2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість.
Щільність твердої фази – інтегрована щільність усіх компонентів твердої фази ґрунту (уламки гірських порід, новоутворені мінерали, органічні частки) або маса одиниці об’єму ґрунту без пор.
Верхні горизонти ґрунту мають меншу щільність, ніж нижні, тому що щільність гумусу становить 1,4 – 1,8, а щільність мінеральних компонентів – 2,3 – 3,3 г/см3. Найвищою щільністю твердої фази володіють ілювіальні та солонцеві, найнижчою – торфові ( сильногумусовані ) горизонти.
Щільність ґрунту – маса одиниці об’єму ґрунту в природному непорушеному і сухому стані.
Завдяки наявності пор, заповнених повітрям, щільність ґрунту значно менша, ніж щільність його твердої фази. Щільність ґрунту верхніх горизонтів становить 0,8 – 1,2 г/см3 , а нижніх – 1,3 -1,6 г/см3.
Пористість ґрунту – сумарний об’єм усіх пор між частками твердої фази одиниці об’єму ґрунту, виражений у процентах. Цю величину розраховують за формулою:
Р=()100, (2.1)
де Р- пористість ґрунту;
ρ – щільність ґрунту;
d – щільність твердої фази ґрунту.
Важливою економічною характеристикою ґрунту є пористість аерації, тобто об’єм пор, заповнених повітрям. Повітря заповнює пори, не зайняті водою. У піщаних ґрунтах пористість аерації складає більше 25%, у суглинистих – 20 – 15%, у глинистих – не більше 10% від загального об’єму ґрунту.
Основними фізико-механічними властивостями ґрунту є липкість, пластичність, набухання й усадка. Усі вони залежать від вмісту в ґрунті глинистих мінералів.
Пластичність – здатність ґрунту змінювати свою форму під впливом будь-яких зовнішніх сил без розпадання на окремості. Вона проявляється тільки у випадку вологого стану ґрунту . Залежно від ступеня зволоження ґрунту розрізняють верхню і нижню межі пластичності. Верхня межа пластичності відповідає такій кількості вологи в ґрунті, за якої ґрунт набуває рідкої консистенції. Нижня межа пластичності відповідає такому стану ґрунту, коли вологоємність його становить 50% найменшої вологоємності. У випадку нижньої межі пластичності ґрунт добре обробляється.
Липкість – здатність вологого ґрунту прилипати до інших тіл.
Величина липкості визначається силою, яка необхідна для відривання металевої пластинки від вологого ґрунту і виражається в г\см2.
Набухання – збільшення об’єму ґрунту під час зволоження та замерзання. Воно властиве дрібнозернистим ґрунтам, які містять велику кількість колоїдів.
Усадка – зменшення об’єму ґрунту при його висиханні. Усадка – явище, протилежне до набухання, тому залежить від тих самих чинників. Сильна усадка призводить до утворення крупних тріщин, розриву кореневих систем, зростання випаровування з поверхні ґрунту. Пластичність, липкість сильна усадка та набухання – негативні фізико-механічні властивості ґрунтів.
До механічних властивостей ґрунтів належать також твердість, зв’язність і питомий опір.
Твердість – властивість ґрунту у природному заляганні чинити опір стискуванню і розклинюванню. Вона обумовлена мінералогічним і гранулометричним складом, структурністю, вологістю, вмістом гумусу і виражається в кг\см2. Висока твердість – це ознака незадовільних фізико- хімічних та агрофізичних властивостей ґрунтів. У цих умовах потрібні великі затрати енергії на обробіток, погіршується проростання насіння, корені погано проникають у ґрунт.
Зв’язність – це здатність ґрунту чинити опір зовнішнім силам, які намагаються роз’єднати ґрунтову масу. Зв’язність обумовлена силами зчеплення між частками ґрунту та виражається в кг\см2. Сила зчеплення залежить від гранулометричного та мінералогічного складу, структурного стану ґрунту, вологості та характеру його використання. Найбільшою зв’язністю характеризуються глинисті ґрунти, найменшою – піщані.
Питомий опір – це зусилля, яке затрачується на підрізання пласта ґрунту, обертання його і тертя в робочу поверхню ґрунтообробних знарядь. Найменшим опором характеризуються ґрунти піщані і супіщані, найбільшим – важкосуглинкові і глинисті, особливо солонці, які містять понад 20% обмінного натрію.
Контрольні запитання
1 Що таке вивітрювання, його роль у ґрунтоутворенні?
2 Що називають корою вивітрювання?
3 Вкажіть потужність кори вивітрювання.
4 Назвіть форми вивітрювання гірських порід.
5 Що являє собою фізичне вивітрювання?
6 У чому суть хімічного вивітрювання?
7 Що таке гідроліз?
8 Що ви розумієте під гідратацією?
9 Що являє собою процес окиснення?
10 Ви розумієте під карбонатизацією?
11 У чому суть біологічного вивітрювання?
12 Під впливом яких чинників відбувається процес біологічного вивітрювання?
13 Що є основними ґрунтоутворюючими породами?
14 Які типи кори вивітрювання виділяють за мінералогічним складом?
15 Що являє собою сіалітна кора вивітрювання?
16 У чому суть алітної кори вивітрювання?
17 Які типи кори вивітрювання виділяють за балансом речовин у ході вивітрювання?
18 Що ви розумієте під ґрунтоутворюючими (материнськими) породами?
19 Як утворюються магматичні гірські породи?
20 Як утворюються осадові гірські породи?
21 Охарактеризуйте процес утворення і види метаморфічних гірських порід.
22 Як поділяють гірські породи за віком?
23 Назвіть найбільш поширені ґрунтоутворюючі породи.
24 Охарактеризуйте елювіальні відклади.
25 Охарактеризуйте процес утворення делювіальних відкладів.
26 Як формуються пролювіальні відклади?
27 Що являють собою алювіальні відклади?
28 Що являють собою льодовикові відклади?
29 Охарактеризуйте водно-льодовикові відклади?
30 Як утворюються озерно-льодовикові відклади?
31 Як утворюються еолові відклади?
32 Що являють собою лесовидні суглинки?
33 Вкажіть види глин, як ґрунтоутворюючих порід, найбільш поширених в Україні.
34 Охарактеризуйте основні первинні мінерали порід і ґрунтів.
35 Що являє собою кварц?
36 Назвіть загальні властивості і структуру вторинних мінералів.
37 Як утворюються мінерали простих солей?
38 Що являють собою мінерали гідроксидів і оксидів?
39 Як утворюються глинисті мінерали?
40 Що являють собою мінерали каолінової групи?
41 Які мінерали належать до монтморилонітової групи?
42 Назвіть загальні фізичні властивості ґрунту.
43 Що називають щільністю твердої фази ґрунту?
44 Що таке щільність ґрунту?
45 Що таке пористість ґрунту?
46 Назвіть основні фізико-механічні властивості ґрунту.
47 Що ви розумієте під пластичністю ґрунту?
48 Чим обумовлена твердість ґрунту?
49 Чим обумовлена зв’язність ґрунту?
50 Що таке питомий опір ґрунту?
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- 1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- 1.1 Поняття про ґрунт
- 1.2 Ґрунтознавство як наука
- 1.3 Методи дослідження ґрунту
- 1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- 2.1 Вивітрювання гірських порід
- 2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- 2.3 Первинні і вторинні матеріали
- 2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- 3 Походження і розвиток ґрунту
- 3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- 3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- 3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- 3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- 3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- 3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- 3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- 3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- 4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- 4.1 Фазовий склад ґрунту
- 4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- 4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- 4.4 Забарвлення ґрунту
- 4.5 Структура ґрунту
- 4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- 4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- 4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- 4.9 Класифікація ґрунтів
- 5 Органічна речовина ґрунту
- 5.1 Склад органічної частини ґрунту
- 5.2 Утворення і склад гумусу
- 5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- 5.4 Екологічна роль гумусу
- 5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- 6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- 6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- 6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- 6.3 Ємкість вбирання та її значення
- 6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- 6.5 Ґрунтовий розчин
- 6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- 6.7 Лужність ґрунтів
- 6.8 Буферність ґрунтів
- 7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- 7.1 Стан і форми води в ґрунті
- 7.2 Водні властивості ґрунту
- 7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- 7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- 7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- 8 Ерозія ґрунтів
- 8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- 8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- 8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- 8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- 8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- 9 Радіоактивність ґрунтів
- 9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- 9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- 9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- 10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- 10.1 Родючість ґрунту та її види
- 10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- 10.3 Бонітування ґрунтів
- 11 Меліорація ґрунтів
- 11.1 Загальні відомості про меліорацію
- 11.2 Із історії меліорації
- 11.3. Гідротехнічні меліорації
- 11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- 11.5 Агрономічні меліорації
- 11.6 Теплові меліорації
- 12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- 12.1 Умови ґрунтоутворення
- 12.2 Ґрунти Українського Полісся
- 12.3 Ґрунти Лісостепу України
- 12.4 Ґрунти степової зони України
- 12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- 12.6 Ґрунти Гірського Криму
- 12.7 Ґрунти Українських Карпат
- 13 Охорона ґрунтів
- 13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- 13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- 13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- 13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- 13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- 13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- 13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- 13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- 13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- 13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- Перелік рекомендованих джерел