7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту

Під водним режимом ґрунту розуміють сукупність усіх явищ надходження води в ґрунт, її переміщення, змін фізичного режиму і витрати з ґрунту. Кількісним виражанням водного режиму є водний баланс.

Водний баланс – це співвідношення надходження і витрат води з ґрунту за певний період.

Залежно від клімату і рельєфу в різних ґрунтово-кліматичних зонах водний баланс і відповідно водний режим ґрунтів будують неоднакові.

Практично тип водного режиму визначають за коефіцієнтом зволоження (КЗ) (відношення річної суми опадів до річного випаровування), який в природних умовах коливається від 3 до 0,1.

Вчення про типи водного режиму розробили Г.М. Висоцький і О.А.Роде. У сучасному ґрунтознавстві виділяють 14 типів водного режиму, основними серед яких є: промивний, непромивний, випітний, застійний, іригаційний і мерзлотний.

Промисловий тип (КЗ >1) характерний для зон, де сума річних опадів більше випаровування. Частина води атмосферних опадів промиває ґрунтовий профіль на всю глибину. Легкорозчинні сполуки вимиваються в нижні горизонти. У таких умовах формуються підзолисті ґрунти, червоноземи і жовтоземи вологих субтропіків.

Непромивний тип (КЗ < 1). У цьому разі вода атмосферних опадів не досягає рівня ґрунтових вод. Такий тип є характерним для чорноземних і каштанових ґрунтів.

Випітний тип (КЗ < 1) властивий для ґрунтів напівпустинь і пустинь. Тут переважають висхідні токи води по капілярах від рівня ґрунтових вод, що призводить до засолення ґрунтів.

Застійний тип водного режиму характерний для ґрунтів болотного типу, які формуються при високому заляганні ґрунтових вод.

Іригаційний тип встановлюється при систематичному зрошенні ґрунту.

Мерзлотний тип водного режиму встановлюється в районах багаторічної мерзлоти.

Інші типи водного режиму в основному є перехідними між вище зазначеними або їх варіантами.