Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
1. Розпочато виконання науково-дослідної роботи «Теорія і практика формування якісного складу рослинної продукції широкого вжитку населення України (географічні закономірності)», керівник – проф. Некос В. Ю.
Мета проведення роботи: визначення формування екологічної якості рослинної продукції широкого вжитку населенням України, визначення трофогеографічних закономірностей.
Основними результатами дослідження є наступні:
- визначено здатність овочевої продукції, що найбільш часто споживається населенням і є найбільш корисною, накопичувати різні концентрації важких металів;
- розпочато дослідження різних типів рослинної продукції (картопля, томат, огірок) та деякі типи ґрунту (чорнозем звичайний типовий та ін.) на вміст важких металів (Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Zn) в умовах різного ступеню антропогенного навантаження;
- досліджено та визначено головні шляхи надходження важких металів до рослинної продукції широкого споживання населенням.
Крім того, важливим результатом науково-дослідної роботи є визначення трофогеографічних закономірностей формування якісного складу рослинної продукції широкого вжитку населенням України.
За результатами проведення науково-дослідної роботи у 2009 р. опубліковано 12 статей, зокрема 6 - у фахових виданнях.
2. Закінчено проведення науково-дослідної роботи „Функціональне використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів на базі адаптивної стратегії природокористування (на прикладі Слобожанського регіону)”, керівник – проф. Некос В. Ю.
Результатом проведеного дослідження стала розробка стратегії функціонального використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів (садово-дачних ділянок в межах адміністративних районів), ґрунтуючись на адаптивній стратегії природокористування. В ході проведеної науково-дослідної роботи вивчено структуру нетрадиційних рекреаційних ресурсів в межах Слобожанського регіону, складено опис їх функціонального використання та екологічного стану. Крім того, здійснено моделювання навантаження на навколишнє середовище в наслідок інтенсифікації використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів.
За результатами науково-дослідної роботи опубліковано 17 статей, із них 8- у фахових виданнях. Результати роботи апробовані на 12 наукових конференціях та 3 нарадах.
Результати роботи запропоновано до запровадження у відповідні органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації.
3. Завершено виконання науково-дослідної роботи «Нормування кількості навчальної інформації для формування висококваліфікованого фахівця-еколога міжнародного рівня», керівник – проф. Некос А. Н.
В рамках проведеної науково-дослідної роботи розраховано кількість навчальної інформації для формування висококваліфікованого фахівця-еколога. Авторами дослідження розроблено систему показників для визначення кількості інформації.
За результатом науково-дослідної роботи опубліковано 9 статей, з них 7 у фахових виданнях. Крім того, результати роботи апробовані під час навчального процесу на екологічному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Результати роботи впроваджуються у виданні підручників та навчальних посібників, що входять до «Бібліотеки еколога», що у 2009 р. поповнилась 5 виданнями.
4. Продовжується виконання науково-дослідної роботи «Технології та обладнання промислової переробки полімерних відходів», керівник – ст. викладач Горох М.П.
В рамках науково-дослідної роботи розроблено технології та технічні рішення для організації обладнання щодо переробки полімерних відходів, а також використання полімерних відходів для виробництва продукції господарського вжитку. Керівником науково-дослідної роботи отримано патент на виготовлення каналізаційних технічних елементів із полімерних відходів.
За результатами виконання науково-дослідної роботи підготовлено та видано навчальний посібник. Крім того, результати роботи апробовані під час виробничого процесу на державному комунальному підприємстві «Харківкоммуночиствод».
Захищено кандидатську дисертацію ст. викладачем Горохом М.П. на тему: «Екологічно безпечні технології переробки полімерних відходів (на прикладі Харківського регіону)». Робота виконана на державно-комунальному підприємстві «Харківкоммуночиствод».
Інститут проблем машинобудування ім. А.М.Підгорного НАН України
У 2009 році інститутом виконувались наступні науково-дослідні роботи:
1. НДР "Розробка наукових засад оптимального використання біопалива в двигунах внутрішнього згоряння (ДВЗ) (2 етап. Розрахунково-експериментальні дослідження робочих процесів ДВЗ на біопаливах)" за договором між ІПМаш НАН України та Національною академією наук України в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біомаса як паливна сировина» (“Біопалива”).
Розроблена методика оптимального регулювання іскрового запалення для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) дозволяє зменшити витрати палива та сумарної за експлуатаційним циклом токсичності відпрацьованих газів ДВЗ транспортних засобів. Впроваджено на ТОВ "ЕНЕРГОЕКОН" (м. Донецьк).
Розроблена методика оцінки ефективності використання біодомішки (БД) у сумішевих паливах для дизельних двигунів призначена для визначення оптимальних концентрацій БД у сумішевих паливах, які дозволяють заощаджувати до 60 % дизельного палива нафтового походження та знизити рівень токсичності відпрацьованих газів на 30 %. Використана в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (м. Київ).
2. За напрямком "Утворення, зберігання та утилізація відходів виробництва і споживання" в 2009 р. в Донецьку обласну державну адміністрацію подано проект "Мобільна установка для утилізації шахтних газів. Експериментальний зразок" з терміном виконання 2009 – 2010 рр.
3. Розроблено проект «Комплекс по демінералізації шахтних вод з утилізацією розсолу до проекту «Будівництво шахти «Любельська» № 1-2» Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну України» на замовлення ТОВ «ССІ- Любеля» м. Львів.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!