення та економічного зростання, які в найближчі десятиріччя будуть стрімко збільшуватися, таких наслідків достатньо, щоб населенню Землі та більшості її екосистем було заподіяно непоправної шкоди.

Головна мета Конвенції полягає в «стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему».

При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи.

Всі заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять до прийнятих органами управління держави програм розвитку економіки України та її галузей.

Базові прогнози показують, що в 2012 р. рівень 1990 р. не буде перевищено. Таким чином, для виконання зобов'язань по Кіотському протоколу Україна може не вдаватись до спеціальних заходів. Разом з тим, участь у гнучких механізмах Кіотського протоколу, зокрема у міжнародній торгівлі викидами, може істотно змінити ситуацію, тому що сумарні викиди мають не перевищувати величину квоти за винятком проданої частини.

Участь у механізмі спільного здійснення Кіотського протоколу також пов'язана з передачею частини квоти, але її зменшення має компенсуватися скороченням фактичних викидів у результаті здійснення проектів.

Для забезпечення виконання всіх умов, необхідних для повноцінної та ефективної участі у зазначених механізмах, Указом Президента України Міністерство охорони навколишнього природного середовища України призначено національним координатором діяльності по виконанню зобов'язань України по Кіотському протоколу. Кабінет Міністрів України прийняв Національний план заходів щодо реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН по зміні клімату, що передбачає:

– створення національної системи інвентаризації викидів і поглинання парникових газів (ПГ);

– створення системи обліку викидів і поглинання (реєстру) ПГ;

– формування інфраструктури проектів спільного впровадження;

– розробку національної системи торгівлі викидами ПГ;

– регулярну підготовку національних повідомлень;

– розробку національного і регіональних планів пом'якшення наслідків зміни клімату;

– створення бази даних екологічно безпечних технологій.

Як енергозалежна держава, що має одну із найбільш енергоємних економік світу, Україна докладає послідовних зусиль у напрямку підвищення енергоефективності суспільного виробництва та енергозбереження.

Національні завдання по енергозбереженню закріплені у Додаткових заходах і уточнених показниках виконання Комплексної державної програми енергозбереження України. Моніторинг реалізації цих завдань здійснювався Державним Комітетом України по енергозбереженню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України. Незважаючи на те, що через дефіцит фінансових ресурсів завдання цієї програми виконані не повністю, з 1998 р. відзначається стійка тенденція до зниження показника енергоємності ВВП (на 35%). У паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) заплановано великомасштабні заходи, що мають привести до істотного зменшення викидів парникових газів. Основні з них включають:

– впровадження сучасних приладів і систем обліку енергоносіїв при виробництві, транспортуванні і споживанні;

– поліпшення якості вугілля для використання у традиційній вугільній енергетиці;

– поліпшення стану електричних мереж, зниження технологічних втрат електроенергії при її транспортуванні і розподілі;

– розширення використання когенераційних установок;

– установка нових газоперекачувальних агрегатів на магістральних газопроводах;

– розширення використання вторинних енергоресурсів і відходів вуглезбагачення;

– встановлення компенсувальних пристроїв в електричних мережах і т.п.

У житлово-комунальному господарстві основні заходи припускають розвиток когенерації, модернізацію і заміну котельного устаткування і теплових мереж, оснащення житлового фонду засобами обліку енергоспоживання.

Реалізація таких заходів, як впровадження енергоефективних технологій, машин, устаткування, побутових електропристроїв, проведення активної енергозберігаючої політики, використання поновлюваних джерел енергії та розвиток атомної енергетики дозволить забезпечити щорічну економію енергоресурсів до 2010 року – 3100-3200 ПДж; до 2015 року – 4100-4200 ПДж.

Порівняльний аналіз, показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження.

Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод.

Однак необхідно враховувати, що для цілої низки розглянутих заходів зниження викидів ПГ є непрямим ефектом. Доцільність їх впровадження обумовлена, іншими економічними, екологічними та соціальними факторами.

Скорочення викидів парникових газів в області пов’язано з галузевою структурою промисловості області, до складу якої входять електроенергетична, видобувна, хімічна, машинобудування, металообробна галузі промисловості. У порівнянні з 1990 роком найкрупніші підприємства зазначених галузей: Зміївська ТЕС, ДП "Завод ім. Малишева", ВАТ "Харківський тракторний завод", ДП "Харківській електромеханічний завод", ВАТ "Серп і Молот", ДП "Харківське державне виробниче авіаційне підприємство", ДНВО "Комунар", ДП "Завод ФЕД" значно зменшили обсяги випуску продукції.

Харківською державною адміністрацією в кінці минулого року було затверджено «План заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату» у відповідності з яким підприємства повинні виконати ряд заходів.

ДКП „Харківкомуночиствод” розроблено інвестиційний проект „Вдосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд з метою отримання біогазу й виробництво на його основі теплової та електричної енергії”. Вартість – 14553 тис.євро. впровадження проекту дозволить знизити викиди метану на 3688,1 тис.тон.

На теперішній час ДКП  «Харківкомуночиствод» проводиться розробка ТЕО інвестиційного проекту. Отримання біогазу та його основі вироблення електричної і теплової енергії». У той же час, разом з ХІРЕ реалізується пілотний проект з утилізації осадів та одержання альтернативного біопалива. Паралельно для пошуку технології, при якій вдасться максимально зменшити обсяги осадів стічних вод, розглядається і варіант утилізації осадів методом сушки та спалення з використанням турботехнологій фірми «Vomrn» (Італія).

Такі заходи закладені в «Концепцію розвитку системи водовідведення м.Харкова до 2020р.». Але у зв’язку з високою вартістю впровадження будь-якого з вищеназваних заходів терміни виконання можуть переноситися за відсутністю фінансування означених робіт.

КП «Харківські теплові мережі»: у 2009 р. зниження викидів парникових газів склало 349,5 тис.т СО_2екв. Підприємством КП «Харківські теплові мережі» за звітний період виконані наступні роботи: реконструкція 36,1 км теплових мереж в пінополіуретановій ізоляції; замінено 9 застарівших котлів на високоефективні; проведена реконструкція системи теплозабезпечення з підключенням споживачів до централізованого теплопостачання та погашенням дрібних неефективних котелень. У 1 кварталі поточного року проведено верифікацію.

Розпочато реконструкцію тепло-розподільчих станцій, ліквідацію заборонених до експлуатації вбудованих у підвальних приміщеннях житлових будинків котелень з підключенням споживачів до котелень, на яких проведена реконструкція з заміною на нові високоефективні котли. При цьому прокладено 0,8 км теплових мереж.

ДП ТЕЦ «Есхар»: ВАТ «Український науковий центр технічної екології» у 2009 році розроблено техніко-економічне обґрунтування технічного переозброєння підприємства. На даний момент ТЕО знаходиться в стадії погодження.

Скорочення викидів парникових газів в області пов’язане з галузевою структурой промисловості області, до складу якої входять електрична, видобувна, хімічна, металообробна галузі промисловості.

У порівнянні з 1990 роком найкрупніші підприємства зазначених галузей, такі як: Зміївська ТЕС, ДП «Завод ім. Малышева», ВАТ «Харківський тракторний завод», ДП «Харківський електромеханічний завод», ВАТ «Серп і Молот, ДП «Харківське державне виробниче авіаційне підприємство», ДНВО «Комунар», ДП «Завод ФЕД» значно зменшили обсяги випуску продукції, що призвело до зменшення обсягів викидів.

Зокрема, викиди парникових газів Зміївської ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго», які складають більше 36% від загальних викидів стаціонарних джерел в атмосферне повітря в області зменшились з 12,934 млн.тон у 1990 році до 5,54 млн.тон у 2009 році (на 43 відсотки).

Спостереження за станом озонового шару ведеться в Україні на шести ознометричних станціях, розміщених у містах Борисполі, Києві, Львові, Прилуках, Сімферополі, Тернополі.

Перелік проектів спільного впровадження (ПСВ) у Харківській області

Таблиця 3.1.1.