13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
Ґрунти в нашій державі є об’єктом правової охорони. Порядок охорони земель встановляється законодавством України.
Правова основа охорони ґрунтів в Україні закладена в наступних законодавчих та нормативних документах:
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»(1992);
«Положення про моніторинг земель»,затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993р. №662;
«Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. № 785;
«Основні заходи щодо створення системи моніторингу земель України», затверджено наказом Держкомзему України від 6 березня 1997 р. №36;
«Про використання, охорону та моніторинг особливо цінних земель», затверджено наказом Держкомзему України від 3 листопада 1997 р. №55;
«Положення про державну систему моніторингу довкілля», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. №391;
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р.
Моніторинг ґрунтів – це система спостережень за станом ґрунтового покриву, у тому числі ґрунтів, розташованих у зонах радіоактивного та інших забруднень, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення й ліквідації наслідків негативних процесів.
Ідея моніторингу ґрунтів походить з Америки (США), де в рамках спеціальної служби охорони ґрунтів Міністерства сільського господарства задіяні дві функції управління земельними ресурсами: організація земельного кадастру та державний контроль за використанням і охороною земель. Вона складається з центрального органу, філіалів у штатах і близько 2400 районах осередків охорони ґрунтів.
Основним завданням моніторингу ґрунтів в Україні є формування і підтримання на сучасному рівні системи інформації про стан ґрунтового покриву, залучення його у господарське або інше використання на певній території, а саме про зміни у стані ґрунтів, обумовлених антропогенними чинниками.
Об’єктом моніторингу ґрунтів є весь ґрунтовий покрив країни, незалежно від форми власності на землю, тобто територій землі, які підлягають антропогенному впливу.
Моніторинг ґрунтів відрізняється від даних земельного кадастру інформаційним забезпеченням управління земельними ресурсами, тобто фіксацією перевищень встановлених допустимих норм антропогенного навантаження і несприятливих (критичних) ситуацій у використанні й охороні ґрунтів щодо фонового (стандартного) значення.
Залежно від призначення, моніторинг ґрунтів поділяється на загальний, оперативний і фоновий.
Загальний, або базовий, моніторинг – це оптимальні за кількістю параметрів спостереження за використанням та охороною ґрунтів, об’єднаних у єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану земельних ресурсів розробляти необхідні управлінські рішення.
Оперативний, або кризовий, моніторинг ґрунтів – це спостереження за об’єктами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визнані зонами надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.
Фоновий, або науковий, моніторинг ґрунтів – це спеціальні спостереження за всіма складовими екосистеми «земля», а також за характером зміни складу угідь, процесами, пов’язаними із змінами родючості ґрунтів (розвиток ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення та засолення), міграцією забруднених речовин та ін.
Фоновий моніторинг здійснюється на станціях - стаціонарах. Він базується на спеціальних польових дослідженнях з використанням аналітичних (радіометричних, мінералогічних, спектральних) та інших методів.
Технічне забезпечення моніторингу ґрунтів здійснюється автоматизованою системою даних про земельний фонд.
В Україні державний моніторинг ґрунтів здійснюється на трьох рівнях: локальному, регіональному та національному.
Моніторинг ґрунтів у складі моніторингу навколишнього природного середовища здійснюють: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство агропромислового комплексу, Державний комітет лісового господарства, Державний комітет по гідрометеорології, Державний комітет по водному господарству, Державний комітет по геології і використанню надр, Державний комітет по земельних ресурсах, Державний комітет у справах будівництва, архітектури та житлової політики, їх органи на місцях, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, які є суб’єктами системи моніторингу за загальнодержавною і раціональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів.
Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ( ст.20 і 22) і пов’язані з ним рішення уряду України, створена система екологічного моніторингу ( СЕМ) «Україна».
У створенні і використанні СЕМ «Україна» важливе місце займають аспекти екологічної геології. Спостереження (вимірювання) параметрів стану геологічного середовища (ГС) здійснюється в загальному випадку на чотирьох рівнях зондування літосфери: космос – повітря – земля – свердловина, що забезпечує отримання відповідної інформації в різних масштабах (регіональному, територіальному або зональному, локальному і об’єктовому).
Національний моніторинг геологічного середовища України забезпечується мережею станцій спостережень (1 станція на 1000км2), які ведуть дослідження в масштабі 1:1000000.
В системі МГС України вельми актуальною є розробка програм спостережень за станом ґрунтів внаслідок антропогенного забруднення. При цьому можна виділити такі види спостережень: 1) режимні або систематичні спостереження; 2) комплексні спостереження, які включають дослідження процесів міграції забруднювальних речовин у системах: атмосферне повітря – ґрунт, ґрунт – рослина, ґрунт – вода і ґрунт – донні відкладення; 3) вивчення вертикальної міграції забруднювальних речовин ; 4) спостереження за рівнем забруднення ґрунтів у певних пунктах відповідно до запитів зацікавлених організацій.
Практично весь техногенний вплив у районах сільськогосподарської діяльності в першу чергу діє на ґрунтовий покрив. Саме ґрунт є основним індикатором стійкості ГС стосовно антропогенних навантажень, його чутливості і стійкості до антропогенних змін. Тому важливо правильно організувати інформативну систему ґрунтового моніторингу в районах сільськогосподарської діяльності і меліоративного освоєння, як підсистему моніторингу геологічного середовища.
Основними задачами ґрунтового моніторингу є:
виявлення несприятливих змін властивостей ґрунтового покриву при різних видах його використання;
контроль стану ґрунтового покриву по сезонах року (динаміка властивостей) під сільськогосподарськими культурами для видачі своєчасних рекомендацій із застосуванням регулюючих заходів;
оцінка середньорічних втрат ґрунтів ( швидкості втрат ґрунтового покриву в результаті дощової, вітрової й іригаційної ерозії);
виявлення районів з дефіцитним балансом біогенних елементів, виявлення й оцінка швидкості втрат гумусу, азоту і фосфору;
контроль за зміною кислотності і лужності ґрунтів, особливо в районах із внесенням високих доз мінеральних добрив, а також поблизу великих промислових центрів – джерел підкислення атмосферних опадів;
контроль за сольовим режимом зрошуваних ґрунтів, що удобрюються;
контроль за забрудненням ґрунтів важкими металами;
контроль за локальним забрудненням ґрунтів важкими металами в зонах впливу промислових підприємств і транспортних магістралей, а також забруднення пестицидами в районах їх постійного використання;
довгостроковий і сезонний ( по фазах розвитку рослин) контроль за вологістю, температурою, структурним станом, водно – фізичними властивостями ґрунтів і вмістом в них поживних елементів для рослин;
оцінка ймовірної зміни властивостей ґрунтів при проектуванні гідробудівництва, меліорації, впроваджені нових систем землеробства та ін.;
контроль за розмірами і правильністю відчуження сільськогосподарських угідь для промислових і комунальних цілей.
При спостереженнях за рівнем забруднення ґрунтів необхідно знати не тільки існуюче забруднення, але і прогнозувати на майбутнє з врахуванням заходів, спрямованих на зменшення хімічних забруднень. При прогнозуванні необхідно враховувати, що ґрунт є елементом ландшафту, тому його дослідження невіддільне від вивчення всіх компонентів природного і антропогенного комплексу, всіх шляхів накопичення забруднювальних речовин в ґрунтах.
Значна увага охороні ґрунтів приділена в Земельному Кодексі України. Законодавством України передбачено економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель, яке спрямоване на підвищення зацікавленості власників землі і землекористувачів у збереженні та відновленні родючості ґрунтів, на захист земель від негативних наслідків виробничої діяльності. Економічне стимулювання, зокрема, включає виділення коштів державного та місцевого бюджету для відновлення земель, заохочення до поліпшення їх якості.
Контрольні запитання
Охарактеризуйте необхідність охорони ґрунтів.
Що передбачає охорона ґрунтів?
Назвіть основні міжнародні документи направлені на охорону ґрунтів і ґрунтового покриву планети.
Що передбачає раціональне землекористування?
Що розуміють під землекористуванням?
Назвіть основні природні чинники, які впливають на характер землекористування.
Охарактеризуйте вплив клімату на характер землекористування.
Охарактеризуйте роль рельєфу місцевості на формування типів землекористування.
На які технологічні групи поділяють сільськогосподарські угіддя за характером використання?
Охарактеризуйте значення ґрунтового покриву при організації угідь і сівозмін.
Охарактеризуйте значення природного рослинного покриву при впорядкуванні території землекористувань.
Що відносять до гідрографічних і гідрогеологічних умов місцевості?
Що являє собою контурно – меліоративна організація території (КМОТ)?
Назвіть основні умови раціонального використання земель.
Що називають девегетацією?
Що розуміють під дегуміфікацією?
Охарактеризуйте основні заходи боротьби з девегетацією ґрунтів.
Що є основною причиною дегуміфікації?
Охарактеризуйте процес дегуміфікації на зрошуваних землях.
Охарактеризуйте процес дегуміфікації при осушенні торфових ґрунтів.
Охарактеризуйте основні заходи по оптимізізації гумусного стану ґрунтів.
Охарактеризуйте основні чинники переущільнення ґрунтів.
Назвіть основні заходи відновлення родючості переущільнених ґрунтів.
В яких випадках виникає вторинне засолення ґрунтів?
Що є основними причинами деградації зрошуваних ґрунтів?
Яке засолення ґрунтів є найбільш токсичним?
Чим характеризується процес злитогенезу?
Яку воду можна використовувати для зрошення?
Як уникнути втрат поливної води і вторинного засолення ґрунтів?
Назвіть основні заходи охорони ґрунтів від содового засолення і злитості.
В яких випадках проявляється переосушення ґрунтів?
Що розуміють під субіригацією?
Охарактеризуйте вплив азотних добрив на характер забруднення ґрунтів.
Як впливає надмірна кількість фосфорних добрив на характер забруднення ґрунтів?
Охарактеризуйте вплив калійних добрив на характер забруднення ґрунтів.
Охарактеризуйте вплив оксиду сірки на характер забруднення ґрунтів.
Що являють собою пестициди?
Що таке інсектициди?
Що таке фунгіциди?
Що таке гербіциди?
Що таке дефоліанти?
Що таке дисканти?
Назвіть найбільш поширені пестициди.
Охарактеризуйте процес забруднення ґрунтів пестицидами.
Назвіть основні заходи захисту ґрунтів від забруднення пестицидами.
Що розуміють під техногенезом?
Назвіть джерела забруднення ґрунтів елементами важких металів.
Якими важкими металами найчастіше забруднюється ґрунт?
Назвіть особливо небезпечні для навколишнього середовища елементи важких металів.
Як проявляється стійкість ґрунтів до забруднення важкими металами?
Назвіть головне джерело забруднення ґрунтів свинцем
Від чого залежить розподіл елементів важких металів по поверхні ґрунту?
Охарактеризуйте заходи захисту від забруднення елементами важких металів.
Чим регламентується правова основа охорони ґрунтів в Україні?
Що розуміють під моніторингом ґрунтів?
Що є основним завданням моніторингу ґрунтів в Україні?
Як поділяється моніторинг ґрунтів за призначенням ?
Що таке загальний моніторинг ґрунтів?
Що розуміють під оперативним моніторингом ґрунтів?
Що таке фоновий моніторинг ґрунтів?
На яких рівнях здійснюють моніторинг ґрунтів в Україні?
Назвіть суб’єкти моніторингу ґрунтів.
Охарактеризуйте систему екологічного моніторингу «Україна»
Охарактеризуйте основні задачі грунтового моніторингу.
В чому полягає завдання охорони ґрунтів , згідно із Земельним кодексом України?
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- 1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- 1.1 Поняття про ґрунт
- 1.2 Ґрунтознавство як наука
- 1.3 Методи дослідження ґрунту
- 1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- 2.1 Вивітрювання гірських порід
- 2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- 2.3 Первинні і вторинні матеріали
- 2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- 3 Походження і розвиток ґрунту
- 3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- 3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- 3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- 3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- 3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- 3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- 3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- 3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- 4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- 4.1 Фазовий склад ґрунту
- 4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- 4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- 4.4 Забарвлення ґрунту
- 4.5 Структура ґрунту
- 4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- 4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- 4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- 4.9 Класифікація ґрунтів
- 5 Органічна речовина ґрунту
- 5.1 Склад органічної частини ґрунту
- 5.2 Утворення і склад гумусу
- 5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- 5.4 Екологічна роль гумусу
- 5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- 6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- 6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- 6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- 6.3 Ємкість вбирання та її значення
- 6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- 6.5 Ґрунтовий розчин
- 6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- 6.7 Лужність ґрунтів
- 6.8 Буферність ґрунтів
- 7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- 7.1 Стан і форми води в ґрунті
- 7.2 Водні властивості ґрунту
- 7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- 7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- 7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- 8 Ерозія ґрунтів
- 8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- 8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- 8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- 8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- 8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- 9 Радіоактивність ґрунтів
- 9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- 9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- 9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- 10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- 10.1 Родючість ґрунту та її види
- 10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- 10.3 Бонітування ґрунтів
- 11 Меліорація ґрунтів
- 11.1 Загальні відомості про меліорацію
- 11.2 Із історії меліорації
- 11.3. Гідротехнічні меліорації
- 11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- 11.5 Агрономічні меліорації
- 11.6 Теплові меліорації
- 12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- 12.1 Умови ґрунтоутворення
- 12.2 Ґрунти Українського Полісся
- 12.3 Ґрунти Лісостепу України
- 12.4 Ґрунти степової зони України
- 12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- 12.6 Ґрунти Гірського Криму
- 12.7 Ґрунти Українських Карпат
- 13 Охорона ґрунтів
- 13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- 13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- 13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- 13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- 13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- 13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- 13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- 13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- 13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- 13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- Перелік рекомендованих джерел