1.3 Методи дослідження ґрунту
Ґрунтознавство як наука використовує два основні методичні принципи:
Історико-геоморфологічний, який враховує умови, шляхи утворення і вік елементів рельєфу, на яких розвинуті ті чи інші види ґрунтів.
Ґрунтово-геохімічний, який вивчає хімічні процеси ґрунтоутворення в часі і просторі, відтворюючи картину руху, диференціації й акумуляції продуктів ґрунтоутворення в ландшафтах.
Ці два підходи вивчення ґрунтового покриву здійснюються шляхом використання ряду конкретних методів дослідження ґрунту.
Профільний метод лежить в основі всіх ґрунтових досліджень. За цим методом ґрунт вивчають від поверхні на всю глибину його товщі до ґрунтоутворюючої (материнської) породи. При цьому на профілі визначають межі генетичних горизонтів і описують їх морфологію.
Морфологічний метод – спосіб пізнання властивостей ґрунту за зовнішніми ознаками: забарвленням, структурою, складом, новоутвореннями, глибиною й послідовністю залягання горизонтів та ін. Він є базисним при проведенні польових ґрунтових досліджень і складає основу польової діагностики ґрунтів. Містить три види морфологічного аналізу: макро- , мезо - і мікроаналіз.
Порівняльно-географічний метод ґрунтується на залежності будови, складу і властивостей ґрунту від сукупної дії факторів ґрунтоутворення. Зміна факторів ґрунтоутворення зумовлює зміну властивостей ґрунту.
Порівняльно-історичний метод дає можливість дослідити минуле ґрунтів і ґрунтових горизонтів у порівнянні із сучасними процесами.
Метод ґрунтово-режимних спостережень застосовується для вивчення кінетики сучасного ґрунтоутворення на основі замірів тих чи інших параметрів (вмісту солей, гумусу, азоту, інших елементів живлення) протягом вегетаційного періоду, року, декількох років.
Метод ґрунтових витяжок базується на тому, що розчинник (вода, органічні розчинники, розчини різних кислот, лугів або солей) екстрагує з ґрунту визначену групу сполук. Метод застосовується для вивчення доступних рослинам елементів живлення, фракційного складу гумусу, рухомих сполук у ґрунтах, процесів міграції та акумуляції різних елементів.
Аерокосмічний метод охоплює візуальне вивчення фотографій земної поверхні, одержаних у різних діапазонах спектра, а також пряме дослідження з літаків і космічних апаратів спектрального відбиття або поглинання ґрунтом у різних областях спектра.
Радіоізотопні методи застосовуються для вивчення міграції елементів на основі мічених атомів (радіоактивних ізотопів) і використовуються для визначення віку ґрунту.
Крім того, в ґрунтознавстві застосовують ряд інших методів, а саме: ґрунтових ключів, ґрунтових монолітів, ґрунтових лізиметрів, балансовий, лабораторно-експериментальні методи; фізичні, фізико- хімічні, хімічні, біологічні аналізи.
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- 1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- 1.1 Поняття про ґрунт
- 1.2 Ґрунтознавство як наука
- 1.3 Методи дослідження ґрунту
- 1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- 2.1 Вивітрювання гірських порід
- 2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- 2.3 Первинні і вторинні матеріали
- 2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- 3 Походження і розвиток ґрунту
- 3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- 3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- 3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- 3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- 3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- 3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- 3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- 3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- 4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- 4.1 Фазовий склад ґрунту
- 4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- 4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- 4.4 Забарвлення ґрунту
- 4.5 Структура ґрунту
- 4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- 4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- 4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- 4.9 Класифікація ґрунтів
- 5 Органічна речовина ґрунту
- 5.1 Склад органічної частини ґрунту
- 5.2 Утворення і склад гумусу
- 5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- 5.4 Екологічна роль гумусу
- 5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- 6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- 6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- 6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- 6.3 Ємкість вбирання та її значення
- 6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- 6.5 Ґрунтовий розчин
- 6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- 6.7 Лужність ґрунтів
- 6.8 Буферність ґрунтів
- 7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- 7.1 Стан і форми води в ґрунті
- 7.2 Водні властивості ґрунту
- 7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- 7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- 7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- 8 Ерозія ґрунтів
- 8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- 8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- 8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- 8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- 8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- 9 Радіоактивність ґрунтів
- 9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- 9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- 9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- 10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- 10.1 Родючість ґрунту та її види
- 10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- 10.3 Бонітування ґрунтів
- 11 Меліорація ґрунтів
- 11.1 Загальні відомості про меліорацію
- 11.2 Із історії меліорації
- 11.3. Гідротехнічні меліорації
- 11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- 11.5 Агрономічні меліорації
- 11.6 Теплові меліорації
- 12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- 12.1 Умови ґрунтоутворення
- 12.2 Ґрунти Українського Полісся
- 12.3 Ґрунти Лісостепу України
- 12.4 Ґрунти степової зони України
- 12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- 12.6 Ґрунти Гірського Криму
- 12.7 Ґрунти Українських Карпат
- 13 Охорона ґрунтів
- 13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- 13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- 13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- 13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- 13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- 13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- 13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- 13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- 13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- 13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- Перелік рекомендованих джерел